У вересні-жовтні 2020 року протягом семи тижнів «Детектор медіа» проводить моніторинг (про)російських дезінформаційних наративів у загальнонаціональних медіа та в регіональному медіапросторі восьми областей — Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської. У кожній області ми аналізуємо онлайн-видання, новини телевізійних каналів, телеграм-канали та фейсбук-сторінки, що поширюють політичні новини. Готуючись до цього дослідження, експерти «Детектора медіа» склали перелік найпоширеніших дезінформаційних наративів, що трапляються в українських медіа та є суголосними з типовими меседжами кремлівської пропаганди. Методологію моніторингу та перелік типових наративів можна побачити тут. Щотижня на «Детекторі медіа» публікуватимуться окремо загальноукраїнський та регіональний звіти.

Попередні матеріали моніторингу: 7—13 вересня, 14—20 вересня.

Примітка: під «дезінформаційним наративом» у цьому моніторингу мається на увазі сталий набір тверджень або оцінок, який, на думку авторів моніторингу, загалом покликаний впливати на громадську думку, перебільшуючи або спотворюючи картину дійсності. Усі наративи з переліку є типовими для російських пропагандистських ЗМІ, тому в моніторингу фіксуються співзвучні з ними твердження та оцінки. Оскільки неможливо з’ясувати мотивацію тих чи інших журналістів, медіа або інших поширювачів медіаконтенту, автори моніторингу не стверджують, що вони займаються цілеспрямованою проросійською пропагандою, а лише констатують, що в їхніх матеріалах з’являються меседжі, тотожні або близькі до наративів Кремля.

Луганська область (вільна частина)

Протягом тижня моніторингу 21–27 вересня набір проросійських дезінформаційних наративів був різноманітним. Загалом було проаналізовано 15 онлайн-видань, три телеканали, шість телеграм-каналів та десять сторінок у фейсбуку (пабліки та групи), які висвітлюють події в Луганській області, зокрема в найбільших її містах: Сєверодонецьку, Лисичанську, Рубіжному і Старобільську.

17 публікацій містили або підкріплювали проросійські дезінформаційні наративи. Серед них є «слабкі» джерела, що містять один такий наратив, а є «сильні» — одразу з кількома проросійськими дезінформаційними меседжами. Лідер цього тижня за наповненістю проросійськими меседжами — відео «Что преподают сейчас в украинских школах», яке поширювали у фейсбук-групах.

А лідером із поширення проросійської дезінформації цього тижня виявилася фейсбук-сторінка «Типичный Старобельск» — вісім публікацій. Крім неї, традиційним поширювачем меседжів від «Опозиційної платформи — За життя» був сайт «6451 — Сайт города Лисичанска» — п’ять публікацій. Крім цих сторінок, проросійські дезінформаційні наративи поширювали фейсбук-група «Северодончане», фейсбук-сторінка «Луганщина News» та два онлайн-видання: «Трибун» і «Прав-да». На відміну від лисичанського сайту «6451», публікації якого працюють в інтересах «ОПЗЖ», ці два ЗМІ поширюють критику нинішньої влади на користь Юлії Тимошенко.

Ось які дезінформаційні наративи з’являлися 21–27 вересня в медіа Луганської області.

Найпоширеніший — «Україна — недодержава». Найбільше матеріалів містять якийсь із аспектів саме цього наративу. Тут не тільки меседжі від «ОПЗЖ», а й матеріали, створені в інтересах Тимошенко: вони наполягають, що її команда підніме країну з «дна, куди її за рік загнав Зеленський». Така публікація вийшла тричі, у двох мовних версіях: із посиланням (недійсним) на пост експерта на фейсбуку на сайтах «Трибун» та «Прав-да» і на сторінці «Луганщина — News». Крім негативних коментарів на адресу Зеленського та загалом влади, тут варто згадати й публікації, спрямовані на знецінення України та українців узагалі. Приклад тут: «Вибори по-українському. 30 років ми перемішуємо те ж саме гівно у помийному відрі у надії, що наваримо з нього борщу».

Україна не може впоратися з пандемією, карантинні міри непродумані та руйнують життя і добробут її жителів, — аргументує публікація в лисичанському виданні «6451», схожі меседжі — в пості від сторінки «Луганщина — News», яка поширює публікацію сайту «Страна.ua»: тут пишуть про «карантинні приписки» (мовляв, захворюваність на коронавірусну хворобу набирає обертів, але «ходять чутки, що не вся статистика чесна»). Статистику зменшення кількості жителів області сайт «6451» подає емоційно, пов’язуючи динаміку із загальним занепадом України як держави: мовляв, люди змушені покидати країну, а влада не робить нічого, щоб їх стримати. Нарешті, до категорії «Україна — недодержава» потрапляє й новина про «дивну» заяву секретаря РНБО Олексія Данилова щодо обліку користувачів «Вконтакте». Хоча йдеться лише про обговорення такої можливості за півроку, цього тижня проросійська пропаганда в багатьох регіональних і загальнонаціональних медіа тлумачила заяву Данилова як початок репресій і обмеження свободи слова в Україні.

Наратив «Медведчук — надія України» в Луганській області можна узагальнити так: наш герой — Юрій Бойко, наш ворог — Сергій Шахов, ми принесемо мир і стабільність усім скривдженим. У регіоні «ОПЗЖ» бореться зі своїми головними конкурентами — партією «Наш край» Сергія Шахова (наприклад, у цій публікації про команду Шахова йдеться як про «купку осіб із кримінальним минулим або, враховуючи вектор їхньої політики, й майбутнім»). В іншому матеріалі «ОПЗЖ» грає на образі жителів, яких позбавили права голосу через скасування місцевих виборів у деяких громадах області.

Цього тижня в медіа та соцмережах Луганщини виходили матеріали, що просувають наратив «Зеленський обманув виборців». Заяву «ОПЗЖ» поширили в групі «Типичный Старобельск»: президент «відгородився від сходу», який виявив йому довіру, а «зелена влада» «втратила контроль з реальністю» (sic), натомість «ОПЗЖ» «буде до кінця боротися за справедливість та конституційні права жителів Луганської області, Донбасу і всієї України». Наратив «Зеленський — це Порошенко-2» підкріплюється фразою «Зеленський, як і Порошенко, відгородився сьогодні від сходу».

Цим можна було б і завершити огляд проросійських дезінформаційних наративів цього тижня в медіа Луганщини, якби не відео, яке поширювали в кількох фейсбук-групах (його ще 12 травня опублікували в групі «Каховка без цензуры»). В ньому знайшлося місце і для згадки про те, що «Майдан — це помилка», і про те, що «Україна — нацистська держава». У першому випадку «гостя ефіру» стверджує, що вбивства 22 січня на Майдані Незалежності — це брехня, в другому — що «з легкої руки Петра Порошенка та Уляни Супрун» в Україні впроваджують програму, яку ще нацисти запланували для українців. Але така прямолінійна проросійська пропаганда трапляється все ж нечасто.

Дніпропетровська область

Протягом тижня виявлено 17 прикладів поширення меседжів, співзвучних із (про)російськими наративами. Найпоширенішим із переліку (про)російських наративів у медіа Дніпропетровщини залишається «Україна — недодержава».

Часто матеріали, що конструюють цей наратив, є незбалансованою та гіперболізованою критикою влади. До прикладу, ресурс «Днепр оперативный» опублікував знущальне відео створеного три місяці тому ютуб-каналу «Канал 1—1 / один мінус один», де простежується, крім нищівної критики та висміювання «Слуги народу», наратив «Зеленський — це Порошенко-2»: «Президент Зеленский обещал посадки. И планирует посадить депутата от партии Порошенка в кресло мэра». Деструктивною є й критика обласної державної адміністрації у матеріалі «Днепра оперативного» «Как зажила Днепропетровская область под руководством Бондаренко: видео». в інших матеріалах «Днепра оперативного» про цілковиту безпорадність влади пишуть, цитуючи Петра Порошенка, з яким (у негативному контексті) порівнюють Зеленського у процитованих вище матеріалах. Про неефективність центральної влади та протиставлення їй сильних регіонів ідеться в публікації видання 056.ua, яка виглядає як прихована реклама Олександра Вілкула. Аналогічні мотиви є в програмі «За гранью» криворізького «Першого міського каналу», де повторюють тезу про байдужість влади до проблем шахтарів. Усе це можна трактувати як критику  влади, однак її тотальність і наголос не на хибності рішень, а саме на інституційній неспроможності Зеленського і «Слуги народу» керувати державою роблять ці матеріали співзвучними з головною лінією кремлівської пропаганди.

Про «зовнішнє управління» нагадав «Днепр оперативный» у матеріалі з промовистим заголовком «В Днепре "слуги" Коломойского и Сороса решили сорвать работу горизбиркома». Під «слугами Сороса» в матеріалі маються на увазі представники партії «Голос»; далі «Сорос» фігурує вже як окремий суб’єкт «змови», іншими учасниками якої названі українські бізнесмени.

У фейсбук-групі «Кривой Рог Кривий Ріг» поширили як свідчення підготовки державного перевороту цитату з допису одного з лідерів партії «Демократична сокира» Юрія Гудименка: «Мені потрібен на вулиці мільйон українців. Зараз цього мільйона немає. Значить, потрібно розповісти решті людей про те, що влада ворожа та переконати їх в цьому Потрібна агітація. Агітація і пропаганда. Я буду збирати докази злочинів президента, систематизувати їх для спрощення суду над ним після перемоги». Ключовим закликом цього допису, який поширюють акаунти з усіма ознаками ботів, є необхідність «зносити владу», а не боротися з нею політичними методами.

Як і в попередні тижні, криворізькі медіа приділили непропорційно багато уваги (цього разу — з нагоди відзначення Дня партизанської слави) згадкам про Другу світову війну. Кожен із цих матеріалів окремо може не мати ознак (про)російської пропаганди, але підвищення уваги до радянського минулого як надбання, яке треба захищати і «зберігати правдиву історію», в поєднанні зі згадками про «фашистів» та «нацистів» підживлюють наратив «Україна — нацистська держава». Водночас ресурс «Медиа-КР» поширює новини, що символіку дивізії «Галичина» прибрали з переліку незаконної після нібито погроз судді (це непідтверджена інформація «Страни.ua») та про наміри України святкувати ювілей «акту союзу з Гітлером», які прямо перегукуються з твердженням про «нацистську державу».

Харківська область

(Про)російські дезінформаційні наративи виявлені в п’яти матеріалах. Більшість із них опублікована на телеграм-каналах. Єдиним матеріалом на новинному сайті, який можна віднести до (про)російських наративів, є новина на сайті «Вечерний Харьков» «Дмитрий Булах: проевропейские и проукраинские силы должны объединяться». У матеріалі наведено цитату кандидата у депутати до Харківської міськради, у якій він озвучує ідею, що Зеленський — це Порошенко-2: «Сначала Порошенко дискредитировал проевропейскую политику, а потом Зеленский добил проевропейский электорат, который за него голосовал из-за разочарования в Петре Алексеевиче», — подчеркнул Дмитрий Булах». Політик належить до команди Юлії Світличної, про зв’язок якої з «Опозиційною платформою — За життя» «Детектор медіа» писав раніше.

Харківські телеграм-канали є більш різноманітними у застосуванні проросійських наративів. Так, канал «Харьков Live» використав тему «неканонічності» Православної церкви України у прив’язці (в негативному контексті) до екс-голови ОДА Юлії Світличної, попутно зачепивши і мовне питання – «Опять играют на языковом вопросе!»: «Помните историю с ПЦУ, которую Порошенко пытался сделать козырной фишкой своей предвыборной программы? Так вот в Харькове, похоже, откликнулась на призыв присоединиться к конфессиональному технологическому проекту одна Светличная, которая ни до, ни после в церкви замечена не была».

Інший харківський телеграм-канал — «Труха» — подав спотворену інформацію щодо заборони користування в Україні російськими соціальними мережами, стверджуючи, що поліція переслідуватиме за це — «Пользователей "Вконтакте" будут ставить на учёт в полицию»: «Всех пользователей российских интернет-ресурсов, в том числе "Вконтакте,", Яндекс и прочих планируется поставить на учет, а в случае распространения российского контента у пользователи будут проблемы с полицией. Сообщил секретарь СНБО Данилов». Цю тему протягом тижня розкручували проросійські медіа в різних регіонах і на загальнонаціональному рівні, попри те, що жодного рішення щодо обліку не ухвалювали — йдеться лише про майбутнє обговорення такої можливості.

У харківських телеграм-каналах цього тижня активно поширювалися перепости каналу «Легитимный». В одній із публікацій стверджується, що Захід тисне на президента: «Западные лобби группы используют кейс нардепа "коррупционера" от Слуги Народа Александра Юрченка для давления и торга с Президентом и его офисом». Ще у одному матеріалі під виглядом передвиборчої аналітики прямо стверджується, що Петро Порошенко готує черговий Майдан: «Порошенко и его партия радикализируются, потому что он понимает, что власть он будет брать не на выборах, а на "улице". Петр Алексеевич готовится к очередному майдану». В цей час канал «Легітимний» привернув особливу увагу харківської аудиторії, публікуючи «інсайди» щодо катастрофи літака Ан-26 на Харківщині.

Запорізька область

Протягом третього тижня моніторингу проросійські наративи були виявлені в дописах політичних партій і місцевих політичних діячів, що «розганялись» у місцевих групах. Лідерство в поширенні таких наративів зберігає «Опозиційна платформа — За життя», яка, згідно з вересневим соцопитуванням «Рейтингу», лідирує до Запорізької обласної ради.

Нетиповими для попередніх тижнів моніторингу стали приклади наративу «Україна — нацистська держава». Партія «Опозиційна платформа — За життя» на своїй сторінці стверджує, що в Україні реабілітують нацистську ідеологію та «нівечать» історію, і все це — «за підтримки націонал-радикалів». На загальнонаціональному рівні цю заяву поширювали медіа з групи Медведчука, на місцевому — користувачі соцмереж, за всіма ознаками схожі на ботів.

«Реабілітацією нацизму» переймається й кандидатка до Запорізької міської та обласної ради від Партії Шарія Тетяна Гобрусєва. Коли апеляційний суд скасував рішення про визнання символіки дивізії СС «Галичина» нацистською, в Гобрусєвої виникло питання: «Чи точно країна перемогла нацизм 75 років тому?» Втім офіційна сторінка Партії Шарія в Запоріжжі уникає явно проросійської риторики,  зосередившись на «корисних справах» та критиці місцевих чиновників.

Видання «Голос Запорожья», яке не оприлюднює інформацію про власників, однак на якому в 2019 році в рубриці «Політика» були матеріали з ознаками замовності про «ОПЗЖ», зробили публікацію про те, кого «Опозиційний блок» висуває на місцевих виборах. У ній лідер списку партії до міської ради Ігор Чумаченко заявляє, що замість вирішення проблем в державі «нові обличчя» відволікали увагу спекуляціями навколо мови та віри, а також шукали «неправильних» українців. Окрім того, що це підживлює наратив «Зеленський обманув виборців», тут є також відсилки до «нацистської держави» і «розкольників ПЦУ».

Як і минулого тижня, «ОПЗЖ» просуває в соцмережах та місцевих медіа наратив «Зрив місцевих виборів» та критикує владу за відмову проводити вибори на окупованих територіях. Місцевий осередок партії поширив допис нардепа Юрія Бойка про те, що «жителі цих територій ніколи не пробачать такий ляпас. Президент мав забезпечити їхнє право голосу».

Миколаївська область

Як і в попередні тижні, у миколаївських медіа (проаналізовано 26 онлайн-видань, шість телеканалів, вісім телеграм-каналів та дванадцять фейсбук-сторінок) виявлено чимало матеріалів, які, хоч і не містять явних ознак проросійської пропаганди, однак занурюють читачів у російський інфрмаційний контекст або подають суто російський погляд на важливі для українців зарубіжні події. Найбільше таких матеріалів виходило протягом аналізованого тижня у виданнях «НикВести», «Шиповник», «НовостиN» та «ІншеТВ». До прикладу, у виданні «НикВести» 25 вересня вийшов матеріал «В Кремле отреагировали на непризнание легитимности Лукашенко со стороны ЕС». «Кремль считает косвенным вмешательством во внутренние дела Беларуси заявления стран Евросоюза о непризнании легитимности Александра Лукашенко в качестве президента. В России считают, что такие заявления не способствуют диалогу между ЕС и Беларусью. Об этом заявил пресс-секретарь президента РФ Дмитрий Песков, передает РИА Новости», — йдеться у тексті.

