Три медіагрупи звинувачують кабельного провайдера «Інформаційні технології» у порушеннях принципів партнерських відносин, провайдер – у тиску та розірванні угод через те, що він поскаржився до Антимонопольного комітету. А близько 50 тис. абонентів провайдера 2 жовтня отримали новий пакет із 22 телеканалів замість вимкнених провайдером телеканалів груп «1+1 медіа», StarLightMedia та Inter Media Group.

Сам конфлікт між сторонами, за оцінкою експертів, вірогідно, має дві підстави. Незадоволення кабельного оператора може бути викликане підвищенням плати за ретрансляцію телеканалів (роялті) і пакетним продажем медіагрупами їхніх каналів. Тоді як мовники можуть мати підозри щодо заниження провайдером даних про кількість його абонентів (андерепортинг), що впливає на суму відрахувань медіагрупам.

«Детектор медіа» розбирався, як ця ситуація може вплинути на ринок і чи зумовить вона перехід до нових правил гри.

Скарга до Антимонопольного комітету

Наприкінці серпня три великі медіагрупи повідомили двох провайдерів програмної послуги «Ультралінк» і «Телевсесвіт», які працюють під маркою «Інформаційні технології», про дострокове розірвання угоди з 1 жовтня. Через це з 1 жовтня «Інформаційні технології» й припинили ретрансляцію каналів «1+1 медіа», StarLightMedia та Inter Media Group.

Власник «Інформаційних технологій» Юрій Лабунський вважає, що розірвання угод стало помстою медіагруп за скаргу чотирьох спілок платного телебачення до Антимонопольного комітету України на дії медіагруп. Серед підписантів звернення до АМКУ була Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж (ВАОКТТМ), яку очолює пан Лабунський.

Чотири спілки (ВАОКТТМ, Союз кабельного телебачення України, Дніпропетровська обласна ситуація операторів кабельного ТВ та Союз операторів телекомунікації Одеси та області) у своєму колективному зверненні висловили незадоволення тим, що після змін до закону і вилучення загальнонаціональних комерційних телеканалів зі складу універсальної програмної послуги вони змушені сплачувати за ретрансляцію каналів чотирьом українським медіагрупам, і ціни щороку зростають.

«Медіагрупи нав’язують провайдерам програмної послуги невигідні умови співпраці, що полягають у підвищенні вартості розповсюдження своїх каналів у мережах. Так плата за ретрансляцію каналів у 2017 році становила 4,95 грн, у 2018 – 6,90 грн, а в найближчий час медіагрупи заявляють про підвищення цієї плати до 21,60 грн з кожного абонента», – йдеться у зверненні.

Підвищення цін, на думку підписантів, призводить до зниження кількості абонентів кабельного телебачення: якщо у 2016 році їх було понад 3 млн, то у 2018-му стало трохи більше 2,2 млн осіб.

Також асоціації провайдерів поскаржились АМКУ на так званий пакетний продаж каналів медіагрупами. Тобто кабельні оператори не можуть придбати права на ретрансляцію окремих каналів медіагруп (наприклад, найрейтинговіших: «1+1», «Україна», СТБ, «Інтер», ICTV, Новий канал), а мають купувати одразу весь пакет каналів групи (у кожної – від 6 до 8 каналів). Підписанти вважають, що такий пакетний продаж має ліцензуватися Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення.

Чотири спілки платного ТБ попросили АМКУ порушити справу за ознаками порушень закону про захист економічної конкуренції. Подібне звернення оператори також надіслали Президенту України і Верховній Раді.

«Вони (медіа групи. – ДМ) у січні вдвічі підвищили ціни, а в травні заявили, що знову підвищуватимуть удвічі, а через рік ще раз удвічі. Тому кабельні оператори почали писати листи. Врегулювати це питання може тільки Антимонопольний комітет, бо це його повноваження. У відповідь на початку вересня ми отримали від них повідомлення про розірвання угоди. Цей нечесний крок з боку медіагруп викликає у всього ринку платного телебачення обурення. До того ж він свідчить про картельну змову. Адже всі три медіагрупи розірвали з нами угоди в один день 1 жовтня», – заявив пан Лабунський у коментарі «Детектору медіа».

При цьому «Медіа Група Україна» угоду з провайдером не розірвала, хоч закиди щодо пакетних продажів у зверненні стосувались і її.

За словами пана Лабунського, «Інформаційні технології» були готові платити медіагрупам більше, щоб мати й далі право ретранслювати їхні канали. «Ми навіть направили медіагрупам оферту з ціною на 10% дорожче, ніж попередня, аби тільки угода була подовжена. Від “Плюсів” ми отримали відповідь, що вони не погоджуються», – розповів він.

Юрій Лабунський звинувачує медіагрупи в тиску ще й на провайдерів, пов’язаних з профільними асоціаціями в Дніпрі, та на ОТТ-сервіс You TV, із яким співпрацюють «Інформаційні технології».«Мені про це стало відомо 1 жовтня», – повідомив він.

«Непартнерські» відносини

Медіагрупи у своїй реакції майже одностайні. Директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов повідомив «Детектору медіа», що StarLightMedia припинила дію договору з «Інформаційними технологіями» через «непартнерську поведінку власників компанії протягом тривалого часу».

Слідом група «1+1 медіа» заявила про порушення принципів партнерських відносин і додатково зазначила, що не зацікавлена в поновленні договірних відносин: «Можемо рекомендувати нашим глядачам лише змінити постачальника ТБ-послуг на іншого провайдера».

Що мається на увазі під «непартнерськими відносинами», медіагрупи не уточнюють. Але повідомляють, що питання ціноутворення на 2019 рік між ними та провайдерами ще не обговорювалось.

Член Нацради Валентин Коваль вважає, що причина конфлікту не в грошах: «Якщо медіагрупи отримують до 6 гривень з абонента, то кабельні оператори піднімали ціни не на 6 грн, а на 10-15 грн, а то й вище. Якщо не брати до уваги інтереси глядачів, обидві сторони виграють. Тому якщо вони кажуть про непартнерські стосунки, то це не про гроші».

На думку генерального директора компанії Omega TV Олександра Глущенка, для розірвання угоди можуть бути тільки дві причини: вартість контенту та/або андерепортинг (недостовірна звітність провайдера про кількість абонентів). «Тобто зазвичай провайдер не укладає угоду, бо його не влаштовує ціна та фінансові умови, а правовласника не влаштовує кількість абонентів, за яку звітує оператор», – пояснює він. Він також допускає наявність ще окремої причини, відомої лише учасникам корпоративного конфлікту

Керівник рейтингової агенції Big Data Сергій Бойко має інформацію про те, що в каналів були підстави підозрювати провайдера в заниженні абонентської бази.

На думку пана Бойка, цей конфлікт є показовим і значно ширшим з огляду на загальну ситуацію на ринку: «Це приклад того, яка ситуація склалася у відносинах між провайдерами та медіагрупами. Сьогодні існують обидві суперечності: медіагрупи обмежують право операторів обирати ті канали, які їх цікавлять, а провайдери не мають прозорої політики про кількість своєї абонентської бази. І це, як на мене, лакмусовий папір тих проблем, які назріватимуть і загострюватимуться впродовж наступного року між медіагрупами та провайдерами програмної послуги».

Як поведуть себе абоненти

2 жовтня замість каналів трьох українських медіагруп «Інформаційні технології» запустили 22 нових канали. Серед них – Sony, SonyTurbo, SonySci-Fi, TV 1000, TV1000 Action, Travel and Adventure тощо. Цей пакет провайдер називає «Безрекламною концепцією кабельного телебачення». При цьому абоненти до останнього моменту не знали, які саме зміни відбудуться в мережі, та довідалися про вимкнення українських каналів 1 жовтня.

За оцінкою Олександра Глущенка, орієнтовна кількість абонентів «Інформаційних технологій» становить близько 50 тисяч. Це мешканці Дарницького, Дніпровського, Деснянського та Голосіївського районів Києва.

«Тепер медіагрупи зможуть побачити, чи здійснюватимуть абоненти заради контенту якісь маневри. І чи працює для київської вибагливої та балуваної аудиторії правило “контент – король”», – каже пан Глущенко.

Олександр Глущенко прогнозує, що частина аудиторії «Інформаційних технологій» (особливо пенсійного віку) або перейде до інших операторів на аналогове кабельне ТБ (найімовірніше до «Тріолану» чи «Ланету»), або перейде на цифрове ефірне ТБ стандарту DVB-Т2, у якому в Києві мовлять 52 безкоштовних канали. А Сергій Бойко вважає, що з «Інформаційними технологіями» залишиться менша частка лояльних користувачів.

Конкуренти «Інформаційних технологій» уже намагаються отримати свій зиск. Так, компанія «Воля» запустила розсилку у Viber своєї пропозиції для абонентів:

Партнерські угоди з ОТТ

Ще одним шляхом для провайдера може стати укладання угоди з ОТТ-сервісом. У результаті провайдер може як окрему послугу пропонувати абонентам партнерське телебачення, де в складі програмної послуги є перелік телеканалів згаданих медіагруп.

Співпраця відбувається за такою схемою: абоненти платять провайдеру за послугу ТБ, провайдер платить ОТТ-сервісу, а ОТТ звітує й платить правовласникам кошти за кількість абонентів.

За словами Олександра Глущенка, в угоді між провайдером та ОТТ-сервісом фігурує таке поняття, як мінімальна гарантія (ціна за користування додатками, middleware, статистикою, сигнал тощо): «Це сума, яку сплачує провайдер, незалежно від того, чи вибрав він цю суму абонентськими платежами. Поки ви цю суму не виберете, ви щомісяця платите мінгарантію. Як тільки ви цю суму переходите, система робить зріз і встановлює актуальну суму за кількість активацій».

Як приклад він наводить роботу своєї компанії Omega TV, яка має систему білінгу, що рахує кількість активацій у провайдерів. І незабаром буде розроблений новий сервіс, який дозволить правовласникам самостійно заходити та бачити всіх клієнтів та їхні активації в реальному часі.

Юрій Лабунський повідомив «Детектору медіа», що «Інформаційні технології» вже мають угоди з кількома ОТТ-сервісами.

Як може вирішитися конфлікт

Найбільш прийнятний для ринку та для абонентів сценарій вирішення цього конфлікту –поновлення домовленостей між компаніями, внаслідок чого канали медіагруп знову стали б доступними для абонентів «Інформаційних технологій». Подібна ситуація вже була у 2017 році між «Інтером» та «Ланетом» і «Тріоланом», коли провайдери спершу вимкнули канали «Інтер медіа груп», а через деякий час відновили їх ретрансляцію.

«Думаю, що “Інформаційні технології” не такий маленький гравець, щоб у нього не було маневру для переговорів», – вважає Олександр Глущенко.

Якщо ж цього не станеться, то провайдер зможе повною мірою випробувати концепцію «Безрекламного телебачення» й отримати досить нішевого глядача. Або може посилити співпрацю з ОТТ-сервісами.

Сергій Бойко радить учасникам ринку підійти до цієї ситуації системно. Провайдери мають прийняти правила чи кодекс поведінки на ринку, який би передбачав обов’язкове дотримання прозорості у звітності щодо кількості абонентів. А медіагрупи мають надати провайдерам можливість купувати той чи інший канал не пакетом, а окремо.

«Це зняло би будь які суперечності, – каже пан Бойко. – Адже такою є світова практика відносин провайдерів з виробниками контенту. Вона існує як у США, так і в інших країнах ЄС, які підписали Конвенцію про транскордонне телебачення. Україна також є частиною цієї конвенції. Звісно, конвенція не передбачає обов’язків для суб’єктів господарювання. Але держава має обов’язок для встановлення прозорих ринкових відносин на ринку платного телебачення».

Регулятор телевізійної сфери – Національна рада з питань телебачення – поки не розглядала питання можливості ліцензування пакетного продажу каналів медіагрупами. Валентин Коваль вважає, що це питання має розглянути саме Антимонопольний комітет. Але АМКУ поки що на звернення кабельників не відреагував.

Напевно, найефективніше нові правила можуть запрацювати на ринку, якщо вони йтимуть від саморегулювання. Та для цього потрібна обопільна згода і провайдерів, і медіагруп.