викладач Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій
15:00
Середа, 5 Вересня 2018

Навіщо потрібні медіа громад

Новий для України тип медіа мвє стати ефективною альтернативою комерційним і суспільним мовникам на локальному рівні.
Навіщо потрібні медіа громад
Навіщо потрібні медіа громад

Цього року на Donbass Media Forum Андрій Куликов сказав: «Громадам потрібні громадські медіа, незалежні в тому числі й від суспільного мовлення». Ці слова здалися мені суперечливими: я завжди вважав суспільне й громадське явищами одного порядку. Та з часом, заглибившись у тему медіа громад, зрозумів, що Андрій мав на увазі саме їх.

Перш за все розберімося з дефініціями. Бо навіть в експертному середовищі багато хто вважає громадське й суспільне мовлення синонімами. А це не так. Англійське визначення public service broadcasting дослівно значить «мовлення в інтересах громадськості». В нас його перекладають як «суспільне мовлення». В деяких перекладах документів Ради Європи, виданих в Україні, на позначення цього типу мовлення вживається термін «громадське мовлення».

Після ухвалення закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» в Україні найуживанішим є термін «суспільний». Так називають незалежне від влади та бізнесу мовлення, яке слугує всьому суспільству.

Ціною великих зусиль державне мовлення в Україні перетворили на суспільне. Структуру регіональних мовників реформовано: відбулася централізація не тільки адміністративного управління, а й програмної політики цих телерадіокомпаній. Подекуди це викликає незадоволення самих працівників колишніх обласних державних телерадіокомпаній, органів місцевого самоврядування та, головне, аудиторії.

Територіальні громади, які внаслідок децентралізації влади отримали більше грошей і повноважень, після реформи державного мовлення та роздержавлення преси опиняться фактично без місцевих засобів масової інформації. Звісно, є комерційні медіа, але чиї інтереси вони відстоюють — власників чи громади? Відповідь очевидна.

Саме медіа громад мають стати ефективною альтернативою комерційним і суспільним мовникам на локальному рівні.

Станом на 31 грудня 2017 року до Державного реєстру внесено дані про 1579 телерадіомовників та суб’єктів інформаційної діяльності, а саме 1477 телерадіомовних організацій і провайдерів програмної послуги та 96 суб’єктів інформаційної діяльності. Із 1477 ліцензіатів за формою власності 7 — державні, 246 — комунальної власності, 1219 — приватної власності.

Поки що в Україні не існує повноцінних локальних теле- чи радіокомпаній, які б належали громадам. Є успішні медіапроекти — наприклад, «Громадське радіо», «Громадське телебачення Донбасу», — які працюють за стандартами громадського мовлення, засновані або самі є громадськими організаціями. Та, звісно, їх не можна вважати медіа громад.

Що ж таке community media? Це засоби масової інформації, які створюються активними членами громади, служать інтересам громади, управляються та фінансуються (хоча б частково) громадою, мають на меті розв’язання проблем громади та її сталий розвиток. Такі медіа існують у понад сотні країн та визнані як окремий вид ЗМІ поруч із суспільними та комерційними медіа.

Україна зобов’язалася визнати законодавчо та сприяти розвитку медіа громад у межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики ухвалив стратегію розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів, що включає забезпечення розвитку мовлення громад (community media) як третього сектору поряд із комерційним і суспільним мовленням (commercial and public media). Має також бути змінено модель управління й контролю місцевих радіо- та телемовників із боку місцевої влади. Щоб мовлення громад закріпилося в Україні, ця стратегія має стати частиною медійного законодавства, й держава повинна почати видавати ліцензії теле- і радіокомпаніям громад.

У Верховній Раді зареєстровано проект закону України № 7397 «Про аудіовізуальні медіасервіси», який має прийти на заміну застарілому, а отже недосконалому закону «Про телебачення і радіомовлення». Цей документ має стати кодексом, що регламентує існування телерадіопростору країни, в тому числі й питання регуляції. Саме дискусії навколо цих питань призводять до зволікання з ухваленням закону.

Натомість розділ, який стосується медіа громад, за словами співавтора законопроекту Павла Новікова, майже не викликає суперечок. «Цей закон потрібен, щоб ефірні медіа громад змогли в законний спосіб отримати частоти, — каже експерт. — Розвивати ж онлайн-платформи та друковані ЗМІ територіальні громади можуть у межах чинного законодавства».

Павло Новіков

За міжнародним правом, громадські медіа можуть розраховувати на частотний ресурс, який розподіляє держава. «Режим ліцензування мовлення з використанням обмеженого частотного ресурсу має надавати рівні можливості отримання частот для комерційних, суспільних та громадських (community media) мовників», — ідеться в рішенні Комітету з прав людини Організації Об’єднаних Націй. Але в більшості країн, де існують мовники громад, вони отримують частоти на пільгових умовах або навіть безкоштовно.

Експерт Ради Європи Стівен Баклі, який є автором аналітичного звіту «Мовлення громад в Україні: можливості для розвитку», впевнений, що в Україні не має бути проблем із виділенням частот в FM-діапазоні для малопотужних громадських радіомовників.

Стівен Баклі

«Платформа FM-радіо дає більше можливостей для мовлення громад (community media), — каже Стівен Баклі. — І хоча більша частина доступного FM-діапазону у вас розподілена між приватними радіомережами, навіть у найбільших містах і за межами великих міських районів України лишаються багато невикористаних частот. У США працюють тисячі локальних громадських ефірних радіостанцій, у Великій Британії — 250 радіостанцій громад… Тобто нестача діапазону не має бути суттєвою проблемою, після того як ви припините аналогову ефірну телетрансляцію». Із телевізійними частотами ситуація не така райдужна, але технології не стоять на місці, та, ймовірно, незабаром в Україні з'являться умови для створення нових цифрових мультиплексів. Із пріоритетом для мовників громад.

І ключове питання: для чого?

Адже в Україні більш ніж достатньо приватних національних і локальних мовників, а також національного суспільного мовника з поки що не дуже рейтинговою, але розвиненою регіональною мережею.

Новий тип медіа потрібен, щоб забезпечити місцевим громадам свободи, розвиток і незалежність. Гарантувати громадам право на доступ до інформації, створити дискусійні майданчики на рівні громад, що, у свою чергу, сприятиме розв’язанню проблем територій, об’єднуватиме громаду навколо спільних цінностей, гарантує рівні права всім її членам, сприятиме медіації та розв’язанню кризових ситуацій. Медіа громад, довіра до яких зазвичай вища в порівнянні з іншими, допомогли врегулювати конфлікти в Північній Ірландії, на Балканах і в Африці.

Та пам’ятаймо, що будь-яка реформа має успіх тоді, коли вона запитана й зрозуміла для тих, на кого спрямована. Тому впровадження медіа громад в Україні потребує фахової комунікаційної підтримки як на державному, так і на місцевому рівні.

Головне фото: UNESCO Chair on Community Media, інші фото надані автором

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1054
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop