Моніторинг (про)російської дезінформації в українських медіа за 5–11 жовтня 2020 року

Моніторинг (про)російської дезінформації в українських медіа за 5–11 жовтня 2020 року

21 Жовтня 2020
3147

Моніторинг (про)російської дезінформації в українських медіа за 5–11 жовтня 2020 року

3147
Які кремлівські меседжі поширювались у загальноукраїнських медіа.
Моніторинг (про)російської дезінформації в українських медіа за 5–11 жовтня 2020 року
Моніторинг (про)російської дезінформації в українських медіа за 5–11 жовтня 2020 року

У вересні-жовтні 2020 року протягом семи тижнів «Детектор медіа» проводить моніторинг (про)російських дезінформаційних наративів у загальнонаціональних медіа та в регіональному медіапросторі восьми областей — Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської. У кожній області ми аналізуємо онлайн-видання, новини телевізійних каналів, телеграм-канали та фейсбук-сторінки, що поширюють політичні новини. Готуючись до цього дослідження, експерти «Детектора медіа» склали перелік найпоширеніших дезінформаційних наративів, що трапляються в українських медіа та є суголосними з типовими меседжами кремлівської пропаганди. Методологію моніторингу та перелік типових наративів можна побачити тут. Щотижня на «Детекторі медіа» публікуються окремо загальноукраїнський та регіональний звіти. 

Моніторинг за 28 вересня — 4 жовтня, 21–27 вересня, 14–20 вересня, 7–13 вересня. 

Під «дезінформаційним наративом» у цьому моніторингу мається на увазі сталий набір тверджень або оцінок, який, на думку авторів моніторингу, загалом покликаний впливати на громадську думку, перебільшуючи або спотворюючи картину дійсності. Усі наративи з переліку є типовими для російських пропагандистських ЗМІ, тому в моніторингу фіксуються співзвучні з ними твердження та оцінки. Оскільки неможливо з’ясувати мотивацію тих чи інших журналістів, медіа або інших поширювачів медіаконтенту, автори моніторингу не стверджують, що вони займаються цілеспрямованою проросійською пропагандою, а, наприклад, не просто критикують чинну владу або певних політичних опонентів. А лише констатують, що в їхніх матеріалах з’являються меседжі, тотожні або близькі до наративів Кремля.

Із наближенням виборів (про)російські пропагандистські наративи все більше зближуються з передвиборчими гаслами «Опозиційної платформи — За життя». А проросійські медіа, які безпосередньо не належать Віктору Медведчуку, Сергію Льовочкіну та іншим політикам з «ОПЗЖ», йдуть в інформаційному фарватері тих, що їм належать. Частіше говорять зокрема про начебто підготовку фальсифікацій та переслідування опозиції.

Доводячи, що Україна за теперішнього керівництва приречена, проросійські медіа лякали скасуванням пенсій, закликали владу неодмінно купити російську вакцину, ефективність якої нібито доведена (насправді ні), виступали за скасування санкцій проти Росії задля порятунку української економіки тощо. Також спікери проросійських телеканалів стали частіше говорити про потребу в референдумі, який визначить, «куди йти» Україні.

Маніпулювали пропагандисти повідомленнями й коментарями про начебто «безрезультатну» й навіть «шкідливу» поїздку Володимира Зеленського до Великої Британії, а також про поїздку Віктора Медведчука до Москви як «акт доброї волі, гуманізму і патріотизму». У проросійських медіа з’явилося нове поняття — «коаліція війни», що прийшло на зміну «колективному Зеленському».

Україна — недодержава (failed state) залишається найпоширенішим (про)російським наративом в українських медіа. Він спрямований на дискредитацію як української державності загалом, так і чинної влади, а отже зниження рейтингу «коаліції війни» — збірного образу умовно проукраїнських політичних сил, до яких пропагандисти зараховують і «Слугу народу». Найчастіше повторювані цього тижня меседжі, які підживлюють цей наратив:

