Медіахолдинг Live Network, який належить бізнесмену й народному депутату від «Опозиційної платформи — За життя» Вадиму Столару, влітку 2021 року взяв курс на запуск загальнонаціонального телеканалу. Для цього Live Network  розділив супутникову та ефірну версію каналу Kyiv Live і змінив назви телеканалів та ефірну версію на «Типовий Київ», а супутникову – на Live. Тепер загальнонаціональний канал має концепцію інформаційно-розважального, працює над розширенням покриття і хоче взяти участь у конкурсі на місця у мультиплексі Концерну РРТ.

На регіональному рівні  команда медіахолдингу Столара продовжує розбудовувати інформаційні канали. Одним із них став «Типовий Київ», який почав мовлення у середині серпня. Його головна редакторка — колишня керівниця каналу «Київ» Світлана Криворучко. На додачу до «Типового Києва» та Odesa Live холдинг заснував корпункт у Харкові (а наступного року має намір запустити повноцінний канал) і до вересня планує відкрити редакцію у Львові.

Між тим прокуратура порушила три кримінальні справи, фігурантом яких є Вадим Столар. Чи вплине це на перспективи розвитку холдингу? Про взаємодію зі Столаром, а також про майбутнє каналів Live Network, їхні формати та аудиторію, нову лінійку великих шоу, бажання купити формат «Кохання з першого погляду» та інше «Детектор медіа» поговорив із керівницею і співзасновником Інституту когнітивного моделювання, який керує каналами — Світланою Павелецькою та Дмитром Царенком.

— Світлано, Дмитре, розкажіть, будь ласка, чому ви вирішили все ж таки розділити ефірну та супутникові ліцензії і запускати окремо «Типовий Київ» та Live?

Світлана Павелецька: Нам здається, що в межах холдингу це найлогічніше рішення. Коли ми почали займатись каналами, відразу бачили їх об’єднаними у холдинг, який має бути структурованим, орієнтованим на різні аудиторії, і спрямованим на  оптимальне використання всіх ресурсів. Зрештою, ми відчули, що у Live національний потенціал. Канал був на супутнику і у кабелі у різних регіонах країни, і дуже багато було зворотного зв’язку від аудиторії. До того ж, щойно ти робиш столичний канал формату, ширшого за інформаційний, він одразу стає каналом національного масштабу. Тому що в Києві відбуваються події національної ваги.

Дмитро Царенко: У результаті цих змін ми отримали канал-флагман. Live орієнтуватиметься на ширшу аудиторію. Ми змінили його формат з інформаційного на інформаційно-розважальний і розважальна частина не прив’язана до певної локації. Тому ми спокійно позиціонуватимемо Live як канал для всієї країни.

— Що тепер із вашою  ідеєю створити холдинг, де «всі канали як McDonald’s»?

ДЦ: Ця ідея у нас залишилась. Адже в нас є київський та одеський канали, а у планах розширення регіональних каналів. Але через те, що у новому сезоні ми запускаємо великі шоу, ми трансформували свою стратегію.

СП: І це якраз відповідає викликам ринку. Звісно, регіональні інформаційно-розважальні канали — це крута ідея, і колись наша країна буде до них готова. Але не зараз. Тому що, на жаль, у країні великий дефіцит кадрів і втілити цю ідею поки що нема кому. Ми робимо якісні канали, за які нам не соромно, але у регіонах неможливо знайти достатньої кількості професіоналів.

ДЦ: І всі вони мріють переїхати у Київ.

СП: Так. До того ж, вони дуже локально заангажовані і переважно задіяні на інших проєктах. Зранку роблять телебачення, а ввечері знімають весілля. При цьому друге виходить в них краще за перше. І ми вирішили, що брати своїх спеціалістів і вчити людей на місцях  робити регіональне телебачення, не наше завдання. Залишмо це Суспільному. Але при цьому ми вважаємо, що регіональне інформаційне мовлення у наших умовах доречне, і ми можемо робити його без втрати якості.

