У вересні-жовтні 2020 року протягом семи тижнів «Детектор медіа» проводить моніторинг (про)російських дезінформаційних наративів у загальнонаціональних медіа та в регіональному медіапросторі восьми областей — Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської. У кожній області ми аналізуємо онлайн-видання, новини телевізійних каналів, телеграм-канали та фейсбук-сторінки, що поширюють політичні новини. Готуючись до цього дослідження, експерти «Детектора медіа» склали перелік найпоширеніших дезінформаційних наративів, що трапляються в українських медіа та є суголосними з типовими меседжами кремлівської пропаганди. Методологію моніторингу та перелік типових наративів можна побачити тут. Щотижня на «Детекторі медіа» публікуватимуться окремо загальноукраїнський та регіональний звіти.

Попередні матеріали моніторингу: 12–18 жовтня, 5–11 жовтня, 28 вересня — 4 жовтня, 21–27 вересня, 14–20 вересня, 7–13 вересня.

Примітка: під «дезінформаційним наративом» у цьому моніторингу мається на увазі сталий набір тверджень або оцінок, який, на думку авторів моніторингу, загалом покликаний впливати на громадську думку, перебільшуючи або спотворюючи картину дійсності. Усі наративи з переліку є типовими для російських пропагандистських ЗМІ, тому в моніторингу фіксуються співзвучні з ними твердження та оцінки. Оскільки неможливо з’ясувати мотивацію тих чи інших журналістів, медіа або інших поширювачів медіаконтенту, автори моніторингу не стверджують, що вони займаються цілеспрямованою проросійською пропагандою, а лише констатують, що в їхніх матеріалах з’являються меседжі, тотожні або близькі до наративів Кремля.

Луганська область (вільна частина)

З’їзд «Опозиційної платформи — За життя» в Сєверодонецьку, приїзд Віктора Медведчука до Рубіжного та його ж обіцянки відновити роботу промисловості в цьому місті й у Лисичанську — такі були головні інфоприводи для проросійських пропагандистів у Луганській області протягом тижня. Бачимо їх майже винятково у фейсбуку (локальні медіа, як правило, не публікують матеріали «ОПЗЖ»). З онлайн-видань (про)російські наративи часто поширює лисичанський сайт «6451».

Протягом тижня три публікації містили наратив Зеленський — це другий Порошенко. Один із них — матеріал лисичанського «6451» із відео телеканалу «Акцент» «В Приволье прошло перезахоронение солдат времён Великой Отечественной войны». Репортаж підводить до думки, що за Зеленського триває політика «переписування історії», започаткована за Порошенка: «История, которую преподают сегодня в школах, совсем не та, которую знают наши прадеды и родители».

Два інші матеріали створені «ОПЗЖ» та поширені в їхній групі у фейсбуку. Вони прославляють Медведчука, проте й меседж про Зеленського як другого Порошенка тут з’являється. В одному матеріалі йдеться: «Из-за недальновидной политики нашего государства, которую начал Порошенко и продолжил Зеленский, многие отечественные предприятия, в том числе и РКТК, утратили экономические связи с Россией и с СНГ в целом, что катастрофическим образом сказалось на судьбе апростых людей». В іншому — поширеному із сайту From-ua.com, що своєю чергою є републікацією зі «112», — заголовок промовистий: «Медведчук спасает страну от губительной экономической политики Порошенко — Зеленского, — Дубовой». «Рубежанский картонно-тарный комбинат в результате этой пагубной экономической политики, которую вел Порошенко и которую сегодня продолжает Зеленский, рубежане из-за этого теряли просто тысячи рабочих мест», — каже Ростислав Дубовий, який найчастіше транслює агітаційно-пропагандистські меседжі «ОПЗЖ» на Луганщині.

Майдан — це помилка — цей наратив зустрічаємо так само в передвиборчій агітації «ОПЗЖ». «Люди устали от войны, высоких тарифов, беспредела, который творится на Донбассе и всей Украине [...] жители Луганской области сегодня идут на избирательные участки с надеждой за мир и улучшение жизни. Что люди вспомнят, что можно нормально жить, как это было до 2014 года», — каже той же Дубовий у відео NewsOne, поширеному у групі «СЕВЕРОДОНЕЦК 24 | Север LIVE | SD LIVE».

Цікавий матеріал поширила фейсбук-сторінка «Луганщина — News» — він потрапляє в наратив громадянської війни, бо заперечує присутність російських військ на Донбасі. Тут уже йдеться не про створені технологами «ОПЗЖ» передвиборчі меседжі. Матеріал видання «New Inform» «Розкрито головну помилку СБУ в справі MH17»: нібито ролик, на якому видно перевезення установки «Бук», із якої 2014 року збили пасажирський літак, змонтований. З’ясував це «незалежний експерт» Юрій Антіпов. Коментарі «експерта» з цієї ж теми з’явилися в багатьох російських виданнях.

Медведчук — надія України. У передвиборчий тиждень цей наратив посилився — ми виявили 9 публікацій. 20 жовтня Медведчук та Вадим Рабинович провели в Сєверодонецьку «Форум миру». «Виктор Медведчук заявил, что "Оппозиционная платформа — За життя" сделает все, чтобы конфликт на Донбассе завершился и в Украине воцарился мир. "Хочу сказать одно: Мы точно добьемся мира! Мы этот мир реализуем! Мы сделаем все, чтобы Донбасс полностью вернулся в Украину, а Украина — на Донбасс, и линии соприкосновения, которая существует сегодня, не было!" — подчеркнул он», — дізнаємося з допису у групі «ОПЗЖ — Луганська область».

Так, Медведчук заявив про «запуск найближчим часом Лисичанського нафтопереробного заводу», а минулого тижня прихильні до «ОПЗЖ» ресурси поширювали історії, як завдяки Медведчуковому візиту до Кремля Росія зняла санкції з Рубіжанського картонно-тарного комбінату. Цю новину поширювали фейсбук-групи «СЕВЕРОДОНЕЦК 24 | Север LIVE | SD LIVE» та «Типичный Старобельск». Про картонний комбінат ідеться в матеріалі про візит Медведчука на виробництво. «Для города Рубежного и его жителей это долгожданное и знаковое событие, которое даст СТАРТ второй ЖИЗНИ для комбината и его работников», — пишуть піарники «ОПЗЖ», виділяючи ключові слова капслоком. І ще раз про рубіжанський комбінат: «Просьба председателя политсовета партии "Оппозиционная платформа — За життя" Виктора Медведчука об отмене санкций России против некоторых украинских предприятий была услышана. Теперь Рубежное может рассчитывать на процветание».

