Миколаївський «НІС-ТВ» під час війни: якісні репортажі із вкрапленням паркетних новин

Миколаївський «НІС-ТВ» під час війни: якісні репортажі із вкрапленням паркетних новин

28 Липня 2022
4041

Миколаївський «НІС-ТВ» під час війни: якісні репортажі із вкрапленням паркетних новин

4041
Приблизно 90% матеріалів у випусках новин так чи інакше про війну, але деякі можна віднести до новин з ознаками замовності.
Миколаївський «НІС-ТВ» під час війни: якісні репортажі із вкрапленням паркетних новин
Миколаївський «НІС-ТВ» під час війни: якісні репортажі із вкрапленням паркетних новин

«Детектор медіа» розпочав масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Раніше ми регулярно проводили кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяли читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і зробити свій інформаційний контент кращим.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Ми вже оглянули канали СТС із СумГОК із Горішніх Плавнів, запорізький канал Alex.ua та кременчуцький канал «Візит».

«Є-новини», які виходять на «НІС-ТВ», — це об’єднаний проєкт чотирьох медіа: «НІС-ТВ», телеканалу МАРТ, онлайн-медіа «Ніквесті» і «Шиповник». Короткі живі новини дуже гармонійно вписуються в інформаційні потреби аудиторії під час війни. Разом із цим, періодично в ефірі з’являються спірні з точки зору доцільності репортажі.

ТОВ «ТРК "НІС-ТВ"» засноване в 2002 році. Керівником організації, за даними Youcontrol, є Віталій Валерійович Мехеда. За даними руху «Чесно», в 2006 році він балотувався до Миколаївської міської ради. Більше даних про його політичні проєкти немає. Серед засновників товариства, з 50% прямого вирішального впливу, значиться Світлана Бабаріка, депутатка від «Європейської солідарності» Миколаївської міськради, власниця ТОВ «Торговий дім Юг». Ще одна власниця 25%, Оксана Янішевська, за інформацією руху «Чесно», двічі балотувалася до Верховної Ради як мажоритарниця також за списками «ЄС». З 2014-го кілька років була заступницею голови МОДА. Також Оксана Янішеська є керівницею ТОВ «ТРК "НИКВЕСТИ"», директором якої є головний редактор «Никвести» Олег Деренюга. «Никвести» є частиною об’єднаних новин чотирьох миколаївських медіа. Як і ТРК «МАРТ», комунальне підприємство, власником якого є Миколаївська міськрада, й онлайн-медіа «Шиповник», яке входить до складу ТОВ «7 Газет». Керівницею товариства є Вікторія Буховець, на яку досі зареєстрований миколаївський обласний осередок партії «Відродження».

Втім політичних уподобань у новинах «НІС-ТВ» зараз не дуже видно. Як і майже не видно Віталія Кіма, голови Миколаївської обласної військової адміністрації, або мера Миколаєва Олександра Сенкевича. Правда, говорити, що міського голови взагалі немає в ефірі, не варто. Наприклад, із ним буквально на днях вийшло велике інтерв’ю майже на 40 хвилин у рамках авторської програми «Чесно про війну». Що стосується Кіма, то в новинних випусках, які ми переглянули, Кім з’являвся всього тричі й тоді, коли його коментарі справді мали сенс. Правда, не завжди було зрозуміло, чи це автори зв’язувалися з губернатором, чи хтось інший: щоразу було видно, що йдеться про відеокоментар, причому губернатор був протитрований англійською мовою. Можна було побачити Кіма і в недовгих «Підсумках дня з експертом Станіславом Мартиросовим», щоправда, коментар він надавав «Настоящему времени».

Доволі частим спікером у репортажах був керівник Центрального району Миколаївщини, але сказати про зловживання ним як головомовцем не можна. Взагалі, живі репортажі й короткий зміст начитаних новин в ефірі залишає дуже гарне враження від миколаївських випусків новин. Гарна заставка на початку й гарне завершення випусків, добре структурована верстка, мінімум «води» (за можливості, про що нижче) в сюжетах, також, що зараз є дуже важливим, верифіковані автори сюжетів і, за невеликими винятками, вказівки на авторство не своїх відео — все це додає переваг такому підходу команди до створення регіональних новин для миколаївської аудиторії.

Варто звернути увагу і на структуру випусків новин. Вони завжди починаються з огляду ситуації в області: де і що було обстріляно в попередню добу, які жертви / втрати / збитки. Зауваження щодо такого контенту: журналісти зазвичай не вказували, чиї відео зараз транслюються на екрані. Хоча в репортажах плашки зі вказівками на авторів сюжету чи архівні зйомки зазвичай були. Після начитки зведення — завжди власний репортаж. Переважно з місць руйнувань після обстрілів російських військових. Потім знову начитка важливих із точки зору воєнної тематики новин. І ще один репортаж — про війну або дотичну до неї теми.

Можна сказати, що приблизно 90% матеріалів у випусках новин так чи інакше про війну. Так, за 14–22 липня тільки раз прозвучала тема ЖКХ, зокрема, про опалювальний сезон взимку, або про роботу комунальників, які займаються збереженням зелених насаджень у місті, або дуже коротко про підвищення вартості проїзду. Ще один репортаж про роботу газовиків, на якому ми зупинимося пізніше, також можна назвати більше соціальним, аніж присвяченим війні. І всі вони — позитивно спрямовані. Це класичні, хоч і непогано зроблені паркетні новини.

А от деякі репортажі навіть можна віднести до новин з ознаками замовності. Бо коли у 8–10-хвилинних випусках виходить сюжет про ніби актуальну тему, але її по колу розтягують на пів випуску, відчуття актуальності замінюється гнітючим відчуттям замовності. Як було з репортажем від 22 липня: Фундація «Дім Рональда МакДональда в Україні» передав гуманітарну допомогу жителям Миколаєва. І якщо всі сюжети переглянутих попередніх випусків так чи інакше можна вважати адекватними з точки зору пропорції суспільної значущості / хронометражу, то в даному випадку все це скидалося на безкінечну оду з ознаками замовності Фундації «Дім». Сюжет тривав 4,29 хвилини. Це майже половина всього випуску новин (9,49 хвилин). Головним спікером у репортажі став Сергій Василенко, директор департаменту праці та соцзахисту, який з’явився на екрані тричі. І хоча навіть він сказав, що кількість наборів (а їх було 480) явно недостатня, але всі дуже вдячні за це, й ці нескінченні подяки від усіх спікерів і героїв в ефірі тривали і тривали. З подяк Фундації сюжет плавно перейшов до подяк соціальним працівникам: «Хто не може прийти за допомогою  допомагають соцпрацівники», «Без цієї допомоги ми би не прожили» тощо. Додали в сюжет навіть коментар 88-літньої жінки, яка «пережила дві війни» (до речі, якщо вважати другою теперішню, то вона її тільки переживає. — Авт.): «Під час Другої світової таку допомогу ніхто не надавав, тому вижити було важче». Десь там утретє з’явився директор департаменту праці й соцзахисту і знову щось говорив. Насправді, цьому сюжету варто було виділити не більше хвилини-півтори. Натомість огляд щодо надходжень і розподілення гуманітарки був би значно цікавіший для аудиторії телеканалу.

Ще один репортаж про роботу управління охорони Миколаївщини 19 липня також балансував між паркетним і замовним сюжетом. З одного боку, показати містянам, які майже щодня і щоночі перебувають під обстрілами російської армії, що всі управління працюють і забезпечують їх безпеку, це окей. З іншого — заспокоювати аудиторію штампами на кшталт «управління готове до викликів сьогодення» мабуть, недостатньо. Сюжет на 2:24 хвилини, який починається з інтерв’ю в кабінеті керівника управління, перебивається кадрами з міста, потім перемикається на другого спікера, начальника головного управління пульту центральної охорони, аби потім знову повернутися до керівника, не дуже заспокоює. Нічого цінного, що стосувалося б конкретних змін їхньої роботи під час війни, не прозвучало. Замість показати, що все працює стабільно, можливо, варто було б розказати про важливі проблеми: чи мають узагалі сенс системи охорони зараз, як змінилася кількість клієнтів / викликів під час війни, як реагує поліція охорони на виклики, які пов’язані з обстрілами, чи є випадки мародерства й інші незручні, але важливі питання. Натомість сюжет завершується картинкою гасла у приміщенні їхнього офісу: «Завжди готові прийти на допомогу і виконувати свої зобов'язання».

Те саме і з газом. Точніше, сюжетом про роботу газовиків під час воєнних дій, який з’явився в ефірі раніше, 14 липня. Там є стандартний паркетно-замовний набір: причесаний коментар начальниці управління зовнішніх комунікацій, великі плани автівок із написами «104.ua», і на завершення спікерка, яка дуже артикуляційно пояснює, куди і як сплачувати за газ. Це справді важливо. Але сюжет на цю тему міг би бути не клієнтоорієнтований, а все ж таки націлений на інтереси аудиторії.

Втім, журналісти створювали й багато справді корисних і цікавих репортажів. Найчастіше — з місць влучань ракет (такі новини з’являлися майже щодня), репортаж про забезпечення містян питною водою (правда, залишилося невідомим, чи брали журналісти дозволу в батьків Андрія, який розповів, скільки води за раз він приносить додому. — Авт.), про роботу лікарні після обстрілу, про наслідки влучення снарядів у виші і школи. До речі, автор більшості таких достатньо якісних сюжетів, Олександр Матюшенко, найбільше вдається до емоцій та оціночних суджень. Окрім всього, від нього ми, зокрема, почули: «Ніч принесла страх і тривогу у миколаївські оселі», «Рашисти денацифікували і найстаріший готель міста», «Російська Федерація не має свого майбутнього і намагається позбавити його нас», «Поцілили в автосалон  а завтра скажуть, що це (тут жест рукою “лапки”. — Авт.) “іноземна техніка”» тощо. Власне, якщо говорити про дотримання професійних стандартів, журналістам «Є-новин» можна нагадати хіба що про відокремлення фактів і коментарів, баланс думок і коментарів, коли йдеться про паркет і таки неприпустимість джинси, бо це  завжди погано. Особливо під час війни.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4041
Читайте також
12.02.2019 16:30
Наталія Виговська
для «Детектора медіа»
0
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду