Тріумф Суспільного, «ТАВР медіа» та Прямого: як Нацрада роздавала київські частоти

Тріумф Суспільного, «ТАВР медіа» та Прямого: як Нацрада роздавала київські частоти

6 Квітня 2019
3618
6 Квітня 2019
15:00

Тріумф Суспільного, «ТАВР медіа» та Прямого: як Нацрада роздавала київські частоти

3618
4 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення підбила підсумки чотирьох форматних конкурсів на ФМ-частоти в Києві, оголошених у грудні 2018 року. Цілком прогнозовано перемога дісталася суспільним радіостанціям «Промінь» і «Культура», а також наближеному до оточення президента Петра Порошенка новому радіо «Прямий ФМ» і найбільшому українському радіохолдингу «ТАВР Медіа», який запустить уже сьому свою радіостанцію – джазового формату.
Тріумф Суспільного, «ТАВР медіа» та Прямого: як Нацрада роздавала київські частоти
Тріумф Суспільного, «ТАВР медіа» та Прямого: як Нацрада роздавала київські частоти

Джазове радіо

Про наміри Нацради оголосити форматний конкурс на одну з вільних київських частот під концепцією джазового радіо стало відомо ще у квітні 2017 року. Фактично від задуму до його реалізації минуло два роки.

Під цей формат Нацрада виставила частоту, яку до березня 2017 року займало інформаційно-розмовне «Радио Вести» – 104,6 МГц. За даними сайту «Світ радіо», ця частота використовується різними мовниками з 1998 року. До «Радио Вести» на ній мовило «Радіо 24», ще раніше – NRJ.

У конкурсі джазових радіостанцій змагалися Radio Jazz (київська компанія ТОВ «Ч К», що порівну належить генеральному директору радіохолдингу «ТАВР Медіа» Ігорю Чернишову та члену ради директорів «ТАВР Медіа» Сергію Кузіну, її очолює радіоведуча і радіопродюсер Соня Сотник); радіостанція Jazz&Blues, яку хотіли запустити джазові продюсери Олексій Коган і Володимир Камінський, і проект «Стильний джаз» від ТОВ «ТРК “Стильне радіо”» (компанія медіахолдингу «Вести Україна» екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка). Ще одна компанія медіахолдингу «Вести Украина», яка подала заявку на частоту (ТОВ «Телерадіовидавнича компанія “Мастер”»), не сплатила конкурсну гарантію та не була допущена до конкурсу.

Під час конкурсу слово взяв адвокат «Радио Вести» (ТОВ «ТРК “Дивосвіт”»), який нагадав, що тривають судові процеси за частоту 104,6 МГц, а також відкрито декілька кримінальних проваджень через позбавлення ТРК «Дивосвіт» можливості мовити на цій частоті. Він просив Нацраду утриматися від проведення конкурсу та скасувати його, інакше, якщо ТРК «Дивосвіт» виграє судові процеси, складеться ситуація, коли дві компанії матимуть права на мовлення на одній частоті. «Детектор медіа» вже писав, що «Радио Вести» програло Нацраді у двох судових інстанціях справи за цю частоту і щодо санкцій Нацради (вони розглядаються в касації). Оскарження в суді триває по одній санкції Нацради для «Радио Вести» за висловлювання Тетяни Монтян. Заступниця голови Нацради Уляна Фещук нагадала, що частота вільна вже два роки і підстав скасовувати конкурс немає.

За умовами конкурсу радіостанція-переможець має вести 100% програм українською мовою та розміщувати не менше 50% музичних творів у жанрі джазу та/або класичної музики (інша половина музики може бути будь-якого іншого жанру).

Виконання передбачених законом пісенних квот (35% пісень українською мовою) не має становити великої проблеми для конкурсантів. Адже за умовами конкурсу радіостанція може транслювати не лише джаз (половина музики – джаз і класика, інша половина – будь-який жанр). Ба більше, джаз і класика – це не лише пісні з текстом, а й значна кількість інструментальної музики. А частка українськомовних пісень обраховується саме від кількості пісень із текстом. Крім того, якщо понад 60% пісень в ефірі лунає мовами ЄС, тоді вимагається менша квота пісень українською – 25%.

Фактично боролися за частоту Radio Jazz і Jazz&Blues. Обидві підготували змістовні презентації, аудіоролики, які передавали зміст майбутнього контенту. Обидві радіостанції залучилися підтримкою знаних джазменів: до команди Radio Jazz приєднався Ігор Закус; а Jazz&Blues члени Нацради сприйняли як «радіостанцію імені Олексія Когана».

Соня Сотник і представники Radio Jazz акцентували на досвіді команди «ТАВР Медіа» створювати і виводити в лідери нішеві радіостанції (приклад – Radio Roks, що вийшло на шосте місце в рейтингу аудиторії мережевих радіостанцій). Говорили про те, що з допомогою Ігоря Закуса заповнять частку 35% українськомовних джазових пісень для ефіру, адже пан Закус уже створив контент для інтернет-радіостанції Old Fashioned Radio. Планують підтримувати всі джазові заходи та фестивалі.

«ТАВР Медіа» вже має у своєму портфелі шість різнопланових радіомереж: «Хіт ФМ», «Русское радио Украина», Kiss FM, Radio Roks, «Мелодія» і Relax. Але у випадку програшу в джазовому конкурсі переформатовувати одну з них не збиралися. «У нас немає так званого медіаканібалізму – кожна станція працює на свою аудиторію», – сказав Сергій Кузін.

Готуватися до конкурсу команда «ТАВР Медіа» почала задовго до його оголошення, що свідчить про обізнаність радіохолдингу з планами Нацради (чи навпаки – про обізнаність Нацради з планами холдингу). «Більше року тому ми прийняли рішення, що джаз потрібен Україні, і з листопада 2017 року ми з допомогою форматного пошуковика шукали ту аудиторію, яка має досягти певного рівня від кількості всіх радіослухачів, який би дозволив зробити цей радіобізнес успішним. З травня ми цим займаємося», – розповів Сергій Кузін. Радіостанція готова запуститися протягом місяця з моменту отримання ліцензії.

«Джазові фанатики» (як вони самі себе називають) Олексій Коган і його бізнес-партнер Володимир Камінський, презентуючи Jazz&Blues, акцентували на 12-річному досвіді продюсування джазових концертів, фестивалів і виконавців своєю компанією Jazz in Kyiv. Кілька років тому вони навіть випускали телепроект на каналі ТВі. Олексій Коган має багаторічний досвід роботи на радіо з авторськими музичними програмами. Команда не погодилася з тим, що сьогодні в Україні є достатня кількість саме джазових пісень українською мовою, тож виконати квоту в джазовому форматі буде неможливо. Тому в ефірі Jazz&Blues обіцяли крім джазу, класику, блюз, народну музику.

Представники Jazz&Blues сказали, що нереально запустити радіостанцію протягом місяця. Вони мають кошти для закупівлі обладнання, попередні домовленості, мають місце для розташування радіостанції, але на запуск потрібно щонайменше три місяці. За законом, до речі, переможець конкурсу має розпочати мовлення протягом року.

У результаті частина членів Нацради підтримали одразу обидві радіостанції. Але більше голосів зібрало Radio Jazz команди «ТАВР Медіа». За Radio Jazz проголосували шестеро членів Нацради (утрималася одна Ольга Герасим’юк), за Jazz&Blues – четверо (утрималися Сергій Костинський, Валентин Коваль та Уляна Фещук), за «Стильний джаз» – жоден.

Уляна Фещук і Сергій Костинський висловили таку аргументацію: у Radio Jazz більший досвід у сфері створення успішних нішевих радіостанцій, краща фінансово-економічна й технічна база, яка дозволяє швидко розпочати мовлення (та вони ж готувалися до цього запуску півтора роки. – Авт.), краща юридична експертиза в разі потреби захищати права на частоту в суді, переконана позиція щодо мовних квот і розвитку молодих музикантів.

Таким чином, найбільший український радіохолдинг поповнив свій портфель уже сьомою радіостанцією. Якби Антимонопольний комітет України вмів і хотів рахувати частку медійного ринку, він би, напевно, вже мав питання щодо частки «ТАВР Медіа». Щоправда, де-юре Radio Jazz не належить «ТАВР Медіа», а належить її співробітникам. Це непоодинока практика на українському медійному ринку: скажімо, супутникова платформа Viasat належить не групі «1+1 медіа», а працівникам групи.

