Профільний Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики рекомендував прийняти за основу законопроект № 8441. Але під час кількох спроб голосування він набирав 200, 222, 223 голоси. Альтернативний законопроект № 8441-1 набрав 199 голосів. За відправлення законопроекту № 8441 до комітету на повторне перше читання проголосували 183 народних депутати, за повернення авторам на доопрацювання – 204 народних депутати. У результаті обидва законопроекти вважаються такими, що відхилені. Детальніші результати голосування можна переглянути тут.

Законопроект № 8441 внесли до Верховної Ради члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Його автори – експерти Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), «Української асоціації медіа бізнесу», «Платформи прав людини», Держкомтелерадіо та Комітету свободи слова та інформаційної політики. Законопроект мав на меті вирішити системні проблеми, з якими стикаються друковані ЗМІ під час реформування.

«Як показала практика, не так легко відбувається реформування, – нагадала депутатам співавторка законопроекту, голова Комітету свободи слова Вікторія Сюмар («Народний фронт»). – Органи місцевої влади не завжди хочуть виходити зі складу засновників. Відбувається шантаж колективів, пов'язаний з майном редакцій, з орендою приміщень. Звільняються головні редактори, не дають можливість реєструвати газети з назвами, до яких звикли люди. Цей законопроект дозволяє трудовому колективу зареєструвати видання з такою ж назвою, якщо орган місцевої влади не виконав закону і не вийшов зі складу засновників. Також закон дає змогу залишити пільгову оренду майна, землі, приміщень, щоб ЗМІ, які пройшли складний процес реформування, могли надалі функціонувати. У грудні реформа має завершитися, і тоді нереформовані ЗМІ залишаються поза правовим полем».

На запитання колег щодо фінансування реформованих газет вона уточнила, що для видань передбачена можливість, щоб органи влади укладали з ними контракти та оплачували публікацію своїх рішень.

Вона закликала колег ухвалити законопроект у першому читанні, щоб до другого читання врахувати пропозиції інших народних депутатів, громадських організацій та авторів альтернативного законопроекту.

Альтернативний законопроект № 8441-1 зареєстрував народний депутат-мажоритарник Андрій Денисенко (позафракційний, Дніпропетровська область). Документ розробила «Національна асоціація українських медіа». У своїй доповіді депутат зосередився на відмінностях альтернативного законопроекту від основного: «Альтернативний законопроект спрощує процедуру реформування на основі судової практики. .... Спрощує процедури перереєстрації реформованих газет. … Тільки альтернативний законопроект містить норми щодо продовження виходу та бюджетного фінансування газети Міноборони і встановлює, що контроль за її змістом здійснює незалежна редакційна рада. Наразі бюджетне фінансування газети має бути припинено у зв’язку з юридичною колізією – завершенням АТО. … Уряд так і не розробив порядку надання адресної підтримки реформованим ЗМІ. Наш законопроект зобов’язує до надання фінансової підтримки, щоб не було просторів для маневрів наших урядовців. … Наш законопроект надає дозвіл реформованим газетам змінити мову видання з російської на українську…».

Він уточнив, що розмір фінансової підтримки реформованих ЗМІ все одно має визначати уряд. На запитання колег, чи бачить він можливості об’єднати два законопроекти в один до другого читання, пан Денисенко відповів: «Це справа законотворчої та юридичної техніки. Я сподіваюся на прийняття альтернативного законопроекту».

Проти обох законопроектів виступав народний депутат-мажоритарник Сергій Каплін («Блок Петра Порошенка», Полтавська область), який говорив про передчасність реформування комунальної та державної преси. «Я категоричний противник роздержавлення будь-чого», – заявив він. Він нагадав, що міську раду Полтави очолив його помічник Олександр Шамота і «в нас сьогодні через роздержавлення немає інструментів, щоб донести до наших земляків-полтавців основні ідеї та засади модернізації інфраструктури». На думку пана Капліна, «газети могли би бути потужними інструментами донесення інформації, пропаганди і роз’яснення для громадян політики місцевого самоврядування».

Далі пан Каплін навів приклад Чернігівської області, де власником 90% статутного фонду реформованої газети став головний редактор, а не члени колективу. Депутат заявив, що має статистику, згідно з якою «частина журналістів, еліта району, йдуть на базар торгувати».