Цей наратив поширювали не тільки у відео, а й у лаконічних постах-зображеннях, наприклад, у групі «Типичный Старобельск»: тут цитата Медведчука на тлі його портрета: «"Слуги" не думают о людях, они не пытаются наладить эффективную борьбу с коронавирусом а занимаются исключительно политикой». «Вопрос мира, вопрос мирного урегулирования ситуации на Донбассе, в том числе и в вашем регионе, который настолько пострадал в ходе всех этих лет, перипетий, боевых действий, конфликта, который, к сожалению, продолжается. [...] Наша партия сделала больше всего, чтоб этот мир был. Это план мира...» — повторювали заповітне слово «мир» у ще одному відео про зустріч Медведчука з виборцями в Луганській області.

На тлі надміру публікацій про Медведчука на Луганщині доволі мало було матеріалів із наративом Україна — недодержава — три публікації. Це коротенька новина на лисичанському «6451» «Украина закупит огромную партию препарата от COVID-19, который ВОЗ признала бесполезным», яку поширила група «Старобельск любимый город». Всередині новини нічого по суті: лише посилання на довжелезний документ англійською та цитата з Вікіпедії як аргумент. Є й коротке повідомлення: «Авантюристы из Офиса Президента ради предвыборного пиара придумали "украинскую вакцину" от COVID и создали проект "БЕЛКА" на определение антител — вобщем белочка у НИХ!» — в групі «Опозиційна платформа — За життя».

Україна — нацистська держава — протягом тижня зафіксовано лише два матеріали на підживлення цього наративу. Репост у групі «Типичный Старобельск» відео з каналу ZIK про поїздку «слуг народу» на Донбас. «Людей лишили права обучать детей на родном языке. [...] Сколько можно не уважать жителей Донбасса, не уважать русскоязычных украинцев?» — коментує блогерка «Страни.ua» Олеся Медведєва поїздку депутатів на Донбас. А Ростислав Дубовий у день виборів застерігав, що «националистические группировки хотят сфальсифицировать избирательный процесс» та стверджував: «Выборы показали: СПАЙКА ВЛАСТИ И НАЦИОНАЛИСТОВ — ТАКОВ ИТОГ ПРОШЕДШЕГО ГОДА».

Україну врятує дружба з Росією — відзначимо тут чотири публікації, хоча цей наратив є практично в усіх публікаціях, де йдеться про Медведчука. Це вже згадані матеріали про візит Медведчука на Рубіжанський картонний комбінат («Выйти на новый более высокий уровень модернизации и развития производства компании в последние годы не позволяло отсутствие рынка сбыта, разорванные экономические связи с Россией») та цитата Дубового: «Уже сегодня рубежане празднуют, у них праздник в сердцах, что многие предприятия, в том числе и картонно-тарный комбинат, наконец-то свою продукцию сможет поставлять в Россию. Это наши родные рынки сбыта».

Дніпропетровська область

Кількість пропагандистських наративів, які ми виявили в медіа Дніпропетровщини, в останній тиждень перед виборами зменшилась. Однак компенсує це поява Віктора Медведчука. Вперше за два місяці дослідження за голову політради «Опозиційної платформи — За життя» агітували прямо — в матеріалі на телеканалі «Рудана» вийшов сюжет «За збереження історії і здоровий глузд» (зараз матеріал уже видалений із ютуб-каналу).

«Людям надо определиться. Если они хотят голосовать за партию "Слуги народа", страна будет еще глубже падать в пропасть нищеты, будут пропадать те рабочие места, которые еще есть, будут закрываться предприятия. И с другой стороны есть оппозиция в лице Оппозиционной платформы за жизнь, которая готова и знает, как установить мир, как радикально изменить экономическую реформу и экономику страны, как реально наполнить социальные программы для наших граждан», — каже в матеріалі Медведчук. Сюжет не був позначений як політична агітація, тому глядачі могли сприйняти його за новинний, навіть якщо він розміщувався як реклама.

У цьому ж матеріалі криворізької «Рудани», а також у матеріалі видання «Мост-Днепр «Сегодня никчемные люди хотят перечеркнуть Великую Победу, — Медведчук» підживлюється наратив «Україна — нацистська держава». Є й відсилки до наративу «Зеленський — це Порошенко-2»: «предлагаются следующее термины: период с 1919 по 1991 год считать оккупацией Украины со стороны СССР; термин Великая Отечественная война не употреблять; привлекать к дисциплинарной, административной ответственности учителей, вплоть до увольнения, если они будут нарушать эти нормы. Вдумайтесь, я говорю это в Кривом Роге и это происходит не при Порошенко».

На перший план у проросійській пропаганді в медіа Дніпропетровщини перед виборами виходить наратив «Зеленський обману виборців». Криворізька «Рудана», яка відстоює інтереси мера та кандидата в мери міста Юрія Вілкула, пригадує Зеленському та «слугам» (конкурентам Вілкула і його партії) не переведене до Кривого Рогу міністерство екології. Хоча напередодні виборів у місті відкрили Офіс чистого довкілля. Ще одна претензія — не збудований онкоцентр, хоча відповідальність за цей провал несе не тільки президент, а й місцева влада.

У медіа обласного центру практично не було ані прокремлівської пропаганди, ані звичних уже нищівних матеріалів про центральну владу, співзвучних із наративом «Україна — недодержава».

Харківська область

Практично весь «урожай» дезінформаційних наративів зібраний на ресурсі «Новостное агентство Харьков», що публікує щодня по кілька пропагандистських матеріалів. Цього тижня найактивніше маніпулювали темою «громадянської війни» на Донбасі. Три матеріали на цю тему попереджають, що Україна нібито планує «захопити» окуповані території: «Мирошник: Мы видим подготовку Украины к военным действиям в Донбассе», «Зеленский готовит сценарий силового "освобождения" Донбасса», «Кравчук перечислил несколько шагов возвращения Донбасса в состав Украины» («Киев собирается фильтровать жителей ЛНР после захвата Донбасса»). Ще три наголошують на готовності «ополчения» дати українським військам відсіч у разі наступу: «Очередной выпад Украины в сторону Донбасса закончится жестким ответом ЛДНР», «Хорватский сценарий для республик Донбасса станет концом Украины» («Если киевская армия попробует атаковать ЛДНР, то данная военная авантюра закончится печально для самой Украины»), «Эксперт указал, почему Украина не сможет захватить Донбасс» («Украинские силовики не могут и не умеют воевать. В этом они сильно отличаются от ополченцев, которые готовы отдать свои жизни за родную землю»). Публікація Ищенко рассказал о начале гражданской войны на всей территории Украины просуває ідею, що так звана громадянська війна на Донбасі може перерости у «громадянську війну по всій Україні». Ще один матеріал розповідає про «злочини» українських військових на Донбасі: «Ветеран ВСУ пожаловался на презрение со стороны граждан Украины» («Несмотря на то, что киевские власти всеми силами пытаются поднять престиж армии, у Вооруженных сил Украины уже никогда не выйдет отмыться от тех преступлений, которые они совершили против народа Донбасса»).

Ще одна постійна тема публікацій «агентства» — Крим і його нібито остаточна втрата Україною. Шість новин протягом тижня стосувалися окупованого півострова. Три з них — теми водопостачання. Причому одночасно кажуть і про «гуманітарну катастрофу», яку нібито організувала Україна: «Россия сомневается в будущем ПАСЕ из-за двойных стандартов по блокаде Крыма» («Из-за действий украинских властей, которые организовали перекрытие Северо-Крымского канала, в Крыму начинается гуманитарная катастрофа»), і про відсутність проблеми, оскільки Росія «все вирішить»: «В Кремле заявили, что Россия обеспечит Крым водой без помощи Украины» («Россия способна обеспечить Крым водой, поэтому в будущем она не будет зависеть от Украины в этом вопросе») і «Украинский министр признал возможности России полностью обеспечить Крым водой». Решта три публікації з цієї теми акцентують на намаганнях України повернути Крим та маніпулюють словами ексміністра Туреччини з цього питання: «Украинский дипломат предложил "вернуть" Крым через Белоруссию» («В Киеве, несмотря на неоднократные предупреждения России о том, что вопрос Крыма закрыт окончательно, все еще поднимают вопрос о принадлежности полуострова. Вариантов «возврата» Крыма предлагалось множество, вплоть до силового»), «Зеленский вспомнил о Крыме» («Выступая перед депутатами Верховной Рады с ежегодным посланием, Зеленский назвал Крым оккупированной территорией»), «Экс-глава МИД Турции: Крым пора признать российским» («Судьбу Крымского полуострова и проживающих на нем народов нужно обсуждать не с Украиной, а с Россией, уверен бывший министр иностранных дел Турции Яшар Якыш»).

Традиційно часто в публікаціях «новостного агентства» звучить наратив «Україна — недодержава». Цього тижня наголос робили здебільшого на можливому розколі України: «Погребинский: президентство Зеленского становится опасным для Украины» («Зеленский, находясь в должности главы государства, просто не понимает, каким образом необходимо вести внешнюю политику страны»), «Децентрализация Украины сыграет с Киевом злую шутку после выборов» («После выборов местные элиты способны объединиться в крупную политическую силу, которая сможет противостоять Киеву в согласовании важных государственных вопросов. Это, в свою очередь, может грозить для Украины распадом на несколько частей, поскольку тот или иной регион способен объявить о независимости от Киева»), «Зеленский пропустил тревожный звоночек предвестника распада Украины» («Поскольку после выборов центральные власти больше не смогут удержать власть в регионах, что может привести к многовластию на Украине с последующим расколом страны на несколько частей»).

Розквіт нацизму в Україні — ще одна традиційна тема пропагандистського сайту. Цього тижня основними акцентами стали «тиск» на вчителів історії («Учителей истории на Украине подвергают гонениям из-за Дня Победы»), «цькування націоналістами» боксера Ломаченка («Затравленный националистами боксер Ломаченко хочет вернуть чемпионские пояса») і перейменування тими ж націоналістами ковбаси «Советская» («Украинские националисты призвали декоммунизировать "советскую" колбасу»).

Наголос на зовнішньому управлінні Україною цього тижня мав мілітаристичний відтінок. «Експерти» сайта — журналісти та представник «ОПЗЖ» — в один голос говорили про здачу інтересів України на користь «Заходу», США та НАТО: «Баранец назвал потерей суверенитета строительство баз США на Украине, Киевская телеведущая утверждает, что Запад готовит Украину к войне с Россией» («Эти страны будут играть Украиной, как Зеленский играет своим электоратом. Наших мужчин будут готовить к большой и крупномасштабной войне»), «Нардеп Рады обвинил Зеленского в сдаче страны в интересах ЕС и НАТО» («Президент Украины Владимир Зеленский своим курсом предал национальные интересы страны. Такое мнение высказал глава Харьковской городской организации партии "Оппозиционная платформа — За жизнь" Андрей Лесик»).

Окремі матеріали сайту підкріплюють такі наративи, як загроза державного перевороту в Україні  («Конфликт между центром и регионами Украины сделает из выборов Армагеддон»), неспроможність Зеленського виконати свої обіцянки через страх перед радикалами («Медведчук: Зеленский боится радикалов и не знает, как остановить войну на Донбассе») і неспроможність України прожити без допомоги Росії — «Украина раскрыла планы по транзиту газа в случае отказа от работы с Россией» («Через пять лет Украина столкнется с большими проблемами, если Москва больше не будет поставлять газ в Европейский союз через территорию Незалежной»).

Запорізька область

В останній тиждень перед виборами ми зафіксували в запорізьких медіа та соцмережах десять матеріалів, що підживлювали проросійські дезінформаційні наративи. Найпоширенішим залишається наратив «Україна — нацистська держава».

Мелітопольський осередок «Опозиційного блоку» до дня визволення міста від нацистів поширив повідомення, що «мелітопольці з теплом згадують час, коли ніхто не намагався переписати історію та коли шанували ветеранів, а не зривали з них ордена». Партія закликала «не забувати правду та пишатись подвигами». Приклад наративу «Україна — нацистська держава» був у сюжеті телеканалу «МТВ-плюс», засновником якого є комранія «Легіон», що належить сім’ї очільника запорізького осередку «Опозиційного блоку» Євгена Балицького. Журналісти дали в ефір синхрон Балицького із твердженням, що в 2015 році представників їхньої політсили не пускали вшанувати пам'ять ветеранів та називали «сєпарами», а зараз ті самі політики нібито пишуть «Спасибо деду за победу» та ймовірно скоро вийдуть з георгіївськими стрічками, а це «змінить місто на краще». Телеканал також випустив в ефір цикл сюжетів «Вулиця імені героя», в яких йшлось про «подвиги радянського солдата», які мелітопольці «мають пам’ятати».

До підживлення наративу failed state у Запоріжжі доклалася проєвропейська опозиційна партія. У матеріалі з явно рекламним заголовком «Підтримайте "Європейську солідарність"! Підтримайте Європу в Україні!», який не мав маркування політичної реклами, була цитата «Політики-аматори, які нині дорвалися до керування державою, з відпрацьованою акторською майстерністю намагаються маніпулювати свідомістю українців, штампують безвідповідальні передвиборчі гасла на кшталт — "какая разница". А насправді, вже наблизили Україну до політичної та економічної прірви». Публікація «Петро Порошенко закликав мешканців Запорізької області підтримати команду “Європейської Солідарності”» містила цитату про «вірус капітулянтства зеленої влади» та «вірус проросійського реваншу, який користуючись невіглаством ЗЕкоманди, впевнено крокує по Півдню та Сходу країни». Вочевидь ці матеріали опубліковані в інтересах «Європейської солідарності», однак нищівна критика влади співзвучна з прокремлівськими наративами, які заперечують Україну як таку.

22 жовтня на фейсбук-сторінці «ОПЗЖ Запорожье» опублікували та поширили місцевими групами допис про те, що «при Зе-владі реформу імені Супрун не зупинять», а натомість віддаватимуть гроші «іноземним наглядачам у державних компаніях». Це накладається на проросійський наратив «Зеленський — це Порошенко-2». Осередок цієї ж партії в іншій розігнаній фейсбук-публікації переконував, що через санкції з Росією в Україні «лягло» машинобудування та заводи, а це «катастрофа для України».

Миколаївська область

Протягом тижня в миколаївських медіа та соцмережах зафіксовано лише вісім прикладів поширення прокремлівських наративів. Найпопулряніший серед них — «Україна — недодержава».

24 жовтня у виданні «Преступности.НЕТ» вийшов матеріал «"Если мы проглотим это нарушение Конституции, то полностью перейдем под внешнее управление", — депутат Невенчанный про опрос Зеленского» із згадкою про «зовнішнє управління». «Вопросы, которые президент Украины Владимир Зеленский намерен задать украинцам в день выборов, продиктованы его западными партнерами и должны быть оспорены во всех возможных инстанциях», — йдеться в тексті, який заснований на виступі депутата Миколаївської облради Максима Невінчаного на телеканалі ZIK.

20 жовтня у виданні «Преступности.НЕТ» вийшов матеріал «"Из-за своего непрофессионализма власть срывает обещанные выплаты медикам за борьбу с COVID-19", — лидер партии "За майбутнє" на Николаевщине Гранатуров». В цьому тексті чітко ретранслюється проросійський наратив «Україна — недодержава»: «Лидер николаевской областной партийной организации "За майбутнє", городского голова 2013–2015 годов, кандидат на пост мэра Николаева Юрий Гранатуров заявил, что проблему своевременных выплат врачам, борющимся с эпидемией коронавируса, можно решить в кратчайшие сроки, но действующая власть на это неспособна из-за непрофессионализма и хаотичности своих действий». Критика влади — це нормально, однак журналістські стандарти передбачають у такому випадку баланс думок і право на відповідь; порушення стандартів і тотальна нищівна критика керівництва держави робить цей матеріал співзвучним із російською пропагандою. У той самий день у виданні «НикВести» вийшов практично ідентичний матеріал — «Лидер "За Майбутнє" Гранатуров: "Из-за непрофессионализма власть срывает выплаты медикам, борющимся с COVID-19"». 23 жовтня у тому ж виданні вийшло ще одне звернення Гранатурова, де також звучить проросійський наратив про «недодержаву»: «Эти выборы обозначают начало запроса на профессионализм — в экономике, в государственном управлении, в коммуникациях, наконец — в политике. Во всем том, где нынешняя власть демонстрирует сплошные провалы. Но есть силы, имеющие кадровый, человеческий ресурс, который позволяет отвечать на все вызовы и уже откровенно кризисные явления».

У виданні «Первомайськ.ІНФО» 19 жовтня вийшов матеріал «Аркадій Корнацький: Нове у виборах: чекаємо обшуків і провокацій». «Чергові вибори депутатів Чаусянської сільради і Чаусянського сільського голови для органів влади що кістка в горлі. Тому що це єдині на всю країну законні, конституційні місцеві вибори, а все що роблять члени ЦВК спільно з іншими можновладцями, є фальсифікацією виборчих процесів з метою знищення конституційного ладу держави», — йдеться в публікації. Це вже третій зафіксований моніторингом випадок, коли дописи Корнацького, політика й бізнесмена з Миколаївщини, є співзвучними з алармістськими меседжами російської пропаганди.

Також 24 жовтня в цьому ж виданні вийшов іще один матеріал Корнацького — щоправда, без підпису (про авторство можна здогадуватись тільки за фото) — «Щоб саджати весною, заяви треба подавати зараз»: «Заяву про вчинення Президентом України Зеленським, керівниками Верховної Ради, Кабміну України у змові із сотнями народних депутатів України та членами ЦВК, тобто у складі організованого злочинного угрупування, особливо тяжких злочинів із повалення конституційного ладу України та державної зради, має підстави подати кожен селянин, за місцем проживання якого внаслідок непроведення конституційних чергових виборів ліквідується сільрада».

«НикВести» опублікували матеріал «"Демократия и свобода слова под угрозой", — реакция Загороднего на действия Нацкорпуса по срыву встречи с лидерами ОПЗЖ». У тексті відображена позиція «ОПЗЖ» щодо протестів проти візиту Віктора Медведчука у Миколаїв. «Вчерашняя акция, организованная праворадикалами и направленная на то, чтобы сорвать партийную встречу с лидерами нашей политической силы, — это четкий сигнал, что демократия и свобода слова в нашей стране находятся под угрозой. Во избежание конфликтных ситуаций и провокаций со стороны радикально-фашистских группировок, которые могли бы представлять угрозу безопасности, здоровью и жизни мирных николаевцев, руководством партии было принято решение отменить партийную встречу с лидерами», — йдеться в тексті. Позиції «Нацкорпусу» в ньому, звісно ж, немає.

На сайті «Інше.ТВ» вийшов матеріал «Кремль отреагировал на создание баз ВМС в Украине», що відображає позицію російської влади, однак не збалансований позицією України та не містить необхідного бекґраунду, тому підживлює дезінформаційний наратив «ОПЗЖ» про «іноземні бази».

Одеська область

Цього тижня в одеських медіа виявлено 35 прикладів поширення проросійськиз дезінформаційних наративів — найбільше за період моніторингу. Більшість цих матеріалів вийшли у «Таймері», а також по одному на сайтах «Топор», «Слово», «Одесса24» та «Наблюдатель»; в ефірі телеканалів «7 канал» (4) та «Репортер» (3); по одному в публікаціях фейсбук-групи «Моя Одесса» та телеграм-каналу «Ревизор». Більшість із них були пов’язані з наративом «Україна — нацистська держава», а головною темою стали «утиски» російської мови в Україні: «В Институте украинского языка предлагают запретить в школах говорить по-русски на переменах» («Однако, несмотря на все усилия властей, украинизироваться по-настоящему школьники не хотят: на уроках они общаются по-украински, как требует закон, а на переменах между собой говорят по-русски»), «В Украине предлагают запретить в школах говорить по-русски на переменах», «В Институте украинского языка предлагают запретить в школах говорить по-русски на переменах», «"Нужно заставить". Почему в школах продолжают говорить по-русски и как предлагают с этим бороться» («Как видим, некоторые украинские ученые видят в двуязычии украинский детей не просто данность или культурную особенность (как это воспринимают, к примеру, в Евросоюзе) — а целую проблему. Причем такая точка зрения транслируется на уровне правительства»). Останній приклад — із посиланням на «Страну». У російському медіапросторі про це писали «Україна.ру» та інші тамтешні сайти.

Темою «захисту російськомовних» маніпулюють у матеріалах «Известный деятель культуры поддержал Скорика на выборах» («Он добавил, что знает не понаслышке, чем опасна языковая дискриминация. Так, в 2017 году на заседание комиссии, которая проводила конкурс по выбору директора Одесского русского театра, заявились уличные активисты и потребовали убрать Копайгору»), «Запрет на ввоз в Украину: в российской книге из серии «Развиваем малыша» узрели коммунистическую символику».

Низка матеріалів створюють видимість засилля «радикалів» в Україні:  «Сторонники обвиняемого в убийстве Шеремета устроили файер-шоу с угрозами у дома Зеленского», «Люстрированный за кражу денег на АТО активист топит за миньона Гончаренко» («Бывший представитель одесского Правого сектора, сторонник Евромайдана Константин Иванов…является, по его же собственному признанию, активным участником массового убийства 2 мая 2014 года в Одессе, за что, впрочем, никакого наказания не понёс»), «Одесский порошенковец: за русский язык и маршала Жукова голосуют примитивные существа», «Достойный отпор: Одесские шариевцы избили боевиков Нацкорпуса» («Однако местные жители и активисты Партии Шария отбили нападение националистов… это далеко не первая провокация Национального корпуса в отношении мирных акций»).

У матеріалі «Мы не нужны ни Востоку, ни Западу» йдеться: «Евгений Червоненко резко высказался о разделении Украины по языковому и политическому принципу в эфире телеканала НАШ. По словам политика, только вместе мы можем построить процветающую конкурентную страну…» «Забиваем что ми можем по политическим взглядам в ХХІ веке жечь живых людей, сорок восемь». Ці маніпулятивні тези Червоненка повторювались у низці публікацій, зокрема «Червоненко назвал события 2 мая одесским Холокостом (видео)» у виданні «Топор» («… Путин, агрессия… Да мы сами создали… Я показывал Ющенко, что происходит — было уже поздно. И поезда туда слали некоторые "свидомые", и Донбасс шатался как в 2004 году — не надо было его дрессировать этим языком… Мы до сих пор не знаем правды о так называемой Революции Гидности… Эта власть продолжает молчать за второе мая. Это даже не Освенцим, это даже не Холокост и Бабин Яр. Людей сожгли за политические взгляды в ХХІ веке»), «Твой кандидат. Евгений Червоненко» («Самая большая трагедия — это сорок восемь людей, хуже, чем Холокост. Там за национальность душили в камерах, а здесь по почерку… работали службы — очень профессионально их палили»).

Згадками про трагедію 2014 року маніпулював і нардеп та кандидат у мери Одеси Микола Скорик із «ОПЗЖ» в ефірі «Местные выборы-2020. В студии — народный депутат Украины Николай Скорик» («Массовое убийство одесситов нерасследованно и достаточно много свидетельств и слухов о том кто являлся исполнителем, кто являлся заказчиком и никто из этих лиц не наказан»).

Вісім матеріалів в одеських медіа стосувались російської вакцини від коронавірусу, яку «ОПЗЖ» не просто пропагує, а й обіцяє українцям — наприклад, у матеріалі «Скорик пообещал Одессе вакцину от COVID-19» («Как отметил политик, команда президента Зеленского не обеспечила эффективного предотвращения пандемии и отказывается закупать уже разработанный в России медпрепарат по идеологическим соображениям…Одесситы не должны и не будут беспомощно умирать во имя чьих-то идеологических химер и по причине чьей-то управленческой несостоятельности») і  «Медведчук подтвердил обещание Скорика обеспечить Одессу вакциной от коронавируса» («Как известно, не так давно этот руководитель политсовета ОПЗЖ договорился о поставках вакцины непосредственно с президентом России Владимиром Путиным… А власти Украины, наоборот, выступили против поставок из России, отклонив предложение Медведчука»).

Маніпулятивне твердження, що Україна «відмовляється» від «дієвої» російської вакцини, з’являється в різних матеріалах — «Молдова получит вакцину от коронавируса до конца года — Додон», «После двух заболевших добровольцев британская фармкомпания хочет испытать свою вакцину на украинцах» («Россия не будет следовать такому подходу, так как видит безопасность и эффективность аденовирусной платформы человека, включая вакцину "Спутник V"»… «Считается, что центральная Европа уже истощила свои резервы, а Украина стала одним из клондайков для клинических испытаний во всём мире»), «В Бразилии умер участник испытаний британской вакцины, которую будут испытывать на украинцах» (відомо, що учасник випробувань отримував плацебо).

Водночас говорять про важливість економічних зв’язків із Росією, зокрема в матеріалі «Россия снова вышла на второе место по импорту товаров из Одесской области». Тут перебільшується роль російського ринку, адже сукупно Європейський союз випереджає Росію; до того ж, у таких матеріалах ніколи не згадують про реальні причини припинення торгівлі з Росією — окупацію та збройну агресію.

Яскравий приклад використання пропагандистського наративу «зовнішнього управління» бачимо в ефірі одеського телеканалу «Академія» з білоруським медіаекспертом Вадимом Можейком. У розмові йдеться про ситуацію в Білорусі, однак останнє запитання ведучого стосується того, чи не боїться Білорусь «скотитися в зовнішнє управління, як Україна».

Про зовнішнє управління йдеться також в ефірі 7-го каналу «Місія нездійсненна: скасувати декомунізацію одеських вулиць»: «Можно зарабатывать получая какие-то гранты чтобы разжигать… Тот же Институт национальной памяти — это чисто грантоедская организация которая выросла из этого грантоедского сообщества…Вятрович просто озолотился на этом Институте… Где-то какие-то политические силы, или даже спецслужбе каких-то государств тратят конкретные деньги на то чтобы кто-то отстаивал какие-то идеи конкретные…это все делается с целью информационных агрессий к нашей стране». Ведуча не припинила маніпуляцій учасника програми та не поставила жодних уточнювальних запитань до його сумнівних тез.

Триває й маніпуляція навколо заяви посолсьства США. 7-го каналу матеріалі «Україна не буде купувати російську вакцину проти COVID-19, — посольство США в Україні» наводить слова політкоментатора Олексія Якубіна: («[про заяву Тимчасової повіреної посольства США, що Україна не купуватиме російську вакцину] У нас дуже часто розповідали, що от фейк, дезінформація про зовнішнє управління, ніякого зовнішнього управління немає і так далі. А що ми з вами спостерігаємо? І це не перша історія». Якубін — фігурант бази псевдосоціологів «Текстів», а те, про що він говорить — таки фейк, адже посольство не диктувало свого рішення Україні, а лише переказувало зміст розмови з міністром охорони здоров’я Максимом Степановим.

Цей же фейк звучить і в ефірі 7-го каналу «Выборы близко. За два дня до голосования»: «Была достигнута определенная договорённость между Виктором Медведчуком и главой соседнего государства, согласно которой они готовы предоставить Украине в первую очередь при необходимости эту вакцину. Потом било заявление МОЗ, если я не ошибаюсь, что они также не против того что если появится вакцина чтобы ее закупать. Потом, правда било другое заявление МОЗ и американского посольства». Тут також маніпулятивним є твердження, що Медведчук досягнув якоїсь домовленості, адже лідер «ОПЗЖ» не мав жодних повноважень для цього.

Треба зауважити приклад якісної модерації в прямому ефірі 7-го телеканалу 22 жовтня під час програми «Микола Скорик. Інтерв’ю з кандидатом на пост міського голови Одеси». Зокрема Скорик під час ефіру сказав: «На сегоднешний день в мире есть одна сертифицированная вакцина… То, о чем говорят представители Великобритании, представители ЕС — что она робочая вакцина… Это жизни наших людей, и ставить их в зависимость от политики — это неправильно… Сначала Степанов сказал, что он допускает ее покупку, а после вызова в гости в одно из иностранных посольств — американское — сказал, что передумал, вернее, посольство сказало, что это не так… В той же России за это время они строили современние госпитали»). Журналіст Євген Салтан відреагував на ці маніпуляції, нагадавши, що російська вакцина не сертифіцирована, а «ОПЗЖ» не має повноважень домовлятись із кимось про закупівлю вакцини в обхід міністерства охорони здоров’я.

У матеріалі «Таймера» «Николай Скорик выступил в поддержку русского язика» є цитата від «ОПЗЖ», що підживлює наратив «Зеленський — це Порошенко-2»: «Мы все понимаем, что не защита украинского языка, а искоренение русского были главной задачей тех, кто при Порошенко эти нормы принял и продолжает слепо защищать их при Зеленском». Також «Таймер» у матеріалі  «Создание Украиной баз на Чёрном море пошатнёт стабильность в регионе — Кремль» наводить позицію держави-агресорки, не доповнену бекґраундом та не збалансовану позицією України. Загалом градус пропаганди у «Таймері» зокрема та в одеських медіа загалом із наближенням виборів підвищився.

Херсонська область

Тези, співзвучні російській пропаганді, протягом тижня зафіксували в 33 публікаціях херсонських медіа. Найпопулярніший наратив — «зовнішнє управління»: українська розвідка стає філією ЦРУ, грантоїди на зарплаті в Сороса підготували книгу про Стуса, а «західним партнерам» потрібні раби на плантації. Дещо менше матеріалів стосувалися Зеленського як другого Порошенка та України як «нацистської держави». Ще один популярний наратив «Медведчук — надія України»: куму Путіна доводиться брати на себе обов’язки президентів, а його заблокований ютуб-канал Медведчука — помста за розслідування роботи «біолабораторій».

Найбільше проросійських наративів публікують у трьох херсонських медіа — «Kherson.life», «Новости Херсонщины» та «Надднепрянка». Проте серед понад тридцяти публікацій лише в одній зверталися до місцевого контексту. Усі інші статті — републікації ыз сайтів-сміттярок або медіагрупи Медведчука.

Для інших локальних медіа подібні публікації — радше виняток. Найчастіше це передрук заяв «Опозиційної платформи — За життя», які, ймовірно, публікують як немарковану рекламу.

«Kherson.life» найактивніше публікує матеріали із проросійськими наративами. Розділи «Политика», «Власть», «Блоги», «Мир» повні маніпулятивних та пропагандистських публікацій. В одному з матеріалів маємо три пропагандистські тези в одному реченні. Мовляв, блокування ютуб-каналу Медведчука обмежує «право украинцев на получение правдивой информации о том, что США осуществляют внешнее управление Украиной, превращая ее в свою колонию, а также о необходимости восстановления торгово-экономических связей с Россией и покупки российской вакцины от коронавируса». Також блокування каналу куму Путіна — це помста США за те, що Медведчук розслідує роботу «біолабораторій Пентагону». Тут же нагадують, що Медведчук захищає російську мову від дискримінації, «единственную каноническую православную церковь» від гоніння й «проводит успешные переговоры с лидерами государств». У цій же публікації йдеться, що американське посольство втручається у справи України, аби українці не отримали вакцину й кількість жертв збільшувалася.

В іншій публікації Медведчука характеризують як чи не єдиного впливового українського політика: «Отмечается, что два последних президента Украины Петр Порошенко и Владимир Зеленский оказались настолько слабыми политическими фигурами, что по многим направлениям внутренней и внешней политики их непосредственные функции выполняет именно Виктор Медведчук». В іще одному матеріалі порівнюють поїздку Медведчука до Росії з візитом президента до Британії, мовляв поїздка кума Путіна має більше значення для держави, знецінюючи інститут президенства в Україні.

В іншому матеріалі Зеленського не просто прирівнюють до Порошенка — тепер президент «вошел с Порошенко в союз». У матеріалі стверджують, що президент залежить від американського посольства й «полностью выполняет поручения, которые ему даются», і що Зеленський не виконав обіцянок — люди підтримали його, адже він обіцяв закінчити війну, захистити російську мову й посадити Порошенка, але «ни одного обещания он на сегодняшний день не выполнил, все обещания забыл».

У публікації на основі заяви Медведчука на «Kherson.life» йдеться про те, що Міжнародний валютний фонд та «Захід» хочуть зруйнувати українські школи, адже їм потрібні «рабы, которые будут трудиться на плантациях Польши, Финляндии и других европейских стран».

У публікації «Блогер: Украина до сих пор держит Донбасс в блокаде, хотя Россия тратит сотни миллионов на помощь ему» (передрук тексту «економіста» Єгора Гринева з сайту телеканалу «112») Росію подають як рятівницю мешканців Донбасу. Мовляв, Росія відправляє гуманітарну допомогу на Донбас для боротьби з коронавірусом, а Україна в свою чергу починає економічну блокаду: «И при всем этом Россия у нас официально — страна-агрессор. И при всем этом эта же Россия готова поставлять вакцину от коронавируса Украине, всей, не только Донбассу».

Найбільше матеріалів, присвячених наративу «Україна — нацистська держава», протягом тижня з’явилося на сайті «Надднепрянка». У цьому виданні херсонські новини — радше виняток. Натомість псевдоісторичні розвідки, співзвучні кремлівській пропаганді, публікують майже щодня.

Так публікація «День защитника Украины под знаком откровенного нацизма» складається з емоційних тез про українських «радикалів» та «неонацистів». Автор оповідає, буцім в Києві «прошла антисемитская акция против Владимира Зеленского в рамках марша УПА, тогда как украинские власти призвали евреев молиться за своих мучителей, доказав тем самым, что подъем неонацизма в стране — не выдумки "российской пропаганды"». Майдан у матеріалі називають державним переворотом, після якого в Україні почали святкувати 14 жовтня: «Уже эта дата сама по себе была символом подъема на Украине совершенно открытого неонацизма». Концерти «неонацистских групп в центре Киева», продаж «консервов из сепаратистов» автор вважає ознаками того, що у «неонацизма больше нет причин скрываться на современной Украине». Український неонацизм, за його словами, навіть набуває державного характеру: «Теперь же все это стало нормой, обычным делом на Украине, и страна созрела для чего-то еще более мерзкого, чем раскрепощенный неонацизм».

У публікації «Лицемерие команды Зе» йдеться, що українців змушують святкувати «юбилеи нацистов, фашистских прислужников, убийц мирных жителей». Згадують тут і постраждалалих «от наступления украинства в Донбассе», натякаючи на громадянську війну. Причину війни на сході автор бачить не в російські агресії, а «в ідеології украинского интегрального национализма 20–30-х годов медленно, но поступательно и неуклонно становилась государственной идеологией современной Украины».

В іншій публікації на тому ж сайті залякують, буцім ветерани «Великой Отечественной войны в Одессе сегодня опасаются носить боевые ордена, поскольку они могут быть сорваны нацистами».

У публікації «Надднепрянки» «Разведку украины отдали США» йдеться про те, що Зеленський підписав закон, «который фактически превращает украинскую разведку в филиал ЦРУ».

В одній із публікацій на «Новости Херсонщины» до виявів зовнішнього управління відносять реакцію Офісу президента на рішення суду заборонити продаж книги про Стуса. Мовляв, «Виктор Медведчук в очередной раз выиграл в суде у грантоедов», а влада реагує лише тоді, коли «кто-то обижает "общественность" или бродячих "активистов" на зарплате у Сороса и Госдепартамента США».

У публікаціях інтернет-видання згадують і «радикалів», яким Анатолій Шарій в Україні буцім не дає «спуску»: «И слава Богу, что появилась хоть одна политическая сила, которая способна посчитать зубы радикалам». Мовляв, «легализация национал-радикалов, сейчас прослеживается во всех регионах Украины. Националисты резко дернули во власть, и в Херсоне в том числе». Це єдиний приклад на тижні, коли пропагандистські тези локалізували й пов’язали з регіоном.

На сайті «Новости Херсонщины» цього тижня з’явився матеріал, який тиждень тому одночасно опублікували «Kherson.life» та «Надднепрянка», — «Ядерно-биологическая миссия Филарета», у якому спалахи коронавірусу в Україні пов’язують з «біолабораторіями Пентагону».

Також на «Новости Херсонщины» та «Kherson.life» одночасно вийшла «новина» «Против Порошенко окрыли дело о подготовке госпереворота в 2014 году» з посиланням на депутата від «ОПЗЖ». У тексті йдеться, що справу почали «по фактам возможной подготовки Порошенко и его соратниками государственных переворотов в 2013–2014 годах, а также в 2020 году». В публікаціях підживлють тезу, буцім події української революції були переворотом. й натякають на нову «загрозу».

Кілька однакових матеріалів із пропагандистськими тезами одночасно з’явилися у двох херсонських інтернет-виданнях. Матеріал під заголовком «Kpым нaш, a кpымчaнe — нe нaши?» в один день опублікував «Любимый Херсон» (тут) та «Херсонці» (тут). Це передруки заяв представника херсонської «ОПЗЖ». У тексті стверджують, що перекрита вода — це помста. «Ограничение доcтупа крымчан к преcной воде — еще одно cвидетельcтво того, что Зе-команда продолжает в cвоей политике иcпользовать варварcкие методы режима Порошенко». Наступного дня ці ж видання опублікували однакові заяви (тут і тут) голови херсонської «ОПЗЖ» під різними заголовками. Українську владу у публікаціях назвали «виконавцями планів іноземних кредиторів», яким треба «українcька земля, українcькі реcурcи, дешева і безправна рoбoча cила», а «ОПЗЖ» стає «єдиною альтернативою хаосу».

Читачів лякають і війною між НАТО та Росією на українській території. В одному з матеріалів «Kherson.life» натякають: війну провокують американські бомбардувальники в небі України. «Кроме того, их военная машина требует войны. Вы же это прекрасно знаете. Поэтому ответьте мне на один вопрос: Что тренируют иностранные бомбардировщики B-52, летая над городами Украины?».

В іншому матеріалі «Kherson.life» під заголовком «Позиция Эрдогана по Крыму мне не интересна, — Путин» цитують російського президента, який розповідає про «демократичний референдум в Криму».

Тези, співзвучні російські пропаганді, протягом тижня не траплялися на сайтах друкованих видань Херсонщини та на ютубі місцевих телеканалів. Кирило Стремоусов, херсонський блогер, який має понад 125 тисяч підписників на ютубі і до якого в серпні приходили з обшуками у справі російської агентурної мережі в Херсоні, був зайнятий місцевими виборами й боротьбою з «карантином», тому лише узагальнено критикував владу, не вдаючись до проросійської риторики.

Донецька область (вільна частина)

В останній тиждень перед виборами в Донецькій області раптовий спалах проросійських наративів забезпечив народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Нестор Шуфрич, який відвідав Слов’янськ. В ефірі «Телебачення Слов’янська» в програмі Hard він озвучив цілу низку проросійських наративів, серед яких «Україна — нацистська держава». Шуфрич каже, що радикальні націоналісти диктують владі свою волю вуличними акціями: «Я розчарований Зеленським Він просто боїться! Півтори палатки, два аз половиною праворадикали, які можуть прийти на Банкову, повністю міняють його бачення ситуації на Донбасі».

Атакував Шуфрич і Зеленського: «… Він відступив від тих своїх обіцянок, які говорив напередодні виборів. Він говорив, що готовий і з чортом сідати за переговори. Але це було півтора роки тому, а зараз на жаль все зовсім інакше. І на жаль я в Зеленському починаю бачити все більше Порошенка».

І все це під час невеликої за хронометражем програми, де тон наративам задала ведуча Юлія Сіробаба вже першим запитанням: «Люди вже втомились від війни, від розрухи, від ставлеників з Києва. В "ОПЗЖ" є план виходу з кризи. Як змусити сторони конфлікту сісти, і все ж перемовини вести?»

Протягом тижня представники партії продовжували робити основний наголос на тому, що «ОПЗЖ» — єдиний порятунок Донбасу. Адже лише «ОПЗЖ» має представників у парламенті, команду професіоналів, а отже може реально вирішувати місцеві проблеми. Якщо в попередні тижні проросійські медіа наголошували на необхідності відновлення «дружби» з Росією, тепер читачам пропонують таке: «А сильне парламентське представництво у вигляді фракції ОПЗЖ дозволяє розраховувати на відстоювання інтересів Слов'янської громади в центрі. Інтерес партії до розвитку території громади підтверджується тим, що лідери ОПЗЖ Юрій Бойко і Наталія Королевська беруть безпосередню участь в кампанії. А Королевська як лідер обласної організації ОПЗЖ фактично всю виборчу кампанію провела в Слов'янську» («Карачун»). Водночас у риториці проросійської партії з’явилося підживлення антизахідних настроїв, причому «агентами заходу» постають локальні опоненти «ОПЗЖ» — партія «Порядок». «Результат буде сумний: розкрадені бюджети і позбавлені землі батраки-селяни. Через "Порядок" Порошенко фактично збирається продовжити свою антинародну політику зі знищення України і перетворення її в колонію більш розвинених країн і сировинну базу транснаціональних корпорацій», — пише «Деловой Славянск». Партія «Порядок», яку очолює менеджер ахметовського підприємства Муса Магомедов, пов’язана радше з Рінатом Ахметовим, а не з Порошенком, однак його ім’я чомусь не називають, воліючи змальовувати зовнішнього ворога — «Захід».

Читачів тут же лякають прийдешнім державним переворотом: «Насправді цілі акціонерів таких партій зовсім інші. Не секрет, що завдяки децентралізації бюджети громад виросли і стали цікавими навіть для гравців рівня Коломойського або Порошенко. Тому вони намагаюся зберегти в громадах осколки старої влади, вже злилися в екстазі з ЗЕ-фізіономіями. А також — планують завести своїх людей на посади мерів, сформувати в місцевих радах більшість з "слугами" і ЄС Порошенко, взявши під контроль бюджети об'єднаних громад».

«ОПЗЖ» в останній тиждень перед виборами посилила медійну активність, розміщуючи в різних медіа однакові рекламні матеріали та агресивно атакували інших кандидатів та політичні сили. Втім більшість матеріалів не містила прямих відсилок до кремлівських наративів, а стосувалася місцевих економічних проблем та потреб мешканців регіону (в тому числі миру, але без маніпулятивних акцентів).