15:00
Четвер, 24 Вересня 2020

Моніторинг (про)російської дезінформації в українських медіа за 7–13 вересня 2020 року

2 314
Які кремлівські меседжі поширювались у загальноукраїнських медіа.
Моніторинг (про)російської дезінформації в українських медіа за 7–13 вересня 2020 року
Моніторинг (про)російської дезінформації в українських медіа за 7–13 вересня 2020 року

У вересні-жовтні 2020 року протягом семи тижнів «Детектор медіа» проводить моніторинг (про)російських дезінформаційних наративів у загальнонаціональних медіа та в регіональному медіапросторі восьми областей — Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської. У кожній області ми аналізуємо онлайн-видання, новини телевізійних каналів, телеграм-канали та фейсбук-сторінки, що поширюють політичні новини. Готуючись до цього дослідження, експерти «Детектора медіа» склали перелік найпоширеніших дезінформаційних наративів, що трапляються в українських медіа та є суголосними з типовими меседжами кремлівської пропаганди. Методологію моніторингу та перелік типових наративів можна побачити тут. Щотижня на «Детекторі медіа» публікуватимуться окремо загальноукраїнський та регіональний звіти.

Кількість прикладів наративів проросійської пропаганди, виявлених в українських медіа протягом аналізованого тижня:

 

Кількість повторюваних меседжів з окремих категорій (найбільше — «Україна — недодержава», «Україна — нацистська держава», «Громадянська війна» й «Зовнішнє управління) вказує на просування через проросійські та «всеїдні» медіа кремлівських пропагандистських наративів, які є складовою кампаній, спрямованих на дискредитацію українських державних інститутів, створення передумов для вимушеного ухвалення владою певних вигідних Кремлю рішень аж до зміни зовнішньополітичного курсу України. Історію формування таких наративів можна простежити за допомогою моніторингу проникнення російської пропаганди в український медіапростір, який проводить «Детектор медіа». Ще одна ймовірна мета поширення таких меседжів — активізація певних цільових аудиторій в Україні для дестабілізації внутрішньополітичної ситуації та впливу на результати прийдешніх виборів. Деякі українські ЗМІ, політичні та громадські діячі, що не належать формально до проросійського табору, піддалися рефлексивному контролю з боку кремлівських маніпуляторів.

Найбільше проросійських наративів було помічено у виданні «Страна.ua», на телеканалах «112», NewsOne та ZIK, на телеканалі «Інтер» та його новинному сайті podrobnosti.ua, в онлайн-виданнях «Вести», mignews.com.ua (видання належить одному з лідерів проросійської опозиції Вадиму Рабиновичу), а також на партійних ресурсах політсили «Опозиційна платформа — За життя» (далі «ОПЗЖ»), на фейсбук-сторінках гостей телестудій та коментаторів перелічених ресурсів, на їхніх ютуб- і телеграм-каналах. Загалом більшість ресурсів, які генерують і поширюють ці меседжі, прямо чи опосередковано пов’язана з «ОПЗЖ».

Найпоширеніші наративи

Україна — недодержава. Одним із ключових наративів, які (про)російські пропагандисти просувають в українських медіа, є наратив про Україну як failed state. Є низка різних меседжів, що працюють на його підкріплення. За тижневий період моніторингу зафіксоване, зокрема, поширення панічних настроїв щодо COVID-19 і карантинних обмежень (повідомлення про нібито переповнені лікарні, відмову в госпіталізації тяжкохворих, розкрадання «коронавірусного» бюджету, корупційні схеми на лабораторних тестах тощо), яке у свою чергу пов’язують із «протистоянням» Києва та регіонів. У цих матеріалах центральна влада в уже звичній для Кремля манері позиціонувалась як слабка, некомпетентна, корумпована і ворожа для українців.

Подекуди «сигнали» йдуть безпосередньо з Росії. Так, про страйк шахтарів у Кривому Розі, які вимагають поліпшення умов праці й навіть написали листа євродепутатам, повідомили російські медіа Regnum, TASS, «Известия» та інші. «Страна.ua» в свою чергу звинуватила українські телеканали в ігноруванні криворізьких протестів та погроз на адресу страйкарів. (Насправді в новинах центральних каналів чотирьох великих телегруп новин про це справді не було, однак страйк висвітлювали телеканали NewsOne, «112», «Наш», «24» і суспільний «UA: Перший».)

