Як україномовні квоти вплинуть на радіоринок
Регіональні особливості
Закон по-різному буде сприйнятий і виконуватиметься на регіональних радіо. Зокрема, в більшості радіостанцій Західної України конкурентною перевагою була і є наявність в ефірі великої кількості україномовної музики. Ймовірно, вони опиняться в ситуації, коли багато радіостанцій, що працюють на одному з ними полі, будуть форматно подібними. Чим відрізнятися? Це буде головне питання для цих радіостанцій.
Для радіо сходу та півдня України новий закон — серйозний виклик. Бо, як показують останні дослідження TNS, у цих регіонах домінує зацікавленість у російськомовній музиці, зокрема у виконанні українських артистів. Радіостанціям цих регіонів доведеться багато думати про нові передачі в ефірі та формати. Мій попередній прогноз: вони збільшать кількість розмовних передач та зменшать кількість власне музичного продукту.
Багато хто вважає, що до нового закону має бути готовий радіоринок. Насправді це не так. Має бути готовий музичний ринок. Нині багато говорять про те, що радіо має продюсувати нових українських музикантів. Для мене ця ситуація виглядає так: супермаркет вирішує розширити асортимент дорогими сирами й для цього заводить ціле господарство, із коровами та іншим реманентом. Але це не робота супермаркету, його робота — правильно розставляти товар на полицях та формувати привабливість товарів. Така ж ситуація і з радіо. Якщо музичний ринок не буде готовий до змін, то ми можемо скільки завгодно говорити про те, що повинно робити радіо, але від цих розмов воно не стане продюсерською компанією, в нього інша кваліфікація.
Радіо чи інтернет?
Уже є кілька заяв відомих продюсерів, що закон про квоти не спонукатиме відомих виконавців співати українською. Вони впевнені, що їхня аудиторія вже сформована й за своїм артистом вона піде в інтернет.
Питання в тому, чи будуть ресурси в молодих виконавців, для яких, зокрема, й було ухвалено закон про квоти, записувати україномовні пісні такої якості, щоб вони не дисонували з загальним ефіром? Це питання до музикантів і насамперед до держави. Бо якщо вона створить економічні передумови для того, щоб гроші та інвестиції з’явилися в музичній індустрії, тоді відповідь — так.
Окремі випадки
Існують дві домінантні позиції. Одні кажуть, що нічого після прийняття закону не зміниться, інші — що радіо закриється. Я думаю, в наших радійників достатньо професійні команди, які знайдуть нові та креативні рішення для своїх ефірів. Найбільше викликів тепер перед радіостанціями з танцювальною музикою (Kiss Fm та «Радіо Energy»). Бо хоч квота для них зменшена до 25 %, та немає перехідного періоду. Й де їм уже зараз взяти 25 % україномовної танцювальної музики — велике питання. Окрім того, ми сподіваємося на підтримку від Укрдержтелерадіо, яке відкриє радіостанціям ретроформату архіви української музики минулого століття. Ймовірно, непросто буде станціям, які орієнтуються на класичний рок, бо таких пісень українською небагато. Важливо, що сьогодні радіо слухають більше чотирьох годин на добу, й нам потрібно не втратити цих цифр. І якщо динаміка слухання радіо ставатиме негативною, в тих, хто запроваджував квоти, мають знайтися сили й сміливість проаналізувати ефект від рішення, переглянути його та, можливо, внести певні корекції.
Фото - kepw.org