Видання «Шиповник» 21 вересня навіть двічі написало про санкційні списки ЄС щодо білоруських чиновників у версії російської інформагенції. Тексти вийшли під різними заголовками: «В ЕС не согласовали санкционный список белорусов» та «Главы МИД ЕС не смогли согласовать список персональных санкций по Беларуси» із одним першоджерелом — агенцією ТАСС. Такі повідомлення не балансуються позицією України або міжнародних організацій. У порівнянні з попередніми тижнями таких матеріалів більшає — складається враження, що медіа навмисно глибше занурюють читачів у російський інформаційний контент.

Цього тижня привернуло увагу експертів «Детектора медіа» інтерв'ю керівника обласного осередку «Опозиційної платформи — За життя» нардепа Юрія Загородного у виданні «Южная Правда» від 25 вересня «Наша команда — наш избиратель». У ньому є кілька пропагандистських наративів, співзвучних із риторикою Кремля. «Какая из политических сил больше всего отстаивает интересы украинцев в снижении цен на коммунальные тарифы? На первое место ставят нашу политическую силу — "ОПЗЖ". То же самое могу сказать и по медицинской реформе. Медицинская реформа Порошенко — Супрун — Зеленского — это геноцид украинского народа, в результате которого уничтожена система здравоохранения в нашей стране. Народ разделяет нашу позицию, нашу точку зрения. На основании отстаивания этих главных позиций растет рейтинг "ОПЗЖ" по всей стране. Такова оценка нашей деятельности на сегодняшний день. И она говорит о том, что мы на правильном пути», — говорить політик. Цікаво, що Юрію Загородньому вдалося дослівно повторити досить великий коментар Віктора Медведчука, поширений ще 1 липня (якщо серйозно, то можна припустити, що політик не давав це інтерв’ю — пресслужба скомпілювала матеріал).

Ще один яскравий приклад проросійского наративу про «Україну як недодержаву» — матеріали на основі інтерв’ю кандидата Юрія Гранатурова («За майбутнє»), що вийшло у виданні «НовостиН» ще 17 вересня, однак поширювалось у наступні дні миколаївськими ЗМІ як передрук. «Достало дилетантство во власти; достало многолетнее словоблудие вместо дела; достало то, что надежды на глобальные изменения в обществе рушатся; достало то, что сегодня во власти находятся люди, которые не имеют элементарных управленческих навыков, которые невежественны, малограмотны, напыщенны и чванливы», — критикує владу Гранатуров, стверджуючи також, що Україна перебуває в «глубочайшем кризисе». Партія «За майбутнє» не декларує проросійьскої позиції, однак емоційні заяви її представника, не збалансовані та не доповнені об’єктивними фактами, підживлюють наратив «Україна — недодержава», створюваний кремлівською пропагандою.

А в матеріалі від 25 вересня, який вийшов у виданні «НикВести» під назвою «Черт ногу сломит. По какой системе будут голосовать украинцы на местных выборах. Главные вопросы» звучить меседж про примусову українізацію, що підживлює наратив про Україну як «нацистську державу». «И совсем другое дело, когда из партии мэров и "ОПЗЖ". Это особенно важно накануне вступления в силу драконовских норм закона об украинизации», — йдеться в тексті.

Одеська область

За моніторинговий тиждень «Детектор медіа» проаналізував матеріали 22 медіа: 7 онлайн-видань, 5 телеканалів, 5 телеграм-каналів і 5 фейсбук-груп. Серед усіх досліджених медіа Одеси та Одеської області дезінформаційні наративи виявлені у матеріалах сайту «Таймер» та телеканалу «Репортер».

Загалом на сайті «Таймер», який і в попередні тижні був головним осередком проросійської пропаганди, впродовж тижня опублікувати 12 таких матеріалів. Найбільше дезінформаційних повідомлень припало на вівторок (22.09) та суботу (26.09) — по 4 матеріали.

Помітне наближення передвиборчої риторики умовно проросійських партій до наративів російської пропаганди. Також збільшилася кількість повідомлень, які не увійшли в перелік явно пропагандистських, проте формують потужний проросійський / антиукраїнський контекст.

Цього тижня акцент проросійських наративів змістився на «дружбу з Росією» («Путин в ООН призвал подписать соглашение о демилитаризации космоса, а Трамп потребовал наказать Китай за коронавирус», «Авиакатастрофа под Харьковом: соболезнование Украине выразили российские лётчики, Патриарх Московский и президент Белоруссии»). Висвітлення України як «недодержави» було пов’язане із українсько-американськими військовими навчаннями «Об’єднані зусилля — 2020» («Первый пуск комом: хвалёный американский “Джавелин” дал осечку на глазах у Зеленского», «В британском министерстве обороны считают Украину “задним двором России”», а також матеріал за 23 вересня, який не має явних ознак пропаганди, але створює антиукраїнський контекст: «Посольство США призвало украинцев “помахать рукой” американским самолётам над Киевом и Херсоном»).

Канал «Репортер», власником якого вважають Сергія Ківалова, видав в ефір матеріал про висунення кандидатів від «Опозиційної платформи — За життя» «"ОПЗЖ" выдвинула кандидатов в местные советы, а Скорика — в мэры Одессы», у якому простежуються меседжі на підкріплення кількох проросійських пропагандистських наративів: «Единственной политической силы, которая отстаивает по настоящему права украинцев, права жителей нашей области, права жителей нашего города говорить на своём языке, учится на своём языке, иметь возможность зарабатывать и не боятся сегодня каких то банд радикальных».

