Бородянський і комітет Ткаченка мають намір переглянути результати пітчингу Держкіно
Чим займатиметься міністерство Бородянського
11 вересня міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський прийшов на засідання Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, щоб розповісти, на базі яких відомств і коли запрацює Міністерство культури, молоді та спорту та чим воно займатиметься. «Про що це міністерство? Про те, що робить ваше життя життям», – окреслив він поле діяльності нового міністерства.
Зокрема, до сфери політик, за які відповідає міністерство належать:
- театр, музика, кіно, книги, креатив, рекламна і концертна діяльність;
- охорона та облік культурної спадщини, музеї і заповідники;
- масовий спорт і спорт високих досягнень;
- медіа, інформаційна безпека та протидія інформаційній агресії;
- благодійність і волонтерство, меценацтво і донорство;
- релігія, культурна інтеграція національних меншин;
- культурна та інформаційна реінтеграція ТОТ;
- залученість молоді;
- промоція внутрішнього та зовнішнього туризму;
- захист дітей: приміром, убезпечення доступу дітей до контенту, який негативно на них впливає.
Пан Бородянський озвучив наступні загальні принципи роботи міністерства:
- міністерство працює для того, щоб зробити ваше життя життям.
- всі дії нова команда вимірює. «У світі навіть таку складну галузь, як культура, вимірюють. Ми працюємо над цим і точно до Нового року презентуємо систему вимірювань, щоб вона була зрозумілою і суспільству, і народним депутатам, всім», – сказав міністр.
- державна підтримка не є безумовним обов’язком держави. «Тобто державна підтримка – це привілей, який можна отримати відповідно до правил і процедур. Тому що зараз у нашій галузі багато фінансується за принципом “так було раніше”, і давно ніхто не ставить запитання, а навіщо ми це робимо», – роз’яснив пан Бородянський.
- розділи інклюзивності будуть частиною всіх політик, які розробляє і реалізує міністерство.
«Ми сприяємо інституалізації індустрії. Наприклад, зі мною як новим міністром усі хочуть поспілкуватися. Це добре і цікаво, але кожен намагається вирішити свої окремі питання. Тому ми і в міністерстві, і будемо виносити це питання до Верховної Ради, щоб змінити підхід до інституцій, які мають право представляти індустрію. Якщо, приміром, в індустрії є 5 тисяч членів, а інституція об’єднує 20%, то вона може її представляти. А менші не представляють, а мають лише свою індивідуальну точку зору. Тоді в нас є можливість зустрічатися, розмовляти і вирішувати питання. Це правильний сучасний механізм, який дозволяє будувати громадянське суспільство. Бо зараз буває, що громадська організація з трьох людей видає себе за тих, хто представляє галузь, але це неправильно», – сказав міністр.
Володимир Бородянський окреслив ключові цілі діяльності міністерства:
- Сформулювати бачення майбутнього країни, місця та ролі громадянина, ключові принципи взаємодії між громадянином та державою.
- Визначити такі цінності і моделі поведінки, які міністерство буде підтримувати і заохочувати, і такі, з якими буде боротися.
- Підвищити залученість громадян до суспільного життя вдвічі (з 6% до 12%), до занять спортом з 25% до 40%.
- Сфокусувати державну політику в гуманітарній сфері на соціоекономічному ефекті, а не на заходах і процесах.
- Підвищити частку культурного, креативного продукту, спорту і туризму до 12-14% ВВП з поточних 8% ВВП.
- Підвищити рівень приналежності громадян (сприйняття себе частиною) до єдиного українського культурного простору.
- Сформувати стійкі інституції, що об’єднуватимуть ключових учасників за сферами.
- Підвищити доступність культурних послуг у діджиталі. «Наприклад, Український інститут книги вже цього року розробляє такий проект, як електронна книга. У межах цього проекту є можливість кожному громадянину безкоштовно читати 3-4 книжки. Тому що в нас зараз 75% громадян не читає жодної книги протягом року. Тому наше завдання – популяризувати читання, яке сприяє розвитку критичного мислення. А критичне мислення є питанням інформаційної безпеки», – сказав міністр.
Цільова структура міністерства матиме три рівні:
- Політичні посади – міністр, заступники міністра.
- Формування політики – державний секретар, директорати.
- Реалізація політики – агентства, інститути, фонди.
«Ми продовжуємо політику, яку обрав попередній уряд: відділення політик від їх реалізації, ми хочемо завершити цю модель. Формування політик залишимо в міністерстві, а реалізація буде винесена в агентства, інститути і фонди, інспекції», – зазначив міністр.
Володимир Бородянський представив перший набір ключових показників ефективності (КРІ) міністерства:
- Індекси маніпуляцій та свободи слова. «Є, наприклад, Ігор Куляс, який робить моніторинг маніпулятивності ЗМІ. І, на наш погляд, дуже важливо для країни на державному рівні розуміти, що таке маніпуляція, тому що та гібридна війна, яку з нами ведуть, іде в тому числі шляхом маніпуляції суспільною думкою. Ми знаємо, у країни-агресора є спеціальні війська, які виконують спеціальні завдання. Тому нам треба бути озброєними і готовими до цієї війни. Щоб протистояти їй різними засобами», – зауважив міністр.
- Обсяг і частка приватних (українських та іноземних) коштів у сфері кіно. «Тобто ми міняємо парадигму, коли розглядаємо кіноіндустрію, яку фінансує виключно держава. Наше завдання – розвивати кіноіндустрію. А це означає, що ми дивимося на баланс приватних і державних коштів», – уточнив пан Бородянський.