  • пенсій не буде, пенсійні внески вкрадуть, пенсіонерів хочуть знищити (ZIK, «112», «Вести», «Страна.юа», ZIK, «112», «Страна.юа»);
  • тарифи піднімуть у рази, й українці цього не переживуть («112», «112»);
  • пожежі на військових складах у Калинівці на Вінниччині влаштував Порошенко («Вести»);
  • пожежі в Луганській області — результат злочину й потурання влади (NewsOne);
  • нинішня влада — та сама команда Януковича, тільки з революційним пафосом і ще більшим свавіллям («Страна.юа»);
  • у владі — статисти, а не топменеджери (NewsOne);
  • це скликання Верховної Ради не добуде до кінця каденції («Эхо Киева»);
  • влада грабує українців («112», «112»), не бореться з тіньовим бізнесом, а кришує й хоче легалізувати (ZIK);
  • освіта в Україні знищена («Страна.юа»), медицина знищена (ZIK, «Эхо Киева»), електроенергетика знищена («112»), правоохоронні органи не працюють («Страна.юа», «Страна.юа»);
  • карантин — напівлегальний (ZIK), коронавірусну епідемію влада взяти під контроль не змогла, а гроші вкрала («112»);
  • авіація знищена, катастрофа Ан-26 — наслідок цього злочину («Страна.юа», ZIK);
  • політика санкцій проти Росії вбиває українську економіку («Страна.юа»);
  • регіони ігнорують вказівки Києва («Страна.юа», «112»);
  • українці втікають із країни («Эхо Киева»).

Приклад:

«Віктор Медведчук: В ВР внесен проект об отказе от зимнего времени "для борьбы с российской агрессией". Может, сразу примете Антироссийский кодекс как памятник вашей законодательной тупости? Заодно проголосуйте и Кодекс внешнего управления Украиной, ведь это два главных направления работы власти» (ZIK).

Україна — нацистська держава. На хвилі «війни пропаганд» довкола конфлікту в Нагірному Карабаху пропагандистські медіа, зокрема «Вести», «легалізували» в Україні вкид російського телеграм-каналу WarGonzo: начебто Азербайджан завербував бійців «Правого сектору» та полку «Азов». Фейк поширювала низка російських видань, зокрема пропагандистський Еadaily. Новину закинули в український інфопростір разом із запереченням Міністерства закордонних справ.

Для позиціонування України як «нацистської держави» використали й конфлікт ЛГБТ-спільноти з «Національним корпусом» через підсвітку торгівельно-розважального центру «Гуллівер» у Києві в кольорах веселки. Мітинг «Нацкорпусу» «Страна.юа» назвала «акцією залякування». «Радикалами» це ж видання називало людей, які зібралися під будівлею суду в Києві й намагалися завадити проїзду автозаку із Андрієм Антоненком — підозрюваним в убивстві Павла Шеремета.

Також «Страна» цього тижня писала, що українські праворадикальні організації постійно привертають увагу американських неонацистів, які «в останні роки вже не раз намагалися поповнити ряди "Азова"». Були й більш традиційні меседжі на підтвердження цього наративу: що влада хоче заборонити телерадіокомпаніям заперечувати російську агресію («Страна.юа», «112», «Вести», «Страна.юа»), переписує історію («Вести») тощо.

Приклад:

«Олена В. , вчителька з Чернігова: Я, конечно, стараюсь придерживаться этих новых трактовок — просто чтобы в меня не летели камни. Но стараюсь сохранять историческую правду. Мол, раньше этот период называли Великой Отечественной войной, а сейчас принято по-другому. Я, с одной стороны, так не предаю свою совесть и профессию.

А с другой, перестраховываюсь. Потому что дети разные бывают. Кто-то придет домой и расскажет родителям, а родители у нас сейчас очень активные… Могут донести, что учитель что-то не то сказал на уроке про Великую Отечественную войну. У меня лично таких ситуаций не было, но в наше время надо быть с этим осторожным» («Вести»).

Наративи Зеленський обманув виборців і Зеленський — це Порошенко-2 використовуються в межах кампанії з дискредитації влади, що накладається на передвиборчу боротьбу. Зокрема в проросійських медіа можна побачити, що:

  • Зеленський не виконав обіцянку знизити тарифи (NewsOne);
  • не спростив перетин лінії розмежування з окупованими територіями Донецької та Луганської областей і процедуру отримання пенсій для мешканців цих територій («Страна.юа»);
  • боїться радикалів («112») і тільки грає роль президента («112»);
  • «референдуми, які обіцяв Зеленський, повинні бути не з питань проституції, а по землі і тому, куди ми йдемо» (NewsOne);
  • забрав у мешканців Донбасу право голосу (Mignews, ZIK);
  • не може чи не хоче закінчувати війну (ZIK);
  • Зеленський повторює курс режиму Порошенка і штовхає Україну до НАТО («112»);
  • Зеленський і Порошенко — таємні друзі («Страна.юа», NewsOne);
  • люди Зеленського очолили корупцію («112») тощо.