Просування тези про «громадянську війну» на Донбасі є в матеріалі «Таймера» «Кандидат в мэры Одессы назвал войну в Донбассе гражданской». Джерелом новини стала заява Євгена Червоненка на «7 телеканалі» у програмі «Твій кандидат» 24 вересня. Ведуча запитала: «Події на сході України "громадянська війна" чи "агресія Російської Федерації"»? «Громадянська війна», — відповів Червоненко і додав. — Так думає і Меркель». Ретрансляція цієї тези на сайті «Таймер» без зазначення факту російської агресії проти України та з’ясування, на які саме слова Ангели Меркель посилається Червоненко, виглядає пропагандистською. Такою ж є новина «Окраина Горловки подверглась миномётному обстрелу», яка повторює тези окупантів та формує думку аудиторії про можливість обстрілу мирних мешканців українськими військовими (матеріал не збалансований позицією України, а Горлівка розташована на окупованій території).

Цього тижня також з’являється наратив про «вину України у втраті Криму» — «Одессита арестовали в Крыму за призывы к экстремистской деятельности». Матеріал ретранслює наратив окупантів про можливу «дестабілізацію Криму українцями» без згадок про те, що Крим окупований Росією. Цією інформацією в аналогічний спосіб маніпулювали й загальнонаціональні проросійські медіа.

Джерелами публікацій «Таймера» часто бувають «Страна», «112», проросійські політики Андрій Портнов, Максим Бужанський, Давид Жванія та інші. Слова Жванії про «зовнішнє управління» та «спланований Майдан» «Таймер» перетворив на публікації «Турчинов “сдал” России Крым по приказу США — экс-нардеп» («В аналогичной ситуации с Донбассом они послали армию и вооружённых националистов. Почему не послали в Крым? Потому что США запретили им это делать. Администрация Обамы играла в какие-то свои игры с Путиным, и Крым стал пешкой на шахматной доске. Крым сдали России с какой-то целью…Никто не скрывал тогда, что Украина выполняет команды из США») і «Экс-нардеп написал в ГБР заявление о совершении госпреступлений вместе с Турчиновым, Порошенко и Яценюком» («В заявлении я сообщил о совершении мной уголовных преступлений в составе группы лиц, которая с самого начала принимала участие в Майдане исключительно с целью захвата власти и личного обогащения»). У таких публікаціях необґрунтовані твердження проросійського політика не балансуються іншою точкою зору, а подаються як факти.

Загалом в одеських медіа з наближенням виборів більшає незбалансованої критики центральної влади в інтересах місцевих політиків, яка подекуди межує з пропагандистськими наративами «Україна — недодержава», «Зеленський обманув виборців», «Загроза державного перевороту» та іншими. Наприклад два сюжети на «Першому міському телеканалі» із коментарями голови Одеської обласної організації партії «Довіряй справам» (проект теперішнього міського голови Геннадія Труханова): 21 вересня «Децентрализация в Одесской области провалена» (не были учтены интересы одесситов. Бездумно нарезались новые районы. Я бы сказал, даже с элементами политической коррупции. Плюс не всегда учитывалось мнение при формировании объединенных территориальных громад), 22 вересня «Проблемы безопасности Одесского региона» (Продовольственная безопасность — это основной элемент нацбезопасности. И если люди видят несправедливость, тем более безденежье — это социальные взрывы. Социальное недовольство. И я думаю, что здесь власть очень рискует). 23 та 25 вересня на телеграм-каналі Профессор Мориарти заперечували наявність російського паспорта в діючого мера Одеси (судовим позовом конкуренти намагалися заборонити йому брати участь у виборах через подвійне громадянство), 23 вересня про це резюмували і на сайті «Таймер».

Приклади, які не містять очевидних російських пропагандистських наративів, але важливі для розуміння деструктивного контексту, який формує сайт «Таймер»: «Попались все: украинец тайно перевозил хасидов, а привёз к одесским пограничникам», «Дело об убийстве жителя Авдеевки сотрудником СБУ: адвокат приковал себя в зале суда из-за переноса заседания»; «Юные одесские лучники перестреляли всех во Львове и вернулись с золотом», «В Староказачьем задержали россиянина-нумизмата с советскими монетами: ему может грозить тюрьма»; «Кабмин декоммунизировал водохранилище в Харьковской области», «Декоммунизаторы советуют одесской полиции убрать свой «тоталитарный» памятный знак», «Украина признаёт паспорта не признанного ею Косова»; «Дело нацбезопасности: в Украине возьмут на учёт пользователей сайта "Вконтакте"».

Херсонська область

Тези, співзвучні російській пропаганді, протягом тижня виявлені у 29 матеріалах медіа Херсонської області. Найпоширеніший наратив — «зовнішнє управління»: західні господарі, лялькарі з Вашингтона, секретні й небезпечні американські біолабораторії, зокрема в Херсоні. Інший повторюваний наратив — «Україна — нацистська держава»: йдеться про «зухвалі напади радикалів», «пресинг» російськомовних тощо. Дещо менше матеріалів підживлюють наратив «Зеленський обманув виборців», де президент боїться вулиці й радикалів, підкоряється Заходу й олігархам. Найчастіше меседжі проросійської пропаганди пов’язані з партією «Опозиційна платформа — За життя»: їхні представники стають спікерами або сумнівні експерти вихваляють Медведчука та політсилу в публікаціях.

Тези, співзвучні російській пропаганді, вперше за останні три тижні з’явилися на місцевих телеканалах. Йдеться про «ВТВ плюс» та програму «Це важливо», гостем якої став Юрій Бойко, лідер «ОПЗЖ». На тижні він саме приїздив до Херсона, щоб представити кандидатів від партії до місцевих рад. Протягом двадцяти хвилин ефіру Бойко встигнув озвучити щонайменше три пропагандистські кремлівські тези.