«Я б і один, і другий законопроекти назвав законом про вбивство районок, які ви любили всі 25 років… Цей закон насправді є законом про дерибан майна районок… Це закон про вбивство робочих місць… Цей закон є фактично законом, що знищує ключовий інструмент просування децентралізації в регіонах. Ми будемо голосувати категорично проти цього законопроекту», – заявив Сергій Каплін, не уточнивши, хто такі «ми».

Про негативні результати реформування медіа сказав і народний депутат-мажоритарник Валерій Писаренко («Відродження», Харківська область): «Можливо, більшості варто вже перестати реформувати, подивитися, що понаприймали, і повичищати те, що ви вже наробили. Наприклад, реформа суспільного телебачення завершилася тим, що залишили суспільне мовлення без фінансування і фактично закрився національний телеканал. Що буде після цієї реформи – навіть складно уявити, позакриваються тепер і регіональні ЗМІ. Важливо, щоб при кожному реформуванні говорили не тільки про незалежність, а й про фінансування. Реформа добра, коли прорахували на кілька кроків уперед, чи ця реформа не доб’є ту чи іншу галузь».

Проти законопроектів виступив народний депутат-мажоритарний Олександр Сугоняко («Блок Петра Порошенка», Сумська область). Він припустив, що замість начебто хибного впливу голів територіальних громад реформовані газети потраплять під вплив «великих грошей, олігархів, агробаронів», і ніякого якісного контенту від цього не з’явиться. «Тому ми будемо голосувати категорично проти», – заявив він, не уточнивши, хто такі «ми».

Перша заступниця голови Комітету свободи слова Ольга Червакова («Блок Петра Порошенка») наголосила, що фракція БПП прийняла рішення підтримати обидва законопроекти. Вона закликала народних депутатів повернутися до сесійної зали, проголосувати за законопроекти і покласти край існуванню «піар-агіток мерів» за кошти місцевих бюджетів.

Народний депутат-мажоритарник Сергій Євтушок («Батьківщина», Рівненська область) заявив, що роздержавити пресу потрібно було давно. Він нагадав, що парламент голосував за цю реформу, а нині потрібно її вдосконалити.

Член Комітету свободи слова Юрій Павленко («Опозиційний блок») нагадав, що з 550 комунальних і державних редакцій змогли провести реформування не більше 300. «Три роки реформування у сфері привели до провалу і змушують нас робити зміни до законодавства, щоб не зупинити роботу багатьох редакцій», – додав він.

Народний депутат-мажоритарник Олександр Дехтярчук («Блок Петра Порошенка», Рівненська область) підтримав обидва законопроекту, але попросив колег передбачити неможливість викупу в працівників газети їхніх часток у статутному капіталі «підприємливими особами», які цікавляться не подальшою долею редакцій, а виключно приміщеннями колишніх комунальних закладів.

Однак заклики депутатів голосувати за законопроекти не мали позитивного результату.

Перед тим Верховна Рада ухвалила закон, яким дозволила не роздержавлювати газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр». За відповідний законопроект № 6518 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційної публікації законів України та інших нормативно-правових актів» проголосували 235 народних депутатів.

Тим часом тривають останні три місяці, впродовж яких усі державні та комунальні газети повинні реформуватись. Це означає, що ці ЗМІ мають вивести із числа засновників державні і комунальні підприємства та здійснити перереєстрацію. На втілення цієї реформи було відведено три роки і до кінця цього періоду залишилося останні 3 місяці. Станом на вересень 2018 року із 752 видань, що мають роздержавитись, реформувалися всього 241, тобто третина.

Нагадаємо, 1 березня 2018 року Верховна Рада відхилила законопроект № 6560 про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації, внесений членами Комітету з питань свободи слова та рекомендований Комітетом до ухвалення за основу.

6 червня 2018 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №8441 про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», ініціаторами якого стали дев’ять членів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

Також у парламенті зареєстровано кілька законопроектів №№ 6560, 7291 і 7395, які пропонують зміни до закону про реформування державної та комунальної друкованої преси.

Медійні громадські організації закликали Верховну Раду якнайшвидше розглянути і ухвалити саме законопроект № 8441.