— Чи правильно я розумію, що всі регіональні канали у вас тепер будуть інформаційними, а канал Live — інформаційно-розважальним ?

ДЦ: Поки що ми робимо все саме так. І на 2022 рік ми, як і раніше, маємо намір розвивати канали у Харкові та у Львові.

СП: Ми не змінили наш намір йти у регіони, але змінили шлях, яким ми туди йдемо.

— Чи перетинатиметься контент Live та інших каналів?

ДЦ:  Думаю, так. Live уже формує свою бібліотеку, яка релевантна у всіх регіонах країни. Ми ділитимемось контентом одне з одним.

СП: Так само регіональні канали даватимуть Live свої блоки новин.

ДЦ: Наше технічне забезпечення дозволяє використати київські потужності для інших каналів. Спікер зможе вийти з київської студії у «Парусі» в ефір будь-якого регіонального каналу.

— Каналу національного масштабу потрібне хороше покриття. Як ви зараз його забезпечуєте?

СП: Ми працюємо за різними напрямками і втілюємо нашу велику ідею дистрибуції. Ми працюємо з кабельними провайдерами…

ДЦ: …і хочемо мати контракти з усіма провайдерами України. Ми вже достатньо глибоко інтегровані і наш канал є у пакетах 70% кабельних провайдерів.

— Скільки ви платите за входження у їхні пакети?

СП: У нас різні домовленості.

ДЦ: Ми позиціонуємось не як інформаційний канал. І нам набагато ефективніше витратити наші гроші на підвищення якості контенту, ніж заплатити провайдеру. Для нас важливо створити конкурентну перевагу, тому ми більше інвестуємо у маркетинг та контент. Цікавість глядачів до нашого каналу заохотить провайдерів брати його в свої пакети.

СП: До кінця року ми хочемо вийти на показник понад 90% провайдерів.

— З каналом Live ви йдете на цифровий конкурс для мультиплексу Концерну РРТ?

ДЦ: Коли він буде оголошений, ми точно візьмемо у ньому участь.

— Вас не бентежить те, що мультиплекс будується у метровому діапазоні і великі медіагрупи не  бачать у ньому перспективи?

СП: Звісно, бентежить. З одного боку, є заява Концерну РРТ. А з іншого, є побоювання, як це буде, наскільки мультиплекс буде доступний для людей. Але і кодування на супутнику, і перехід з аналогового мовлення  на цифрове потребували значної підготовки і комунікації з людьми. Ми хочемо бути у цифрі, і як тільки з’явиться реальна можливість, ми нею скористаємось.

ДЦ: Багато мовників зацікавлені, і я сподіваюсь, що Концерн зробить зручну модель.

СП: І, звісно, нам би хотілось потрапити в один із уже наявних мультиплексів.

— Чи намагались ви придбати мовника з цифровою ліцензією?

СП: Ви знаєте, ні «плюси», ні СТБ не продають.

— Але ж 4 канал примудрився придбати таку ліцензію.

СП: Але це їм не сильно допомогло. Ми розуміємо важливість дистрибуції і шукаємо різні можливості. Ми вже є  на супутнику, у кабелі і рано чи пізно будемо у цифрі.

— Із появою нових каналів ні аудиторія, ні ринок не збільшуються. За яку аудиторію ви зараз хочете поборотись? В кого її відтягнути?

СП: Зараз зростає Other TV, а великі канали тримаються за свою аудиторію, тому що вони вже кілька разів не виправдали її очікування. Особливо під час політичних кампаній.  До того ж, великі канали не дуже можуть маневрувати, вони ніби великий корабель, який складно розвернути в інший бік. Тому будь-який новий канал з експертизою та ресурсом формує інші очікування, готовий  активно видозмінюватись у процесі формування лояльних глядачів. У травні ми перезапустили ефір і зараз наш контент сильно відрізняється. Ми постійно спілкуємось із нашою аудиторією, проводимо фокус групи, розуміємо, чого вона хоче, і маємо змогу змінювати сітку, оперативно запускати нові формати.

