На «Інтері», «Індиго», «Ескулап TV» більше половини передач виходять російською мовою, але формально закон про квоти не порушено

На «Інтері», «Індиго», «Ескулап TV» більше половини передач виходять російською мовою, але формально закон про квоти не порушено

26 Грудня 2017
4594
26 Грудня 2017
14:52

На «Інтері», «Індиго», «Ескулап TV» більше половини передач виходять російською мовою, але формально закон про квоти не порушено

4594
Усі українські телеканали дотримуються формальних вимог законодавства про квоти на телебаченні, передбачених для перехідного періоду. Але найменші фактичні обсяги української мови Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зафіксувала на телеканалах «Інтер» (37%), «Індиго» (37%), «Ескулап TV» (49%). Такими є результати першої хвилі моніторингу дотримання мовних квот на телебаченні, презентовані 26 грудня Нацрадою.
На «Інтері», «Індиго», «Ескулап TV» більше половини передач виходять російською мовою, але формально закон про квоти не порушено
На «Інтері», «Індиго», «Ескулап TV» більше половини передач виходять російською мовою, але формально закон про квоти не порушено

Законодавство про мовні квоти передбачає для загальнонаціональних телеканалів 75% державної мови на тиждень у проміжках часу з 7:00 до 18:00 та з 18:00 до 22:00, а також 75% державної мови для передач новин на телебаченні. Але протягом першого року дії закону (до 13 жовтня 2018 року) триває перехідний період: усі передачі власного виробництва і весь національний аудіовізуальний продукт зараховуються до частки передач, виконаних державною мовою, незалежно від фактичної мови цих передач.

Перша хвиля моніторингу охопила 36 загальнонаціональних і супутникових телеканалів. Вона тривала 6 тижнів у жовтні-листопаді 2017 року. Було проаналізовано 6 тис. годин відео. Нацрада дослідила як формальне виконання вимог закону, так і фактичну частку української мови в телевізійному ефірі. Аналізуючи фактичні показники, Нацрада зараховувала до українськомовних передачі та фільми, повністю озвучені чи дубльовані державною мовою (у тому числі фрагменти, закадровий текст, рекламу, анонси тощо), а також білінгвальні передачі, у яких ведучі спілкувалися й українською, і російською мовами.

За даними Нацради, в перехідний період усі телеканали формально виконують вимоги закону. «У середньому частка передач, що формально підпадає під обсяг виконаних державною мовою, становить 98%. Водночас середній показник фактичної кількості української мови на телебаченні – 86%», – повідомив голова Нацради Юрій Артеменко. За його словами, завдяки перехідному періоду збільшилася кількість власного і національного продукту в ефірі телеканалів до 100%.

Під час моніторингу Нацрада виявила 10 телеканалів, в ефірі яких фактично повністю відсутні російськомовні передачі, а фактичний і формальний обсяг української мови становить 100%: «UA: Перший», «Культура», «Громадське», «Еспресо», ТЕТ, Новий канал, М1, «Малятко TV», «Піксель» і «ПлюсПлюс».

Лідерами за фактичною кількістю російськомовних передач є такі телеканали:

  1. «Інтер» - 63%.
  2. «Індиго» - 63%.
  3. «Ескулап TV» - 51%.
  4. К1 – 39%.
  5. «Ентер-фільм» - 35%.
  6. «Україна» - 34%.
  7. ICTV – 26%.
  8. НТН – 25%.
  9. К2 – 25%.
  10. Xsprot – 22%.

Якщо розподілити телеканали за тематичними групами, то найкращі фактичні показники державної мови – на дитячих телеканалах, найгірші – на розважально-інформаційних телеканалах:

  1. Дитячі телеканали – 100% державної мови фактично і формально.
  2. Інформаційні телеканали – 95% фактично, 99% формально.
  3. Пізнавальні телеканали – 82% фактично, 100% формально.
  4. Розважальні телеканали – 80% фактично, 99% формально.
  5. Розважально-інформаційні телеканали – 73% фактично, 92% формально.

Серед розважально-інформаційних телеканалів найбільший фактичний обсяг державної мови – в ефірі суспільного телеканалу «UA:Перший» (100%), найменший – на телеканалі «Інтер» (37%):

  1. «UA:Перший» - 100% фактично і формально.
  2. «1+1» – 83% фактично, 94% формально.
  3. НТН – 75% фактично, 87% формально.
  4. ICTV – 74% фактично, 100% формально.
  5. «Україна» – 66% фактично, 83% формально.
  6. «Інтер» – 37% фактично, 89% формально.

Серед інформаційних телеканалів найбільших фактичний обсяг державної мови – на «Громадському» та «Еспресо» (100%), найменший – на «112 Україна» (79%), але цей канал усе одно перевиконує квоти:

  1. «Громадське» - 100% фактично і формально.
  2. «Еспресо» - 100% фактично і формально.
  3. 5 канал – 99% фактично, 100% формально.
  4. «Рада» - 98% фактично, 100% формально.
  5. NewsOne – 97% фактично, 100% формально.
  6. «24» - 97% фактично, 100% формально.
  7. Прямий канал – 96% фактично, 100% формально.
  8. ZIK – 95% фактично, 100% формально.
  9. NewsNetwork – 93% фактично, 100% формально.
  10. «ПравдаТУТ» - 90% фактично, 90% формально.
  11. «112 Україна» - 79% фактично, 100% формально.

Серед пізнавальних телеканалів найбільший фактичний обсяг державної мови – на суспільному телеканалі «Культура» (100%), найменший – на «Ескулап TV» (49%):

  1. «Культура» - 100% фактично і формально.
  2. «Мега» - 98% фактично, 100% формально.
  3. «Ескулап TV» - 49% фактично, 100% формально.

Серед розважальних телеканалів найбільший фактичний обсяг державної мови – на ТЕТ, Новому каналі, М1 (100%), найменший – на «Індиго» (37%):

  1. ТЕТ – 100% фактично і формально.
  2. Новий канал – 100% фактично і формально.
  3. М1 – 100% фактично і формально.
  4. «2+2» - 94% фактично, 100% формально.
  5. СТБ – 90% фактично, 91% формально.
  6. НЛО TV – 84% фактично, 100% формально.
  7. Zoom – 81% фактично, 100% формально.
  8. Xsport – 78% фактично, 100% формально.
  9. К2 – 75% фактично, 100% формально.
  10. «Ентер-фільм» - 65% фактично, 80% формально.
  11. К1 – 61% фактично, 100% формально.
  12. «Індиго» - 37% фактично, 100% формально.

Серед дитячих три телеканали фактично мовлять на 100% українською мовою. Водночас телеканал Lale на 98,6% мовить кримськотатарською мовою, яка є мовою корінного народу Криму:

  1. «Малятко TV» - 100% фактично і формально.
  2. «Піксель» - 100% фактично і формально.
  3. «ПлюсПлюс» - 100% фактично і формально.
  4. Lale – 1,2% української мови і 98,6% кримськотатарської мови фактично, 100% державної мови формально.

«Телеканал Lale виконує свою функцію мовлення на окуповані території. Але згідно з вимогою закону, яка запрацює через рік, телеканал має давати не менше 70% кримськотатарською мовою, і в цій квоті не менше 30% має бути української мови. Тобто ми радимо телеканалу якраз попрацювати над тим, щоб частка реальної української мови в ефірі була більшою за 1%», – сказав член Нацради Сергій Костинський.

Також члени Нацради рекомендують телеканалам уже зараз звернути увагу на свої фактичні показники української мови, оскільки через рік вони стануть формальними вимогами.

Наразі Нацрада проводить моніторинг 210 регіональних і місцевих телеканалів щодо дотримання мовних квот. Співробітникам моніторингового відділу необхідно проаналізувати 19 тисяч годин відео.

У 2018 році заплановано 3-4 хвилі моніторингу телеканалів щодо дотримання мовних квот. За словами Сергія Костинського, методологія моніторингу зазнає змін: у наступній хвилі дослідження Нацрада не буде зараховувати білінгвальні передачі до частки українськомовних. «Ми будемо зараховувати тільки повністю українськомовні передачі», – зазначив він.

Нагадаємо, 13 жовтня набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», який запровадив мовні квоти на телебаченні. Протягом першого року (до 13 жовтня 2018 року) діє перехідний період: передачі власного виробництва, а також національний аудіовізуальний продукт зараховуються до частки передач, виконаних державною мовою, незалежно від фактичної мови цих передач. Озвучуватися або дублюватися українською мовою в межах квот мають фільми і передачі, які не є національним аудіовізуальним продуктом.

Повноцінно норми закону запрацюють із 13 жовтня 2018 року. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% – для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. За невиконання мовних квот для мовників передбачений штраф у розмірі 5% загальної суми ліцензійного збору.

Закон було ухвалено Верховною Радою 23 травня і підписано Президентом України 6 червня. Він мав набути чинності через чотири місяці після оприлюднення. Детально про всі норми закону читайте тут.

19 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення надала роз’яснення моніторингу ефірів телеканалів щодо дотримання квот. Згідно з роз’ясненням, на визнання передачі українськомовною впливатиме мова ведучих, а мова учасників передачі не враховуватиметься.

За непублічною оцінкою співробітників Нацради, закон у нинішньому його вигляді дає мовникам змогу мовити далеко не 75% ефіру українською мовою. По-перше, квота має виконуватися із 7:00 до 22:00 (тобто в нічний час можна мовити будь-якою мовою). Якщо перерахувати квоту відносно до всього ефірного часу, то вийде 47%. Якщо ж урахувати всі винятки, то може вийти фактично до 25% української мови на ТБ.

Утім, чимало телеканалів почали працювати над бібліотекою контенту українською мовою ще до ухвалення закону, адже розуміли, що законодавче поле рухається в напрямку квотування. І в новому осінньому сезоні значна частина ведучих уже перейшла на українську мову.

За даними Нацради, станом на лютий 2017 року телеканал «Інтер», а також телеканал «Україна» мали найменші обсяги української мови в ефірі – всього 26%. Тоді як найбільші обсяги ефіру українською мовою було зафіксовано на телеканалах «Еспресо» (100%), 5 канал (99%), «UA: Перший» (97%) і «Культура» (97%). Телеканали медіагруп «1+1 медіа» і StarLightMedia мали в середньому 75% української мови.

Нагадаємо, що публічно проти закону про мовні квоти на ТБ виступала Inter Media Group. і фракція «Опозиційного блоку».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4594
Читайте також
13.10.2017 10:19
Мар'яна Закусило
«Детектор медіа»
14 974
23.05.2017 11:50
Мар'яна Закусило
«Детектор медіа»
23 571
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду