Ще торік Національна рада з питань телебачення та радіомовлення взялася за регулювання іноземних телеканалів в Україні і розробила проєкт Порядку формування Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій – списку іноземних телеканалів, дозволених для ретрансляції провайдерами на території України. Ним опікувався тодішній член Нацради Сергій Костинський. І тоді ж регулятор розпочав моніторинг іноземних каналів.

Найбільш суперечливим у тій версії Порядку була вимога українських звукових доріжок та озвучення, дублювання або субтитрування контенту українською мовою. Вона стосувалася всіх іноземних мовників, крім освітніх телеканалів з вивчення іноземних мов, викликала дискусію в індустрії – і, зрештою, регулятор нібито планував виключити її з остаточної редакції.

Той проєкт так і не став затвердженим документом, а склад Нацради за цей рік зазнав змін: Володимир Зеленський звільнив Уляну Фещук і Сергія Костинського, замість яких призначив Олену Ніцко й Тетяну Руденко.

У серпні 2020 року Нацрада винесла на громадське обговорення оновлений варіант проєкту Порядку. Цей документ викликав застереження робочої групи провайдерів при Нацраді, і регулятор вирішив продовжити його громадське обговорення до жовтня. «Детектор медіа» запитав у провайдерів, дистрибуторів і Нацради про те, як нові правила регулювання іноземних мовників можуть вплинути на ринок.

Новий Порядок: процедура, реклама, мовні доріжки

Насамперед нагадаємо, якою є зараз процедура реєстрації міжнародних мовників в Україні. Формально вона максимально проста, але не формалізована ніякими документами. Щоби потрапити до так званого списку адаптованих каналів, дозволених для ретрансляції українським провайдерами, потрібно подати аплікаційну форму з інформацією про назву, наявність реклами, технічні параметри тощо разом із копією чинної ліцензії на супутникове мовлення. І після розгляду цієї заяви на засіданні Нацрада погоджує включення мовника до переліку. Канали не мають жодних квот — мовних, на національний продукт, не мають дотримуватися спецпрограмування в усі дні пам’яті та жалоби тощо. Єдине — вони мають дотримуватися законодавства України. Зокрема й рекламного.

Новий проєкт Порядку змінює процедуру включення до списку адаптованих каналів. Однак незмінною залишається те, що це відбувається виключно за рішенням Національної ради.

- Правовласник має подати письмову заяву регулятору разом з гарантійними зобов’язаннями виконувати вимоги законодавства України (відповідні форми заяви та зобов’язань додаються), а також копії ліцензії, реєстрації чи угоди – тобто, документів, які дають дозвіл на мовлення в країні юрисдикції.

- Також заявник (той, хто звертається щодо включення каналу до списку адаптованих) має повідомляти регулятора про появу змін у документах чи заяві. Наприклад, канал може змінити логотип, ліцензію абощо. Раніше такої вимоги не було і регулятор не міг контролювати зміни назв і юрисдикцій фігурантів списку.

- Нацрада може відмовитися включати канал до списку адаптованих, якщо подано не повний перелік документів. А от заяви від резидентів держави-агресора, держави окупанта або осіб, що перебувають під санкціями в Україні чи Європі, регулятор не розглядатиме взагалі.

- Нацрада може вилучити канал з переліку адаптованих, якщо під час моніторингу встановить два чи більше порушення Європейської конвенції та законодавства України. При цьому повторну заявку на включення каналу до цього переліку правовласник має право подати не раніше ніж через рік від часу виключення.

Окрім процедури в проєкті Порядку передбачені вимоги щодо трансляції реклами: вона має відповідати законодавству України. При цьому забороняється реклама на тих іноземних каналах, які не підпадають під юрисдикцію держав-членів Європейського Союзу або держав, які ратифікувати Європейську конвенцію про транскордонне мовлення. Всі інші для того, щоб мати дозвіл на трансляцію реклами, мають сплатити за її ретрансляцію юридичній особі в Україні. При цьому провайдери не мають права розміщувати рекламу на іноземних каналах.

Щодо мови в новому проєкті Порядку зазначено, що ретрансяція іноземних каналів мовами ЄС має здійснюватися з обов’язковим дублюванням, озвученням чи субтитруванням державною мовою. Ті, хто має іншомовні звукові доріжки, повинні мати й українську. На освітні канали для вивчення іноземних норм ці вимоги не розповсюджуються.

Також забороняється показ програм, які схвалюють порушення територіальної цілісності України, закликають до війни, пропагують ворожнечу тощо. І ще не допускається показ контенту, де учасниками є фігуранти Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Реакція індустрії

Індустрія під час громадського обговорення документа реагувала неоднозначно. Спершу провайдери просили продовжити строки обговорення проєкту і включити IPTV-сервіс «Едем ТВ» до санкційного списку. За словами голови Асоціації правовласників і постачальників контенту Наталії Клітної, якщо документ ухвалять у запропонованій регулятором редакції, то з пакетів провайдерів можуть зникнути телеканали CNL TV, UA Music, RU Music, 4ever cinema, «CGTN Русский», «Беларусь 24», Bollywood HD, AzTV, KBS World, Fight Network.

