«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і зробити свій інформаційний контент кращим.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Ми вже оглянули контент телеканалів «Погляд» (Буча, Київщина), CTV (Житомир), «КТМ» (Олександрія, Кіровоградщина), Korosten TV (Коростень, Житомирщина). Нині мова про ТОВ «Телерадіокомпанія "Крокус-1"» (Біла Церква, Київщина).

Що нам кажуть реєстри?

Телерадіокомпанія «Крокус-1», за даними YouControl, зареєстрована в червні 1997 року. Її засновником є столичний бізнесмен Олександр Стеценко, який володіє фірмами в кількох містах.

На сайті каналу йдеться, що «станом на сьогодні "Крокус" — єдиний місцевий телевізійний канал Білої Церкви та району». Ще білоцерківські медійники зазначають: «За час існування каналу гостями студії були відомі політичні та культурні діячі: Петро Порошенко, Леонід Кравчук, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Любомир Гузар, Іван Малкович, Оксана Білозір, Кузьма Скрябін та інші». Забігаючи наперед, скажемо, що політичні діячі й нині фігурують у матеріалах телеканалу. Тільки одних добряче критикують, а іншим дають змогу піаритися досхочу.

Влітку 2016 року медіа отримало штраф від Нацради з питань телебачення і радіомовлення за ненадання інформації про структуру власності. Чотири роки тому «Крокус» виграв цифрову частоту, обійшовши колег із «Правда Тут Біла Церква» та ІСКО.

Ютуб-канал «Krokus.TV» створений у лютому 2018 року й має майже 15 тисяч підписників. Тут періодично як у будні, так і у вихідні викладають сюжети новин і окремі телепрограми. Для огляду відібрано 24 телевізійних сюжети, опубліковані в період із 26 вересня по 24 листопада, а також випуски проєкту «Тиждень».

Треба більше життєвих історій

Новини від журналістів «Крокуса» виходять без титрів із позначенням учасників знімальної групи. Дізнатися авторів матеріалу можна зі слів журналістів у кінці відео, хоча таке представлення є не в кожному переглянутому сюжеті.

Самі новини білоцерківських медійників намагаються охопити різні сфери життя райцентру на Київщині. Тут регулярно згадують загиблих на фронті земляків, розповідають про роботу волонтерів і прискіпливо розглядають роботу міської влади. Але сюжетам «Крокуса» вкрай бракує повноти та балансу думок. Наприклад, у матеріалі про волонтерів, які проводять для містян тренінги, а також плетуть маскувальні сітки, багато розповідають про навчання цивільних і про інші активності небайдужих, закликаючи охочих приєднуватися. Але де відбуваються тренінги і куди йти, щоб допомогти фронту, в сюжеті не кажуть.

Те ж саме і з полеглими білоцерківцями: сюжети про загиблих воїнів, на кшталт цього, зазвичай складаються з доволі узагальненого закадрового тексту автора. Тоді як хотілося би почути більше інформації про героїв, переданої, зокрема, через пряму мову побратимів і рідних. Хоча в сюжети про поховання воїнів місцеві журналісти не тягнуть посадовців, як це, наприклад, люблять робити медійники з олександрійського КТМ.

Показовим у моніторинговий період був і сюжет про мертве тіло чоловіка, знайдене місцевими правоохоронцями у річці Рось. Починався матеріал зі стендапа журналіста Дмитра Ніжельського (автора більшості сюжетів «Крокуса», хоча на сайті каналу медійник підписаний як «відеооператор»), що додало матеріалу динаміки. Але далі сюжет базувався на припущеннях автора про причини смерті потопельника. Прямої мови поліцейських, які обстежили місце події і могли більш фахово пояснити ситуацію, у відео не було.

Так само в матеріалі про нагородження місцевих волонтерів, яких відзначили у Православній церкві України, є синхрони священника, але немає жодного власне нагороджених. А у відео про виставку «Область героїв», що відкрилася в Білій Церкві 14 жовтня, є доречні синхрони пресофіцера та бійця однієї з бригад, але не вказано, скільки триватиме захід та де саме. Хоча така інформація важлива для тих, хто хотів би відвідати захід, присвячений захисникам України.

Подекуди здається, що журналісти «Крокуса» підхопили «синдром молодого журналіста»: коли приходиш на подію, щоб розповісти про неї в сюжеті, але соромишся розпитати деталі чи записати додаткових спікерів.

Критикуємо владу вибірково

Так само бракує повноти і в матеріалах білоцерківських журналістів, присвячених діям місцевої влади. Про засідання міськради в новинах «Крокуса» згадують регулярно, постійно критикуючи посадовців. Найбільше на горіхи дістається меру міста Геннадію Дикому.

Наприклад, у відео про ремонт місцевих тротуарів автор Дмитро Ніжельський каже, що можновладці затіяли в Білій Церкві локальне «Велике будівництво». У той час як стан укриттів у будинках невтішний. Про це в сюжеті говорять місцеві мешканці, та й самі члени знімальної групи перевіряють місця, де містяни можуть сховатися під час повітряних тривог. А представник тутешнього добровольчого формування територіальної громади №4 додатково критикує місцеву владу за неправильний розподіл коштів. Питання безпеки мешканців громади, без сумніву, актуальне в часи великої війни. Але в матеріалі є чимало критики, натомість повністю відсутня точка зору саме міського голови чи його підлеглих. Тож із балансом думок у сюжеті не склалося.

