У березні Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України заявило, що не планує призупиняти процес реформування системи колективного управління авторськими та суміжними правами. А також не бачить підстав для продовження терміну ведення переговорів щодо встановленні тарифів для організацій колективного управління (ОКУ).

Та попри те, що «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набув чинності 22 липня 2018 року, механізм збору та розподілу авторської винагороди досі не запрацював на повну. Адже наразі заблоковані конкурси на акредитацію ОКУ (у тому числі у сфері публічного сповіщення, яка стосується виплати роялті авторам з боку телеканалів і радіостанцій), не в усіх сферах погоджені з індустрією розміри виплати винагороди, а тимчасові тарифи, визначені міністерством, оскаржуються у судах. Детальніше про це читайте в матеріалі «Детектора медіа».

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Дмитро Романович прокоментував «Детектору медіа» питання конкурсу ОКУ, монополії на ринку збору та розподілу авторської винагороди, роль регулятора в цьому процесі. Він розповів, що результати переговорів щодо кабельної ретрансляції вже оприлюднені.

– Загалом процес у нас такий: сторони розпочинають переговори, і, якщо вони успішні, ми оприлюднюємо результати. А якщо домовитись не вдається, тоді вступають у силу тимчасові тарифи, тим часом сторони продовжують перемовини або йдуть до суду. Міністерство економіки лише відображає статус цих переговорів, ми не є їх учасником.

– Чим завершилися переговори з «Українським музичним альянсом» (УМА) та радійниками? Радійники оприлюднили свою позицію щодо тарифів.

– Там ситуація дещо складніша. Міністерство виступало певним майданчиком, ми намагалися звести позиції, тому що сторони були «на полюсах». До певної міри нам це вдалось. Однак попит і пропозиція все ще не зійшлись, і сторони домовленості не фіналізували.

– Тобто офіційний термін переговорів завершений. Гравці не домовились, а тимчасові тарифи не влаштовують одну зі сторін. Який вихід ви як регулятор бачите з цієї ситуації?

– Перемовини не залежать від тимчасових тарифів. Це ринковий механізм знаходження справедливої ціни. Тому що держава гірше за ринок знає, скільки коштує та чи інша пісня або певний твір. А тимчасові тарифи, попри те, що вони передбачені законодавством, на мою думку, є надмірним втручанням держави у ринкові відносини.

– Чи не плануєте ви переглядати тимчасові тарифи? Вони не влаштовують індустрію, бо, на її думку, можуть призвести до банкрутства компаній. І зараз їх оскаржують низка компаній у суді («Воля-кабель», Business Radio Group, «1+1» та StarLightMedia)

– Ми неодноразово говорили про те, що тимчасові тарифи мають бути повністю скасовані. І думаю, що на законодавчому рівні ми це врегулюємо. Замість них має бути переговорна позиція ринку. Звісно, про це легше говорити, коли ринок сформований, коли є історія акредитованих ОКУ. Але тимчасові тарифи діють не назавжди: це шість місяців, після чого сторони завершують перемовини або намагаються встановити тарифи через суд.

– Які законодавчі ініціативи можуть скасувати тимчасові тарифи?

– У законопроєкті №3377 є такі норми. Він уже прийнятий у першому читанні. Думаю, найближчим часом його зможуть прийняти в цілому.

– Виходить, що зараз домовленості укладені лише між провайдерами та ОКУ в їхній сфері. Натомість радійники ще не домовилися з УМА, яка опікується суміжними правами, а у сфері публічного сповіщення щодо авторських прав навіть немає акредитованої ОКУ. На вашу думку, як має бути врегульована ситуація з виплатою роялті у цих сферах?

– Автори можуть отримувати роялті і зараз, і за 2019 рік, працюючи напряму чи через свого представника. Блокуючої норми не існує. Зараз ми обговорюємо варіант внесення змін у законодавство, щоб тимчасово, до моменту акредитації, ОКУ могли збирати роялті. Але в цілому наша позиція в тому, щоб була завершена акредитація, пройшли перемовини, і ми нарешті сформували здоровий та адекватний ринок роялті в Україні.

– Як може бути розблокована ситуація з акредитацію ОКУ у сфері публічного сповіщення щодо авторських прав? Чи є можливість розпочати новий конкурс?

– Конкурс зараз не завершений, тому ми не можемо його переоголосити. Конкурс заблокований судовими рішеннями, і міністерство не може вчиняти дії щодо акредитації. Тому зараз у межах законопроекту №3377 обговорюється можливість перезапуску конкурсу. Ми обговорюємо такий варіант. Бо зараз ми перебуваємо в певному дедлоці, бо з одного боку не можемо завершити акредитацію, а з іншого – не можемо її перезапустити. Ця історія вимагає вирішення.

– Зараз оскаржується склад комісії з акредитації організацій колективного управління з огляду на «конфлікт інтересів членів комісії», які нібито мають стосунок до тих організацій, які були акредитовані. Дмитре, яка ваша позиція щодо цього конфлікту?

– Це майже традиційна проблема для складу комісій. Тому ми через законопроєкт №3377 хотіли б вирішити і це питання та внести зміни щодо формування комісії. Я не можу сказати, що в комісії хтось працює на когось чи є пряма зацікавленість у діях. Але, щоб прибрати ці ризики, ми хочемо переформатувати склад комісії.

– Як саме можна прибрати ці ризики? І який механізм ви пропонуєте до обрання членів комісії?

– Ми пропонуємо той варіант, щоб у комісії були лише представники державних органів.

– Якою є ваша позиція щодо створення на ринку монополії ОКУ, які мають однакових власників? Адже зараз дві акредитовані ОКУ – КАМП («Коаліція аудіовізуальних і музичних прав») та УМА («Український музичний альянс») мають одно й того самого керівника та однакового співзасновника - ТОВ «Комп Мюзік». Також УЛМП («Українська ліга музичних прав»), яка претендує на акредитацію у сфері публічного сповіщення щодо авторських прав у своїй структурі власності має такі ж компанії, як і інші вже акредитовані ОКУ.

– По-перше, рішення щодо акредитації приймається на основі репрезентативності. Репрезентативність – це питання математичне. Тобто та організація, яка має більше прав, і має бути акредитована. У критеріях до вибору немає питань щодо пов’язаності або вподобань. Це правила, які закладені законом. По-друге, принцип ОКУ в тому, що на конкретному ринку є монополія, бо працює лише одна акредитована організація. Раніше в нас було багато ОКУ, які демпінгували та конкурували одна з одною, і в результаті автори не отримували нічого. Тому задум цієї реформи в тому, щоб була одна сильна організація, що представляє авторів та правовласників і могла б могла адекватно говорити з користувачами.

– Якщо користувачі не виплачуватимуть роялті авторам за ті роки, поки не було визначено акредитовані ОКУ, чи застосовуватиме міністерство санкції до цих медіа?

– Наше найперше і ключове завдання – завершити процес акредитації. Тому що без наведення ладу та формування ринку всі інші питання другорядні. Ми будемо вести діалог і шукати шляхи вирішення. Ключове питання – це акредитація.

– Коли в такому разі, на вашу думку, це стане можливим?

– Це залежатиме від фінального тексту законопроєкту №3377, який буде проголосований. Але наш намір зробити це в найближчі місяці. Усі наші пропозиції поки що називати зарано. Тому що ми зараз у діалозі з ринком, авторами та правовласниками, щоби сформувати компромісний варіант змін.

– Поки ви в діалозі, чи вимагатиме міністерство від користувачів виплачувати роялті за тимчасовими тарифами у тих сферах, де переговори не були результативними або де ще немає акредитованої ОКУ?

– Держава не має втручатись у цей процес. І у сторін є всі інструменти для взаємного тиску. Може, це звучить жорстко, але так формується ринок.

– Але якщо користувачі не платять за тимчасовими тарифами, чи будете ви застосовувати до них санкції?

– Подивимось. Поки в нас ще немає даних, аби прокоментувати це.

– Чи буде міністерство стежити за розподілом авторської винагороди? Наскільки він є справедливим?

– Міністерство не має втручатись у цей розподіл, адже це ринкові відносини. Міністерство може моніторити й аналізувати звіти. А також реагувати на скарги та зауваження, які надходитимуть з ринку: від авторів, користувачів чи третіх осіб. Роль міністерства – це переважно моніторинг за додержанням правил гравцями на цьому ринку. За грубі порушення ми можемо застосовувати адміністративні санкції. У тому числі – визначати, чи відповідає ОКУ статусу акредитованої. А в усіх питаннях крапку ставитиме суд.

Фото: з особистого архіву Дмитра Романовича