Бойко розповідав про «зовнішніх управлінців», «которые диктуют, какие законы принимать, какие порядки устанавливать», п’ять років «насилия, национализма», протягом яких «ОПЗЖ» перешкоджала неназваним «радикалам, националистам». Висловився, буцім влада не хоче проводити місцеві на Донбасі, «потому что там потеряли «слуги» рейтинг, там вообще у них нулевой». Сюжет репостила фейсбук-сторінка «ОПЗЖ» на Херсонщині.

Херсонська ведуча в інтерв’ю кілька разів ставила запитання, співзвучні проросійським тезам нардепа. Наприклад, вона сама згадує радикалів: «Останнім часом ми свідки зухвалих нападів з боку радикалів на офіси, телеканали людей, які мають стосунок до "ОПЗЖ". На ваш погляд що це таке…» Інше запитання натякає на нав’язування «націоналізму». Ведуча запитує у Бойка, що святкувати, «якщо, не дай боже, депутати проголосують за постанову» про святкування проголошення Акту відновлення Української держави. Журналістка говорить, що «у 41-му році не відбулася ніяка українська держава», акт приймала ОУН і він «не мав жодного стосунку до території всієї України». Запитання дало нардепу привід говорити про «переписування історії» в Україні й «реабілітацію нацистів».

Проте більшість проросійських наративів з’являлися у місцевому інтернет-виданні «Kherson.life». Дещо менше на сайті «Новости Херсонщины», де стрічка — це «автоматична підбірка» текстів різних сайтів.

На сайті «Kherson.life» вийшов матеріал на основі ефіру телеканалу «112» про зовнішнє управління в країні і що «есть электоральный запрос на политические силы, которые выступают против сотрудничества с западными кредиторами и внешнего управления». Цією політсилою, як неважко здогадатися, є «ОПЗЖ». В іншій публікації херсонського інтернет-видання йдеться про Міжнародний валютний фонд, який хоче заробляти в Україні і «контролировать нашу страну». Руслан Бортник (внесений до бази псевдосоціологів «Texty.org», зокрема через постійне вихваляння Медведчука) розповідає, що «международным финансовым институтам выгодно сохранение кризиса в стране, ведь этот кризис является инструментом контроля за Украиной в их руках».

Інший псевдоексперт із бази «Текстів», Олексій Куракін, є автором матеріалу-передруку блогу з «Korrespondent.net» «Переписать историческую память не получилось, поэтому антигерои идут в обход — мнение». У тексті є кілька проросійських наративів про подібність Зеленського та Порошенка, націоналістів, контроль заходу й «ОПЗЖ» — партію-рятівницю. Мовляв, «институт национальной памяти и целая стая… пропагандистов» хочуть позбавити українців історичної пам’яті. Керують ними «кукловоды — в Вашингтоне и Брюсселе». У людей намагаються відбрати День Перемоги, а натомість «впарить нам дутых "героев" из числа коллаборационистов и нацистских формирований СС» й повісити пам’ятні дошки «в честь фашистских прихвостней». Хоч «переломить украинцев через колено не получилось», захід «не думает останавливаться» і взявся за молодь. Єдиний вихід із ситуації, який бачить автор, — Медведчук «ОПЗЖ», які знаються на економіці та прагнуть миру, на відміну від влади, яка не помічає «реинкарнации нацизма».

В одному з матеріалів видання цитує заяву «ОПЗЖ», мовляв, президент веде країну до катастрофи, адже «занят клоунадой в угоду западным хозяевам, которые ввели внешнее управление Украиной как колонией». В іншому матеріалі автори транслюють слова представника «ОПЗЖ», що Зеленський не приймає рішень, бо «украинская власть не является независимой, а находится под внешним управлением». В іще одній публікації цитують заяву Медведчука: «Зеленский и его окружение выполняют хотелки Запада». В іншому тексті стверджують, що влада танцює «под дудку» олігархів, а ще одному «не хочет установления мира на Донбассе» і недооцінює «важные для мирного процесса заявления» Вітольда Фокіна та Леоніда Кравчука.

Наратив «Втрата Криму — вина України» підживлює матеріал на «Kherson.life» «Поставки воды или экоцид: на что пойдет Украина в крымском вопросе». У матеріалі є теза, що українська влада мститься Криму, перекриваючи воду: «После аннексии Крыма Украина начала ограничивать заполнение водой канала, пытаясь таким способом давить как на Россию, так и на местных жителей».

Інша публікація, що дослівно цитує Медведчука, натякає: лише Росія і Китай можуть врятувати українську економіку. Мовляв, треба співпрацювати з «КНР и Россией — оттуда в Украину поступают именно товары критического импорта на миллиарды долларов». У ще одній публікації зі слів Медведчука йдеться про «розкольників ПЦУ» та УПЦ МП, яку називають «единственной канонической православной церкви в Украине».

Матеріал «С 16 ноября запретят русский язык в сфере услуг» на «Kherson.life» підігріває обурення щодо «закону про мову», мовляв, через місяць «“борцы” против русского языка получат полный карт-бланш от государства на травлю персонала сферы услуг» й активісти влаштовуватимуть «рейди» з метою «шантажа и личного обогащения». Ще два херсонські медіа опублікували матеріали з натяками на «насильницьку українізацію» та «утиски російськомовних». В інтернет-виданні «Таврійські вісті» та на сайті газети «Нова Каховка» в один день опублікували однаковий текст під заголовком «Дмитрий Васильев: "Я говорю по-русски"». Автор розповідає про «идеологический и языковой прессинг… в угоду радикально настроенному меньшинству» й «насильственное навязывание обязательного украинского языка. Наприкінці матеріалу автор каже, що не агітує, але «пошаговый план действий увидел только у партии» «ОПЗЖ». Цю статтю поширювали фейсбук-сторінки «ОПЗЖ» Херсонщини та Нової Каховки.

Інтернет-видання «Новости Херсонщины» — ще одне джерело проросійські пропаганди в херсонських медіа. На сайті вийшов матеріал із безліччю непідтверджених та маніпулятивних тез — «Пентагон выделил два миллиарда долларов на модернизацию баклабораторий в Украине. На Херсонскую в том числе». Автори пишуть, що США докладається до фінансування «секретных биолабораторий в Украине», а українська влада це приховує. Згадується і Херсон, де нібито знаходиться «тайная лаборатория особо опасных инфекций в центре города Министерства обороны США». Автори поширюють тезу, що Майдан міг початися не через «отказ от евроинтеграции», а через «отказ Януковича от сотрудничества с Пентагоном в вопросах бактериологических исследований на территории Украины». Наприкінці тексту є посилання на відеосюжет телеканалу «112» про «секреті американські біолабораторії» й партію «ОПЗЖ», яка вимагає від влади правди. «Детектор медіа» докладно писав про фейк «американські біолабораторії» та роль медіа «ОПЗЖ» в його поширенні.

В іншому матеріалі «Новости Херсонщины» поширюють тези Анатолія Шарія про радикалів, як і протягом минулих тижнів. У публікації «Сметет ли Зеленского с престола “Вагнергейт”» пишуть, що «постмайданная Украина ещё раз демонстрирует внутреннее гниение и разгосударствление, превращаясь в территорию хаоса и междоусобиц».

Один пропагандистський матеріал дублювався одночасно в декількох інтернет-виданнях. Публікацію з висловлюваннями нардепа від «ОПЗЖ», буцім українська влада забов’язалася віддати останні держструктури «под контроль Запада», розмістили на сайті «Новости Херсонщины» 23 вересня. Того ж дня цей текст з іншою ілюстрацію вийшов на сайті «Kherson.life». Цю ж заяву нардепа від «ОПЗЖ» з інтернет-видання «Kherson.life» розмістило й в іншій подібній публікації «"Очередная оплеуха": Загородний раскритиковал власти Украины за сотрудничество с МВФ» від 26 вересня. Як уже відомо читачам, це ж інтерв’ю під виглядом ексклюзивного публікувалось у медіа Миколаєва.

До херсонських медіа відносять і сайт «Надднепрянка», де серед матеріалів про Херсон чи Україну з’являються маніпулятивні статті, подібні кремлівській пропаганді. Наприклад текст «Украинские националисты хотят войны и майдана», який вийшов 23 вересня. Цей матеріал підживлює наратив «Загрози державного перевороту»: «В украинском политикуме ходят упорные слухи, что в этом случае его попытаются сместить при помощи нового майдана и заменить на Порошенко». Автор тексту пише: те, що «готовится новый майдан, становится всё более и более очевидным для многих политиков». Для підтвердження цитують заяви нардепа від «ОПЗЖ» на телеканалі ZIK, який входить до групи Медведчука: «В достаточно радикализированном обществе существуют группы, готовые силовым путём свергать действующего президента Зеленского. Это группы, готовые путём применения силы, в том числе вооружённой силы, захватывать власть в стране». А інший політик часів Ющенка, на думку автора тексту, в ефірі «112» «предрёк возможный распад Украины после местных выборов». Першоджерелом цього матеріалу є невідоме видання «Одна родина».

Серед наративів, які не входять до типового переліку, другий тиждень поспіль з’являється теза, що Зеленський дозволив НАТО готуватися до війни з Росією на території України, як от у публікації на Kherson.life. У матеріалі на сайті «Надднепрянка» пишуть, що американські бомбардувальники в Україні — це сигнал про те, що  країна «стала плацдармом в будущем театре военных действий». Аналогічні наративи медіа «ОПЗЖ» та «Страна.ua» поширювали на загальнонаціональному рівні.

Протягом тижня тези кремлівської пропаганди не траплялися на ютуб-каналі херсонського блогера Кирила Стремоусова, до якого у серпні приходили з обшуками у справі про агентурну мережу Росії у Херсоні. Проте в одному відео він встиг назвати чинну владу «окупаційною». За словами блогера, протягом тижня ютуб канал був заблокований; ймовірно, це вплинуло й на кількість проросійських тез, проти минулого тижня. В інших херсонських інтернет-медіа проросійські наративи радше виняток.

Донецька область (вільна частина)

У локальних медіа Донецької області вже традиційно небагато прикладів неприхованої (про)російської пропаганди. Здебільшого вони так чи інакше пов’язані з партією «Опозиційна платформа — За життя». Зокрема телеканал «Телебачення Слов'янська — С-плюс», який у попередні тижні також демонстрував прихильність до «ОПЗЖ», просував думку, що українські товари і сировина не потрібні нікому, крім Росії, за допомогою коментарів лідера партії Юрія Бойка: «Все, что мы видим, это следствие санкций взаимных, следствие разрыва отношений с Россией». Є й приклади тонших маніпуляцій на користь «ОПЗЖ». До прикладу, матеріал «Неля Штепа, Рыбачук и Недава при помощи СБУ пытаются сбить Павла Придворова — главного конкурента на выборах главы Славянской ОТГ», який поширювався фейсбуком та низкою сайтів-«зливних бачків» Донеччини й України (першоджерелом, схоже, був «Антикор»), просуває версію, що так і не засуджена за сепаратизм колишня міська голова Слов’янська Неля Штепа стала агенткою СБУ. «Делается все, чтобы не допустить победы Павла Придворова, представителя "ОПЗЖ", на выборах головы Славянской ОТГ и ослабить влияние самой политической силы. В этой отвратительной истории завязаны и Штепа, и СБУ, и кандидат от "Слуг народа". И теперь становится ясно, что Неля Штепа — играет по правилам действующей власти, поскольку ее подвесили на крючок спецслужб», — ідеться в анонімному матеріалі, який просуває безальтернативність «ОПЗЖ» як єдиної партії, вартої

(Про)російський меседж «Майдан — помилка» не раз повторюється в інтерв’ю Бориса Колесникова виданню «ДНЛ+». Політик, близький до Ріната Ахметова, бере участь у виборах під брендом партії «Опозиційний блок». Коментуючи проблеми міст Донеччини, він говорить, що конструктивні плани і задуми Партії регіонів були зруйновані чи припинені, «бо почався Майдан».

Наратив «зрив / фальсифікація місцевих виборів» поширювався у низці маргінальних видань та у соцмережах Донеччини у контексті заяви політкоментатора Сергія Бикова про підготовку фальсифікацій. Як основа для публікацій використовувався матеріал агенції «ГолосUA», що належить родині лідера забороненої Комуністичної партії України Петра Симоненка. У бекґраунді йдеться: «Напомним, за счет избирательных манипуляций власть готовит масштабную фальсификацию выборов в местные советы Донецкой области. Об этом говорится в заявлении "Оппозиционной платформы — За жизнь"». Сергій Биков у матеріалі каже, що «сейчас в том числе с пандемией и с тем, что дали возможность переселенцам голосовать на местных выборах, такая практика только усилится» (така публікація, наприклад, вийшла у виданні «Константиновка — мой дом»).

Ще один «додатковий» наратив — «переслідування опозиції» — міститься в анонімному матеріалі «Ахметов перед выборами атакует Медведчука с помощью ручных националистов из Нацкорпуса», який вийшов у низці видань Донеччини, зокрема «Cxid.info», а також на сайтах — «зливних бачках» на зразок «Багнета». Цей матеріал підкріплює наративи «Медведчук — надія України», «Переслідування опозиції» («ранее националисты напали на автобус с представителями "Патриотов — За жизнь", угрожали Медведчуку убийством, атаковали офисы "ОПЗЖ", в том числе совершили поджог») та «Україна — нацистська держава», а також натякає на загрозу державного перевороту: «Нет сомнений, что ближе к выборам акций радикалов станет больше. Главное, чтобы украинские власти вовремя поняли, что всему есть граница, перешагнув через которую ситуацию уже будет не спасти. Разгул радикалов — очень тревожный феномен. Никто не сможет предсказать, как поведут себя вооруженные банды, когда поймут, что смогут работать и без своих хозяев. Сейчас правоохранительная система потакает радикалам».

Також спрямований проти Ахметова матеріал «Вестей» «Чем Зеленский обязан Ахметову. Жизнь олигарха №1 при новой власти», опублікований низкою ресурсів Донеччини (зокрема «0612.ua»), просуває наратив «Зовнішнє управління»: «Любопытный вопрос: зачем же издания, близкие к западным сферам влияния, вдруг подняли тему Ахметова. "На деле это посыл не для Рината и даже не о Ринате. Это месседж для окружения президента: если вы не перестанете выбивать землю из-под «наших», вам будет хуже", — сказал собеседник "Вестей", близкий к СН».

Групи в соцмережах та видання Донеччини, зокрема слов’янський «Карачун», републікували матеріал «Страни.ua» «Черт ногу сломит. По какой системе будут голосовать украинцы на местных выборах. Главные вопросы». Матеріал починається як «пояснювалка» нової виборчої системи, але невдовзі починається пропаганда: «На фоне продолжающегося бардака в Киеве, мэры городов выглядят в глазах местного населения некими оплотами стабильности и порядка», «одно дело, когда коалиция в Одессе или в Харькове состоит из партии местных мэров и "слуг народа". И совсем другое дело, когда из партии мэров и "ОПЗЖ". Это особенно важно накануне вступления в силу драконовских норм закона об украинизации. Как на это будет реагировать местная власть (и будет ли вообще) во многом и определится тем, сколько в том или ином регионе соберут общенациональные партии и какие именно» тощо. Текст підкріплює наратив «недодержави» та м’яко натякає на лідерство «ОПЗЖ» як «надії України».

Низка матеріалів у медіапросторі Донеччини (як і в загальнонаціональному) були присвячені релігійно-політичному форуму «Люди миру» у Святогірській лаврі. Зокрема текст, першоджерелом якого є інформагенція «ГолосUA», наголошує на «переслідуваннях опозиції»: «Отметим, что одновременно со стартом Форума "Люди мира", "Нацкорпус" атаковал телеканалы NewsOne, "112 Украина" и ZIK, которые транслировали мероприятие. Националисты заявили, что «пpoроссийские тeлеканалы такими программами готовят плацдарм для дальнейшего наступления врага внутри страны. А в Одесской области сторонники партии войны перешли к активным действиям: более 500 молодчиков напали на участников съезда "ОПЗЖ" и требовали их депортации в Россию. Поскольку основные радикальные силы были сосредоточены в Киеве и Одессе, Форум мира в Донецкой области прошел без эксцессов. Очевидно, у "Нацкорпуса" не хватило бойцов, а возможно,  активисты просто не захотели ехать в  отдаленный город Донецкой области. Зато они получили моральную поддержку от секретаря Совбеза. Накануне форума "Люди мира" Алексей Данилов выступил с угрозами в адрес религиозных организаций, осуществляющих законную деятельность на территории Украины». Цей матеріал був опублікований зокрема на маріупольському «0612.ua» та перегукується з низкою публікацій, згадуваних у загальнонаціональному моніторингу (про)російської дезінформації.