«Ухвалення документа із встановленням вимог до іноземних мовників призведе до обмеження їхньої ретрансляції в легальних системах платного ТБ. Водночас платформи, які здійснюють ретрансляцію телеканалів без отримання ліцензії провайдера програмної послуги й укладення угод з правовласниками, отримають конкурентні переваги», — зазначила пані Клітна.

Частина великих провайдерів відмовилися коментувати документ, оскільки обговорення триває і його редакція не остаточна.

А от дистрибутори, до яких звернувся «Детектор медіа», більш охоче говорили про застереження до цього поки що робочого документа.

А як же закон «Про медіа»?

Найперше представників дистрибуторів і провайдерів цікавило, чому регулятор вирішив приймати цей документ, коли готується ухвалення нового закону «Про медіа», який регулює питання, пов’язані з ретрансляцією іноземних каналів.

«Навіщо зараз, наприкінці 2020 року, приймати документ – "механізм реалізації" старого закону про ТБ стосовно розповсюдження іноземних каналів, у той час як іде підготовка до ухвалення нового закону про медіа, де всі відповідні питання мають бути врегульовані?» — запитує Сергій Осадчий, директор ТОВ «Бітмедіаком» — ексклюзивного представника Sony Pictures Television Networks в Україні.

За словами Євгена Пилипченка, керівника групи дистрибуції «Віа медіа», «у новому законопроєкті “Про медіа” чітко прописані критерії та вимоги до іноземних телеканалів щодо їх ретрансляції на території України, з якими вже були ознайомлені практично всі іноземні телеканали». Тому він теж вважає деякі норми проєкту Нацради несвоєчасними.

Іван Шестаков, директор із стратегічного розвитку Megogo, додає, що в цей період, коли «ринок перебуває на стадії бурхливого росту», раціональніше було б його регулювати саме законом «Про медіа». «А будь-які інші регулювання з боку держави на відповідній стадії сприятимуть лише стагнації розвитку», — вважає він.

Утім, наші співрозмовники не врахували політичних сигналів з Верховної Ради і від частини олігархічних медіагруп, які можуть означати, що законопроєкт «Про медіа» не так скоро стане законом, як того хотіли б його розробники.

Яких каналів стосується новий порядок адаптації?

У проєкті Порядку є одна неузгодженість, через яку дуже занепокоєні правовласники. Вони не розуміють, кого стосується документ. Сергій Осадчий та очільниця компанії Media Broadcasting Group Ukraine (представляє телеканали History та Euronews) Катерина Федорова звертають увагу, що в Загальних положеннях документ стверджує, що він стосується лише каналів з неєвропейських країн або країн, що не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне мовлення. А в третьому розділі «Поширення програм іноземних телерадіоорганізацій» мова йде як про канали з ЄС, так і про інші (які «підпадають під юрисдикцію держав-членів Європейського Союзу або держав, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення»).

«Тому зараз незрозуміло, чи, наприклад, положення про обов‘язковість дублювання чи субтитрування стосується всіх іноземних каналів. Чому я зупинилася саме на цьому пункті – бо, насправді, всі свідомі дистриб‘ютори й телеканали розуміють, що контентне наповнення має відповідати не лише європейським нормам, а й українському законодавству з точки зору захисту інформаційної безпеки чи суспільної моралі», – каже пані Федорова.

Чи переглядатиме регулятор канали, які вже є в переліку адаптованих?

Це питання ставить Євген Пилипченко з «Віа медіа»: «На сьогоднішній день існує Перелік іноземних телеканалів, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення та законодавству України. Тому виникає колізія у випадку ухвалення цього проєкту – будуть дійсні два переліки чи анульовано чинний? Що буде з іноземними телеканалами, що вже є в Переліку?».

Які канали треба перекладати українською?

«Звичайно, українські канали з українською ліцензією мають виконувати квоти, на те вони і є українськими каналами, щоб поширюватися державною мовою. А зарубіжні канали покликані розширювати кругозір наших співвітчизників, – вважає Катерина Федорова. – Якби глядачі не розуміли й не були фактично носіями інших мов, наприклад, російської, адже це історично склалося, то необхідність перекладу навіть не обговорювалася б. Але наразі всі розуміють цю мову – якісний міжнародний контент доступний для українців, і це добре».

Пані Федорова прогнозує: якщо вимога української мови стосуватиметься всіх іноземних телеканалів, з ринку підуть десятки якісних каналів, бо вони стануть дуже дорогими для провайдерів і абонентів. Відповідно, попит на них зникне саме через економічну складову. «Я вже не кажу про загальну картину ринку зараз і скільки поки що в Україні заробляють міжнародні канали, виставляючи такий невисокий цінник хоча б за рахунок того, що локалізацію роблять одразу на декілька країн», – додає вона.

Що робити, приміром, з білоруськими каналами, чи мають і вони дублюватись українською, якщо вирішать зайти на наш ринок? Це питання теж ставить пані Федорова.

А от директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення «1+1 медіа» Андрій Мальчевський розказав «Детектор медіа», що переклад на українську прийнятний для іноземних партнерів: «Коли раніше озвучувались робочі версії, щоб іноземні канали мали звукову доріжку, ми розмовляли з нашими партнерами, і вони запевнили, що готові до цього».

Утім, улітку телеканал Spike американської корпорації ViacomCBS, дистрибуцією якого в Україні займається «1+1 медіа», у своїй версії для України змінив українську мову на російську. Хоча на момент запуску Spike в Україні у 2018 році в його ефірі було до 30% контенту українською. У пресслужбі «1+1 медіа» «Детектору медіа» пояснили, що в кінці 2019 року ViacomCBS вніс зміни до чеської ліцензії каналу Spike і змінив певні параметри, оскільки розширив свою дистрибуцію, крім України, також і на територію Казахстану.

Правовласник буде локалізувати Spike, якщо того вимагатиме закон. «На сьогоднішній день мовлення іноземного каналу в Україні російською або будь-якою іншою мовою не заборонено, але у випадку змін внутрішнього законодавства, коли з’явиться вимога локалізувати канал, то правовласник буде дотримуватись таких вимог», – повідомили в «1+1 медіа».

Якщо реклама оплачена в Україні, навіщо її забороняти?

Окрім цього Катерину Федорову непокоїть і заборона реклами на каналах з країн, що не ратифікували Європейську конвенцію: «Якщо ця реклама буде оплачена в Україні, податки сплачуватимуться теж тут, якщо до каналу немає претензій загалом – навіщо забороняти цю опцію?».

Позиція регулятора

«Детектор медіа» поставив кілка запитань щодо підготовки документа заступнику голови Нацради Олегу Чернишу, який опікується роботою провайдерів.

– Пане Олеже, чому регулятор вирішив розробити цей документ, не очікуючи ухвалення закону «Про медіа»?

– Уже скільки років кажуть, що ми на часі ухвалення цього закону. Але коли він буде ухвалений, ніхто не знає. А нам потрібно систематизувати роботу по адаптації каналів.

Документ систематизує роботу, бо прояснить правила гри. Тому що деякі канали могли роками чекати, поки їх адаптують без вагомих причин. Для галузі він покращує умови роботи.

– Кого стосується цей документ? Лише неєвропейських мовників або з країн, що не ратифікували Конвенцію? Чи європейських мовників теж?

– Ми з провайдерами розглядали це питання. І виявилося, що можна розглядати подвійне трактування. Тому провайдери і звернули увагу, що потрібно внести зміни в цій частині документа.

– А яка ваша особиста позиція?

– Я можу діяти тільки в рамках закону, а він передбачає, що мовники з усіх країн, які підписали Конвенцію про транскордонне мовлення, не повинні адаптовуватись. А всі інші повинні проходити процес адаптації.

Але з іншого боку проблема є. Зараз ми до списку адаптованих включаємо й ті канали, що мають європейську реєстрацію. Це не зовсім відповідає закону, але дає можливість провайдерам брати до своїх пакетів програм ті канали, які погоджені Національною радою. Бо інакше провайдер би ніс відповідальність за зміст і можливі порушення в ефірі перед Нацрадою. А так провайдер каже: ви ж самі адаптували.

На мій погляд, було б непогано, щоб ми дивилися (попередньо на канал. – ДМ). Зараз є проблема з тим, що дуже багато каналів з країни-агресора отримують європейську реєстрацію. Тому потрібно, щоб закон це врегулював, але коли він буде ухвалений – ми не знаємо.

– Чи переглядатиметься старий перелік?

– Ми максимально та поважно підходили до формування переліку, до того ж, ми його суттєво почистили. Однак переглядати чи ні старий перелік – це мають вирішувати всі мої колеги. Моя особиста думка: у цьому немає потреби.

– Яка ваша позиція щодо обов’язкового дублювання/субтитрування/озвучення українською?

– Це предмет обговорення. Тому що ми неодноразово порушували питання, що було би бажано, щоб канали проходили адаптацію українською мовою. Це те, чого нам дуже хочеться, але що важко реалізувати.

Ми зустрічалися з дистрибуторами та представниками зарубіжних каналів. І, здається, Родіон Принцевський (генеральний менеджер Fox Networks Group у Північно-Східній Європі. – ДМ) говорив, що він мав спробу дублювати всі канали Discovery українською мовою. Але вони працювали за двома способами дистрибуції, бо ще й розміщували рекламу. І він казав, що цих грошей не вистачало. Дуже мало грошей дистрибутори і канали отримують за контент, їх замало, щоб ще й адаптувати контент. Проблема ринку – невисоке ARPU, люди не мають звички платити за телебачення – звідси й невелика плата провайдерам і, відповідно, дистрибуторам.