«Прямий ФМ»

Частоту 88,4 МГц Нацрада виставила під формат інформаційного радіо. Це нова частота, нещодавно прорахована «Українським державним центром радіочастот». Фактично в радіопередавачах у Києві це буде «перша кнопка», бо це перша частота в ФМ-діапазоні.

За умовами конкурсу радіостанція має вести не менше 80% програм українською мовою та розміщувати не менше 60% соціально важливих програм (інформаційних і соціально-політичних).

Єдиним претендентом на цю частоту був «Прямий ФМ» (ТОВ «Телеканал Прямий») – репортажна радіостанція, яку запускає Прямий канал, що де-юре належить бізнесмену і політику Володимиру Макеєнку, але неофіційно його пов’язують з оточенням Петра Порошенка.

«Прямий ФМ» хоче запустити загальнонаціональну ФМ-мережу і у 2018 році замовив прорахунок 61 ФМ-частоти, зокрема в Києві та 19 обласних центрах. У вересні 2018 року «Прямий ФМ» виграв конкурс на цифрове радіо в Києві (радіостанція має рік на запуск мовлення). У конкурсі 11 жовтня 2018 року «Прямий ФМ» здобув 6 ФМ-частот у районних центрах Київської, Дніпропетровської, Запорізької та Полтавської областей, у тому числі Білій Церкві. У січні 2019 року «Прямий ФМ» претендував на частоту в Кривому Розі, але програв. Також у другій половині 2018 року «Прямий ФМ» отримав дозволи на тимчасове мовлення в Гірнику, Волновасі, Краматорську, Покровську Донецької області, Бахмутівці, Лисичанську, Широкому Луганської області.

Перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк закидала представникам «Прямого ФМ», що Прямий канал так і не запустив регіональних каналів у Харкові та Одесі, для яких отримав цифрові ліцензії на свої дочірні компанії ТРК «Одеса 1» і ТРК «Харків 1» більше року тому – у грудні 2017 і січні 2018 року. Представники «Прямого ФМ» відповідали, що не мають стосунку до телебачення, крім того – це різні юридичні особи.

Також пані Герасим’юк висловила сумніви в заявці радіостанції на «нейтральний контент»: «Те, що я бачу на Прямому каналі, – дуже далеко від стандартів журналістики, від нейтральності. Це упередженість, суб’єктивність».

Голова Нацради Юрій Артеменко відповів, що проблема порушення стандартів журналістської етики стосується не лише Прямого, а й «1+1», «Інтера», «України», 24-го каналу. Він сказав, що підтримає репортажне радіо, бо є прихильником різних форматів. І сказав представникам «Прямого ФМ», що їм треба запуститися до парламентських виборів. Пояснюючи попереднє побажання, додав: людям цікаві репортажні радіостанції, коли відбуваються такі події, як вибори.

Член Нацради Олег Черниш заявив, що цей конкурс був організований під конкретну радіостанцію, тому й немає інших претендентів. Те, що відбувається, він назвав «корупційною оборудкою». І виступив проти будь-яких форматних конкурсів, крім як для форматів «Армії ФМ» чи Суспільного радіо. Колеги-опоненти порадили не кидати звинувачення, а звертатися до відповідних органів. Зауважили, що на конкурс могли податися і «Радио Вести», і колишня команда «Радіо Ера», і «Громадське радіо» (яке ніколи не отримувало від Нацради частот у великих містах, програючи комерційним мовникам. – Авт.) – мовляв, «нікого по руках не били». А проведення форматних конкурсів – це зобов’язання Нацради, щоб роздавати ліцензії не наліво-направо, а будувати інформаційну мапу України.

У результаті за перемогу «Прямого ФМ» проголосували п’ятеро членів Нацради, проти – Ольга Герасим’юк та Олег Черниш.

Суспільне радіо

Роздавши частоти, щодо яких у колективі Нацради не було одностайності, регулятор перейшов до тієї частини конкурсу, яка ні в кого не викликала заперечень чи закидів. Він нарешті виділив ФМ-частоти в Києві суспільним радіостанціям «Промінь» і «Культура». Раніше пріоритетом Нацради була розбудова першого каналу суспільного радіо – «Українського радіо». І чинний склад Нацради дійсно розбудував загальнонаціональну мережу. «Українському радіо» бракує лише частот в Івано-Франківську й Одесі, де загалом ситуація з частотами дуже напружена.