- Відсоток населення, що займається фізичною активністю щонайменше двічі на тиждень.
- Кількість і вартість медалей на провідних спортивних змаганнях.
- Відсоток населення, що читає книжки щонайменше раз на місяць.
- Частота споживання і рівень задоволеності культурними послугами населення.
- Частка туризму у ВВП.
- Частка людей, що була залучена до благодійної і волонтерської діяльності.
- Частка молоді, яка пов’язує своє майбутнє з життям в Україні.
- Відсутність міжконфесійних конфліктів.
- Залученість до загального українського простору населення тимчасово окупованих територій і лінії розмежування українським медійним і культурним продуктом. Розуміння і сприйняття населенням тимчасово окупованих територій української позиції.
Міністр назвав чотири законопроекти, які вже в роботі:
- Закон про аудіовізуальні послуги.
- Закон про прозорість інфраструктурного оператора («Зеонбуду»).
- Зміни до закону про кінематографію (в частині рібейтів – повернення витрат на кіновиробництво).
- Закон про капеланство.
За його словами, є ще низка законопроектів, але їх поки ще не готові обговорювати з профільним комітетом.
Члени Комітету порадили додати до питань, якими має опікувати міністерство, державні архіви, галереї, співпрацю з діаспорою.
Юрій Павленко з «Опозиційної платформи – За життя» поцікавився структурою міністерства на місцях, зокрема, чи будуть обласні управління і районні відділи, а також кількістю заступників міністра. Володимир Бородянський повідомив, що наразі структури на місцях не буде. «Не завжди міністерству потрібна структура на місцях. Воно повинно розробляти політики, наприклад, популяризувати спорт. Гроші мають ходити за людиною/дитиною. Тренер отримуватиме в залежності від того, скільки в нього тренується дітей. Ви знаєте, що ми створюємося на базі двох міністерств: МІП та молоді і спорту. Протягом 7-10 днів затвердимо положення про міністерство. Уже створені ліквідаційні комісії, які мають ліквідувати МІП і міністерство молоді і спорту. Думаю, до кінця року це буде зроблено. І ми повноцінно запрацюємо в січні, максимум у лютому 2020 року», – сказав він.
За його словами, у нього буде п’ять заступників, але є проблема з низьким рівнем оплати праці державних чиновників. «Я не знайду хороших заступників на зарплату 50 тисяч гривень, має бути як мінімум 180 тисяч гривень», – зазначив Володимир Бородянський.
Перегляд результатів 11-го пітчингу Держкіно
Окремо Володимир Бородянський розповів про роботу Державного агентства з питань кіно, висловивши претензії до проведення 11-го пітчингу (конкурсу кінопроектів). «Хочу повідомити комітет, що я сьогодні мав зустріч із Держкіно і радою при Держкіно. У серпні був проведений 11-й пітчинг, на якому було прийнято рішення про державну підтримку фільмів на 1,7 млрд гривень. Це втричі перевищує бюджет Держкіно. На наш погляд, Держкіно і рада вийшла за рамки своїх повноважень, тому що максимальна сума, якою вони могли оперувати, – це 500 млн гривень на рік. А друга частина проблеми в тому, що це кошти тільки на ігрове, дебютне кіно і копродукцію. І рада взагалі не передбачила держпідтримки на анімацію, документальне кіно та серіали. І рібейти теж фінансуються з цього фонду. А джерела для фінансування вже вичерпані», – зазначив він.
Голова Комітету гуманітарної та інформполітики Олександр Ткаченко («Слуга народу») запропонував депутатам розслідувати цю ситуацію. Його підтримав колега зі «Слуги народу» Павло Сушко, донедавна кінопродюсер «Давайте проведемо розслідування. Тому що тепер немає сенсу проводити 12-й пітчинг», – запропонував він.
Володимир Бородянський роз’яснив, що Рада з державної підтримки кінематографії, яка проводила пітчинг, є незалежним органом, її члени наразі радяться, що робити, і від їхнього рішення залежить доля наступного пітчингу. «Але на мою думку, вони перевищили повноваження і порушили закон. Ми будемо змінювати принципи прозорості фінансування кіно, вводити рейтингування продюсерів, тому що, на моє переконання, державне фінансування – це привілей. За останні кілька років, як мені сьогодні озвучили в Держкіно, держава виділила 1,5 млрд гривень, а повернулося до державного бюджету лише 30 млн. Тому треба свідоміше подумати, кого нам потрібно підтримувати», – сказав він. Міністр додав, що ключові і другорядні набори КРІ будуть розроблені по кожній індустрії, якою опікуватиметься міністерство.
З власних джерел «Детектору медіа» стало відомо, що на зустрічі з Радою з державної підтримки кінематографії Володимир Бородянський заявив про наміри переглянути результати 11-го пітчингу або взагалі їх скасувати. Він висловив таку ж мотивацію, як і в парламентському комітеті: результати пітчингу передбачають фінансування проектів на суму 1,7 млрд грн, що втричі більше за річний бюджет Держкіно та унеможливлює проведення пітчингів ще протягом трьох років. Тоді як закон передбачає щорічні регулярні конкурси кінопроектів. В учасників зустрічі склалося враження, що міністра не влаштовує чекати три роки від пітчингу до виходу готових фільмів, йому потрібні швидкі результати.
Перший заступник голови Держкіно Сергій Неретін підтвердив «Детектору медіа» факт зустрічі Ради з державної підтримки кінематографії й те, що там обговорювалася можливість перегляду результатів пітчингу. Однак від детальніших коментарів відмовився.