ІМІ і «Репортери без кордонів» дослідили тренди у сфері медіа-власності в Україні
Основною тенденцією у сфері медіа-власності протягом останнього року стало збільшення використання складних офшорних структур та збільшення впливу політиків на аудіовізуальні ЗМІ, проте суттєвих змін у медіа-власності не відбулося.
Такими є результати щорічного дослідження стану прозорості українського медіа-ринку, яке провів ГО «Інститут масової інформації» спільно з міжнародною організацією «Репортери без кордонів».
За даними ІМІ, основні зміни у сфері медіа-власності протягом останнього року були пов’язані з телеканалами «1+1», «Еспресо» та «Прямий» (колишній «Тоніс»).
Зокрема, у кінці липня 2017 року стало відомо, що частка Ігоря Коломойського в структурі власності телеканалу «1+1» суттєво зменшилася, проте він залишається кінцевим бенефіціаром телеканалу. Згідно з інформацією на сайті Нацради з питань телебачення та радіомовлення, станом на 30 червня 2017 року частка власності Ігоря Коломойського та Ігоря Суркіса склала 24,8655% та 24,65595% відповідно (для порівняння: у квітні 2017 року частки Ігоря Коломойського та Ігоря Суркіса у структурі власності «1+1» складали 57,534% та 24,623% відповідно). Також у поданих «плюсами» до Нацради документах про зміну власності відображені придбання часток у статутному капіталі Олександром Ткаченком та іншими співробітниками «1+1 Медіа», які стали міноритарними власниками телеканалу «1+1» (ставши співвласниками Іноземного підприємства «1+1 Продакшн», яке володіє 30% ТОВ «Телерадіокомпанії “Студія 1+1″»).
Як пояснює медіа-юрист ІМІ Роман Головенко, хоча з цими змінами формальний вплив Коломойського зменшився, його неформальний вплив і надалі є вирішальним для телекомпанії, і йдеться швидше про зменшення прозорості структури власності телеканалу, ніж про зміну бенефіціарного власника.
Іншою важливою зміною у сфері медіа-власності у 2017 році стало придбання Арсенієм Яценюком та Інною Аваковою часток у статутному капіталі ТОВ «Астра фінанс», що на 100% володіє ТОВ «Голдберрі» (телеканал «Еспресо»). Відповідну інформацію було розміщено у Держреєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців.
Інна Авакова та Арсеній Яценюк стали співвласниками 40% та 30% відповідно та замінили ТОВ «Новини ТВ», які попередньо володіли 70% ТОВ «Голдберрі» та належали Ларисі Княжицькій (99% ТОВ «Новини ТВ») та Вадиму Денисенку (1% ТОВ «Новини ТВ»).
Ще одна зміна на медіа-ринку стосувалася колишнього телеканалу «Тоніс». Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 20 липня переоформила сім ліцензій ТОВ «ТК ТОНІС», у зв’язку зі зміною власників, кінцевого бенефіціарного власника, пов’язаних осіб, логотипа, складу редакційної ради, адреси студії та програмної концепції мовлення. Відповідно до повідомлення Нацради, одноосібним власником і кінцевим бенефіціарним власником «Прямого» став український політик Володимир Макеєнко (колишній заступник голови фракції Партії Регіонів, у 2015 балотувався на посаду пера Києва від партії «Наш край»). Оновлений канал із логотипом «Прямий» (колишній «Тоніс») вийшов в ефір 24 серпня 2017.
Згідно з даними дослідження ІМІ та «Репортерів без кордонів», політичний вплив на українські телеканали, як і торік, лишається надзвичайно високим. 10 з 11 національних телеканалів, які було обрано для дослідження, прямо чи опосередковано пов’язані із політичними фігурами. Структури медіа-власності у сфері аудіовізуальних медіа лишаються дуже концентрованими — за даними дослідження ІМІ, більше ніж три чверті всієї глядацької аудиторії телеканалів в Україні (понад 75%) припадає всього лише на чотирьох найбільших власників телеканалів (Пінчука, Коломойського, Фірташа, і Ахметова) і так само понад 92% аудиторії українських радіослухачів припадають на чотири найбільші групи радіостанцій.
«Приватні власники продовжують домінувати на медіа-ринку України, і якщо говорити про власників національних аудіо-візуальних ЗМІ, то майже всі вони займають місце серед найбагатших людей у цій країні. Не дивлячись на те, що імена медіа-власників відомі в більшості випадків, самі корпоративні структури часто залишаються прихованими через офшорні холдинги та різні схеми. Брак прозорості призводить до того, що українські ЗМІ у редакційній політиці лишаються залежними від інтересів їхніх власників», — зазначила виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк.
Нагадаємо, 1 жовтня 2015 року набув чинності ухвалений Верховною Радою 3 вересня Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення».
Закон зобов’язує мовників і провайдерів розміщувати на своїх офіційних веб-сайтах інформацію про структуру власності, а також щороку до 31 березня подавати до Нацради інформацію про свою структуру власності та схему структури власності за затвердженим Нацрадою порядком. Нацрада може запитувати в компаній додаткову інформацію для підтвердження наведених даних. Нацрада може відмовити у видачі (продовженні) ліцензії компанії, структуру власності якої визнає непрозорою.
За висновками дослідження, в Україні не існують або не використовуються ефективно регуляторні гарантії щодо концентрації (монополізації) медіавласності, також не існує правового регулювання щодо перехресної (в різних секторах медіа) концентрації власності. Це призводить до високого ризику концентрації медіа в одних руках. Також в Україні немає прозорості на ринку реклами і загалом фінансової прозорості медіа. Жоден зі ЗМІ не надав дослідникам фінансову інформацію або інформацію, пов'язану з рекламою.
Фото: Media Ownership Monitor