«Детектор медіа» відновлює моніторинг регіональних приватних телеканалів. Щомісяця ми аналізуватимемо якість новин трьох-чотирьох найвпливовіших телеканалів у кількох східних і південних областях України. Завдання цього моніторингу — не лише з’ясувати, наскільки ретельно дотримуються стандартів новинарі в регіонах, а й побачити, чи прийняли вони виклик Суспільного, новини якого «Детектор медіа» також аналізує. Ми вже опублікували моніторинг дніпровських, запорізьких, харківських, одеських, херсонських та миколаївських телеканалів. На черзі Донеччина.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Телеканал «Донбас»

Експерти знайшли 15 сюжетів, що містять ознаки замовності, серед 32 проаналізованих — це становить 47 %.

Один із них — «Перші поїхали: в Костянтинівці отримали права учні соціальної автошколи» — містить наголос, що це сталося завдяки допомозі фонду Бориса Колеснікова. Решта сумнівних матеріалів — на користь власника телеканалу Ріната Ахметова, й усі, крім одного, містять ознаки політичної замовності. Їх можна поділити на кілька груп.

Перша — це сюжети, які рекламували благодійну діяльність Ахметова та його фонду. Характерним для них є як мінімум один, а часто два-три синхрони вдячних людей і неодмінне згадування фонду журналістами та ведучою. Наприклад, у сюжеті «Їх роз’єднала війна», який показали 12 серпня, героїня сюжету каже: «Очень приятно, что Ринат Ахметов дает мне тоже путевку. Я очень рада, что я приехала в этот лагерь. Спасибо ему большое». Подібні слова подяки Ахметову і його фонду вийшли і в наступні дні: 13 серпня — «Автопарк швидкої допомоги Хмельниччини»,14 серпня — «Мільйон дзвінків про допомогу», 15 серпня — «Їх навчали азам письменницької майстерності», 16 серпня — «Він бачив як снаряди руйнували будинки». До речі, матеріал від 13 серпня взагалі не стосувався регіону, де мовить телеканал, оскільки «швидкі» передавали на Хмельниччині. Мабуть, причиною появи матеріалу є те, що це «масштабний проєкт», і раніше «встигнути вчасно за викликом було майже неможливо», а тепер є «все необхідне обладнання».

Друга група матеріалів із ознаками замовності стосується формули «Роттердам+», у якій зацікавлений бізнес Ріната Ахметова. Після того, як 8 серпня цього року детективи НАБУ повідомили шістьом особам, причетним до запровадження «Роттердам+», про підозру у вчиненні злочину (18,87 млрд грн збитків), на телеканалі «Донбас» вийшла ціла серія сюжетів на захист цієї формули: «Готові відстоювати правду» від 14 серпня, «Причин для затримання немає» від 15 серпня і «Солом’янський суд відмовився брати під варту».

Історію із затриманнями коментують лише адвокати. Крім того, слова журналістів також спрямовані на захист менеджерів, чиї імена не названі: «Причин для затримання немає. Солом’янський суд столиці відмовив прокурорам, які просили взяти під варту працівника компанії ДТЕК у так званій справі “Роттердам+”. Призначив лише заставу. Менеджер ДТЕК не мав на меті переховуватися від слідства, а навпаки він спеціально повернувся в Україну з закордону відпустки та сам з’явився в НАБУ для вручення підозри».

Ще одна серія матеріалів із ознаками замовності також присвячена «Роттердам+», але з акцентом на тому, як добре жилося шахтарям, коли формула діяла: «Більш оптимістичнішою була ситуація, коли діяла формула “Роттердам+”». Це сюжети «У шахтарських колективах знову неспокійно» (14 серпня), «Перекрили дорогу, щоб вибити зароблені гроші» (15 серпня), «Він змушений брати у борг» (16 серпня). Ці матеріали характеризуються не лише пересмикуванням фактів, а й відсутністю балансу думок, порушенням стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів.

Наприклад, у матеріалі від 14 серпня журналіст каже: «Ще гіршою ситуація була до березня 2016-го поки не запрацювала формула “Роттердам+”. Саме її введення зрівняло цінники українського вугілля з імпортним. Як введення методології три роки тому дозволило Україні вийти з енергетичної кризи та збільшило видобуток власного вугілля?», «З одного боку формула обмежила максимальну вартість вугілля, з іншого — підтягнула мінімальну. За якою його реалізовували вітчизняні шахти. Це дало додаткові гроші державним копальням для виплати зарплат та модернізації. До того вони були близькі до закриття. А головне — це сприяло збільшенню видобутку вугілля».

Третя група матеріалів із ознаками замовності також спрямована на захист бізнес-інтересів Ріната Ахметова: сюжети «Віялових відключень на Луганщині не буде» (15 серпня) та «Заручники ситуації: Росія вже понад два місяці блокує» (16 серпня). Сюжети вийшли після 14 серпня, коли стало відомо, що уряд вирішив зобов’язати «Нафтогаз України» продавати газ Луганській теплоелектростанції, яка належить Ахметову, значно дешевше. Для збалансованості в одному із сюжетів (15 серпня) навіть подали коментар Андрія Геруса, однак настільки короткий, що він просто загубився у промоції знижки для Ахметова.

Ще один матеріал із ознаками замовності — це сюжет про пошук працівників для заводу Ахметова «Підкорити європейський ринок».

Протягом моніторингового періоду журналісти телеканалу «Донбас» продемонстрували низький рівень дотримання стандартів — середній бал три із шести можливих.

Особливо низький показник дотримання стандарту повноти — 0,06, що зумовлено тотальним порушенням інших стандартів. У багатьох матеріалах замовчували важливу інформацію або ж їм бракувало бекґраунду. Наприклад, 13 серпня в матеріалі «Швидше 80 кілометрів на годину» про петицію на сайті президента про збільшення дозволеної швидкості авто ще від 7 серпня навіть не сказано, скільки голосів потрібно зібрати. Або ж у сюжеті від 16 серпня «Небезпечна гра: футбольний матч» про травмування хлопчика на спортивному майданчику журналіст не назвав компанію-підрядника.

Не набагато краща ситуація й зі стандартом відокремлення фактів від коментарів, де середній бал становив лише 0,22. Наприклад, журналісти, описуючи перекриття дороги, називають її дорогою «відчаю» («Дорога відчаю: трасу Київ — Харків — Довжанський перекрили»), проект безкоштовного навчання водіїв — «унікальним» («Перші поїхали: в Костянтинівці отримали»), а в матеріалі про новий навчальний рік у школі («Без стресу: до навчального року менше місяця») дають поради від себе: «Аби перебування в школі не перетворилося на стрес в перші дні навчання, особливо після уроків, з дитиною треба більше відпочивати: ходити в кіно або гуляти просто неба».

В основному порушення цього стандарту виявлені в матеріалах із ознаками замовності. Наприклад, 12 серпня вийшов сюжет «Їх роз’єднала війна», де журналіст, вихваляючи ініціативу власника телеканалу Ріната Ахметова «Мирне літо дітям Донбасу», дає оцінки й людям, і табору: «Софія зацікавлено слухає», «неочікувана зустрілися», «неабияких хвилювань», «залюбки вчаться», «гарним відпочинком», «у таборі безліч розваг». У схожому сюжеті від 14 серпня «Мільйон дзвінків про допомогу» про діяльність благодійного фонду власника, який допоміг дівчинці на «десятки тисяч гривень», чуємо такі ж дифірамби: «жодне звернення там не залишають без уваги», «отримала допомогу вчасно», «тепер Даринка абсолютно здорова і може жити повноцінно».

Яскравими прикладами порушення стандарту «відокремлення» також є сюжети з ознаками замовності від 15 серпня «Перекрили дорогу, щоб вибити зароблені гроші» про протести шахтарів та від 16 серпня — «Заручники ситуації: Росія вже понад два місяці блокує» про поставки вугілля з Росії, зупинка яких призвела до можливих перебоїв з електропостачанням.

У першому журналіст стверджує, що «такі акції протесту на Донбасі відбуваються ледь не щодня і не дивно», завершуючи висновком, що «шанси, що акції протесту гірників з регіонів перемістяться у столицю, стрімко зростають». А в другому ще більше нагнітає ситуацію, аби догодити своєму роботодавцю: «Люди налякані, що єдина ТЕС, що живить енергією увесь регіон може зупинитися», «Жителі області хоч і зітхнули з полегшенням після рішення Кабміну пильно стежать за ситуацією».

У цих сюжетах також порушено стандарт достовірності. Наприклад, у матеріалі «Перекрили дорогу, щоб вибити зароблені гроші» вказано розмиті посилання на джерело: то «експерти твердять», то «говорять експерти».

Характерним для порушення стандарту є не тільки розмивання джерел інформації (невідомі експерти та фахівці), а й наявність тез та інформації без жодних посилань. У вже згаданому матеріалі про новий навчальний рік у школі «Без стресу: до навчального року менше місяця» «психологи кажуть», «спеціалісти радять», а фахівці «підтверджують». У сюжеті 16 серпня «Небезпечна гра: футбольний матч» про травмування хлопчика на спортивному майданчику журналіст стверджує: «Та коментувати ситуацію щодо безпеки і директор школи і пресслужба міськради відмовилися, кажуть: “Це цілковита відповідальність підрядної організації”. А ось місцеві халатним ставленням до правил безпеки обурені».

