Проект рішення підготував член Нацради Юрій Зіневич за результатами планової перевірки радіостанції «Прямий ФМ», пов’язаної з першим роком діяльності.

«Прямий ФМ» за результатами конкурсу, проведеного 11 жовтня 2018 року, отримав 9 листопада 2018 року ліцензію на мовлення на шести ФМ-частотах: 91,5 МГц у Марганці Дніпропетровської області, 91,1 МГц у Павлограді Дніпропетровської області, 102,2 МГц у Мелітополі Запорізької області, 98,8 МГц у Білій Церкві Київської області, 107,7 МГц у Переяславі-Хмельницькому Київської області, 104 МГц у Лубнах Полтавської області.

Під час перевірки на підставі моніторингу від 3 і 5 грудня 2019 року Нацрада зафіксувала відсутність мовлення на двох частотах – у Марганці та Лубнах.

«Відтак, ліцензіат не скористався правом розпочати мовлення протягом року, що є підставою для анулювання ліцензії на мовлення. Крім того, ліцензіат не скористався правом протягом року звернутися до Національної ради із заявою про переоформлення ліцензії з проханням виключити частоти, на яких мовлення не здійснюється», – сказав пан Зіневич.

Юрій Зіневич запропонував проект рішення: анулювати ліцензію на мовлення у зв’язку з відсутністю передбаченого ліцензією мовлення протягом року з дня отримання ліцензії.

Представники «Прямого ФМ» визнали, що вони не встигли вчасно розпочати мовлення на двох частотах, але заперечили, що не виконали умов ліцензії, та виступили проти анулювання ліцензії на всі шість частот.

Директор з розвитку Прямого каналу і «Прямого ФМ» Олександр Гальвес розповів, що радіостанція освоювала частоти поступово і зіштовхнулася з труднощами у двох містах. За його словами, у цих містах немає об’єктів Концерну РРТ, який записаний у ліцензії оператором телекомунікацій. В одному з міст узагалі немає місця для встановлення передавача. Щоби його встановити, потрібно було ставити вежу, проводити електропостачання, комунікації тощо. «Прямий ФМ» хотів перенести мовлення в інші місця, але не зміг отримати вчасно висновків «Українського державного центру радіочастот», оскільки перенесення потрібно узгодити з Генштабом.

Юрист Юрій Крайняк, який представляв «Прямий ФМ», сказав, що по кожній з шести частот Нацрада під час конкурсу приймала окремі рішення, але сама вирішила потім усі шість частот об’єднати в одну ліцензію. Тому в розумінні каналу йдеться про шість ліцензій, а не одну (хоча в радіостанції на ці частоти один документ – тобто одна ліцензія).

16 грудня 2019 року «Прямий ФМ» подав до Нацради заяву про вилучення з ліцензії двох частот, на яких радіостанція не розпочала мовлення, повідомив пан Крайняк. Він дорікнув, що Нацрада досі не розглянула цієї заяви, хоча мала зробити це протягом місяця.

Перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк звернула увагу, що «Прямий ФМ» подав цю заяву в той момент, коли вже відбувалася планова перевірка, – більш ніж через місяць після дати, до якої він мав запустити мовлення (радіостанція мала освоїти всі частоти до 9 листопада 2019 року). Член Нацради Олег Черниш наголосив, що «Прямий ФМ» ніяк не інформував Нацраду про технічні труднощі та затримки із запуском мовлення. «Бачу велику безвідповідальність керівництва компанії, яке підвело своїх акціонерів», – сказав він.

Юрій Крайняк не зміг відповісти на запитання відповідального секретаря Нацради Олександра Ільяшенка, чому «Прямий ФМ» подав заяву про переоформлення ліцензії 16 грудня, а не 8 листопада. «Маємо те, що маємо», – сказав він і додав: «Національна рада дуже любить читати закон формально. Якби ми подали заяву рівно в річницю – це не зняло би з нас відповідальності за те, що ми не вийшли в ефір».

На запитання пана Ільяшенка, чи є бажання в «Прямого ФМ» почати мовлення на двох частотах, пан Крайняк сказав: «Є, але технічно ми не можемо встигнути, бо там немає веж та інфраструктури. Питання – як технічно підвести контент до цих міст».