ДЦ: Ми зараз дуже гнучкі. У нас є наша мета, до якої ми маємо прийти, і можемо динамічно керувати нашими тактичними завданнями.

— Ви — єдиний канал, який за місяць двічі змінив концепцію і назву каналу у Нацраді.

ДЦ: Це свідчить про нашу динамічність. Коли нам приходить ідея, ми її аналізуємо і приймаємо рішення блискавично. Інакше ми не виживемо.

— Ви присутні у телевізійній панелі. Які маєте показники?

СП: Набагато більше за ті цифри, з якими починали.

— Чи далеко вашим цифрам до 1%? І яку частку ви хочете на наступний рік? «Україні 24» знадобилось півтора року, щоб вийти на частку приблизно в 1,5%.

СП: Наша мета за півтора року увійти у топ-15 національних каналів. Це той маркер, за яким ми йдемо. Про показники Live говорити ще зарано, бо ми лише почали позиціонувати його глядачу. Що ж до київської аудиторії, то коли ми почали опікуватись каналом Kyiv Live, його частка була  0,0006%, а зараз середня частка за липень — 0,24%

ДЦ: Цей рік для нас – це рік великих змін. Ми не очікували великих показників та цифр, тому що від початку року вже двічі цілком змінили формат. Тому ми з розумінням ставимось до того, що глядач ще не має чіткого очікування від каналу. А цифри ми підвищили через те, що структурували ефір, додали драматургію у проєкти та згрупували всі процеси. З вересня ми почнемо давати продукт, який сформує ставлення аудиторії до каналу.

СП: Але при цьому у нас вже є свої флагманські історії. Наприклад, «Викриття» збирає свою телевізійну та інтернет-аудиторію.

ДЦ: Політики та зірки знають про проєкт і реагують на нього.

СП: Те саме з нашим проектом розслідувань «Розвідка.Live». Для запуску ранкового проєкту ми провели багато фокус-груп, доки знайшли ведучих. Нам у цьому плані легше, бо великі канали не проводитимуть фокус-групи два рази на тиждень. Адже в такому разі їм доведеться щось змінювати. Якщо «1+1» чи СТБ змінюють сітку, то вони живуть із цією зміною упродовж кількох років. А ми можемо собі дозволити бути більш вітряними.

— Чи є конкурентом вашому каналу ТРК «Київ»? Дивитесь на них?

СП: Це вони на нас дивляться. Їх немає у панелі, до того ж, у них інші задачі. Це все одно, що УНІАН або Прямий мірятимуться з каналом «Рада». Так, вони є, у них є інформація про Київ, вони зробили перезапуск, прийшло багато нових облич. І зараз по місту можна побачити зовнішню рекламу формату зі Славою Соломкою. Але ще один формат Нового каналу для Києва неактуальний, адже в столиці вже є Новий канал.

ДЦ: Коли ми планували осінь, то аналізувати сітки загальнонаціональних каналів. Тому що у київської аудиторії немає розуміння регіонального каналу. Чому ми забрали  з лого Live Київ? Тому що для киянина  «1+1», ICTV та СТБ — це регіональні канали, які розташовані у сусідньому дворі. Вони й так роблять продукт про киян і для них.

— Тоді навіщо вам «Типовий Київ»?

ДЦ: Проаналізувавши цю історію, ми запустили для столиці  повністю інформаційний канал. Він побудований таким чином, що у будь-який момент глядач може зрозуміти порядок денний столиці. Там постійні блоки, які час від часу повторюються. І переглянувши цей блок, можна зрозуміти, що відбувається у столиці. І не більше цього. Не треба аналізувати, думати. Це простий продукт.

СП: Сітка побудована так, що глядачу не варто боятись щось пропустити. Так чи інакше ти потрапиш на ту тему, яка тебе цікавить.