Приклад:

«Олександр Скубченко: А Зеленский разве хоть что-то сделал, чтобы его если не любили, то хотя бы уважали?

Вот, например, ещё 8 июля 2019, уже более года назад, Зеленский заявил: "Вы знаете, чтобы получить пенсию, человек должен раз в 60 дней (пересекать КПВВ для получения пенсии). Мы предложили следующий шаг: пожалуйста, давайте разрешим людям быть людьми. Мы предложили срок в 1 год".

И что? С того момента до карантина и закрытия КПВВ в пунктах пропуска умерли более 20 пенсионеров, которые шли на очередную проверку ради пенсии. И не дошли. Уже при Зеленском.

Никто этим людям до сих пор так и не разрешил быть людьми. Хотя проблема решается очень просто: слова "60 дней" в нормативных актах изменяются на слова "360 дней".

Более того. "Ощадбанк" сообщил, что уже с 1 октября заблокированы десятки тысяч пенсионных платёжных карт внутренне перемещённых лиц. Ещё одна группа карт будет заблокирована с 1 ноября. Таким образом, общее число пенсионеров из ОРДЛО, которых лишат распоряжения своей собственностью — законной пенсией, достигнет около 200 тысяч человек.

То есть Зеленский не просто не улучшил положение пенсионеров ОРДЛО после Порошенко, но и даже ухудшил»Страна.юа»).

Зрив місцевих виборів. Попри те, що з наближенням дня виборів підстав вважати, що вони будуть скасовані, дедалі меншає, цей наратив набирає обертів. Тепер, окрім власне зриву та підготовки влади до фальсифікації (про це не раз заявляла «ОПЗЖ»), проросійські медіа лякають свою аудиторію заскладною виборчою системою, що дасть змогу комісіям не враховувати голоси; некваліфікованими й заангажованими членами комісій; загрозою коронавірусної інфекції на дільницях тощо:

  • влада не допускає опозиційних кандидатів до виборів (ZIK, «Подробности», NewsOne, Mignews, «Вести», «Страна.юа»), і це може закінчитись силовим протистоянням («Вести»);
  • «коаліція війни» намагається зірвати процес формування дільничних виборчих комісій («Вести»);
  • влада тисне на суди, щоб вони приймали рішення проти опозиції («112»);
  • причина скасування виборів у прифронтових ОТГ Донеччини та Луганщині — «бізнес на крові» і низькі рейтинги провладних партій («Эхо Киева»);
  • Україна не готова до виборів через загрозу коронавірусу («Страна.юа»);
  • Українці не зрозуміють виборчої системи («Вести») і псуватимуть бюлетені («112»);

Приклад:

«Сегодня власть ведет ожесточенную борьбу со своими политическими оппонентами, не гнушаясь никакими методами и приемами. "Зеленая" команда понимает, что кредит доверия, выделенный ей избирателями в прошлом году, исчерпан, а граждане давно разочарованы политикой действующей власти. Поэтому власть взяла на вооружение новый метод: преследование, давление, выбивание из предвыборной гонки тех, кто несет реальную угрозу режиму Президента Зеленского» (ZIK).

Переслідування опозиції. Дедалі більшає повідомлень про напади на агітаторів за «ОПЗЖ», іноді нічим не підтверджених або перебільшених («нападом» називають облитий фарбою намет). Але у проросійських медіа вже говорять про «фізичне знищення опозиції». Приводом для цього став напад на закарпатського кандидата від «ОПЗЖ» Павла Седляра. За кілька днів після нападу Седляр помер. І хоча підстав вважати, що напад був пов’язаний із політикою, поки що не знайшли, для проросійських медіа це очевидний факт, як і те, що поліція буде приховувати справжні причини (ZIK, «112»). Медіа «ОПЗЖ» звинувачують у «вбивствах опозиціонерів» (саме так, у множині) владу («112») і називають їх «итогом травли оппозиции» («112»).

Приклад:

«Всего этого ни власть, ни силовые структуры не замечают, и молодчики, пользуясь этим, крушат палатки "ОПЗЖ", избивают наших партийцев… Да это фашизм в чистом виде!" — так прокомментировал трагические новости народный депутат Украины, сопредседатель политической партии "Оппозиционная платформа — За життя" Вадим Рабинович в эксклюзивном интервью телеканалу "112 Украина".

"Убил неизвестный в балаклаве…" — это что за формулировка такая? Где полиция? СБУ? Все заняты коммерцией?" — возмутился политик, с сожалением констатировав, что при Президенте Владимире Зеленском "ни одно политическое преступление, а уж тем более убийство, так и не раскрыто» (MigNews).

Медведчук — надія України — пропагандистський наратив, який під час виборчої кампанії практично зливається з агітацією «ОПЗЖ». Проросійські медіа аналізованого тижня детально висвітлювали поїздку голови політради «ОПЗЖ» Віктора Медведчука до Росії, де він зустрівся з Путіним і попросив «про постачання російської вакцини проти коронавірусу в Україну» і про скасування російських санкцій проти українських машинобудівних підприємств. Путін, згідно з повідомленнями російських засобів масової інформації, сказав Медведчуку, що в Кремлі «всіляко зі свого боку готові сприяти відновленню російсько-українських відносин», і висловив надію, що у партії Медведчука «буде додаватися прихильників». Що ж до запитів Медведчука, то Путін сказав, що для їхнього виконання потрібна ініціатива України (хоча санкції з трьох підприємств таки зняли).

Медведчук також зустрівся із прем’єр-міністром Росії Михайлом Мішустіним. І оголосив, що він сам, його дружина і син вакцинувалися від коронавірусу російською вакциною «Супутник-5» в окупованому Криму.

У проросійських медіа можна було побачити такі меседжі:

  • Медведчук домовляється про постачання російської вакцини від коронавірусу в Україну (ZIK), натомість влада не бажає рятувати українців («112»);
  • державник Медведчук просив у Путіна не для себе, а для українців — незалежно від їхніх політичних уподобань («112»), проявив «найвищий ступінь патріотизму» (NewsOne);
  • лідери «ОПЗЖ» борються за мир, поки влада не зацікавлена в припиненні війни (NewsOne, «112», Mignews);
  • є лише один мирний план — план Медведчука, все решта — афери влади («112», «Вести»);
  • Україні й Росії потрібен міжпарламентський діалог (ZIK);
  • Захід боїться тандему Путіна й Медведчука (Mignews);
  • Путін і народ України вдячні Медведчуку й «ОПЗЖ» за «святкування 75-річчя перемоги над нацизмом» («112») тощо.

Приклад:

«Медведчук на встрече с Путиным попросил его оказать помощь Украине вакцинами от коронавируса. Вакцина, которой, кстати, сам он уже привился. Я еще раз повторяю, я не медик, но я знаю, что если есть шанс спасти людей, мы обязаны этот шанс хотя бы использовать. То, что Медведчук это сделал и попросил, я считаю, что это акт высочайшего гуманизма по отношению к украинскому народу. Молодец большой. Он просил не за себя, не за своих там каких-то знакомых, не за свою партию. Он просил, чтобы нам, независимо от политических каких-то, дали вакцину. Это первое. Я думаю, что мы к этому придем, потому что другой пока вакцины нет» («112»).

Серед матеріалів, які працюють на підживлення наративу Україну врятує дружба з Росією (іноді разом із Росією називають Китай, аби не звучати аж так беззастережно проросійські), траплялися такі тези:

  • необхідно поступово готуватися до взаємного скасування санкцій із Росією (ZIK);
  • Україні треба налагоджувати економічні зв’язки з Росією, бо ми не можемо продавати свої товари Євросоюзу (ZIK);
  • Україні потрібна російська вакцина від коронавірусу, бо свою вона створити не може (ZIK, Mignews);
  • українські бізнесмени «обривають телефони», шукаючи російську вакцину («Страна.юа»);
  • Україна постраждала від антиросійських санкцій («Страна.юа», Mignews, «112», ZIK, NewsOne).

Приклад:

«Путін підкреслив, що у нього "серце болить від того, що люди в Україні, які працювали на підприємствах, які були орієнтовані [на реалізацію продукції] в Росії, опинилися в складному становищі". Цю ситуацію необхідно виправити, зазначив російський лідер.

"Ми до цього готові, до того, щоб ця ситуація була перевернута і все з голови встало б на ноги. Але ми не можемо робити якихось винятків з переліку тих країн, які ввели проти нас санкції. Ось в цьому найголовніша проблема» (ZIK).

Посилення антизахідних настроїв. На додачу до пропаганди «миру з Росією» побільшало меседжів про посилення антизахідних настроїв в Україні разом із аргументами, які мали б ці настрої підживити. Пропагандисти критикували поїздку Зеленського до Великої Британії та домовленості, яких там досягли, зокрема щодо будівництва військових кораблів. Проросійські медіа поширювали такі меседжі:

  • кредит на озброєння не працює на українську економіку («Страна.юа»), обіцяні Лондоном 1,25 мільярда фунтів — кредит, частину якого витратять самі британці («Страна.юа»);
  • Україна стає колонією Великої Британії («Страна.юа»);
  • Зеленський пообіцяв Великій Британії військову базу під Миколаєвом («Страна.юа», «Вести»), а в Миколаївську область можуть ввести британські війська («Страна.юа»);
  • росіяни знову перехоплюють британські літаки над Чорним морем («Страна.юа»);
  • поляки упереджено ставляться до українців («Страна.юа»);
  • Росія і США посварилися через Україну («Страна.юа»);
  • США хочуть використати Україну як полігон («112»), як поле битви Росії і Заходу («112»);
  • Україну не візьмуть у НАТО ніколи («Вести»), в Євросоюзі її теж ніхто не чекає (ZIK, NewsOne, «112», Mignews, «Подробности»);
  • безвізовий режим України з ЄС працює виключно на європейську економіку (ZIK);
  • відносини України з ЄС і США сильно погіршилися, Захід погрожує Україні санкціями напередодні поїздки Зеленського до Брюсселя («Страна.юа», «Страна.юа») тощо.

Тим часом для демонстрації військової потуги Росії в український інфопростір вкидаються публікації про російський ракетний комплекс «Гермес», здатний докорінно змінити співвідношення сил — американський Javelin, мовляв, застарілий на його тлі («112» з посиланням на The National Interest).А «Вести» поширили заяву нардепа від «ОПЗЖ» Іллі Киви, який звинуватив азербайджанців у «повторенні геноциду вірмен-християн» і висловився проти підтримки територіальної цілісності Азербайджану. Кива закликав «приєднатися до тисячолітнього протистояння християнського і мусульманського світу і надання допомоги Вірменії в цій справі».

Приклад:

«Зеленский: "Это мы, украинцы, умирали на Майдане за европейской ментальности. Это у нас забрали, пусть и временно, наши территории - Крым и частично Донбасс. И больнее всего - это у нас погибло почти четырнадцать тысяч людей за отстаивание Европы в Украине."

По данным миссии ООН, из этих 14000 людей примерно 4000 погибших в Донбассе были гражданскими лицами, 4500 — военнослужащими украинской армии, а 5500 — поддерживаемыми Россией вооруженными боевиками.

Хочу спросить у Володимира Зеленського, а 4000 убитых мирных жителей Донбасса точно за "отстаивание Европы в Украине" погибли? Или их ваша "европейская ментальность" убила?

А 5500 тех, кого вы террористами называете, тоже за "отстаивание Европы в Украине" погибли? Или они, наоборот, против, а не "за" погибли?

И сколько ещё должно умереть за эту вашу "европейскую ментальность", чтобы Вы, наконец-то, закончили эту братоубийственную войну, господин президент?»Страна.юа»).

Зовнішнє управління. Тези про «Захід», який контролює українську владу й диктує їй, що робити, не втрачають популярності у проросійських ЗМІ. Зокрема вони стверджували цього тижня таке:

  • Україна не зберегла нейтралітет щодо ситуації в Білорусі, бо влада «підмахнула» західним господарям («112»);
  • команда Зеленського годує зовнішніх управлінців за рахунок українського народу (ZIK);
  • Захід впливає на владу через НАБУ, САП та інші антикорупційні структури («Вести»);
  • тарифи зростають на вимогу Міжнародного валютного фонду (NewsOne);
  • Захід хоче контролювати українську судову владу, правоохоронну систему, банки, керівників і членів наглядових рад державних корпорацій і концернів (ZIK);
  • Євросоюз погрожує санкціями політикам, які борються з корупцією в органах, які мали би бути антикорупційними («Страна.юа», «Страна.юа»);
  • Україна — це банкомат Європейського союзу («Вести»);
  • «Супрун разом зі своїми активістами переходять на утримання до Сороса» («Вести»);
  • у наглядових радах міжнародна корупція — під дахом посадових осіб України та США («112», «Эхо Киева»);
  • «Україну не можна вважати незалежною державою» («Эхо Киева») тощо.

Приклад:

«Что представляет собой сегодня Украина и действующая власть? Сегодня Президента окружают и опекают два олігарха - Ахметов и Пинчук. Их семьи и они давно проживают в Лондоне, прибыль от бизнеса в Украине находится в банках мировой финансовой столицы, бизнес управляется выпускниками оксфордов и гарвардов. Эти украинские "патриоты" владеют половиной медиапространства Украины, являются, как говорят, счастливыми обладателями паспортов Великобритании. Сегодняшний Кабмин Украины возглавляет представитель бизнеса Ахметова, а весь Кабмин – это, практически, ставленники наших новоявленных английских олигархов. Лояльны к туманному Альбиону и в Верховной Раде большая часть "Слуг народа", "Голоса", "Батькивщины", да и как мы знаем, дети экс-президента Порошенко тоже грызут гранит науки в Англии", - высказался Бурмич

Он также упомянул о возможности создания британских военных баз в Очакове. По его мнению, Лондон делает всё возможное, чтобы усилить своё влияние в Украине.

"Чего же тогда удивляться, что наш, а может уже не наш, президент хочет строить военную базу в Очакове. Ответ прост – английский бизнес английских олигархов, антиукраинское медиапространство, проанглийскую власть должны защищать английские десантники. Великобритания - морская держава и чтобы держать колонии в узде, им нужны выходы к морю, вот потому они будут все делать, чтобы не допустить укрепления действительно патриотических проукраинских сил в Николаевской и Одесской областях, что мы сегодня и наблюдаем» (Mignews).

Громадянська війна. Наратив, незмінна популярність якого не залежить від виборів, — твердження, що війна на Донбасі є громадянським конфліктом, а Росія — не агресоркою, а арбітром. Втім під час кампанії політики з «ОПЗЖ» частіше говорять, що війни насправді немає або вона громадянська, принагідно називаючи головним миротворцем Віктора Медведчука і звинувачуючи владу в небажанні досягнути миру. Зокрема ми зафіксували такі меседжі:

  • «Макрон на саміті Нормандської четвірки говорив про необхідність закріпити особливий статус Донбасу в Конституції» («Страна.юа» з посиланням на Politico);
  • українська делегація винна у зриві перемир’я на Донбасі (NewsOne, Mignews, «Вести»);
  • Україна винна у заморожуванні перемовин контактної групи в Мінську («Подробности»)
  • влада імітує розв’язання конфлікту на Донбасі (ZIK), не хоче миру (ZIK), через неї обмін полоненими на межі зриву («112»);
  • «Коли у Зеленського повторюють за Порошенком: спочатку кордон, потім вибори — це лише ультиматум, а не план» («Страна.юа») тощо.

Приклад:

«Сомнительно не просто умение украинской команды договариваться. Возникают вопросы относительно того, нуждаются ли вовсе представители стороны в мирном небе для украинцев, или же заинтересованы лишь в политических баллах, необходимых для их собственного дальнейшего выживания. К сожалению, ответ сегодня явно не в пользу мира» (NewsOne).

Наративи Втрата Криму — вина України, Майдан — це помилка та Розкольники ПЦУ порівняно менш популярні, втім трапляються. «Страна.юа» пише, що Янукович не винен у втраті Криму, й посилається на рішення суду, яке нібито «виправдовує колишнього гаранта в частині пособництва діям, спрямованим на зміну кордонів України». Також це видання поширює як звичайну новину інформацію про намір окупантів вписати в підручники історії «українську окупацію» Криму до 2014 року.

Український Майдан деякі ЗМІ згадували в контексті протестів у Киргизстані («Вести», «Страна.юа»). Традиційно в таких матеріалах Майдан та інші «кольорові революції» зображені деструктивними переворотами, інспірованими Заходом, аби нашкодити Росії. Хоча в цьому випадку Росія, здається, навпаки — зацікавлена в протестах. «Страна.юа» цитує колишнього соратника Ющенка (і активного учасника Помаранчевої революції) Давида Жванію — він називає Революцію гідності «державним переворотом».

«Жертвами розкольників ПЦУ» «Вести» зобразили парафіян Московського патріархату на Буковині, які будують новий храм після того, як їхній старий відійшов до помісної церкви.

Матеріал підготовлений у співпраці з інформаційною агенцією Guildhall.

Фото: ТАСС

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3147
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду