Ми запитали точку зору Юрія Артеменка, оскільки Нацрада на своєму засіданні 7 грудня розглядала заяву телеканалу СТБ про зміну в супутниковій ліцензії умов розповсюдження сигналу з відкритого на кодований і Юрій Артеменко під час засідання сказав: «Я – проти». За таку зміну в супутниковій ліцензії СТБ проголосували тільки двоє з шести присутніх членів Нацради: Валентин Коваль і Олег Черниш. У результаті Нацрада відклала це питання на невизначений час.

«З точки зору правовласників, кодування – це правильне рішення. З точки зору реалій нашого часу, я не вірю, що цей процес пройде безболісно, – пояснив «Детектору медіа» свою позицію Юрій Артеменко. – Коли телекомпанії кажуть, що люди їх продовжать дивитися після кодування; що куплять, незважаючи на ціни, тюнери, – я в це не вірю. Я знаю, що можуть бути наслідки. При зміні будь-якої технології втрачається глядач, він кудись іде. При зміні такої технології, в умовах війни та багатьох інших чинників, на мій погляд, значна частина глядачів (невідомо, яка) втратиться. Вона піде в інтернет-телебачення, або на неконтрольований супутник, або ще десь. Мені здається, телеканали занадто оптимістично дивляться на ці наслідки. Тому ми хочемо зібратися і фахово поговорити».

Пан Артеменко уточнив: поки що фахових консультацій індустрії з Нацрадою не було. «Були заяви, були розмови в кулуарах, що планують навесні закодувати сигнал. Тому сьогодні для мене це питання було несподіваним», – сказав він.

Коли відбудеться фахова дискусія – голова Нацради не знає, він чекає ініціативи від індустрії: «М’яч на половині індустрії. Має подзвонити Бородянський (голова медіа холдингу StarLightMedia, керівник СТБ Володимир Бородянський. – ДМ) і сказати: давайте поговоримо фахово. Ми одразу, коли буде в нього час, у нас час, зберемося. Можливо, спочатку тільки з ним, а може – одразу з усіма».

При цьому Юрій Артеменко планує залучити до дискусії і депутатів, і експертне коло: «Це не комерційне питання СТБ. Це питання насамперед інформаційної безпеки, а вже по-друге – це питання правовласників. Тому ми будемо залучати і експертів, і суспільство, і, можливо, Раду національної безпеки й оборони (їхню аналітичну службу)».

Нагадаємо, наприкінці серпня виконавчий директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук в інтерв'ю «Детектору медіа» розповів, що між чотирма медіагрупами тривають перемовини про початок кодування супутникового сигналу своїх каналів у першому півріччі 2018 року.

У вересні на конференції Pay TV in Ukraine 2017 директор з розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Олексій Куракін заявив, що кодування на супутнику є важливим кроком, але воно принесе більше турбот, ніж доходів – принаймні, на початку.

А генеральний директор компанії «Торсат» (входить у Inter Media Group) Денис Васянович на конференії «Телебачення як бізнес» у вересні повідомив, що Inter Media Group ще мала сумніви відносно того, чи потрібно їй кодувати супутниковий сигнал.

На початку листопада чотири найбільші українські медіагрупи досягли згоди щодо кодування відкритих телеканалів на супутнику орієнтовно в травні 2018 року. Однак виявилося, що сумніви щодо кодування мають кілька членів Нацради. Від позиції Нацради залежить можливість переоформлення супутникових ліцензій телеканалів, які передбачають відкритий спосіб розповсюдження сигналу. Але, наприклад, у ліцензіях ICTV, Нового каналу та «1+1» уже прописаний кодований супутниковий сигнал.

Кодування є наріжним каменем у перемовинах медіагруп із кабельними провайдерами з приводу підвищення цін за контент. З 2017 року провайдери сплачують телеканалам роялті за ретрансляцію, і з 2018 року ціна зростатиме. У відповідь провайдери вимагають від телеканалів кодування на супутнику і в цифровому ефірі та вимкнення аналогового ефірного телебачення.

Для глядачів супутникового телебачення кодування означатиме, що вони більше не матимуть безкоштовного доступу на супутнику до контенту таких каналів, як, наприклад, «1+1», СТБ, «Україна» та інших. Тобто якщо вони й далі хотітимуть дивитися ці канали, то муситимуть або підписатися на одного із супутникових платних провайдерів (Viasat або Xtra TV), або обрати інший спосіб телеперегляду (безкоштовне ефірне телебачення, підписка на платне кабельне ТБ, IPTV або OTT).