— Чому обрали назву «Типовий Київ» і як ви співпрацюєте з однойменною фейсбук-групою?

ДЦ: Історично так склалось, що «Типовий Київ» — це найбільша спільнота. Ми зв’язались з ними і отримали право на використання бренду.

— Ви купили сторінку?

ДЦ: Ні, ми їх не купували. Ми лише взяли їх бренд. Нам не потрібно їх купувати.

СП: Адже ми маємо одну мету і підсилюємо одне одного.

ДЦ: Це була зручна форма співпраці.

СП: Як кажуть, win-win.

ДЦ: Зараз ми взяли керівником каналу Світлану Криворучко, яка свого часу довго очолювала ТРК «Київ».

СП: Вона точно знає, яка інформація потрібна киянам і як працювати з міським телебаченням.

ДЦ: Вона повноцінно інтегрована у міську тематику. Тому ми поєднуємо її експертизу і нові технології. Адже ми не хочемо побудувати ще один ТРК «Київ».

СП: У нас зовсім інші завдання. Знаєте, хоч яку ми маємо експертизу, життєздатність ідей виявляє практика. Команда, яка робила канал до нас, мала ідею «наскрізного ефіру», каналу, який присутній у кожній гарячій точці міста, який, ніби супергерой прилітатиме до всіх, кого образили. Але це дуже складно. Тут треба розуміти не лише власні ресурси та ресурси власника, а й ресурси міста та людей. У США ця історія непогано працює.

ДЦ: Там  дуже високий рівень внутрішнього патріотизму. Й індустрія робить для них продукт локального рівня.

СП: В Україні тому й не працюють адаптації багатьох американських форматів. Згадаймо, приміром, «Сюрприз, сюрприз», який робив СТБ, або «Шоу Оля» Нового каналу. Наші люди зовсім інакше реагують на втручання в особисте життя. Деякі нації раді з того, коли до них прибігає канал або хтось допомагає бабусі дорогу перейти. Але у нас бабця з цього не радіє, вона хоче, щоб її не чіпали.

— Збірний образ вашої аудиторії уособлює глядачка Надія. Якою вона є на одеському, київському та національному каналі?

СП: Наша аудиторія – це дві подруги. Надя дивиться телевізор, Іра сидить в інтернеті. У кожному місці наша аудиторія різна, насамперед вона відрізняється присутністю чоловіків у житті Наді. У Харкові їх найбільше, в Києві їх найменше, а в Одесі вони просто є. У Києві наша Надія найстарша, у Харкові молодша.

— Скільки років вашій Надії?

СП: Вона наближається до 50 років, у різних містах з різною швидкістю. Наша глядачка старша, ніж у «Плюсів», але молодша за глядачів «Інтера». Молодшою за глядачів «Інтера» бути нескладно.

—  Чи прагнете ви монетизувати канали?

ДЦ: Зараз ми побудували фундамент. А з нового сезону ми хочемо відкрити шлях до монетизації.

СП: Ми займатимемось спонсорством та прямою рекламою. Цього спершу не було, але потрохи це з’являється. Ми входили у панель, щоб рекламодавці бачили наші цифри.

— Самі продаватимете рекламу чи доєднаєтесь до наявних альянсів?

ДЦ: Ми розглядатимемо обидва варіанти щодо реклами. А спонсорство продаватимемо самі.

— Що запускаєте на осінній сезон? Чи знайшли ведучих і чи буде у ваших шоу спонсорство?

ДЦ: Ми з вересня запускаємо повноцінний великий сезон. Зокрема, лінійку праймових шоу. У нас точно буде політичне, соціальне та шоу про життя зірок. Адже ми не можемо увійти у топ-15 без топових спікерів країни.

СП: Політичне шоу виходитиме у прямому ефірі. Поки що ведучих ми не назвемо. Але можу сказати, що у двох шоу в нас є ведучі з каналів топ-6, хлопчик та дівчинка. Ведучого політичного шоу маємо назвати 31 серпня. Кожне з цих шоу має можливості для спонсорських інтеграцій.

— Це ваші власні  розробки. Чи хочете ви адаптувати формати?

СП: Ми б хотіли зробити «Кохання з першого погляду», але зараз складно знайти і придбати ці права.

ДЦ: Наш осінній сезон відрізнятиметься двома речами: закупним продуктом та лінійкою великих шоу. Про закупний продукт ми ще не готові говорити

— Ваші шоу виходитимуть у вечірньому праймі?

СП: Так. Ми не втечемо від конкуренції з великими каналами, але наші шоу збиратимуть аудиторію за рахунок того, що будуть до неї ближчими. Ми точно не йдемо в історію з великими талант-шоу. Але ми хочемо нашій глядачці забезпечити діалог та рефлексію на те, що з нею відбувається.

— Чи запускатимете восени харківський канал, як раніше планували?

ДЦ: Ми пересунули ці плани на 2022 рік.

СП: У Харкові ми вже запустили корпунт та діджітал («Харків Live»). Але зараз для повноцінного запуску каналу у Харкові в нас немає достатньої кількості спеціалістів. Але наш сайт «Новини Live» зараз демонструє нереальні показники по Харкову.

ДЦ: Це свідчить про запит на створення такого продукту. До вересня маємо намір відкрити корпункт у Львові. Таким чином на старті сезону ми отримаємо якісний контент зі Сходу, Заходу та Півдня.

— Чи є у вас база для харківського каналу? Чи купуватимете готовий канал чи спробуєте отримати супутникову ліцензію з «нуля»? Яка зараз ситуація на медіаринку  у Харкові?

ДЦ: Ми вирішили брати участь у всіх регіональних конкурсах.

СП: Зараз у нас є кілька варіантів і, думаю, це питання скоро вирішиться. Зараз ми у процесі прийняття рішень. Але рішення запустити канал у Харкові невідворотне. Ми дивимось на цей ринок не з погляду політичної конфігурації, а з погляду аудиторії.

ДЦ: Зараз у Харкові високий політичний сезон (вибори міського голови — ДМ). І хоча нас чомусь завжди звинувачують в тому, що канали ми запускаємо під вибори, можу сказати, що це не наша історія. Ми розмежовуємо вибори та медіа.

— У травні Олексій Семенов повідомляв про запуск свого нового медійного проєкту…

СП: За цим ми стежимо разом із вами на сторінках «Детектор медіа».

ДЦ: Минулого тижня ми бачилися з Олексієм і про це не говорили. Він розповідав про свій освітній проєкт.

— Чи не вплине на розвиток каналу те, що прокуратура відкрила три кримінальні справи проти нардепа від ОПЗЖ та акціонера холдингу Вадима Столара?

СП та ДЦ: Ні

ДЦ: Це досить дивна історія. Ми спостерігали інформаційний сплеск у телеграмі. Комусь це, схоже, не дає спокою. Але, як ви бачите, на канал це не впливає.

— А як ви самі ставитесь до того, що власника каналів, із якими ви працюєте, підозрюють у «протиправній діяльність, спрямованій на фінансування тероризму, легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах». Чи говорили ви з ним про це?

СП: Після того, як ця інформація з’явилась, був запит від колективу. Ми запитували власника, чи вплинуть ці чутки на нашу роботу. Ні, вони жодним чином на нашу роботу не впливають. Цю позицію власника ми донесли до колективу у телеграм-каналі.

— Чи впливає на бренд каналу репутація його власника?

ДЦ: Аудиторія навіть не знає, хто це.

СП: У нас значно менша проблема, ніж у інших медіагруп.

ДЦ: Можете  прийти до ваших сусідів і спитати: чи впливає позиція Столара на те, як ви дивитесь телевізор? Мені цікаво, яку вони дадуть відповідь.

СП: А потім одразу спитайте, як вони ставляться до Ігоря Валерійовича Коломойського та Ріната Леонідовича Ахметова. Не треба демонізувати Вадима Михайловича (Столара – ДМ) в очах країни.

ДЦ: Ми не вимірювали рівень довіри до нього,  бо 95% його не ідентифікують. Але при цьому Петру Порошенку, який має великий рівень недовіри як політик, ніщо не заважає насолоджуватись творчістю на його медіаактивах.

СП: Наш власник має позитивний вплив на колектив. Адже він максимально відкритий. Спілкується, зустрічається, заходить на канал. Для людей завжди важливо знати, на кого вони працюють. У інших медіахолдингах може бути інакше: тебе розглядають як ресурс і хочуть максимально витиснути. Але тут усе навпаки. Є бажання побудувати роботу таким чином, щоб люди пишались тим, що вони роблять. Якщо в інших медіагрупах власники зустрічаються з інформаційними редакціями, то у нас є регулярні зустрічі з менеджментом усіх департаментів.

ДЦ: У нас здорова атмосфера для роботи. Як ви бачите з нашої інформаційної політики, нас дуже складно звинуватити у проросійській позиції. Такі спекуляції тривають, але ми ставимось до цього спокійно. Бо за нас свідчить ефір. І ми за цим стежимо. До нас однаково ходять усі політичні сили.

— Питання виникають, бо якщо метою активу не є отримання прибутку, то це вплив. І він може бути спрямований на довготривалу перспективу.

СП: Мета – це вплив. І ніхто її не приховує. Але до чого тут проросійський канал?

ДЦ: У нашого власника точно не проросійська позиція.

СП: Він про це відкрито заявляє. У нього виключно проукраїнська позиція.

ДЦ: Щоб щось робити, треба спершу побудувати.

СП: У нас є чотири медіагрупи, якщо не рахувати нас; у кого з них комерційна мета?

ДЦ: Давайте порахуємо обсяги рекламного ринку та сітку каналів. Наш ринок здатен витримати два, але не чотири з половиною великі канали.

СП: Рекламний ринок залежить від ВВП. І це неможливо змінити. У всьому світі всі власники прагнуть впливу. Комерційне телебачення — це одиничні випадки. Ми, як керівна компанія, підписали меморандум із власником; одним із пунктів є невтручання у редакційну політику.

— Світлано, Дмитре, які дії  власника можуть бути для вас неприйнятними і через які ви не схочете далі працювати у компанії?

СП: Коли називають біле чорним, а чорне білим. Ми не готові викривляти факти і будь-яка принципова команда цього не робитиме. Ми маємо різні проєкти і ми не хочемо, щоб медіабізнес негативно впливав на репутацію Інституту когнітивного моделювання.

ДЦ: Для нас виклик — побудувати новий медіахолдинг. Ми впевнені у тому, що здатні це зробити і нам треба небагато часу. І ми впевнені у результати, які матимемо за рік-півтора. Це буде прекрасна історія для ринку, ми створимо додаткову конкуренцію та можливості для людей.

— Скільки людей зараз працює у вашому медіахолдингу?

СП: Близько 700.

ДЦ: До того ж, ми розширюємся і запускаємо нові корпункти. Зараз ми шукаємо журналістів і ведучих. У «Типовому Києві» в нас поки що лише одна затверджена ведуча — Юлія Білогурова. І ми сподіваємось у якійсь момент дати їй вихідний. Нам потрібні редактори, виконавчі продюсери для павільйонних шоу, креативні продюсери.

СП: Українські  команди знімають проєкти для світових зірок, для Apple, роблять голлівудські фільми. Але для нашої Наді вони не хочуть працювати, бо не знають, як зробити для неї якісний продукт. І це проблема: готових спеціалістів телебачення не більшає. А ті нові кадри, які з’являються, не хочуть знімати серіал про медпункт у Краматорську або про народження панди у зоопарку.

Фото надані каналом