Ця історія почалася більше двох років тому. У 2015 році Нацрада отримала кілька скарг від громадян на програми та анонси СТБ. Зрештою через фрагмент ток-шоу «Один за всіх» від 30 серпня 2015 року (тема – «Батько зґвалтував дочку і зняв з неї скальп?») регулятор провів моніторинг ефіру мовника. На думку регулятора, мало місце порушення каналом СТБ окремих пунктів статей 6, 28 і 62 закону «Про телебачення і радіомовлення» (усі вони стосуються шкідливого впливу контенту на дітей). Він вирішив не виносити СТБ попередження, але зобов’язав канал привести діяльність у відповідність до законодавства і поставив на постійний моніторинг програми «Детектор брехні», «Я соромлюсь свого тіла», «Кохана, ми вбиваємо дітей», «Врятуйте нашу сім’ю», «Один за всіх», «МастерШеф» і «Слідство ведуть екстрасенси».

Після цього СТБ у програмах про сексуальне насильство над дітьми почав закривати обличчя дітей і приховувати їхні імена. Але цього, на думку Нацради, було недостатньо.

28 липня 2016 року після позапланової перевірки Нацрада оголосила СТБ попередження. А 9 березня 2017 року оштрафувала телеканал на 1 млн 654 тис. 688 грн. (10% ліцензійного збору) за повторне протягом року порушення. Обґрунтовуючи своє рішення, Нацрада спиралася, в тому числі, на висновок Незалежної медійної ради, що трансляція телеканалом СТБ окремих випусків передач «Один за всіх», «Битва екстрасенсів» та «Хата на тата», а також анонсів передач «МастерШеф» та «Один за всіх» порушує заборону трансляції передач, шкідливих для здоров’я дітей, в часовому проміжку з 6:00 по 23:00. Також Нацрада підкріпила свою позицію рішенням Громадської ради при Нацраді, експертними висновками Асоціації психологів України та Інституту соціальної та політичної психології та листом Жіночого консорціуму України – усі вони тією чи іншою мірою стверджували, що контент каналу СТБ може завдати шкоди дітям.

Не чекаючи рішення про штраф, СТБ подав на Нацраду до суду, оскаржуючи попередження. 30 січня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у цій справі (справу розглядає суддя Р.О. Арсірій). 27 квітня суд задовольнив клопотання СТБ призначити судову психологічну експертизу семи фрагментів телепередач та п’яти анонсів, через які канал отримав попередження. Проведення експертизи суд доручив експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Експерти мають переглянути кожен суперечливий фрагмент контенту і відповісти на кілька запитань:

1. Чи може їхній зміст завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків?

2. Чи здатні вони впливати на нормальний фізичний, розумовий або моральний розвиток дітей та юнацтва, чи містять вони сцени, які викликають жах, сцени вбивства, насилля (фізичного чи психологічного), сцени, звернені до сексуальних інстинктів?

3. Чи можуть вони зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва?

До отримання результатів експертизи провадження у справі зупинено.

10 квітня СТБ звернувся до суду також і для оскарження штрафу (справу розглядає суддя того ж таки Окружного адміністративного суду міста Києва П.О. Григорович). Судове засідання було призначено на 1 червня. У Єдиному держреєстрі судових рішень немає інформації про подальший хід справи, але директорка юридичного департаменту СТБ Марина Корнієнко повідомила «Детектору медіа», що засідання відбулося, суд призначив судову експертизу для оцінки контенту, і наразі сторони очікують її результатів.

Нині в Нацради знову зріє незадоволення – цього разу через кілька сюжетів телешоу СТБ, які вийшли на каналі вже після призначення штрафу. Це незадоволення поки не потрапило в публічну площину, але регулятор дійсно думає над тим, чи варто знову винести це питання на одне зі своїх засідань. СТБ стоїть на своєму, вочевидь, розуміючи, що жоден із експертних висновків, якими до цього підкріплювала свої рішення Нацрада, не буде вирішальним для суду. За українським законодавством, судову експертизу можуть проводити експерти тільки з чітко визначених установ, і на них поширюється кримінальна відповідальність. Крім того, як можна побачити з матеріалів справи, суд не погодився з посиланнями Нацради на її виключні дискреційні повноваження щодо прийняття рішення за наслідками перевірки.

Тим не менше, минулого року СТБ закрив три проекти з числа тих, які викликали суперечки («Детектор брехні», «Кохана, ми вбиваємо дітей» і «Врятуйте нашу сім’ю»). Що до Нацради, то вона запевняє, що єдина мета її наполегливості – спонукати СТБ (а насправді, не тільки його, а всі великі розважальні канали) підписати та виконувати спільні редакційні правила щодо захисту неповнолітніх від шкідливого контенту та їхньої участі в телевізійному виробництві.

Усі два роки, поки триває ця суперечка, при Нацраді діє робоча група, мета якої – напрацювати такі правила. До складу цієї групи входять, зокрема, психологи, представники всіх найбільших мовників та медійні громадські організації. Входить туди і «Детектор медіа». Першим результатом роботи групи стало підписання наприкінці минулого року групами StarLightMedia, «1+1 медіа», «Медіа Група Україна», НСТУ та НАМ спільного акту узгодження «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва». Після довгих дискусій медіагрупи, зокрема, погодилися унеможливлювати ідентифікацію дітей – жертв сексуального насилля глядачами (не називати їхніх прізвищ, не показувати обличчя, не оприлюднювати назви населених пунктів тощо). Прикметно також, що попри те, що Inter Media Group теж брала участь у розробці цього акту, вона відмовилася його підписати, оскільки, мовляв, його положення дублюють або не відповідають нормам чинного законодавства.

Цього року робоча група саме по темі захисту дітей востаннє збиралася в квітні, але провела одразу два засідання (група нині також працює над проектом саморегулятивного акту про правила висвітлення суїциду, проте ця тема - поза межами даної статті). Перше засідання було розширеним. Зокрема, під час нього StarLightMedia представила своє (доволі ліберальне для мовників) бачення редакційних правил щодо захисту дітей у медіа. Решта присутніх мовників («1+1 медіа», «Медіа Група Україна» та НСТУ) погодилася взяти їх за основу та спільно доробити. На другому засіданні робочої групи запрошені Нацрадою експерти Ради Європи з Литви та Нідерландів провели семінар, однією з тем якого було визначення критеріїв шкідливого для дітей контенту.

Варто зауважити, що Нацраді дуже подобається те, як питання захисту дітей у медіа врегульоване саме в Литві. У Литві діє окремий закон «Про захист неповнолітніх від шкідливого впливу публічної інформації». А до шкідливої для неповнолітніх інформації він відносить, зокрема, й таку, в якій заохочується псування майна та погані звички в харчуванні, гігієні та фізична пасивність; інсценуються паранормальні явища; зневажаються сімейні цінності; демонструються сеанси масового гіпнозу аудиторії ЗМІ. Таку інформацію заборонено поширювати безпосередньо серед неповнолітніх, телепередачі з такою інформацією повинні містити спеціальні позначки, а особи, які надають послуги доступу до публічних комп’ютерних мереж (інтернету), зобов’язані встановити засоби фільтрації шкідливого контенту.

Щоправда, ніхто ніколи не чув і про суперпопулярні на міжнародному рівні литовські телеформати: складно креативити за таких обмежень. Тому ті українські мовники, які думають, що суперечка між СТБ і Нацрадою щодо шкідливого для дітей контенту стосується тільки СТБ і Нацради, помиляються. Нацрада вже озвучувала свою готовність ініціювати розробку законопроекту, подібного до литовського. Так що ухвалення (і головне – подальше дотримання) всіма медіагрупами спільних редакційних правил щодо захисту дітей у медіа, які б збалансовували інтереси мовників і суспільства, виглядає дійсно хорошим виходом із ситуації, що склалася.

Фото: www.bloodlinemma.com