До 27 жовтня об'єднання радіоіндустрії «Радіокомітет» має оголосити результати тендеру на проведення єдиного галузевого вимірювання радіослухання в Україні у 2016-2018 роках. Нагадаємо, що заяви на участь у тендері подали три дослідницькі компанії - GfK Ukraine, «TNS Україна» та Factum Group Ukraine.

Про перспективи розвитку радіовимірювання в Україні ми запропонували поспілкуватися нашим читачам під час чат-конференції з з головою «Радіокомітету» Анною Жуковською та виконавчим директором Незалежної асоціації телерадіомовників Катериною М'ясниковою. Які вимоги до вимірювання радіослухання в «Радіокомітету», як зміниться дослідження в наступні роки, як вплинув останній конфлікт «Радіо ЄС» із дослідницькою компанією GfK Ukraine на подальше дослідження та багато іншого - читайте в повній версії чату.

Радіовимірювання: хто, що і як

Катерина М′ясникова: Доброго дня, колеги! Дякую за ваші запитання. Почнемо наш чат.

Анна Жуковська: Доброго дня! Дякуємо за те, що приділили увагу, та за ваші запитання.

Катерино, Анно, коли ви оголосите переможця тендеру на дослідження аудиторії радіо? Ви вже визначилися з ним? У кого більше шансів?

А.Ж.: Переможця тендеру буде оголошено наступного тижня (чат відбувався в п'ятницю, 23 жовтня. - ТК). Тоді ви й дізнаєтеся, в кого шансів було більше. Можу сказати, що, як і в багатьох медійних тендерах, вибирати довелося серед двох кандидатів.

Яка ціна дослідження на наступні три роки? Хто з трьох претендентів запропонував найнижчу ціну?

А.Ж.: Традиційно ціна дослідження, як і в будь-якому іншому випадку (ТВ, інтернет тощо) в Україні, як і в інших країнах світу, є закритою інформацією. Ціною, що була запропонована на тендері, ми залишилися задоволені.

Які вимоги до вимірювання радіослухання в «Радіокомітету» на наступні три роки?

К.М.: Багато з вимог залишаються. Ми залишаємо метод, який був до сьогодні - DAR CATI. Адже вважаємо його найбільш адекватним в існуючих умовах. Обсяг вибірки не буде зменшуватися. Можливо, буде більш детально вимірюватися слухання радіо в інтернеті.

Яким саме чином буде більш детально вимірюватися слухання в інтернеті?

К.М.: У дослідженні може з'явитися можливість аналізувати слухання в інтернет за 15 хв інтервалами. Саме з такою метою ми визначали в технічному завданні конкурсу дещо довшу за існуючу тривалість інтерв'ю.

Хто з учасників тендеру що саме запропонував «Радіокомітету»?

А.Ж.: Учасники тендера на другому етапі, який був вирішальним, могли запропонувати нам тільки свої пропозиції чітко у відповідності до технічного завдання. Можливостей для творчості в них не було.

Скажіть, чому рейтинги радіо вимірюють не щомісячно, а щоквартально?

К.М.: Вимірювання відбувається щоквартально тому, що це оптимальне поєднання вартості та якості. Збільшення частоти поставки до щомісячного значно збільшить ціну. Наразі радіоіндустрія цього не може собі дозволити.

Чи можливо в Україні вимірювати рейтинги радіостанцій так, як телеканалів, аби на кожному радіоприймачі був датчик, який би показував, яку радіостанцію людина слухає?

А.Ж.: Можливо, але тільки в майбутньому. Поки що економічний стан нашого ринку не дозволяє використовувати піплметри.

Почему бы вам не перенять опыт телевизионщиков в части легализации «Радиокомитета»?У них есть ИТК, который отстаивает интересы индустрии как юридическое лицо. И все исследования - через ИТК.

К.М.: У нас немає ніяких проблем із правовим статусом «Радіокомітету». Якщо ви маєте на увазі те, що ІТК самостійно продає права на використання дослідження, то це можлива, але не єдина, форма існування індустріального дослідження. Ми регулюємо політику продажів як співвласники, але довіряємо управління ними дослідницькій компанії. Поки така ситуація нас влаштовує.

Як вплинув останній конфлікт «Радіо ЄС» із дослідницькою компанією GfK Ukraine на подальше дослідження? Чи вплинув цей конфлікт на вибір переможця тендеру?

К.М.: Можу стверджувати абсолютно точно, що конфлікт з «Радіо ЄС» ніяк на тендер не вплинув. Ми провели досить ґрунтовний аналіз ситуації. Наш висновок однозначний - звинувачення GfK у некоректному проведенні дослідження є абсолютно безпідставними. Не буду вдаватися в подробиці. але запрошую всіх, хто зараз у чаті, прочитати відповідно до правил української мови словосполучення «Радіо ЄС». В мене виходить «радіо йе ес». От власне так і читали цю назву респонденти. Все інше від лукавого та через бажання приховати борги за удаваними проблемами дослідження.

А.Ж: На мій погляд, це ніщо інше, як піар радіостанції.

Технічний комітет «Радіокомітету» вирішив, що різне озвучування назви «Радіо ЄС» в інтерв'ю респондентів не вплинуло на результат. Тоді чому, на вашу думку, показники слухання «Радіо ЄС» виявилися такими низькими?

А.Ж.: Це питання до співробітників «Радіо ЄС».

Чи існують якісь дослідження, що показували би співвідношення між позицією тієї чи іншої станції в рейтингу за тим чи іншим регіоном і її реальною популярністю в рекламодавця? Просто неодноразово чув із різних міст інформацію про випадки, коли радіо, що грає в місті ледь не з «кожної праски» не користується популярністю в місцевих рекламодавців (через якісь негативні асоціації із форматом чи інші причини).

А.Ж: Ще на початку року серед рекламних агенцій - учасників «Радіокомітету» та деяких інших, які активно працюють із регіональними бюджетами, ми провели аналіз баінгових оборотів на регіональні станції, і в результаті отримали повну залежність від присутності радіостанції в дослідженні на розмір отриманих бюджетів від мережевих клієнтів, від рекламних агенцій. Щодо місцевих рекламодавців, мені відповісти важко, оскільки тільки 5 регіональних радіостанцій беруть участь у дослідженні. Але точно знаю, що, наприклад, «Львівська хвиля», яка купує дослідження, одна з перших у цьому році підняла свої розцінки, бо в них просто не було для реклами місця.

Коли будуть результати рейтингів у Львові?

К.М.: Результати третьої хвилі були поставлені на ринок 19 жовтня, в тому числі - дані по містах-мільйонниках, окрім Донецька.

Почему в рейтингах нет УТ-1?

А.Ж.: Скорей всего, вы имели ввиду УР-1, а не УТ-1. Отвечаю: этот канал не изъявил желания покупать исследование, и рейтинг этого канала внесен в строку «other stations».

Які регіональні радіостанції зараз купують дані дослідження GFK?

А.Ж.: Дослідження GFK зараз купують такі регіональні радіостанції: «Галичина», «Львівська хвиля», «Вголос», MFM, «Європа плюс» (Дніпропетровськ).

А TNS же продовжував своє дослідження радіо, хоч і не на замовлення «Радіокомітету». Як ви ставитеся до альтернативи? Вона заважає ринку?

А.Ж.: TNS не закривав блок із питаннями про радіо в своєму дослідженні MMI. Це не заважало дослідженню від GFK, бо ці дані використовуються агенціями при мультимедіаплануванні, а надалі плануються використовуватися дані DAR.

Як ви думаєте, чи приєднається Суспільне радіо до дослідження? Чи можуть бути для нього якісь знижки?

А.Ж.: Я дуже сподіваюся, що приєднається, отримавши фінансування з державного бюджету. Та я дуже в цьому сумніваюся, бо УР-1 був у дослідженні лише тоді, коли TNS багато років тому відкривав дані про їх слухання безкоштовно.

Формати і квоти

Чому в Україні немає різноманітності форматів радіо, як в Європі та США (наприклад, радіо класичної музики, фольк радіо,спортивне радіо, дитяче радіо та багато інших)?

А.Ж.: В Україні існують найрізноманітніші формати в FM-діапазоні: розмовне радіо, рок, джаз, лаундж і релакс тощо. Щодо тих, які ви перерахували, вони є в онлайні.

К.М.: Додам, що розвиток форматів обмежується наявністю досить жорстких квот на музичний продукт. Такі популярні в західних країнах формати як, наприклад, урбан не розвиваються в нас, бо ми не маємо достатньої кількості національної музики цього формату.

Чому в Україні за 24 роки не з'явилося радіо з повністю україномовною музикою?

К.М.: Думаю, що радіостанція зі 100% українським продуктом не виникла тому, що ми все ще маємо недостатню кількість якісної української музики. Влітку цього року ми провели конкурс «Український формат» (urkformat.fm), в рамках якого шукали якісну українську музику та підтримували її трансляціями в ефірах 8-ми радіостанцій. У результаті ми ще раз пересвідчилися, що українська музична індустрія потребує підтримки. Наразі ми обговорюємо всередині «Радіокомітету», що з цього приводу можуть зробити радіо.

Чи слухаєте ви «Радио Вести»? Чи вважаєте ви, що Нацрада має надати «Радио Вести» 27 частот, які вони купили в радіо «Перець», аби радіо «Перець» перетворилося на «Радио Вести»?

А.Ж.: Особисто я слухаю цю станцію, як і багато інших. Закон наразі так регулює, що Нацрада сама вирішує на свій розсуд, чи є та концепція, що запропонована, оптимальною альтернативою тій концепції, що перемогла під час конкурсу. Я не є членом Нацради, тому не можу впливати на її рішення.

Вы любите слушать шансон?

А.Ж: В определенных жизненных ситуациях я люблю петь в караоке. А иногда там бывают разные композиции, которые ложатся на душу.:)

Якщо вже ви згадали про квоти... Чи підтримуєте ви ідею про те, що квоти на національний продукт мають бути не універсальними, а прив'язаними до конкретних форматів - незалежно від обсягів наявного контенту в тому чи іншому стилі?

К.М.: Особисто я взагалі не вірю в ефективність квот як інструменту. Але якщо ми декларуємо рух до Європейського союзу, то єдина квота, яка може існувати, - це квота на європейський продукт. Це відповідає підходам і принципам ЄС. Разом з тим держава має терміново розробити інші засоби стимулювання розвитку української музики: податкові пільги, ефективну систему збору авторської винагороди тощо. Саме це матиме реальний ефект.

Чи можливо в Україні запустити цифрове радіо?

А.Ж.: В Україні однозначно невчасно і недоречно, враховуючи ситуацію, інвестувати в розвиток цифрового радіо. Це потягне за собою немалі додаткові фінансові інвестиції. В Європі, в якій на ринку радіо набагато більше грошей, далеко не всі країни перейшли на цифру.

К.М.: Дякуємо за цікаві запитання. Здається, ми відповіли на всі. Бажаю всім хороших вихідних. До зустрічі!

А.Ж.: Дякуємо за розмову та інтерес до діяльності «Радіокомітету» та радіо в цілому. Якщо у когось є цікаві пропозиції щодо покращення та оптимізації нашої роботи, пишіть нам на сторінку у Фейсбуці - Радіо.com.

Біографічні довідки:

Анна Жуковська - керуючий партнер медійного агентства UMG (Universal Media Group), чинний голова міжгалузевого об'єднання «Радіокомітет».

У 1995 році закінчила Київський національній економічній університет ім. В. Гетьмана, економічний факультет. З 1996 по 2006 роки працювала комерційним директором радіостанцій «Київські відомості» та «Радіо Столиця».

У 2007 році стала керуючим партнером радіобаінгового агентства Universal Media Group. UMG є лідером за обсягами серед агентств на радіо ринку з 2009 року. З 2011 року агентство увійшло до Всеукраїнської рекламної коаліції, а у грудні 2014  до міжгалузевого об'єднання «Радіокомітет».

Катерина М'ясникова - медіаексперт, юрист, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ). Працює в медіа сфері з 2001 року.

Закінчила Києво-Могилянську Академію, юридичний факультет. У 2001 році почала працювати в Незалежній асоціації телерадіомовників на посаді юриста-консультанта. У 2003 році за рішенням загальних зборів правління Катерину М'ясникову призначено виконавчим директором Незалежної асоціації телерадіомовників.

Катерина М'ясникова - активний медіадіяч та експерт галузі, постійний член робочих груп Комітетів ВР України, входить до Незалежної експертної ради з питань діяльності мас-медіа під час виборів.

З 2009 року - член Громадської ради при Державному комітеті телебачення та радіомовлення України.

З 2012 року - у складі робочої групи Комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформації з підготовки нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення», член міжвідомчої робочої групи під керівництвом Дарії Чепак та член правління Глобального форуму з медіа розвитку (GFMD).

Із серпня 2014 року - радник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, з вересня 2014 року - голова Громадської ради при Нацраді.

Фото Олексія Темченка