На захист «Прямого ФМ» виступив член Нацради Сергій Костинський. Він згадав кілька інших випадків, коли радіостанції освоювали тільки частину частот протягом року, і за це Нацрада їм давала попередження, а не анульовувала ліцензії. Наприклад, компанія «Аккерман» з Білгорода-Дністровського або радіостанція «Слобожанське ФМ» – результати її планової перевірки Нацрада мала розглянути теж 6 лютого, і проект рішення передбачав попередження (однак ця радіостанція, на відміну від «Прямого ФМ», постійно інформувала Нацраду про труднощі із запуском на всіх частотах і просила дати їй додатковий час). Він намагався перелічити інші приклади, але Юрій Зіневич та Ольга Герасим’юк закликали колегу не згадувати інших ліцензіатів, щоб не порушувати їхніх прав.

Також Сергій Костинський дорікнув колегам, що вони намагалися розглянути питання результатів перевірки «Прямого ФМ» на попередньому засіданні 31 січня, «коли не всі члени Національної ради могли брати участь» (на той момент Сергій Костинський був у відпустці). Представники «Прямого ФМ» не прийшли на засідання 31 січня, тому Нацрада перенесла питання на 6 лютого (ця дата, за словами пана Костинського, і планувалася від початку). Юрій Зіневич відповів колезі, що «відсутність певних членів, якщо є кворум, не заважає проведенню засідання».

Також на захист «Прямого ФМ» виступив народний депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький: «Мовники часто не запускалися вчасно з технічних причин. Суспільний мовник у багатьох містах, де отримав частоти, не розпочав мовлення. Проведіть перевірку – ви це побачите. Але це не значить, що треба анульовувати ліцензії. Очевидно, там, де мовлення ведеться, припиняти дію ліцензію буде порушенням свободи слова. Там, де мовлення не ведеться, очевидно, можна припинити дію».

З критикою «Прямого ФМ» виступив Олег Черниш: «Прямому каналу колись просто повезло, що він отримав низку ліцензій, зокрема на регіональне телебачення в Одесі та Харкові. І там мовлення теж не було розпочато, і ми анулювали ліцензії (там ліцензіатом був не Прямий канал, а його дочірні компанії, Нацрада анулювала ліцензії за їхніми заявами. – ДМ). У “Прямого ФМ” є ще ліцензія на Київ, скоро перевірка, ви будете теж говорити про порушення свободи слова?». Олександр Гальвес відповів, що в Києві «Прямий ФМ» уже вийшов в ефір, але проходять якісь технічні вимірювання. Олег Черниш нагадав, що мовник протягом 10 днів має повідомити Нацраду, що розпочав мовлення.

Думки членів Нацради розділилися. За анулювання ліцензії проголосували четверо членів: Юрій Зіневич, Ольга Герасим’юк, Олег Черниш і Валентин Коваль, який сказав, що в разі непопулярних рішень Нацради крапку має поставити суд. За оголошення попередження – троє: Сергій Костинський, Максим Онопрієнко та Олександр Ільяшенко, який сказав, що головна провина каналу – невчасне подання заяви про вилучення двох частот з ліцензії.

У результаті Нацрада не прийняла ніякого рішення. Ольга Герасим’юк сказала, що питання буде знову винесено на розгляд Нацради – можливо, коли буде присутня восьма членкиня Нацради, заступниця голови Уляна Фещук.

Нагадаємо, Прямий канал хотів запустити загальнонаціональну ФМ-мережу і у 2018 році замовив прорахунок 61 ФМ-частоти, зокрема в Києві та 19 обласних центрах. У вересні 2018 року «Прямий ФМ» виграв конкурс на цифрове радіо в Києві (у вересні 2019 року радіостанція розпочала мовлення). У конкурсі 11 жовтня 2018 року «Прямий ФМ» здобув 6 ФМ-частот у районних центрах Київської, Дніпропетровської, Запорізької та Полтавської областей, у тому числі Білій Церкві. У січні 2019 року «Прямий ФМ» претендував на частоту в Кривому Розі, але програв. Також у другій половині 2018 року «Прямий ФМ» отримав дозволи на тимчасове мовлення в Гірнику, Волновасі, Краматорську, Покровську Донецької області, Бахмутівці, Лисичанську, Широкому Луганської області. У форматному конкурсі 4 квітня 2019 року «Прямий ФМ» виграв ФМ-частоту 88,4 МГц в Києві.

Радіостанцію запускає Прямий канал, що де-юре належить Володимиру Макеєнку, але неофіційно його пов’язують з оточенням Петра Порошенка.