Та коли справа дійшла до розбудови другого й третього каналів – «Променя» й «Культури» – Нацрада трохи збавила оберти. Так, обидві радіостанції отримали кілька десятків частот від регулятора, але розбудова відбувалася не так інтенсивно й динамічно, як «Українського радіо». Крім того члени Нацради почали вести мову про необхідність аудиту всіх частот Суспільного, про потребу ознайомитися зі стратегією розвитку суспільних радіомереж, почали сумніватися в можливості освоєння нових частот недофінансованим суспільним мовником.

Радіо «Промінь» кілька років тому мовило в Києві на частоті 105 МГц. Та коли пріоритетом НСТУ стала розбудова першого каналу, цю частоту зайняло «Українське радіо». «Культура» ж узагалі не мала в Києві власної частоти – лише колись мала відрізки ефіру на 105 МГц. Тож коли Нацрада нарешті виставила на конкурс дві київські частоти під формати, що відповідають концепціям суспільних радіостанцій, колективи «Променя» й «Культури» сприйняли це з ентузіазмом.

«Промінь» був єдиним претендентом на частоту 97,2 МГц, «Культура» – на 97,6 МГц. Це нові частоти, що ніколи не використовувалися. Обидві радіостанції підготували ґрунтовні презентації, вмикали джингли, розповідали про те, що вже йде в ефірі та що готується.

«Промінь» має стати молодіжною радіостанцією, але зараз лише йде до цієї мети. Півтора роки тому ядром аудиторії були люди віком 65+ (80%), сьогодні – 50+. Моментально омолодитися й перейти від 65+ до 25+ неможливо, але радіостанція рухається до того, щоб ядро її аудиторії не було старше 44 років. За 5 років радіостанція повністю змінила формат, але щодо музичного наповнення – вона залишається радіостанцією української музики. «Промінь» єдиний з радіостанцій має спортивну редакцію, яка виробляє 7 годин власного спортивного контенту (трансляції матчів, спортивні новини, програма «Футболоманія»).

«Культура» презентувала членам Нацради лінійку своїх культурно-мистецьких програм, записів найкращих світових опер і концертів, літературних читань (де твори читають самі українські письменники й поети), трансляцій живих концертів класичної музики, записів театральних вистав і радіоп’єс, створених спеціально для «Українського радіо», авторських програм, пізнавальних радіоблогів, дитячої «Вечірньої колисанки». А до виборів «Культура» створила спеціальний проект «Невже культура не на часі», в якому аналізувала програми кандидатів у президенти з точки зору культурної, освітньої, наукової, мовної, релігійної політики.

Члени Нацради одноголосно підтримали «Промінь» і «Культуру», висловивши кілька побажань.

Олег Черниш закликав команду Суспільного радіо бути більш активними в переговорах з Нацрадою: «Якщо ви будете займати таку ж пасивну позицію в переговорах з Нацрадою – ви так і будете мати 20 міст усього. Всілякі кулуарні домовленості не дають гарантій. Прошу спілкуватися з усіма членами Нацради». На наступне засідання 11 квітня Олег Черниш хоче запропонувати оголосити три конкурси для розбудови трьох мереж Суспільного радіо: частоту в Івано-Франківську – для УР-1, 15 міст – для «Променя», 7 міст – для «Культури».

Валентин Коваль закликав команди «Променя» і «Культури» спрямувати частину свого бюджету на позаефірне промо, щоби привернути нових слухачів, які ніколи нічого про них не знали: «Я би припинив виробляти по одному проекту – і спрямував гроші на купівлю бордів по Києву». Член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Микола Чернотицький відповів, що НСТУ веде переговори з донорами щодо фінансування промо-кампанії. Тому що специфіка бюджетного фінансування не дозволяє витрачатися на промо – це можливо робити тільки за рахунок надходжень від реклами, а всі кошти від комерційних доходів НСТУ витрачає на «банальне затикання дірок у дахах філій».

Та від себе додамо: ніяке позаефірне промо не допоможе, якщо немає ефірних частот. Тож поява «Променя» й «Культури» в київському ефірі однозначно додасть аудиторії цим нішевим радіостанціям, які кияни поки знали лише завдяки інтернет-мовленню.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3618
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду