Цим законом внесено напряму до закону «Про телебачення і радіомовлення» розміри штрафів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та порушення, за які вони накладаються на мовників і провайдерів (дотепер це питання регулювалося розпорядженням Кабміну).

Як застосовуються штрафи

Штрафи для мовників і провайдерів передбачені в розмірі 25%, 10% і 5% розміру ліцензійного збору, залежно від тяжкості порушення. При цьому найбільший штраф (25%) призначається за найтяжчі порушення та може стягуватися незалежно від того, чи застосовувалася до порушника санкція попередження. А менші штрафи за менші порушення можуть стягуватися тільки після попередження.

Штраф не може накладатися, якщо з часу порушення минуло більше одного календарного року. Крім того, якщо протягом року ліцензіат не вчиняє повторно такого самого порушення, то застосований до нього штраф «списується», тобто ліцензіат вважається таким, що не притягався до відповідальності у вигляді стягнення штрафу.

Якщо ж порушення не були усунені після санкції штрафу, Нацрада звертається до суду з позовом про анулювання ліцензії порушника.

Штрафи для мовників за такі порушення:

25% розміру ліцензійного збору за:

• заклики до насильницької зміни конституційного ладу України;
• заклики до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті;
• пропаганду винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження;

При цьому мовник не несе відповідальності за заклики чи пропаганду, що транслювалися в прямому ефірі та містилися у виступах гостей ефіру, крім випадків, коли працівниками телерадіоорганізації не було вжито заходів щодо припинення правопорушення у прямому ефірі.

10% розміру ліцензійного збору за:

• трансляцію програм та передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини;
• трансляцію програм та передач або їх відеосюжетів, що можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо програма, передача або відеосюжет демонструвалися з порушенням часу демонстрування або не мали візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вони розраховані, у порядку, передбаченому цим законом;
• трансляцію телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені законом «Про кінематографію»;
• трансляцію аудіовізуальних творів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних, одним з учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, та оприлюдненого на офіційному веб-сайті цього органу;
• розповсюдження і рекламу порнографічних матеріалів та предметів;
• пропаганду наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;

5% розміру ліцензійного збору за:

• порушення умов ліцензії, визначених ліцензією на мовлення та додатками до неї, та/або ліцензійних умов (крім вимог до організаційно-технічних, фінансових та інвестиційних зобов’язань ліцензіата) у частині програмної концепції;
• невиконання вимог закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо квот на українські пісні та мову ведення ефіру на радіо (вимоги, передбачені частинами першою-третьою та п’ятою статті 9 цього закону);
• неподання або несвоєчасне подання інформації про структуру власності (інформації, передбаченої частиною другою статті 59 цього закону).

Штрафи для провайдерів за такі порушення:

25% розміру ліцензійного збору за:

• ретрансляцію програм та передач, щодо яких Національною радою прийнято рішення, що їх зміст не відповідає вимогам законодавства України відповідно до статті 42 цього Закону;
• ретрансляцію програм та передач, заборонених та/або обмежених судом.

10% розміру ліцензійного збору за:

• незабезпечення абонентам можливості перегляду програм універсальної програмної послуги;

5% розміру ліцензійного збору за:

• порушення умов ліцензії, визначених ліцензією та додатками до неї, та/або ліцензійних умов;
• неподання або несвоєчасне подання інформації про структуру власності (інформації, передбаченої частиною дев’ятою статті 40 цього закону).

Як розраховуються штрафи

Штраф розраховується відповідно до нарахованого ліцензійного збору. Але при цьому не враховуються знижки чи надбавки ліцензійного збору, що були застосовані при ліцензуванні.

Якщо ліцензіат має кілька ліцензій на мовлення з різними способами розповсюдження, але з однаковою програмною концепцією, розмір штрафу встановлюється з найбільшого розміру ліцензійного збору. Якщо ліцензіат має кілька ліцензій з однаковими способами розповсюдження та з однаковою програмною концепцією на різних територіях мовлення, розмір штрафу сумується з кількох ліцензій. Штраф за неподання або несвоєчасне подання інформації про структуру власності розраховується із загальної суми ліцензійного збору за всіма ліцензіями порушника.

Нацрада має повідомити ліцензіата про стягнення з нього штрафу, оприлюднивши відповідне повідомлення на офіційному сайті та надіславши ліцензіату копію рішення протягом трьох робочих днів з дня його ухвалення. Ліцензіат вважається належно повідомленим через п’ять днів з моменту надсилання йому копії рішення рекомендованим листом. Протягом наступних 30 днів ліцензіат зобов’язаний буде сплатити штраф. За кожен день прострочення сплати передбачена пеня (1% суми штрафу). У разі несплати штраф буде стягуватися за рішенням суду. Якщо ліцензіат оскаржує штраф, то нарахуваня пені призупиняється на час судового розгляду справи.

Бонус до штрафів

Крім штрафів до закону «Про телебачення і радіомовлення» додано ще кілька новел і редакційних правок.

По-перше, уточнено одне з положень статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» про неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій. Замість «закликів до розв’язування війни, агресивних дій або їх пропаганди» порушенням вважаються «заклики до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті».

По-друге, доповнено перелік підстав для переоформлення ліцензії. Такою підставою стали зміни відомостей про прямого власника (співвласника) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Відповідно, ліцензіати в разі таких змін зобов’язані протягом 30 робочих днів подати Нацраді заяву про переоформлення ліцензії та відомості про нову структуру власності.

Історія закону

Згідно з попередньою редакцією закону «Про телебачення і радіомовлення», що діяла до 30 листопада 2016 року, розміри штрафів встановлювалися Нацрадою та погоджувалися Кабінетом Міністрів. Але до 2015 року такий вид санкції на практиці не застосовувався, оскільки штрафи залишалися не затвердженими урядом. За останні кілька років Нацрада неодноразово розробляла проекти розмірів штрафів, але Кабмін їх так і не погоджував, у тому числі – через блокування з блоку індустрії.

Розміри штрафів нарешті з’явилися влітку 2015 року. 17 липня 2015 року після офіційного опублікування набули чинності розміри штрафів, затверджені Нацрадою 11 червня 2015 року та погоджені урядом 30 червня 2015 року строком на два місяці. Розміри штрафів становили 15%, 10% і 5% розміру ліцензійного збору, але Кабмін запропонував Нацраді збільшити їх.

22 грудня 2015 року після офіційного опублікування набули чинності нові розміри штрафів, затверджені Нацрадою 8 жовтня 2015 року та погоджені урядом 4 листопада 2015 року. Порівняно з попередньою версією розмірів штрафів, збільшився розмір максимального штрафу з 15% до 25% ліцензійного збору. Також залишилися штрафи розміром 10% і 5% розміру ліцензійного збору.

Тим часом у парламенті запропонували записати розміри штрафів безпосередньо до закону «Про телебачення і радіомовлення». 30 листопада 2015 року народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Григорій Шверк, Владислав Севрюков і Богдан Онуфрик зареєстрували законопроект № 3562 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інформаційного простору України». Ключова новація законопроекту – прописати детальніший механізм застосування Нацрадою санкцій і вказати розміри штрафів прямо в тексті закону. 4 лютого 2016 року автори подали доопрацьований документ. Однак 12 квітня Верховна Рада відхилила цей законопроект попри те, що профільний комітет рекомендував його ухвалити.

26 лютого 2016 року на круглому столі «Детектора медіа» «Доцільність розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення» заступниця голови Нацради Уляна Фещук наголосила, що без змін до закону Нацрада не може ефективно застосовувати штрафи. А народний депутат Григорій Шверк повідомив, що штрафи, встановлені у 2015 році Кабінетом Міністрів, розглядаються в Конституційному суді. На його думку, якщо не будуть прийняті зміни до закону, згідно з якими розміри штрафів визначаються безпосередньо в законі, а не підзаконному акті, у Конституційного суду достатньо підстав визнати проблемними рішення Кабміну з цього питання.

До Конституційного суду звернулася у 2015 році група із 49 народних депутатів, у тому числі Сергій Каплін, з поданням, чи відповідають основному закону повноваження Нацради накладати штрафи. Наприкінці грудня колегія суддів Конституційного суду відкрила провадження. 7 червня 2016 року Конституційний суд на пленарному засіданні завершив усне слухання справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення та прийняття рішення.

15 червня 2016 року група народних депутатів зареєстрували законопроект № 4815 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною Радою)». Автори проекту – Григорій Шверк, Владислав Севрюков (обидва – «Блок Петра Порошенка»), Андрій Артеменко («Радикальна партія Олега Ляшка»), Андрій Тетерук («Народний фронт»), Артем Ільюк («Відродження»), Олександр Опанасенко («Самопоміч») і Євген Рибчинський («Воля народу»).

6 липня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики підтримав цей законопроект і рекомендував Верховній Раді ухвалити його за основу в першому читанні.

8 вересня Верховна Рада прийняла законопроект про штрафи Нацради в першому читанні за основу.

12 жовтня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики підготував законопроект про штрафи Нацради до другого читання і рекомендував парламенту ухвалити його в другому читанні та в цілому.

1 листопада Верховна Рада ухвалила законопроект про штрафи Нацради в другому читанні та в цілому як закон. Голосування відбулося у дві спроби. Спершу не вдалося зібрати необхідний мінімум голосів – був 221 голос. Після повернення до голосування за законопроект віддали свої голоси 236 народних депутатів.

25 листопада Президент України Петро Порошенко підписав закон про штрафи Нацради.

Фото: прес-служба Нацради