Українське суспільство прагне змін в усіх галузях, і медіа не є винятком. Чого хоче глядач? Ця дилема стоїть перед кожним каналом і продакшном, які прагнуть виробляти рейтинговий продукт. Та чи справді телеменю відповідає смакам аудиторії? 2014 рік довів, що не зовсім: частина українського суспільства стала більш вимогливою й до журналістських стандартів, і до пропонованого контенту. Втім, більшість телеглядачів традиційно консервативні, тому не хочуть розставатися зі звичками дивитися скандальні шоу чи російські серіали. Але чи готові телеканали та виробники робити крок уперед, ризикувати й змінюватися, випереджаючи поточні потреби глядачів і формуючи їхні завтрашні смаки?

Про тренди українського продакшну минулого року та виклики на 2015 рік «Детектор медіа» розказали продюсери Оксана Панасівська, Ірина Костюк, Вікторія Лєзіна-Масляна.

Оксана Панасівська, керівник Cool Production:

- Які тенденції у виробництві контенту були визначальними для українських каналів у 2014 році?

- Цілком очевидно, що обставини впливали на контент. Через ситуацію в країні, Майдан, Революцію гідності інформаційні канали та новинні випуски отримували найвищі рейтинги. Інформаційні канали змогли суттєво підвищити свою частку. Також мене потішило те, що журналісти активно опрацьовували нові технології, техніки та навіть певні стандарти.

Але зараз спадає хвиля, тому думаю, що наступного року через певні зміни в суспільстві та країні зменшиться частка російського закупного продукту й новий імпульс отримає серіальне виробництво. Я думаю, що серіальне виробництво стане трендом на наступні роки.

- Чи вдасться українським каналам унезалежнитися від російського ринку? Що для цього потрібно зробити?

- Росія для власного вжитку знімає серіали пачками й продає їх, у тому числі, на український ринок. Нам до цього, звісно, дуже далеко. Але в нас також є вдалі приклади успішного продукту. Звісно, потрібно починати. Цієї залежності нелегко позбутися. Свого часу схожа кампанія була у Франції - позбавимось американського продукту. Але це неможливо. Якщо є якісний продукт - хоч американський, хоч російський, - якщо він не має застережень, тоді чому б ні?

- Чи змінилася політика закупок? Чи закритий російський ринок для експорту українського контенту?

- В мене таке враження, що ніхто ніколи офіційно не заборонить купувати українське тільки тому, що воно українське. Але завжди є внутрішні цензори, оскільки ми зараз по різні сторони барикад. Мені здається, якесь упередження може бути. Сподіваюся, війна скоро закінчиться, ринок стане більш цивілізованим і ми купуватимемо й російське теж. Але українське має превалювати.

- Чи зацікавлені українські продакшни виробляти серіальний продукт тільки для потреб українських каналів?

- Я вважаю, вони можуть це робити, це потрібно. Звісно ж, казатимуть, що це нерентабельно. Але необхідно давати для цього державні кошти, знайти приватні інвестиції. На кілька років потрібна допомога. Адже розвиток власного серіального виробництва має бути пріоритетним.

Мені дуже подобається ініціатива Володимира Бородянського, який планує зняти історичну сімейну сагу про українську родину. Я не впевнена, що це вдасться продати в Росію, але для внутрішнього ринку це буде корисний продукт.

- Чи зможуть українські канали виробляти продукт спільно з європейськими партнерами?

- Це єдиний шлях. Потрібно йти, не боятися, налагоджувати зв'язки. Треба битися головою об стіну й освоювати цей шлях.

Ірина Костюк, продюсер контенту для молодої аудиторії, Film.ua:

- Які тенденції у виробництві контенту були визначальними для українських каналів у 2014 році? Чи стали якісь проекти подією на телеринку? Які нові формати зацікавили вас? Які основні досягнення ви би відзначили у продакшнах каналів?

- Мне нравится то, что получается у ТРК «Украина» с ее длинными сериалами Татьяны Гнедаш. Я радуюсь успеху сериала Ирины Курчаковой (AccelTime Production. - ТК) «Верни мою любовь» на «Интере». Считаю, что «Плюсы» оседлали верного коня в плане публицистики (хоть и не всегда согласна с акцентами). Лучший в стране комедийный контент весь год делал «Квартал» (и сериальный, и non-scripted). Леша Гончаренко и его девочки (Friends Production) делают прекрасный развлекательный контент для молодой аудитории. Ну и, конечно же, перфекционист Владимир Бородянский и СТБ с его лучшими в стране шоу и сеткой полностью из собственного продукта.

Это всё большой вклад в развитие рынка производства, и я не понимаю вот этих страдальческих вздохов некоторых скептиков-дилетантов, мол, «в Украине нет производства, так как всю жизнь только покупали». У нас отличное производство контента. Но, к сожалению, именно «производство контента», а не «РЫНОК производства контента». Ситуация омрачается тем, что если для независимых продакшнов это бизнес, то для каналов это редко окупаемая (даже когда рейтинговая) имиджевая роскошь.

Хотя должна сказать, что в свое время на ТЕТе модель с таким продуктом, как «Виталька», была очень даже окупаемой, даже на небольшом канале :) И он окупился, даже если не учитывать продажи в Россию. Да и «Сваты» явно уже много раз окупились.

В плане «события» побуду немного субъективной и скажу, что событием считаю продажу формата нашего (Film.ua. - ТК) сериала «Нюхач» во Францию на главный канал страны. А также феноменальные рейтинги нашего «Дома с лилиями» в России.