«Колективного Зеленського», як деякі пропагандисти зневажливо називають парламентську монобільшість та державних діячів, пов’язаних зі «Слугою народу», звинувачують у неспроможності подолати епідемію та викликану нею економічну кризу, врегулювати тарифи, впоратися із безробіттям та навіть написати дієвий план роботи уряду. Все це, за версію проросійських ЗМІ, має призвести до розпаду України, а карантинні та інші «бунти» регіонів — свідчення того, що вони вже готові до відокремлення.

Приклад:

«Нам нужно осознать — нас больше насилуют, чем любят, вывозя из Украины все под лозунгами демократии!»;

«А что мы имеем сегодня? Нам дали 1,2 млрд, и правительство сдало всю страну в аренду, тогда как в это же время Польша 120 млрд. Евродепутаты ходят в вышиванках и рассказывают, что Украина — форпост демократии… Так, может, лучше бы нам 120 млрд дали?..»;

«Президент Украины Владимир Зеленский пообещал нам реформы и главным ответственным за их проведение назначил Михаила Саакашвили. Тот, немного "поработав", громко заявляет о своем возвращении в Грузию. Проходит день — передумал и говорит: все же остаюсь в Украине. Проходит еще день и планы снова поменялись — Саакашвили собирается быть главой правительства Грузии, но уже после парламентских выборов… Хочу спросить: а где обещанные реформы?» (MigNews, 13.09.2020).

Україна — нацистська держава. Позиціонування України як такої, де владу нібито захопили радикальні націоналісти, що займаються переписуванням історії, потурають дискримінації на тлі національності та глорифікують злочини під час Другої світової війни, — один зі стовпів російської дезінформації. Однак за останній тиждень пропагандисти показово часто звинувачували українську владу, яку не припиняють схиляти до проросійського курсу, в боязні радикалів, які начебто диктують їй свою волю через вуличні акції протесту. Цими акціями, за версією російських пропагандистів, керує попередній президент Петро Порошенко.

Ньюзмейкером тижня в цій темі став ексмер Києва Леонід Черновецький, який через суд вимагає від Кабміну внесення до Верховної Ради закону про російську мову як другу державну, створюючи уявлення про нібито актуальність подібних законодавчих ініціатив. Про це писали російські медіа — TASS, «Русская весна», Gazeta.ru, «Звезда», Life.ru та інші — та їхні українські союзники «Страна» і «112». На цьому ж полі грали новини про утиски російськомовних телеканалів. Зокрема згадували законопроєкт про медіа, який проросійські ресурси (як-от «Страна») називають «репресивним законом», а також вислів в ефірі телеведучої каналу «1+1» Наталії Мосейчук про український Миколаїв, де «пахнет русским духом» (про це писав сайт znaj.ua).

Для підживлення тези про нібито підтримку нацизму, культурний геноцид і насильницьку українізацію в країні маніпулятори використали критику ініціативи Київського національного університету імені Шевченка по виданню мемуарів полковника армії Української народної республіки Костя Смовського, а також ініціативи Інституту національної пам’яті, який хоче профінансувати створення та популяризацію українських комп’ютерних ігор (ZIK, MigNews).

Вигідним для Кремля було і «протистояння» українських силовиків та хасидів, які намагалися через кордон із Білоруссю потрапити на територію України. Ця ситуація була використана для звинувачення України в антисемітизмі. Провокація з табличкою «Хасиди не обслуговуються» в Умані розійшлася проросійськими медіа.

Приклад:

«У украинского народа хотят украсть историю, подменив "контентом"» Подробности», 10.09.2020);

«Керівник Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, виступив з новою ініціативою: створити якісь історичні ігри, "які будуть розвивати критичне мислення на основі історичних матеріалів, щоб дійсність не спотворювалася". І, як слід розуміти, за допомогою цих ігор прищеплювати суспільству "правильне" сприйняття історії для виконання свого головного завдання: "подолання історичних міфів і опору російській агресії в інформаційній сфері"»;

«"Мова йде про створення ігор, відеороликів, мобільних додатків. Як український, так і польський ІНП мають практику створення подібних речей", — зазначив Дробович.