Схожа ситуація і з відео про ініціативу із закупівлі генераторів для потреб мешканців Білої Церкви. Тут теж критикували міську владу вустами народного депутата України Миколи Бабенка (група «Довіра»), так і не давши згадуваним посадовцям висловитися. Одразу після того на ютуб-каналі «Krokus.TV» вийшов сюжет про засідання чергової сесії Білоцерківської міськради. Де, зокрема, мали розглянути й питання закупівлі генераторів (його в підсумку на сесію не винесли). Тут знову критикували міського голову Дикого і знову не було його прямої мови. І знову в сюжеті піарився нардеп Микола Бабенко.

«Пощастило» меру Білої Церкви хіба що у відео про засідання міськради, де розглядали питання ремонту доріг. Тут також була пряма мова улюбленця «Крокуса», парламентаря Бабенка, а ще — секретаря міськради Дмитра Киришуна («Слуга народу»). Та критичний до міського голови сюжет таки містив пряму мову Геннадія Дикого. Хоча в матеріалі і йшлося, що в райцентрі цілком можливим є утворення військово-цивільної адміністрації, після чого міський голова має скласти повноваження.

Як бачимо, меру міста Геннадію Дикому у відео місцевих телевізійників не раді. А от кому раді завжди, то це вищезгаданому нардепу Миколі Бабенку, який нині входить у фракцію «Довіри». Парламентар з’явився у трьох із 24 оглянутих сюжетів, а також завітав на інтерв’ю у програму «Тиждень» (про неї — далі). Народний обранець незмінно фігурує в матеріалах як людина, яка щиро вболіває за долю місцевої громади й робить усе можливе для її розвитку. Хоча Бабенко, будучи головою Київської облради, був помічений у корупційних схемах із теплопостачання.

Обрався ж Микола Бабенко до Верховної Ради України від політсили «Біла Церква разом», першим номером списку якої був і на місцевих виборах-2020. Представників партії без критики згадують і автори сюжетів «Крокуса». Зокрема, у вищезгаданому відео про засідання міськради журналісти говорили про депутата від «Білої Церкви разом» Павла Облапа. Таку «любов» телеканалу до політсили можна пояснити тим, що за списком партії до Білоцерківської міськради пройшла людина, пов’язана з ТРК «Крокус-1», — Микола Іванов.  

Не заперечують журналісти телеканалу і проти появи в етері представників пропрезидентської партії «Слуга народу», від згаданого вище секретаря міськради Дмитра Киришуна до нардепа з монобільшості Олександра Санченка. Останній з’явився в матеріалі про школу молодого політика, що пройшла в райцентрі. Позитивної згадки в новинах удостоївся й голова фонду «Милосердя та здоров’я» Олександр Яцина в сюжеті про допомогу бійцям тероборони.

«Тиждень» від «Тижня» змістом відрізняється

Єдиний неновинний проєкт, опублікований на ютуб-каналі «Крокуса» у моніторинговий період, — програма «Тиждень», де ведучий Володимир Пастушенко спілкується з посадовцями й нардепами різних рівнів. Проєкт виходить приблизно раз на місяць.

Гостем випуску від 12 вересня був заступник білоцерківського міського голови Анатолій Кравець. На відміну від мера міста Геннадія Дикого, якому в матеріалах телеканалу часто дістається «на горіхи», до Кравця у ведучого не було критичних запитань. Тож посадовець у невимушеній розмові розповідав про підготовку міста до опалювального сезону. Зокрема розповів, що робити містянам на випадок тривалого знеструмлення, про пункти обігріву та готовність комунальних закладів до холодів. А в кінці розмови ще й вказав номер центру оперативного реагування. Тож інтерв’ю вийшло доволі змістовним.

Чого не скажеш про спілкування ведучого «Тижня» з наступним гостем — тим-таки нардепом Миколою Бабенком — постійним героєм новин «Крокуса». Випуск із парламентарем опублікований 30 жовтня і складається переважно з компліментів ведучого та самопіару гостя. Бабенко розповідав про важливість профспілок і свою роботу на цій ниві. Тоді як ведучий Володимир Пастушенко дозволяв собі фрази на кшталт: «У багатьох білоцерківців ви небезпідставно асоціюєтесь як борець із несправедливістю та захисник прав людей». А от конкретики у 20-хвилинній розмові було зовсім мало.

Розбір польотів

Грішать автори сюжетів «Крокуса» й технічними помилками. Наприклад, у сюжеті про засідання виконкому Білоцерківської міськради щодо стану укриттів одного зі спікерів титрували як «ВО начальника управління із надзвичайних ситуацій». В іншому відео фігурувала мешканка, підписана як «Тамара ГриТорівна». Втім, дорікати медійникам у цьому випадку можна хіба що за неуважність при підготовці матеріалів.

Здавалося б, нічого поганого немає і в тому, що журналісти каналу постійно критикують місцеву владу, а надто мера Білої Церкви Геннадія Дикого. Втім, матеріали, присвячені роботі посадовців, містять чимало суб’єктивних суджень, тоді як пряма мова самого Дикого звучала в моніторинговий період лише в одному сюжеті. Хоча стандарту повноти й балансу думок ніхто не скасовував, навіть якщо одна зі сторін конфлікту журналістам несимпатична. Так само медійникам білоцерківського каналу варто відходити від зайвої улесливості в розмовах зі своїми улюбленцями (хтозна, чи ця симпатія від серця, чи з розрахунку).

Cкриншот відео: «KROKUS.TV» / ютуб