Еще событием считаю шоу «Панянка-селянка» (в феврале стартовавшее на ТЕТе), который делает Юля Райцына (в рамках Friends Production Леши Гончаренко). Это не только рейтинговый успех, но и уникальный формат, права на который сразу же взял на дистрибуцию международный форматный мейджер. Более того, программа стала феноменом и в России, и в этом сезоне там многие пытаются наследовать ее успех.

- Як ви вважаєте, чи зможуть українські телеканали унезалежнитися від російського продукту? Що для цього потрібно?

- Это «сложноподчиненная зависимость», канал зависит от продукта, который смотрит его аудитория, и такой продукт определяется не страной-производителем, а интересом зрителя, то есть рейтингами. Поэтому сколько бы мы тут ни занимались популизмом, нельзя закрывать глаза на тот факт, что наша аудитория всё так же с радостью смотрит российский продукт (здесь имеется в виду именно скриптед контент - фильмы и сериалы - так как с неигровым контентом в Украине как раз всё хорошо).

Так что мой ответ - должны поменяться вкусы зрителя. Нужно формировать мнение и вкусы зрителя, а не тупо запрещать ему что-то смотреть. Все эти запрещенные к показу фильмы и сериалы каналы бы и сами сняли с эфира, если бы зритель их просто перестал смотреть.

- Чи змінилася політика закупок? Чи закритий російський ринок для експорту українського контенту? На вашу думку, чи буде й надалі український ринок пріоритетним для українських каналів? Як змінилася вартість російського продукту?

- Я бы не сказала, что российский рынок закрылся для украинского контента. По крайней мере, к счастью, продукта Film.ua это не коснулось. Как раз нарочито наоборот - сериалы Film.ua занимают 2-ю и 3-ю позицию в российских топах за год.

Я бы как раз отметила неожиданное изменение - в политике продаж зарубежных компаний (нечастое, но всё же). У нас (совместно с российским партнером) была прекрасная идея сделать украино-российскую версию нашумевшего формата политического сериала The Bridge («Міст» - шведсько-данський формат. - ТК). Такая версия как раз бы была уникальной, ведь транслировала бы очень правильный месседж, что - несмотря на обстоятельства между двумя странами - если есть работа, которую нужно сделать сообща, то долг каждого человека - делать свою работу добросовестно, качественно и честно. Но, к сожалению, правообладатель формата пока считает, что такая украино-российская копродукция - это слишком противоречиво в текущих обстоятельствах.

- Чи зацікавлені українські продакшни виробляти серіальний продукт тільки для потреб українських каналів?

- Конечно, заинтересованы. Но в отличие от украинских каналов, для независимого продакшна производство сериалов это бизнес. Поэтому где-то в этом нужно найти взаимовыгодную точку соприкосновения. Пока точки не очень соприкасались, но обстоятельства теперь принуждают их искать.

- Які тренди стануть основними для українського ринку в 2015 році?

- Очень надеюсь, что в следующем году рекламодатели и каналы (ну и производители) осознают все преимущества branded конента и продакт-плейсмента. Ведь это win-win стратегия: для брендов это дешевле, чем прямая реклама, но намного эффективней в плане маркетинга и лояльности аудитории, а для каналов это существенное снижение затрат на производство. Я лично в этом вижу один из способов выхода из сложившейся на рынке ситуации, и мы уже разработали два проекта с расчетом именно на полное брендирование или лаконичный продакт-плейсмент (без притянутых за уши «устников» ведущего или впихиваемых на монтаже «крупняков» подушек с логотипами).

Вікторія Лєзіна-Масляна, генеральний продюсер «1+1 Production»:

- Які тенденції у виробництві контенту були визначальними для українських каналів у 2014 році?

- На мой взгляд, 2014 год - первый год, когда каналы и продакшны стали четко осознавать, что необходимо переходить на экономически оправданный подход к производству с затратной точки зрения. Кроме того, наша ЦА стала более ориентирована на локальный контент, благодаря чему украинские продакшны получили, наверное, первый в своей жизни шанс производить контент полностью на локальном материале и задействовать максимальное количество украинских селебритис, украинских актеров, сценаристов и режиссеров. Для нас политический и экономический кризис в стране может стать полезным витком развития.

- На скільки «1+1» за цей рік знизив виробничі витрати власних шоу? За рахунок чого вам вдалося це зробити?

- Что касается производственных затрат на собственные проекты «1+1 Продакшн», могу сказать, что в этом году мы стали более осознанно подходить к планированию, распределению и амортизации ресурсов. Это позволяет нам держаться на плаву, не быть в состоянии стагнации.

- Який продукт надалі буде пріоритетним для вашого продакшну?

- Для «1+1 Продакшн» приоритетными направлениями являются сохранение высокой экспертизы в производстве собственных реалити-проектов. Кроме того, приумножение экспертизы в производстве крупных шоу. Для нас вызовом являются первые шаги в активном сериальном производстве. При благоприятных обстоятельствах мы рассчитываем, что сможем увеличить производство сериального продукта в 2015 году на 50% по сравнению с 2014-м.

- Як ви вважаєте, чи зможуть українські телеканали унезалежнитися від російського продукту?

- Я не являюсь программером, поэтому мне сложно это комментировать. Но могу сказать, что несмотря на кадровый голод в нашей индустрии, каналы могут уйти от российского продукта за счет увеличения производства контента, а также за счет масштабирования производства контента. Другой вопрос: кто это сделает первым? Это покажет 2016 год, в 2015-м еще рано об этом говорить.

- Що для цього потрібно?

- Нужно не бояться рисковать, давать больше возможностей локальным продакшнам.

Фото - ucu.edu.ua, Facebook, kievmediaweek.com, Максима Лісового