Баланс думок — стандарт, який журналісти порушували більш ніж у половині випадків. Так, у матеріалі від 12 серпня «Димова завіса: ті, хто чекає автобусів» про куріння у громадських місцях журналіст зі спікерами нарікає, що не має відведених місць для куріння: «Штрафувати будуть все одно, а зробити місця для куріння, то справа влади міста», однак коментаря цієї влади так ніхто і не почув. А в сюжеті «Ні краплі: в Рубіжному за мільйонні борги…» про відключення води через заборгованість постачальника води взагалі відсутні коментарі керівництва цих водоканалів.

За точність проаналізовані матеріали отримали середній бал 0,84. Порушення здебільшого є наслідком проблем зі стандартами достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Однак у сюжеті від 13 серпня «На совість: підприємці Сєвєродонецька влаштовують…» про експериментальну торгівлю без продавця журналіст стверджує, що такий спосіб продажу товарів спробували «підприємці», а насправді йдеться про одну жінку.

У багатьох сюжетах неможливо було перевірити, коли ж насправді відбулися події, наприклад, коли йшлося про допомогу благодійного фонду Ахметова. Прикладом порушення стандарту оперативності є вже згаданий сюжет «Небезпечна гра: футбольний матч», який вийшов 16 серпня, хоча хлопчик травмувався ще 10 серпня. 6 серпня герої сюжету «Перші поїхали: в Костянтинівці отримали отримали права учні соціальної автошколи» отримали водійські посвідчення, але матеріал вийшов аж 12 серпня.

Телеканал «Донеччина.TV»

Ознаками замовності експерти помітили у двох із восьми сюжетів, що вийшли на каналі в підсумкових випусках новин протягом тижня, — це 25 %.

Йдеться про сюжети від 14 серпня «У Краматорську відбулося засідання…» та «Перший заступник Міністра у справах ветеранів» від 15 серпня. Це протокольні матеріали із заходів, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина. Крім того, фактичним власником телеканалу, через комунальне підприємство «Регіон-Донбас», є Донецька обласна державна адміністрація. Відтак часто матеріали про її діяльність є досить компліментарні.

У першому матеріалі автори розказали про засідання обласної тимчасової комісії з питань ліквідації заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат. Це звіт чиновників про те, що вони щось роблять. «Усім присутнім надали рекомендації щодо ліквідації заборгованостей. А представники райдержадміністрацій отримали розпорядження щодо подальшої роботи», — ніби прочитав пресреліз журналіст у кінці матеріалу. В сюжеті немає коментарів ані боржників, ні тих, кому боргують.

У другому сюжеті перший заступник міністра у справах ветеранів Григорій Галаган «відвідав Донеччину». Матеріал про те, що він поспілкувався із представниками громадськості, і що прийнято якусь постанову, і що буде подано кілька законопроектів. Усе це з одним синхроном самого Галагана.

На думку експертів, у новинах каналу фахові стандарти дотримано на чотири із максимальних шести балів.

Особливістю телеканалу «Донеччина.TV» є дуже мала кількість новин у щоденних випусках — лише по два сюжети. Крім того, в п’ятницю виходить дайджест, який включає в себе всі новини за попередні чотири дні з незначними скороченнями.

Таким чином, під час моніторингового періоду журналісти телеканалу «Донбас» створили лише вісім інформаційних сюжетів, які й були проаналізовані. Щоправда, назвати їх усі новинами у традиційному розумінні важко, оскільки у випуски також потрапили не подієві матеріали. Наприклад, про мешканця Краматорська, який вишиває хрестиком на курячих яйцях: «Мешканець Краматорська вишиває хрестиком».

Повноту інформації автори новин забезпечили лише в кожному четвертому сюжеті, що зумовлено порушеннями інших стандартів.

За стандарти оперативності та відокремлення фактів від коментарів новини отримали середній бал 0,75. Протягом тижня в підсумкових новинах два матеріали вийшли із запізненням. У матеріалі «Вже втретє у Маріуполі відбувся» 13 серпня журналісти розповіли про правопорушення та контроль за порядком на музичному фестивалі, який пройшов 9–11 серпня. Рекордним є запізнення з іншим сюжетом — 14 серпня показали матеріал «Поліцейські Донеччини затримали…» про затримання двох підозрюваних у шахрайстві з банківськими картками. Однак виявилося, що інші ЗМІ повідомили про це 26 липня.

Що до відокремлення фактів від коментарів, то прикладом порушення цього стандарту є вже згаданий матеріал про музичний фестиваль, де журналіст озвучує власний висновок, що факти правопорушень виявляли «одразу»; а все тому, що «чотирилапі помічники щодня стежили, щоб на територію, де відбувався фестиваль, не потрапили небезпечні предмети».

У сюжеті «У невеликій кімнаті волонтери» люди, які плетуть сітки, нарікали на відсутність допомоги влади. Їм потрібне приміщення для роботи, бо в наявному немає ні світла, ні опалення. Однак журналісти не звернулися до міськради по коментар, порушивши стандарт балансу думок.

Телеканал «Орбіта»

Протягом моніторингового тижня експерти зафіксували п'ять матеріалів із ознаками замовності, що становить 12 % проаналізованих новин.

Два з них мають ознаки політичної замовності на користь Мирноградської міськради та її голови Олександра Брикалова: «Зношеність водогонів у Мирнограді дуже висока» та «У Мирнограді допомогу в придбанні матеріалів».

У першому сюжеті йдеться про зношеність водогонів, яка «дуже висока», і для їх ремонту потрібні «значні ресурси» (скільки саме, автор не вказує). Але водогони рятує міський бюджет. «Отож, без підтримки місцевої влади не обійтися», — каже ведуча. Допомогу міста в матеріалі згадують кілька разів: «матеріали закуплені місцевою владою завжди в нагоді», «з місцевого бюджету у якості фінансової допомоги водоканалу регулярно виділяють необхідні матеріали», «планують використати цю партію матеріалів закуплену за кошти місцевого бюджету протягом найближчих двох місяців».

Міській владі Мирнограда дякують і в другому сюжеті: «У Мирнограді допомогу в придбанні матеріалів для комунальних підприємств ось уже кілька років поспіль надає міська влада. Завдяки чому в місті проводяться ремонти та оновлення. Ось і сьогодні завдяки такій підтримці тепломережа здійснює необхідні ремонтні роботи на своїх комунікаціях у мікрорайоні «Новатор», «Матеріали придбані за кошти з міського бюджету», «Місцева влада не лише забезпечила тепломережу матеріалами для модернізації системи опалення…».

В обох сюжетах є по кілька коментаторів, водночас бракує думки експертів, представників громадських об'єднань та мешканців міста про якість виконання ремонтів, ефективність витрачання й розподілу бюджетних коштів тощо.

Вихваляють міську владу, щоправда, покровську, ще у трьох матеріалах із ознаками політичної замовності. «Звернення з цією проблемою Наталії Мухи до міського голови в кінці червня відразу дало результат», — каже журналіст в одному з таких матеріалів — «Тепла та суха погода», який вийшов 14 серпня.

Так само, якби не покровський міський голова та бюджет, комунальні підприємства не ремонтували би житловий фонд міста, стан якого, як розповів журналіст, «не радує». У сюжеті від 15 серпня «Ремонти житлового фонду тривають» автор каже, мовляв, «матеріали та роботи з ремонту крівель практично повністю фінансується з Покровського міського бюджету» і «окрім дахів, за підтримки місцевої влади ремонтують різні комунікації».

Якби не ініціатива міського голови Покровська, то місцевий парк не встигли би прибрати після реконструкції. Але «мер попросив» і працівники міських підприємств та організацій прийшли на допомогу. В сюжеті «Парк “Ювілейний” готують до проведення Дня міста» від 16 серпня автор розповів, що «такої кількості працюючих людей парк не бачив, мабуть, ніколи. Здорові чоловіки працювали швидко та злагоджено. Не залишився осторонь від загального прибирання Руслан Требушкін. Очільник міста полюбляє змінювати вид діяльності і на суботниках працює, як добре навчений комунальник». Відповідь на запитання, чи включено в оплату підрядникові прибирання, журналіст не ставить. Натомість є пояснення, чому парк після реконструкції не можуть прибрати будівельники: «Проведення суботників дасть змогу очистити парк від сміття, що накопичилось за час його реконструкції, а це значить, що будівельники не витрачатимуть на це свій дорогоцінний час».

Ймовірно, таке ставлення до органів місцевого самоврядування пов'язане з тим, що телеканал отримує гроші за висвітлення їхньої діяльності. Зокрема, протягом поточного року «Орбіта» отримала майже 3,9 мільйона гривень бюджетних коштів, здебільшого від Покровської та Мирноградської міських рад та їхніх структурних підрозділів. Втім виконання договорів про висвітлення діяльності не є для журналістів індульгенцією для порушення стандартів.

Протягом моніторингового періоду журналісти телеканалу «Орбіта» продемонстрували посередній рівень дотримання стандартів: 3,47 із шести можливих балів.

Найбільше порушень зафіксовано за стандартом відокремлення фактів від коментарів — у 63 % сюжетів. Наприклад, у сюжеті від 12 серпня «Гарячі суперечки розгорнулись» про долю мирноградської будівлі, в якій колись був дитсадок «Щастя», автор матеріалу каже: «Ми побували на місці і пересвідчились, що картина дійсно жахлива», «Вони (шприци та упаковки від таблеток) — яскраві свідчення того, що любителі наркотиків тут дуже часті гості».

Того ж дня у сюжеті «9 серпня на сайті Покровської міської ради» про петицію для перейменування парку журналіст надає перевагу одній ідеї: «Найбільш оригінальну версію можливої назви парку запропонував Павло Білицький».

У матеріалі «Серпень — місяць консервацій та заготовок на зиму» журналіст не повідомив цін, за якими продавали овочі торік, не спілкувався з аналітиками аграрного ринку, не цитував статистичні дані, однак каже: «Особливо шокують цьогорічні ціни на картоплю, помідори та цибулю», «Дійсно, рекордно дорога картопля», «Отож не дивно, що більшість покупців не поспішає купувати овочі на зиму», «Та дивлячись на нинішні ціни на сезонні овочі, більшості господинь доводиться зменшувати об’єми запланованих робіт».

Матеріал «Готуються до початку навчального року» від 13 серпня отримав нуль балів за відповідність вимогам стандарту балансу думок. Автор розповів про сюрприз від учителів однієї зі шкіл, які розмалювали подвір’я до нового навчального року. «Приємно будуть здивовані змінами у рідному навчальному закладі учні загальноосвітньої школи №12», — прогнозує журналіст. Але синхронів учнів, які б це підтвердили, немає.

Загалом за баланс думок новини телеканалу «Орбіта» отримали середній бал 0,61. Для кількох матеріалів протягом тижня журналісти використали коментарі лише однієї людини. Наприклад, у сюжеті 12 серпня «З 2017 Покровськ входить до рейтингу прозорості міст» висловився лише начальник відділу з питань інформаційної та внутрішньої політики, хоча містяни могли би також оцінити рівень відкритості і доступності міських послуг. У сюжеті від 14 серпня «У будівлі колишнього кінотеатру» про новий культурний простір в місті також дали слово лише раднику міського голови Покровська.

Ще одним стандартом, яким журналісти нехтували в половині випадків, є достовірність. Приклади порушення цього стандарту є, наприклад, у сюжеті «Для більшості сімей друга половина літа» від 13 серпня, де автор розповідає про необхідність щеплень та медоглядів, регулярно використовуючи розмиті джерела інформації: «медики нагадують», «медики говорять», «лікарі закликають».

У двох випадках журналісти посилалися на інформацію із соцмереж. Один із таких сюжетів — «У Мирнограді стався черговий прикрий випадок»: ведуча повідомляє, що невідомі пошкодили світильник, встановлений нещодавно за міжнародні грантові кошти. А джерело інформації — «про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомила заступник Мирноградського міського голови Римма Дроздова».

У вже згаданому вище матеріалі «Для більшості сімей друга половина літа» автор каже: «Покровські амбулаторії наразі повністю забезпечені необхідними препаратами для вакцинування дітей так і дорослих. Зберігають їх у холодильниках з дотриманням температурного режиму, котрий відслідковують вранці і ввечері».

У чотирьох випадках журналісти каналу повідомили глядачам інформацію запізно. Наприклад, 15 серпня вийшов сюжет про перемогу спортсменів у чемпіонаті Європи з боксу серед школярів «11 серпня в Тбілісі пройшли фінальні поєдинки». Ще у трьох сюжетах журналісти розповідали про вчорашні події. Наприклад, про те, що комунальна установа «Родинська міська лікарня» отримала нового керівника, було відомо ще о 12-й годині 14 серпня, однак матеріал «Комунальна некомерційна установа», де про це йдеться, показали ввечері 15 серпня.

Стандарт точності порушили лише у двох випадках. Наприклад, у сюжеті «9 серпня у Добропіллі посеред білого дня» видали суб’єктивну думку за факт, назвавши підозрюваних «грабіжниками». Враховуючи кількість порушень інших стандартів, за повноту інформації новини отримали низький середній бал — 0,1.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Принципи методології моніторингу сформульовані тут.