13:20
Вівторок, 21 Червня 2016

У Раді знову зареєстровано законопроект про штрафи Нацради

У Верховній Раді знову зареєстровано законопроект, який вносить до закону «Про телебачення і радіомовлення» розміри штрафів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
У Раді знову зареєстровано законопроект про штрафи Нацради
У Раді знову зареєстровано законопроект про штрафи Нацради

Законопроект № 4815 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною Радою)» зареєстрували 15 червня народні депутати Григорій Шверк, Владислав Севрюков (обидва – «Блок Петра Порошенка»), Андрій Артеменко («Радикальна партія Олега Ляшка»), Андрій Тетерук («Народний фронт»), Артем Ільюк («Відродження»), Олександр Опанасенко («Самопоміч») і Євген Рибчинський («Воля народу»).

Законопроект передбачає прописати прямо в законі «Про телебачення і радіомовлення» розміри штрафів та порушення, за які вони накладаються на мовників і провайдерів (нині це питання регулюються постановою Кабміну).

Розміри штрафів становлять 5%, 10% і 25% розміру ліцензійного збору. Найбільший штраф (25%) призначається за найгрубіші порушення, незалежно від того, чи застосовувалася перед тим санкція «оголошення попередження». Менші штрафи призначаються за менш грубі порушення, якщо після оголошення попередження порушення не усунено. Штраф не може накладатися, якщо з часу порушення минуло більше одного календарного року.

Для мовників передбачені такі штрафи:

25% – за:

  • заклики до насильницької зміни конституційного ладу України;
  • заклики до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті та/або приниження національної честі та гідності;
  • пропаганду винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження;

10% – за:

  • трансляцію програм та передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини;
  • трансляцію програм або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися;
  • трансляцію телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені Законом України "Про кінематографію";
  • трансляцію аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв;
  • розповсюдження і рекламу порнографічних матеріалів та предметів;
  • пропаганду наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;

5% – за:

Читайте також
  • порушення умов ліцензії (визначених ліцензією на мовлення та додатками до неї) та/або ліцензійних умов.

Для провайдерів передбачені такі штрафи:

25% – за ретрансляцію програм та передач, що не включені до переліку програм, що ретранслюються, за рішенням Національної ради;

10% – за незабезпечення абонентам можливості перегляду програм універсальної програмної послуги;

5% – а порушення умов ліцензії (визначених ліцензією та додатками до неї) та/або ліцензійних умов.

Якщо мовник має декілька ліцензій з різними способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою програмною концепцією, розмір штрафу буде встановлюватися з найбільшого нарахованого розміру ліцензійного збору. Якщо ж мовник має декілька ліцензій з однаковими способами розповсюдження телерадіопрограм, з однаковою програмною концепцією на різні території мовлення, розмір штрафу буде встановлюватися шляхом складання сум штрафів.

Якщо порушення не були усунені після санкцій «оголошення попередження» та «стягнення штрафу» або в разі невиконання розпорядження Нацради про усунення порушень у встановлені нею строки, Нацрада буде звертатися до суду з позовом про анулювання ліцензії.

Згідно із законопроектом Нацрада має повідомити ліцензіата про стягнення з нього штрафу, оприлюднивши відповідне повідомлення на офіційному сайті та надіславши ліцензіату копію рішення протягом трьох робочих днів з дня його ухвалення. При цьому датою повідомлення вважатиметься дата оприлюднення на офіційному сайті. Протягом наступних 30 днів ліцензіат зобов’язаний буде сплатити штраф. За кожен день прострочення сплати передбачена пеня (1% суми штрафу). У разі несплати штраф буде стягуватися за рішенням суду.

Законопроект також передбачає розширити один з абзаців пункту 2 статті 6 закону «Про телебачення і радіомовлення» про неприпустимість зловживання свободою діяльності телерадіоорганізацій. А саме: що не допускається використання телерадіоорганізацій, з-поміж іншого, для «закликів до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті та/або приниження національної честі та гідності».

Автори законопроекту також пропонують доповнити перелік підстав для переоформлення ліцензії – додати до них зміну відомостей про засновників/власників. Відповідно, ліцензіати під час такого переоформлення ліцензій зобов’язані будуть подавати відомості про структуру власності з урахуванням внесених змін.

Згідно з чинним законом розміри штрафів встановлюються Нацрадою та погоджуються Кабміном. Але до 2015 року такий вид санкції не застосовувався, оскільки штрафи залишалися не затвердженими урядом. За останні кілька років Нацрада неодноразово розробляла проекти розмірів штрафів, але Кабмін їх так і не погоджував, у тому числі – через блокування з блоку індустрії.

Розміри штрафів нарешті з’явилися влітку 2015 року. 17 липня 2015 року після офіційного опублікування набули чинності розміри штрафів, затверджені Нацрадою 11 червня та погоджені урядом 30 червня строком на два місяці. Розміри штрафів становили 15%, 10% і 5% розміру ліцензійного збору, але Кабмін запропонував Нацраді збільшити їх.

22 грудня 2015 року після офіційного опублікування набули чинності нові розміри штрафів, затверджені Нацрадою 8 жовтня та погоджені урядом 4 листопада. Порівняно з попередньою версією розмірів штрафів, збільшився розмір максимального штрафу з 15% до 25% ліцензійного збору. Також залишилися штрафи розміром 10% і 5% розміру ліцензійного збору.

Тим часом у парламенті запропонували записати розміри штрафів безпосередньо до закону «Про телебачення і радіомовлення». 30 листопада 2015 року народні депутати від «Блоку Петра Порошенка» Григорій Шверк, Владислав Севрюков і Богдан Онуфрик зареєстрували законопроект № 3562 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інформаційного простору України». Ключова новація законопроекту – прописати детальніший механізм застосування Нацрадою санкцій і вказати розміри штрафів прямо в тексті закону. 4 лютого 2016 року автори подали доопрацьований документ. Однак 12 квітня Верховна Рада відхилила цей законопроект попри те, що профільний комітет рекомендував його ухвалити.

26 лютого 2016 року на круглому столі «Детектора медіа» «Доцільність розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення» заступниця голови Нацради Уляна Фещук наголосила, що без змін до закону Нацрада не може ефективно застосовувати штрафи. А народний депутат Григорій Шверк повідомив, що штрафи, встановлені у 2015 році Кабінетом Міністрів, розглядаються в Конституційному суді. На його думку, якщо не будуть прийняті зміни до закону, згідно з якими розміри штрафів визначаються безпосередньо в законі, а не підзаконному акті, у Конституційного суду достатньо підстав визнати проблемними рішення Кабміну з цього питання.

До Конституційного суду звернулася у 2015 році група із 49 народних депутатів, у тому числі Сергій Каплін, з поданням, чи відповідають основному закону повноваження Нацради накладати штрафи. Наприкінці грудня колегія суддів Конституційного суду відкрила провадження. 7 червня 2016 року Конституційний суд на пленарному засіданні завершив усне слухання справи і перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення та прийняття рішення.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1309
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop