Згідно з рішенням уряду, 31 серпня 2018 року має бути вимкнено аналогове телебачення по всій Україні. А в ніч з 31 липня на 1 серпня відбувся перший етап вимкнення в Києві та Кіровоградській області. Голова Нацради Юрій Артеменко вже неодноразово зауважував, що після вимкнення аналогового мовлення в Кіровоградській області можуть бути скориговані дії та строки вимкнення по решті території України.

18 липня уряд ухвалив зміни до своєї постанови про вимкнення аналогового телебачення щодо збереження аналогового мовлення на територіях з особливим режимом мовлення (зона ООС і на кордоні з Кримом). Також готується ще один проект постанови про збереження аналогового мовлення місцевих і регіональних компаній без цифрових ліцензій, суспільного мовника, а також передавачів на кордоні з Російською Федерацією.

На 27 серпня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення анонсує прес-конференцію «До переходу на цифру залишилося 4 дні».

Чи є вірогідність відтермінування остаточного вимкнення аналогового сигналу – «Детектор медіа» запитав у відповідального секретаря Нацради Олександра Ільяшенка.

– Які висновки зроблено після першого етапу відключення у двох регіонах? І чи далі все буде відбуватися за планом?

– Ми підготували довідку до сьогоднішнього (22 серпня. – ДМ) засідання робочої групи в Держспецзв’язку, де перше питання – результати вимкнення в Кіровоградській області та в Києві. Після відключення гаряча лінія в Кіровоградській області отримала 50 звернень:

• забезпечення тюнерами – 15 звернень;
• налаштування тюнерів – 11;
• альтернативне підключення – 3;
• придбання тюнерів – 6;
• підстави для вимкнення – 3;
• покриття – 7;
• подальша розбудова мережі в Кіровоградській області – 2;
• інші – 3.

Основне побажання, яке отримала Нацрада від людей, у яких немає можливості купити тюнер, – не вимикати аналогове телебачення

Що буде далі – ми не знаємо. Найголовніше завдання – щоб у наступну середу Кабмін вніс зміни до своєї постанови (про вимкнення аналогового ТБ. – ДМ).

– Зміни щодо збереження аналогового мовлення місцевих і регіональних компаній без цифрових ліцензій, суспільного мовника та передавачів на кордоні з РФ?

– Так. Потрібно, щоб проект постанови із цими змінами подав Держспецзв’язку, тому що ми (Нацрада) не можемо подавати проект у Кабмін.

Якщо в середу не приймуть цих змін – буде складно. За законом ми тоді повинні або вимкнути всіх підряд, і місцеві канали в тому числі, і тоді тут буде шквал позовів до нас. Або ж не відключати місцеві канали, але тоді йдеться про перевищення повноважень нами.

– Держспецзвязку ще не подав такого проекту?

– Наскільки мені відомо, вони хочуть подати проект після сьогоднішнього засідання міжвідомчої групи.

– Яка кількість регіональних і місцевих телеканалів не мають цифрових ліцензій?

– Таких каналів більше сотні. Але зараз у нас триває конкурс на вільні місця в мультиплексі «Зеонбуду» МХ-5 – там подають заяви. Є конкурс на додаткові два місця в регіональному мультиплексі Концерну РРТ в Одеській області. Є багато компаній, які не мовлять і не збираються мовити, мають по дві-три години власного мовлення і ретранслюють загальнонаціональні телеканали. Вони розуміють, що без ретрансляції вони не зможуть мовити 24 години на добу, тому вони не подаються на конкурс. Можливо, вони потім будуть у кабелі.

– Чи є вірогідність, що вимкнення, призначене на 31 серпня, відтермінують?

– Я бачу на сьогодні дві проблеми, які можуть вплинути на це. Перша – це невнесення змін у постанову Кабміну. Буде тяжкувато, комусь доведеться брати на себе відповідальне рішення, яке в будь-якому разі позначиться на комусь погано. Нацрада повинна буде або прийняти рішення, що ми залишаємо місцеві канали, хоча в постанові такого немає, і це буде неправильно. Або навпаки – відключати всіх, діяти в межах постанови, але це загрожує іншим. Скоріш за все, в такому разі ніхто з місцевих каналів не здасть своїх ліцензій, і тоді на нас чекають судові позови.

І друга історія – компанія «1+1» подала до суду на рішення Нацради і на рішення Кабміну (у другій справі ми не є стороною судового розгляду). Наслідків цих позовів ми поки що не бачимо, але не факт, що вони завтра не виникнуть.

– Як змінилася тарифна політика провайдера цифрового телебачення «Зеонбуду» щодо його клієнтів-телекомпаній після вимкнення аналогового телебачення? Сьогодні на засіданні Нацради представниця однієї з місцевих телекомпаній сказала, що поширення в аналоговому ефірі коштувало 18 тис. гривень на місяць. Але на зауваження голови Нацради, що тепер у компанії економія, представниця мовника сказала, що про економію не йдеться, бо ці гроші вони тепер платять «Зеонбуду».

– На початку діяльності нашого складу Нацради ми доклали зусиль до зміни тарифної політики «Зеонбуду». «Зеонбуд» зробив знижку 50%для всіх компаній, які готові оплачувати поточний місяць. Борги, які були в телекомпаній, вони готові були розглядати окремо, домовлятися про реструктуризацію тощо. Ці знижки не стосувалися паралельного мовлення телекомпаній в аналогу.

Відключення аналогу ніяк не вплинуло на розрахунки. Компанія, яку ви згадали, мовить у цифрі 24 години на добу, а в аналогу – 4 години на добу, ретранслюючи 20 годин на добу НТН. НТН за ретрансляцію платив цій компанії гроші. З відключенням аналогу вони перестали платити Концерну РРТ, але і перестали отримувати дохід від ретрансляції, який перекривав їхні витрати.

Після зустрічі медіагруп у Кабміні, коли прем’єр-міністр Гройсман попросив нас влаштувати круглий стіл із «Зеонбудом» і Концерном РРТ щодо тарифів, ми отримали лист від «Зеонбуду». «Зеонбуд» повідомив, що не збирається піднімати тарифи, а якщо з нового року Концерн РРТ підвищить для «Зеонбуду» вартість своїх послуг, то саме на цю суму «Зеонбуд» підвищить тарифи для телеканалів.

Фото: Цифровий форум