Щоб було зрозуміло, що має на увазі Дробович, наведу конкретний приклад: київська студія Starni Games в 2020 році випустила гру під назвою Strategic Mind: Blitzkrieg. Фіналом одного зі сценаріїв цієї гри є парад Гітлера на Красній площі» (ZIK, 10.09.2020).

Громадянська війна. Третім за популярністю став наратив про громадянську війну в Україні, згідно з яким Росія — не агресорка, а лише арбітр і рятівниця від гуманітарної кризи. Російські медіа та їхні українські союзники намагалися дискредитувати результати зустрічі радників «нормандської четвірки». Зокрема звинувачували українську сторону у зриві переговорів, невиконанні Паризького комюніке та мінських протоколів. Низка російських видань заявила, що підстав для проведення саміту «нормандської четвірки» немає; це підтримала «Страна.ua». Наративи про громадянську війну поширювали «112» і ZIK.

Нарікання на нібито провокації з боку української армії стали передумовами для звинувачення України у зриві перемир’я. Пропагандисти стверджують, що Київ не контролює власну армію, влада не хоче врегулювати конфлікт, не дотримується режиму припинення вогню та продовжує «геноцид» мирних мешканців Донеччини та Луганщини.

Прокремлівські ресурси активно використовували ситуацію навколо планів спільної інспекції українських військових, представників сепаратистів та ОБСЄ українських позицій біля Шумів на Донбасі. Найбільш цитованим у цій темі став допис головного редактора «Цензор.нет» Юрія Бутусова, який закликав не виконувати «злочинний наказ» верховного головнокомандувача Зеленського та застосувати зброю проти ворожих сил, які наблизяться до позицій української армії. Його цитували, зокрема, «Вести» і «Страна». «Русская весна», MK.ru, riafan.ru, Regnum та інші російські медіа писали, що інспекція зірвалася через українських радикалів і це загрожує новим етапом кровопролиття.

Приклад:

«Время Ч для Донбасса. Сорвется ли сегодня перемирие и почему началось обострение на фронте.

Перемирие сорвется. Главным фактором здесь видится позиция "партии войны" в Украине. Первые боевые потери на фронте, которые уже зафиксированы, уже вызвали обвинения в адрес Зеленского в предательстве и трусости из-за отсутствия должной реакции. И, чтобы сбить волну, Банковая может сделать какие-то шаги, призванные показать, что президент может "дать сдачи" на Донбассе»Страна.ua», 07.09.2020).

Зовнішнє управління. Російські та проросійські-в-Україні ЗМІ не припиняють переконувати аудиторію в тому, що, крім «націоналістів», владу в Києві контролюють Сполучені Штати Америки та європейські держави. «Аргументами» на користь цих тез протягом аналізованого тижня були:

  •  звільнення директора державного концерну «Укроборонпром» Айвараса Абромавичуса, якого традиційно називають «ставлеником Заходу» (що також працює на дискредитацію українського військово-промислового комплексу) («Вести»);
  • ситуація довкола Національного антикорупційного бюро і персонально Артема Ситника, якого прив’язують до так званих західних агентів-«соросят» (до новин російського Regnum цього тижня потрапила цитата Андрія Деркача про справи «соросят, які потрапляють до НАБУ та лежать там роками») («ГолосUA»);
  • обговорення земельної реформи, в межах якого постійно звучить меседж про розпродаж українського багатства іноземцям, а рішення при відкриття ринку сільськогосподарської землі називають державною зрадою («112», ZIK);
  • підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, з якоїсь причини також вигідне «зовнішньому керівництву» України («Інтер»);
  • утиски опозиції (конкретно — «Опозиційної платформи — За життя»), проти якої в інтерпретації російської пропаганди воює навіть не влада України, а «колективний Захід», зацікавлений у продовженні війни та контролі над країною (ZIK).

Приклад:

«Облом соросят: ОПЗЖ наступила на горло грантоедской песне

Всю последнюю неделю в лагере соросят царит депрессия и уныние. Сначала КСУ принял решение о незаконном назначении Артема Сытника, заблокировав работу НАБУ и поставив под сомнение все результаты деятельности органа, который был сформирован США для контроля над вороватыми туземцами. Валится вся антикоррупционная настройка, которую американцы тщательно выстраивали последние годы. А тут еще и Минздрав поломал схемы международных закупок медпрепаратов, на которых грели руки и другие части тела "внуки дедушки Сороса". Но внезапно одна из кормушек исчезла, а это, между прочим, около двух миллиардов гривен. К ужасу агентов внешнего влияния, из перечня договоров о закупке лекарств выбыл международный контрагент ЮНИСЕФ. При Супрун такой "бодяги" не было»ГолосUA», 10.09.2020).

Зрив місцевих виборів. Активно просувається наратив про намір влади зірвати проведення місцевих виборів. Аргументи — зниження рейтингу «Слуги народу» та, як наслідок, страх влади втратити позиції (які захопить «Опозиційна платформа — За життя». Можливе скасування виборів також пов’язують з епідемією, яку Зеленський нібито може використати як привід. Таким чином проросійські пропагандисти делегітимізують місцеві вибори, створюють передумови для дестабілізації під час їх проведення (звинувачення в підготовці фальсифікацій, наративи про політичну кризу або розкол України внаслідок виборів, зростання підтримки проросійських сил).

Оскаржуючи та критикуючи заборону проведення місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах, близьких до лінії фронту, проросійські політики та ЗМІ намагаються розбурхати протестні настрої в громадян, заявляючи, що їх нібито позбавили голосу.

Приклад: «Влада може перенести місцеві вибори, щоб за виграний час "розібратися" з конкурентами, – Шарій. Цілком можливо, я підозрюю, що у них в голові прокручується заборона "Партії Шарія" і партії "Опозиційна платформа — За життя". Або заборона всіх партій, які можуть скласти хоч якусь конкуренцію» (ZIK, 07.09.2020).

Загроза державного перевороту. Намагаючись створити передумови для розхитування внутрішньополітичної ситуації в Україні, пропагандисти просувають наратив про підготовку державного перевороту. За ним, згідно з версією російських ЗМІ, стоятиме Петро Порошенко. Цей меседж супроводжує у проросійських медіа новини про «нацизм» в Україні та неспроможність влади впоратись із радикалами, які «захопили вулицю». На користь цих наративів зіграв і заклик Юрія Бутусова стріляти по інспекції в Шумах. «Вбити офіцерів, зірвати перемир'я. Як "партія війни" готує майдан проти Зе через інспекції на Донбасі», — з таким заголовком вийшов редакційний матеріал «Страна.ua».

Серед гаданих приводів для державного перевороту називають «ваґнерґейт». Адже прибічники Петра Порошенка звинувачують Зеленського в державній зраді та вимагають створення парламентської слідчої комісії для розслідування цієї історії. Проросійські медіа охоче підтримують і поширюють заяви українських політиків щодо «державної зради» (наприклад, «Вести»).

Наративи «Зеленський обманув виборців» і «Зеленський — Порошенко-2» поєднуються в межах кампанії з дискредитації українського президента, покликаної знизити підтримку «Слуги народу» на місцевих виборах. У межах цієї кампанії лунають меседжі

  • Зеленський не виправдав сподівання своїх виборців;
  • Зеленський продовжує почату Порошенком антиросійську політику й корупційні схеми;
  • Зеленський є номінальним президентом і нічого не вирішує без вказівки західних кураторів

та інші.

Приклад: «... сталося очікуване: противники будь-яких компромісів щодо Донбасу закликають вбивати інспекторів із "ДНР", оголосили збір "третього Майдану" і заявляють, що не дозволять Зе "втекти до Ростова"... Один із найскандальніших дописів написав вчора головний редактор сайту "Цензор" Юрій Бутусов. Він закликав вбити представника "республіки", який сьогодні о 14:00 з'явиться на українських позиціях біля Горлівки, а також зірвати припинення вогню.

"Виконувати злочинні накази не можна. Тому людина, яка завтра ліквідує генерал-майора ЗС РФ Руслана Вахітова, а також інших російських офіцерів — учасників "інспектування" позицій ЗСУ, організованого за наказом президента, заслужить на шану та повагу в історії України. Такий вчинок надійно зірве взагалі всі ці опереткові спроби "зазирнути в очі"»Страна.ua», 10.09).

Переслідування опозиції в Україні. Окремо від наративу про «нацистську державу» слід виділити наратив «переслідування опозиції», який актуалізується з наближенням місцевих виборів. Пропагандистам важливо донести до аудиторії, що влада готова на все аж до скасування виборів саме зі страху перед майбутніми успіхами опозиції (насамперед «ОПЗЖ»). Для цього штучно створюють інформаційні приводи та роздмухуються малозначущі події — наприклад, напади представників відомих або маловідомих організацій на агітаційні намети «ОПЗЖ» і «Партії Шарія». Приклади — заяви «ОПЗЖ» про напади на представників партії в Маріуполі, в Кураховому, атака на автобус із членами організації «Патріоти — За життя» тощо. Зокрема низка проросійських ресурсів поширили повідомлення про нагородження нападників на автобус Іллі Киви грамотами «Народний герой України», не уточнивши, що йдеться про неофіційну нагороду — фактично приватну ініціативуВести»).

7 вересня на сайті «Вести» з’явилася новина з посиланням «на джерело в силових структурах, які перебувають у тісному контакті з радикальними угрупованнями», згідно з якою «націоналісти готують замах на главу політради партії "Опозиційна платформа — За життя" Віктора Медведчука… з метою дестабілізації ситуації в країні». «Націоналісти з "Нацкорпуса" і "Азова" вже деякий час погрожують розправою представникам "ОПЗЖ", вимагаючи заборонити їхню діяльність в Україні. В останні місяці ці загрози супроводжуються збройними нападами на опозиціонерів», — ідеться в матеріалі.

Приклад: «Радикали виконують політичні замовлення, куратор організації "Патріоти За життя"

Олег Ширяєв зауважив, що сьогодні "Національний корпус" став терористичною організацією, яка несе загрозу для суспільства.

"Чим просочений їхній патріотизм? Він просякнутий кров'ю, він просякнутий загрозою. Вони виконують політичні замовлення", наголосив куратор організації "Патріоти За життя".

"Останніх шість років наша влада їх не чіпала, бо вони були вигідні Порошенку, були вигідні олігархам. Зараз, в той момент, коли олігархи їх не фінансують і вони вже не цікаві, вони ось такими діями, які вони здійснюють, намагаються залучити у свої ряди людей і залучити до себе фінансування. Але цього вже ніколи не буде, вони нікому не цікаві", заявив Олег Ширяєв» (ZIK, 11.09.2020).

Медведчук — надія України. Віктора Медведчука і його соратників пропагандисти, пов’язані з «ОПЗЖ», представляють єдиною надією України на порятунок від радикальних націоналістів та розрухи. Моніторинг показав, що проросійські ресурси не цураються називати Медведчука й партію «ОПЗЖ» миротворцям, такими, що «відстоюють національні інтереси України», а також стверджувати, що їх переслідують, бо вони єдині здатні говорити на рівних з Росією. План «ОПЗЖ» щодо виведення України з кризи називають єдиним дієвим, а команду «ОПЗЖ» — саме тими професіоналами, яких бракує, щоб вивести Україну з економічної кризи.

Приклад: «Согласно свежим данным соцопросов, у Слуг народа рекордное падение рейтинга. У партии Медведчука, наоборот — рекордный рост. "Следовательно, в обществе присутствует огромный запрос на возвращение к нормальной жизни

Запрос на возвращение к нормальной жизни — без бандитов-патриотов, без войны, без бесчинств уличных банд» («Страна.ua», 13.09.2020).

Посилення антизахідних настроїв. До наративу про зовнішнє управління, який працює на посилення антизахідних настроїв серед українців, важливо додати спроби Росії погіршити відносини України зі стратегічними партнерами по міжнародних інституціях і особливо з НАТО.

Появу в небі над Україною американських стратегічних бомбардувальників і спільне патрулювання з українськими військово-повітряними силами взялися дискредитувати чи не всі проросійські ресурси. Деякі ЗМІ поширили заяву «ОПЗЖ», яка закликала керівництво держави заборонити польоти над її територією американських літаків, нібито «оснащених ядерною зброєю… інакше Україна ризикує перетворитися в потенційну ціль у разі збройного конфлікту». Що метою B-52 є нібито відпрацювання удару по російському Калінінграду, заявили в Міноборони Росії.

Також для поширення антизахідних настроїв і погіршення українсько-турецьких відносин був запущений меседж про сприяння Служби безпеки України турецьким спецслужбам, які затримали в Одесі члена курдського опору Ісу Озера.

Власне, на дискредитацію співробітництва України із західними партнерами працювало поширення меседжів про те, що американська компанія після розслідування Time відмовилася від ідеї поставок газу в Україну, а також продовження фейкової кампанії про «американські біолабораторії».

Приклад: «Украинской власти мало биолабораторий Пентагона теперь над Украиной будут летать американские бомбардировщики, способные нести ядерное оружие.

Появление впервые в истории нашей страны иностранных ядерных бомбардировщиков над территорией Украины сложно расценивать иначе как зловещее предзнаменование. Усилился риск того, что украинская земля и дальше будет использоваться в целях геостратегической конфронтации и ей уготована роль Афганистана XXI столетия. Более того, обозначилась угроза обмена ядерными ударами на территории Украины. "Жизненно важные учения" могут превратить нашу землю в безжизненное пространство» (MigNews, 09.09.2020).

Втрата Криму — вина України. Просування меседжів про «здачу» Криму керівництвом України за нібито сприяння з боку західних країн спрямоване на посилення антизахідних настроїв. Українську владу також звинувачують у свідомій організації гуманітарної катастрофи на півострові через відмову постачати воду, що нібито легалізує анексію Криму Росією. Україну зрештою позиціонують як «агресорку» проти мешканців Криму. Позиція Києва, який не раз повторював, що Україна буде постачати воду в Крим після деокупації, та ООН, яка підтверджувала, що відповідальність за постачання мешканців окупованих територій лежить на окупанті, в цих матеріалах не враховується («Вести», «Страна.ua», ZIK).

Приклад: «Хто здав Крим? Олександр Лазарєв заявив про причетність зовнішньополітичних сил

"Є чимало питань, на які кожен українець чекає відповіді, хто допустив здачу Криму, хто його здав, а також хто рекомендував такі дії стосовно українського півострова.

"Третє питання хто рекомендував? Адже такі особи теж існують, які сказали, що ви тут, будь ласка, здайте, ви тут мовчіть і тут все буде добре. Чому цього зараз ніхто розслідувати не буде? Бо якщо почати копати цю ситуацію, ми копнемо глибше і копнемо вже до зовнішніх сил. А зовнішньополітичні сили, які фактично брали участь в цьому процесі, ми дійдемо до групи Байдена-Обами, тобто до Демократичної партії США, яка замішана в цій ситуації. І тому "Слуга народу", яка поставила ставку зараз саме на Демпартію США, цього робити не буде. Тому і будуть закриватися справи, і будуть наздоганяти Порошенка тільки візуально для того, щоб створити інформаційний привід не є вони ворогами» (ZIK, 09.09.2020).

Розкольники ПЦУ. Проросійські медіа протягом тижня дискредитують українську церкву не надто активно. Протягом тижня зафіксовані кілька спроб зімітувати утиски релігійних конфесій в Україні: матеріали про конфлікт місцевої влади і націоналістів зі священником УПЦ МП на Львівщині через підозру у незаконній спробі зведення храму та заяву Московського патріархату через «погрози відібрати новозбудовані храми УПЦ».

Приклад: «Церковный конфликт. Во Львовской области активисты "наехали" на священника

Мэр города Игорь Грынькив сообщил каналу, что уже подал в суд. Вместе с тем 7 сентября местные активисты Нацкорпуса провели митинг у стен мэрии, потребовав от властей отреагировать на происходящее более активно и принять меры против священника. На выполнение выдвинутых требований правительству Золочева было отведено 2 недели. "Власть показывает свою беспомощность перед представителями церкви оккупанта", — заявили они»Вести», 09.09.2020).

Матеріал підготовлений у співпраці з інформаційною агенцією Guildhall

Під «дезінформаційним наративом» у цьому моніторингу мається на увазі сталий набір тверджень або оцінок, який, на думку авторів моніторингу, загалом покликаний впливати на громадську думку, перебільшуючи або спотворюючи картину дійсності. Усі наративи з переліку є типовими для російських пропагандистських ЗМІ, тому в моніторингу фіксуються співзвучні з ними твердження та оцінки. Оскільки неможливо з’ясувати мотивацію тих чи інших журналістів, медіа або інших поширювачів медіаконтенту, автори моніторингу не стверджують, що вони займаються цілеспрямованою проросійською пропагандою, а, наприклад, не просто критикують чинну владу або певних політичних опонентів. А лише констатують, що в їхніх матеріалах з’являються меседжі, тотожні або близькі до наративів Кремля.   

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2314
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду