Антимонопольний комітет України продовжує судовий процес із монополістом цифрового ефірного телебачення – компанією «Зеонбуд», яка є провайдером чотирьох загальнонаціональних мультиплексів МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5. 20 липня Київський апеляційний господарський суд розглядатиме апеляційну скаргу АМКУ на рішення Господарського суду міста Києва, котрий скасував призначений «Зеонбуду» штраф у розмірі 44,5 млн грн. Напередодні судового засідання «Детектор медіа» вирішив нагадати історію питання.

Півтора роки тому, 23 грудня 2014 року, Антимонопольний комітет визнав «Зеонбуд» монополістом на ринку телекомунікаційних послуг із розповсюдження в цифровому форматі (стандарт DVB-T2, MPEG-4) телевізійних програм. З 2011 року АМКУ за зверненням Незалежної асоціації телерадіомовників досліджував ситуацію і, нарешті, встановив, що на цей час не існує альтернативи телекомунікаційним послугам, які надаються компанією. Це рішення означало, що держава отримала право контролювати й регулювати діяльність «Зеонбуду», в тому числі тарифи, якість послуг, умови їх надання.

Невдовзі, в січні 2015 року, АМКУ порушив справу про зловживання провайдером його монопольним становищем.

«Зеонбуд» не погодився зі своїм монопольним статусом та оскаржив у суді рішення відомства. Перший раунд компанія виграла: 18 березня 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв рішення на користь «Зеонбуду» та визнав протиправним і скасував розпорядження АМКУ.

АМКУ подав апеляційну скаргу і переміг: 18 червня 2015 року Київський апеляційний адміністративний суд скасував рішення першої інстанції та визнав правомірним розпорядження про визнання «Зеонбуду» монополістом.

«Зеонбуд» одразу подав касаційну скаргу. Касаційне провадження у справі було відкрито ще 3 липня 2015 року, відтоді тривали підготовчі дії по призначенню справи до розгляду, потім розгляд справи кілька разів переносився через неявку представників «Зеонбуду».

Доки судовий процес загальмувався, 3 грудня 2015 року АМКУ ухвалив ще одне рішення, яким оштрафував «Зеонбуд» на суму 44,5 млн грн за зловживання монопольним становищем. На думку відомства, зловживання полягало в тому, що провайдер встановив з вересня 2011 року по жовтень 2014 року такі тарифи на свої телекомунікаційні послуги, які неможливо було би встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Компанія пообіцяла оскаржити це рішення відомства в суді.

9 лютого 2016 року голова АМКУ Юрій Терентьєв повідомив, що «Зеонбуд» так і не сплатив накладений на нього штраф, зате привів свої тарифи до рівня, що відповідає умовам значної конкуренції, й учасники ринку вважають їх прийнятними.

Після такої заяви голови відомства, 7 квітня Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) прийняв несподіване рішення на користь «Зеонбуду». ВАСУ погодився з новою позицією провайдера, що спір має вирішуватися в порядку господарського, а не адміністративного судочинства, а тому закрив касаційне провадження та скасував рішення попередніх інстанцій (перше – на користь «Зеонбуду», друге – на користь АМКУ).

Паралельно «Зеонбуд» подав позов проти АМКУ до Господарського суду міста Києва, вимагаючи визнати недійсним рішення відомства про 44,5 млн грн штрафу. Перший раунд у господарському суді компанія виграла: 16 травня 2016 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов і визнав недійсним рішення АМКУ про зловживання монопольним становищем і штраф 44,5 млн грн.

З тексту судового рішення стали відомі цікаві подробиці висновків АМКУ про зловживання «Зеонбудом» його монопольним становищем. Необґрунтованість тарифів, приміром, зумовлена тим, що «Зеонбуд» узяв за основу розрахунків не показники власної діяльності, а тарифну політику Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення – суб’єкта господарювання, котрий працював на іншому ринку. При цьому телеканали «1+1», СТБ, Новий канал і ICTV у своїх листах до антимонопольного відомства зазначали, що вважають тарифи «Зеонбуду» завищеними в кілька разів.

Крім того, «Зеонбуд» включив до розрахунків тарифу витрати на питну воду «Райське джерело», ліки від «Аптеки Мирра» та витрати на відрядження на всесвітню виставку новацій і новітніх технологій у цифровому мовлення в Лас-Вегасі (США). На думку АМКУ, такі витрати включалися до тарифу необґрунтовано, оскільки вони безпосередньо не пов’язані з наданням послуг «Зеонбуду».

Проте Господарський суд вирішив, що АМКУ під час розслідування справи «Зеонбуду» неналежним чином дослідив ринок телекомунікаційних послуг: невірно визначив товарні межі ринку, не досліджував взаємозамінні послуги, рівень їхніх цін і вплив конкуренції на послуги «Зеонбуду». Тобто відомство, на думку суду, порушило норми власної Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Суд долучив до матеріалів справи надане «Зеонбудом» експертне «Дослідження стану загальнодержавного ринку телекомунікаційних послуг з розповсюдження телевізійних програм різними видами технологій у період з 2011 року до 2014 року», проведене державним підприємством «Укрпромзовнішекспертиза» у 2015 році. Із цього дослідження випливає, що товарними межами ринку послуг з розповсюдження телебачення є: аналогове ефірне телебачення, цифрове ефірне телебачення, супутникове цифрове телебачення, кабельне аналогове телебачення, кабельне цифрове телебачення, IPTV (інтернет-телебачення) і MTPIC/MMDS. А основними учасниками ринку в досліджуваний період були Концерн РРТ, «Зеонбуд», близько 700 операторів кабельного телебачення, п’ять операторів супутникового телебачення, 103 IPTV-провайдери.

Власне, це рішення господарського суду чинності не набрало – АМКУ його оскаржив. Розгляд апеляції мав відбутися 6 липня, але справу було перерозподілено між суддями, і нині розгляд призначено на 20 липня.

«Зеонбуд» уже шостий рік працює єдиним в Україні провайдером цифрового ефірного телебачення стандарту DVB-T2. Півтора роки як компанію визнано монополістом, але її діяльність, якість послуг, тарифи досі ніким не регулюються. І, схоже, суди схильні лишити цей віз на місці. А враховуючи, що два локальні провайдери цифрового ефірного телебачення стандарту DVB-T («Ера продакшн» і ТРК «Експрес-інформ») з волі Нацради до кінця року мають перейти на стандарт DVB-T2, «Зеонбуду» де-юре буде створено альтернативу і довести його монополізм буде ще складніше.

Ми спостерігаємо, як держава й індустрія мовчки погодилися зі статус-кво «Зеонбуду». Галузь (принаймні великі телехолдинги) з новими тарифами згодні і знаходять порозуміння щодо боргів. Суди одне за одним стають на бік «Зеонбуду», не визнаючи його монополії. Ухвалений у тому числі задля розкриття власників «Зеонбуду» закон про прозорість медіавласності так і не досяг цієї мети – провайдер показав своїми бенефіціарами громадян Кіпру та Великобританії, і Нацрада чомусь не поспішає перевірити цю інформацію. Та взагалі Нацрада ніяких різких кроків у бік провайдера вже не здійснює, хоча ще рік тому мала наміри забрати в «Зеонбуду» хоча б один з мультиплексів і проліцензувати ще бодай одного загальнонаціонального провайдера DVB-T2. І навіть народні депутати затихли у своїх спробах подолати цього колоса: зареєстрований наприкінці минулого року законопроект про націоналізацію «Зеонбуду» не знайшов підтримки в профільному Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики. При цьому держава перенесла на два роки відключення аналогового телебачення, бо, мовляв, не вирішено питання з монопольним провайдером.

До відключення залишилося менше року. Цікаво, як саме вирішено питання?

Фото - newsmd.md