Ні завершення місцевих виборів, ні проблеми зі стримуванням епідемії коронавірусу не наблизили «очікувану» та бажану кризу в Україні. А шантаж загостренням на Донбасі вже не такий страшний на тлі епідемічної загрози та все вищого рівня смертності. Тож наприкінці осені російська пропаганда зосередилася на просуванні «рятівної» російської вакцини за допомогою вже звичних шаблонів про «зовнішнє управління» та «неминучу кризу». Щоб авдиторії не було нудно, російські пропагандисти та їхні українські пересмішники лякали «таборами смерті» та «геноцидом» на Донбасі. А насправді таким чином рятували імідж Кремля.

25 листопада, відповідаючи на питання журналістів, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що в найближчих планах Володимира Путіна немає наміру спілкуватися з Володимиром Зеленським. Нагадаємо, що останній раз президент Росії напряму розмовляв із президентом України 26 липня, напередодні оголошення перемир’я на Донбасі. Тоді ж господар Кремля наголосив, що безальтернативність Мінських домовленостей має бути підкріплена конкретними діями з боку України.

За чотири місяці перемир’я росіянам так і не вдалося досягти своїх цілей. Не допомогла ні виборча кампанія, ні «рятівна» вакцина «Спутник V». Робота цілого медіахолдингу та низки інтернет-медіа теж не додала привабливості й потужності традиційним російським меседжам. «ОПЗЖ» не вдалося здобути переконливу перемогу навіть на Донбасі.

Тож в умовах, коли передвиборчі катастрофічні прогнози не справдилися, російські пропагандисти перейшли до перевіреної часом тактики: вичікування на непересічні чи скандальні події в України та їх тлумачення у вигідному для Кремля світлі.

Спочатку такий привід створила команда Зеленського, атакувавши Конституційний Суд у відповідь на визнання неконституційними положень низки антикорупційних законів.

Як тільки в Україні охрестили цю подію «конституційною кризою», росіяни одразу підхопили цю тему для поширення традиційного наративу про «розпад держави» та «зовнішнє управління». Віддамо належне суддям КСУ Сліденку та Тупицькому: вільно чи невільно вони теж підіграли антиукраїнській пропаганді, російським ЗМІ лишалося тільки цитувати і пророкувати імпічмент президенту.

«ОПЗЖ» кілька днів тиражувала меседжі про «державний переворот» та «зраду батьківщині». Їх почали оперативно підхоплювати в Росії.

6 листопада тезу про розпад держави з парламентської трибуни виголошує член «ОПЗЖ» й суддя КСУ у відставці Німченко. Проте цього ж дня в матеріалі ТАРС проводиться думка, що цей «раунд внутрішньополітичної боротьби виграно Зеленським».

І на диво, кампанія про «розпад» і «переворот» зникає з порядку денного проросійських ЗМІ та спікерів так само швидко, як і з’явилася наприкінці жовтня — початку листопада.

Можливо, тому, що саме в ці дні починається інша, набагато важливіша за «конституційну кризу» пропагандистська кампанія. Топовою темою стає епідемія коронавірусу.

Лише в одній статті «Комсомольської правди» від 5 листопада, нібито написаній «корінною киянкою», можна побачити всі ключові меседжі про «коронавірусну катастрофу», які згодом ми побачимо й почуємо в усіх проросійських ЗМІ та з уст проросійських спікерів. Фактично з Росії надсилають темник для «своїх»:

• за півроку не збудовано жодної нової лікарні, тому ситуація така погана:
• Фонд боротьби з коронавірусом розкрадений (до слова, цей меседж активно використовує Медведчук);
• російську вакцину від коронавірусу влада відмовилася закуповувати;
• безкоштовних щеплень від грипу не буде;
• люди масово ігнорують карантинні приписи;
• хворих масово розміщують на розкладачках у коридорах лікарень;
• серед тяжко хворих для порятунку вибирають тих, кому менше 65 років;
• хворі купують кисень за свої гроші;
• у Пенсійному фонді закінчилися гроші;
• українці масово тікають у Росію, щоби зробити щеплення й пересидіти епідемію.

Така суміш правдивих (відмова від вакцини), частково правдивих (люди масово ігнорують приписи й купують кисень) і відверто брехливих (фонд розкрадений, на пенсії немає грошей, українці тікають у Росію) тверджень спрямована на формування в авдиторії відчуття неминучої катастрофи.

Що ж, погляньмо, хто і як після 5 листопада поширював різні комбінації цих меседжів в українському медіапросторі. Під вплив російської пропаганди потрапили й деякі топові українські політики.

7 листопада, напевно на честь 103-ї річниці більшовицького перевороту в Петрограді, Юлія Тимошенко в ефірі «112. Україна» пов’язала брак лікарень, медичну реформу Супрун-Порошенка і знищення української нації внаслідок пандемії коронавірусу. Виступ був настільки вдалим, що й самі росіяни розібрали його на цитати (наприклад, та ж «Комсомолка»). Свого часу, точніше, у 2017 році Тимошенко вже говорила про продаж Україною ракетних двигунів у КНДР. Невже лідерка «Батьківщини» зовсім втратила вміння вчитися на своїх помилках?

20 листопада на «112. Україна» член «ОПЗЖ» Олег Волошин взагалі закинув Зеленському «співучасть у вбивстві українців», оскільки президент відмовився від російської вакцини від коронавірусу. Цей меседж українського політика сподобався РІА «Новості» та «Российской газете».

Показово, що наступного дня Слідчий комітет Росії вкотре звинуватив українські Збройні сили в «геноциді» мирних мешканців Донецької та Луганської областей. Таким чином за два дні Україну в інформаційному просторі двічі безпідставно пов’язали з масовими убивствами.

Та найголовніший акцент коронавірусної пропаганди було зроблено на просуванні російської вакцини як єдиного прийнятного порятунку українців від епідемії. Ба більше, тема вакцини дає привід назвати поїздки Медведчука у Кремль до Путіна «патріотизмом», а всі дії української влади — зрадою та доказом «зовнішнього управління».

13.11.2020, ZIK, «Деталі дня»

«КОРЕСПОНДЕНТ: А от про вакцинацію українців мова поки не йде, і це попри те, що ми могли б мати вакцину одними із перших. На початку жовтня голова політради "Опозиційної платформи - за життя" Віктор Медведчук зустрівся з російським президентом Володимиром Путіним і обговорював питання вакцини та ймовірний варіант її застосування в Україні.

Віктор МЕДВЕДЧУК, голова політичної партії "Опозиційна платформи — за життя": Вакцина, которая зарегистрирована "Супутник 5", а также вторая вакцина "Вектор" Новосибирского научно-исследовательского центра, — они являются единственными в мире и у них нет конкуренции, поэтому надо исходить из того, что если эти вакцины закончены, массовое применение в России, и это, как считают учёные России, помогает в борьбе с коронавирусом, то это надо делать, а не рассказывать и вести дискуссии философского смысла, для того что, если это в России — это плохо. Но ведь в битвах всех ни одна страна пока не изобрела.

КОРЕСПОНДЕНТ: Володимир Путін погодився допомогти українцям, але якщо українська влада про це офіційно попросить, мовляв, інших причин відмовити у нього немає.

Володимир ПУТІН, президент Росії: Что бы официальные власти Украины в соответствующим образом сформулировали свои запросы, свои потребности. Мы к этой работе готовы, не смотря не на какие политические сложности. Всё-таки это вопрос чисто гуманитарного характера, вопрос здравоохранения, вопрос заботы о людях, которые и так не безразличен.

КОРЕСПОНДЕНТ: Українська влада ж, принципово, не хоче купувати вакцину в росіян, чекають на американсько-німецьку розробку "Файбер". Мало того, що вона буде коштувати понад 500 гривень, і її якість викликає сумніви у фахівців, так ще й не відомо скільки доведеться на неї чекати. Думкою пересічних мешканців, як завжди у нас влада не поцікавилась.

Валерій ГНАТЕНКО, народний депутат фракція "Опозиційна платформи — за життя": Это одна из грубейших всех политических интересов, которые сегодня существуют на этой планете — жизнь людей. И если мы говорим, себя позиционируем патриотом страны, так патриоты не поступают. Я считаю, что поступок Виктора Медведчука в этой ситуации, как настоящего патриота Украины, который реализовал данный проект, в части поставки вакцинации на территории Украины».

Нижче перелік найважливіших меседжів, які поширювалися в ефірах, статтях та коментарях протягом листопада у хронологічному порядку:

5 листопада

Медведчук: У світі немає інших вакцин від коронавірусу, крім російських. Українська влада має зайнятися переговорами про допуск вакцин в країну.

Медведчук: В мире нет других вакцин от коронавируса, кроме российских. Украинские власти должны заняться переговорами о допуске вакцин в страну.

9 листопада

Ожегов: Місцеві еліти на чолі з Медведчуком повинні разом вимагати від Зеленського закупити вакцину від коронавірусу в РФ.

Розенбаум: Україні потрібна вакцина від коронавірусу. Так купіть у Росії, поки нам її пропонують!

11 листопада

Щербина: А есть ли в Украине подходящие холодильники для западной вакцины?

12 листопада

Мулик: Якщо для влади пріоритет — порятунок людей, то вони зобов'язані купити російську вакцину від COVID-19.

Рабинович: Если есть шанс спасти сотни тысяч украинцев, надо немедленно закупать вакцину в России.

13 листопада

Відмова закуповувати російську вакцину показала нездатність держави подбати про своїх громадян, що призведе до повного падіння України, — Могильов.

Марчевский: Украина должна начать договариваться с Россией о производстве вакцины здесь.

16 листопада

Академік Пешко закликав президента вирішити питання із закупівлею російської вакцини від коронавірусу.

Кузьмин: Зеленский должен немедленно делегировать Медведчука на переговоры по производству вакцины в Украине.

17 листопада

Російська вакцина може допомогти не лише при лікуванні COVID-19, а й для лікування інших вірусів грипу, — академік Пешко.

Медіаексперт Тетяна Чугаєнко У нас зараз мор повальний серед можновладців. Вони всі перехворіли. Хоча є така інформація, що нібито всі відомі політики нишком зробили собі щеплення російською вакциною від коронавірусу.

Чаплига: В вопросе о вакцине украинская власть играет в политические нарративы.

18 листопада

В Ізраїлі визнали дієвість російської вакцини "Супутник V" від коронавірусу, — Ставицький.

Україна виявилася заручницею пандемії: Медики закликають президента закупити у Росії вакцину від коронавірусу.

Чиновники України потайки від народу скористаються вакциною з РФ (цитування російського джерела).

Марчевський: Україна закупить російську вакцину, у нас немає вибору.

Потрібно купувати російську вакцину від коронавірусу, про яку домовився Медведчук, а не слухати команди з посольства США, — Чаплига.

Медсестра з Тячівської районної лікарні Мар'яна Шелевер звернулася до Президента України.

Гаврилова: На гражданах Украины будут испытывать вакцины от коронавируса американского производства Pfizer и Moderna.

20 листопада

Кузьмин: Украина должна закупить, и даже больше — совместно с РФ производить вакцину для своих граждан.

22 листопада

Кузьмін: Медведчук зможе домовитися про передачу Україні технології виробництва російської вакцини.

Володимир Бистряков: Медведчук пропонує нам з вами порятунок! Які тут з біса можуть бути політичні дискусії і розшаркування перед американцями, коли мова йде про наше з вами життя?!

Волнует ли украинцев страна-производитель вакцины от коронавируса? Проект «Чуємо кожного».

23 листопада

Заслужений діяч мистецтв України Любов Титаренко попросила Медведчука домовитися з РФ про постачання вакцини від COVID-19.

Глава СКМ звернувся до Медведчука з проханням домовитися з РФ щодо поставок вакцини від коронавірусу.

24 листопада

Поки Зеленський і компанія займаються активною бездіяльністю, Медведчук вже домовився з Путіним про вакцину для України, — Славінський.

Российская вакцина будет в Украине, только, скорее всего, под видом другой — Молчанов.

Власть не хочет закупать вакцину от Covid-19 в России. Что думают украинцы? Проект «Чуємо кожного».

Вакцина должна спасать жизни, какая разница из какой она страны! Проект «Чуємо кожного».

Кузьмін: Кожна четверта країна світу стоїть в черзі за російською вакциною, а Україні американське посольство заборонило це робити.

25 листопада

Зароблять пройдисвіти: Медяник прогнозує, що із купівлею російської вакцини від COVID-19 буде, як із російським газом.

Розенбаум: Медведчук поехал в разгар пандемии в Россию и за одну встречу договорился с Путиным о поставках на Украину российской вакцины, которой пока нет аналогов в мире.

27 листопада

В России назвали сроки начала всеобщей вакцинации населения от коронавируса.

30 листопада

Рабінович: Напівбожевільні люди у владі збираються закупити неіснуючу вакцину від COVID–19, при цьому повністю ігнорують можливість отримати вакцину з РФ.

Кузьмин: За отказом власти закупить российскую вакцину или производить ее на территории Украины стоит интерес западных лобби.

На перший погляд, така різноманітність спікерів, джерел і тез вражає. Проте зробіть цікавий експеримент: замініть тезу про «рятівну вакцину» меседжем про «мирний план на Донбасі», який теж має російські корені. В результаті отримаємо:

• Медведчук — патріот, бо домовляється про «мир» із Путіним;
• Україна ігнорує російський «мирний» план через тиск та зовнішнє управління з боку США й Заходу;
• про «мир на Донбасі» влада має домовлятися з Росією як надійною миротворицею (а не агресоркою);
• альтернативи «російському мирному плану» немає;
• треба рятувати людей від війни, байдуже, якою ціною.

Тож кампанія про російську вакцину — це насправді кампанія з відбілювання держави-агресорки. Чим більше українців проковтне тезу про «порятунок із Росії», тим легше буде просувати наступний меседж про «безальтернативний мир» і «стратегічну дружбу» з Росією.

У листопаді, окрім масованої пропаганди, розрахованої на широке коло громадян, не забували росіяни і про свою цільову авдиторію — «російськомовних громадян». На додаток до смерті від коронавірусу без російської вакцини їх лякали «таборами» та «нацистами».

Окрім турботи про здоров’я українців Кремль нагадував про свій обов’язок «захищати права російськомовних» і не віддавати Крим. Такою була відповідь російської сторони на дві українські піар-ініціативи «План дій щодо Донбасу» та «Кримську платформу». Втім, як показує досвід попередніх років, і українські, й російські політики в даному разі промовляли виключно для своїх авдиторій. Жодна сторона не навела нових аргументів, які могли би переконати громадян, котрі часом вірять то російським, то українським наративам.

Щоправда, риторика Кремля стала ще більш непримиренною: Пєсков уже давно не говорив про мешканців Донбасу як про «мешканців південного сходу» та просто «русских».

Першою тези Кремля про загрозу «русским» підхопила «Страна». Вже 10 листопада видання написало й розказало про наміри української влади відправити саме мешканців Донбасу в «табори». Як завжди, «Страні» допомагали поширювати домисли та пропагандистські меседжі спеціально відібрані експерти, які одразу пов’язали законопроєкт із «етнічними чистками» та «зовнішнім управління»:

• Карасьов: «Сигнал людям с неподконтрольных территорий, чтобы убирались в Россию со своими российскими паспортами»;
• Бортнік: «Это подрывает доверие между переговорными сторонами, срывает любые попытки мирного процесса. Выглядит еще и как возможная угроза зачистки для жителей контролируемых территорий»;
• Погребінський: «Сейчас идет сражение за то, кто представит для новой американской администрации себя в роли главных партнеров».

Щоб не відставати у справі захисту «русских» від Пєскова й експертів «Страни», Віктор Медведчук звинуватив Зеленського у створенні «таборів смерті». Саме так один із лідерів «Опозиційної платформи — За життя» витлумачив законопроєкт, що передбачає інтернування іноземних громадян держави-агресорки в разі оголошення війни Україні.

Оскільки ідеологія «ОПЗЖ» не передбачає визнання війни між Україною та Росією, Медведчуку довелося докласти зусиль, щоб уникнути згадки про сусідню країну, але залишити достатньо натяків про війну на Донбасі. Тож до «таборів смерті» додалися «секретні в’язниці» СБУ, утиски громадян за мовною ознакою та паралелі між урядом Зеленського та нацистським режимом.

Узагалі, в листопаді особисто в Медведчука спостерігалося відставання від порядку денного, який задавала російська пропаганди. Зокрема, 23 листопада в Росії передруковують цитати, вирвані з контексту із матеріалів британського ГО «Центр протидії поширенню цифрової ненависті». До речі, «Детектор медіа» детально розібрав недоліки цієї публікації, «яка швидше про Фейсбук, що надто мало уваги приділяє поширенню ненависті в мережі».

Проте згадки про неонацистів та Україну ідеально підходили й для Медведчука, але лише 27 листопада з’являється відповідна заява від його імені. Можливо, пропагандисти «ОПЗЖ» просто пропустили цю публікацію, бо вона припала на вихідні і початок тижня? Тим не менше, тут знову на глядачів виливають потік меседжів про «розправи радикалів», «фашистський режим», «русофобію» та «політику Порошенка»:

«Влада своєю бездіяльністю і потуранням фактично визнає прийнятними цинічні побиття, звірячі розправи радикалів з представниками опозиційних по відношенню до них політичних партій і журналістами, а фінансуванням подібних акцій створює живильне середовище для розвитку радикалізму, русофобії і нетерпимості…»;

«Влада Зеленського, яка продовжує політику Порошенка і активно підтримує неонацистські угруповання, покриває злочини фашистського режиму, який був повалений в результаті нашої перемоги у Великій Вітчизняній війні, а тому заслуговує найсуворішого засудження і повинна бути відправлена на звалище історії слідом за своїми ідейними натхненниками».

Отже, як бачимо, після невдалих літніх та осінніх передвиборчих місяців російська пропагандистська машина взяла українських «виробників» та «споживачів» під прямий контроль. Тези з’являються й поширюються у строгому порядку, самодіяльність допускається на низовому рівні, у варіаціях оприлюднення ключових меседжів. На жаль, все це нагадує ситуацію 2014‒2016 рр., коли пропаганда відігравала роль одного з інструментів приховування та виправдання агресії проти України, розпалювання громадянського протистояння і нового внутрішнього конфлікту.

Тож про те, як тема з «нацистами», «вакциною» й Донбасом перетнулися у грудні — читайте незабаром у грудневому огляді.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.