У вересні-жовтні 2020 року протягом семи тижнів «Детектор медіа» проводить моніторинг (про)російських дезінформаційних наративів у загальнонаціональних медіа та в регіональному медіапросторі восьми областей — Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Одеської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської. У кожній області ми аналізуємо онлайн-видання, новини телевізійних каналів, телеграм-канали та фейсбук-сторінки, що поширюють політичні новини. Готуючись до цього дослідження, експерти «Детектора медіа» склали перелік найпоширеніших дезінформаційних наративів, що трапляються в українських медіа та є суголосними з типовими меседжами кремлівської пропаганди. Методологію моніторингу та перелік типових наративів можна побачити тут. Щотижня на «Детекторі медіа» публікуватимуться окремо загальноукраїнський та регіональний звіти.

Звіти за минулий тиждень читайте тут і тут.

Примітка: під «дезінформаційним наративом» у цьому моніторингу мається на увазі сталий набір тверджень або оцінок, який, на думку авторів моніторингу, загалом покликаний впливати на громадську думку, перебільшуючи або спотворюючи картину дійсності. Усі наративи з переліку є типовими для російських пропагандистських ЗМІ, тому в моніторингу фіксуються співзвучні з ними твердження та оцінки. Оскільки неможливо з’ясувати мотивацію тих чи інших журналістів, медіа або інших поширювачів медіаконтенту, автори моніторингу не стверджують, що вони займаються цілеспрямованою проросійською пропагандою, а лише констатують, що в їхніх матеріалах з’являються меседжі, тотожні або близькі до наративів Кремля.

Луганська область (вільна частина)

Протягом другого тижня моніторингу в луганських медіа (проаналізовано 15 онлайн-видань, три телеканали, шість телеграм-каналів та десять фейсбук-сторінок) виявлено 15 випадків поширення (про)російських дезінформаційних наративів у 13 публікаціях. Це майже вдвічі більше, ніж протягом попереднього тижня. Окремі публікації містили відразу декілька наративів. Найчастіше (про)російські дезінформаційні наративи поширювало онлайн-видання «6451 — Сайт города Лисичанска» (п’ять публікацій за тиждень). Решта прикладів зафіксовані не в медіа, а в соцмережах (групи «Луганщина — News», «СЕВЕРОДОНЕЦК 24 | Север LIVE | SD LIVE», «Северодончане», «Типичный Старобельск» і «Типичный Северодонецк», а також у телеграм-каналах «R.E.G.I.O.N_13» та «Rubezhnoe.com»).

Зовнішнє управління (одна публікація). У відео йдеться про Україну, яка перебуває в «тарифному рабстві» Заходу.

Загроза державного перевороту (одна публікація). Телеграм-канал натякає на «дворцовый переворот», що може відбутися в Україні невдовзі за участі Петра Порошенка.

Зеленський — це Порошенко-2 (дві публікації). В одній із них, присвяченій тому, що російська соціальна мережа «Вконтакте» обійшла блокування та знову працює в Україні, йдеться про те, що влада Зеленського «продовжує ворожу риторику» Порошенка. Друга публікація — це відео з текстовою підводкою «СРОЧНО! НАРОДУ ОБЪЯВИЛИ ВОЙНУ! ПОВЫШЕНИЕ ТАРИФОВ ГРОМКИЙ СКАНДАЛ…». Тут ведучий — «відеоблогер» Єгор Мисливець — прямо запитує глядачів: «Чим відрізняється Зеленський від Порошенка?» І відповідає: «Та абсолютно нічим».

Зеленський обманув виборців (одна публікація). Вже згаданий матеріал про «Вконтакте» наводить читача на таку думку, акцентуючи, що Зеленський «висловлювався проти заборони соцмережі» («Вконтакте»), але, ставши президентом, «нічого не пояснюючи, продовжив заборону Порошенка». При цьому анонімні автори матеріалу лише стверджують, що Зеленський висловлювався проти заборони «у квітні напередодні свого обрання», не наводячи точних цитат і джерел. «Нічого не пояснюючи» — теж маніпуляція, адже команда «Слуги народу» артикулювала свою позицію щодо заборони.

Майдан — це помилка (одна публікація). Відео, вже згадане вище, налаштовує на позитивне сприйняття Лукашенка (а отже негативне сприйняття білоруської опозиції), називаючи його «розумним президентом», який «зараз опинився зовсім один» і «протистоїть міжнародній машині зі знищення країн». Таким чином опосередковано автори відео стверджують, що Революція гідності була справою рук цієї самої «машини» — зовнішнього втручання у справи України.

Медведчук — надія України (одна публікація). В ній народний депутат України Юрій Бойко коментує бюджет на 2021 рік та стверджує, що ситуацію на краще може змінити тільки «Опозиційна платформа — За життя». З-поміж проаналізованих онлайн-видань саме «6451 — Сайт города Лисичанска» просуває «ОПЗЖ». Осередок самої партії на Луганщині протягом тижня випустив два повідомлення, які не поширювали місцеві медіа.

Україна — недодержава (шість публікацій). Українська економіка не здатна подолати виклики, що їх ставить пандемія (публікація), українська влада на тлі коронавірусу не планує покращувати медичне забезпечення (публікація) — та ще й «веде війну» із західноукраїнськими містами через карантинне зонування. Автори цих матеріалів нав’язують читачам думку, що Україна продемонструвала неспроможність у боротьбі з економічною кризою та епідемією й невдовзі розпадеться.

Дві публікації із твердженнями про руйнацію державних інститутів розміщені у двох фейсбук-групах: «Трохи досягнень Зєлєнської влади» та «“Суть реформ…» (цю картинку з текстом моніторинг Vox Check визнав фейковою і вона була позначена відповідно, а до 22 вересня її видалили).

І нарешті загальний антиукраїнський наратив «в Україні все погано» демонструє публікація в телеграм-каналі Рубежное.com, яка є репостом відеоблогу Анатолія Шарія.

Інші наративи (дві публікації). Одна з них має промовистий заголовок «Украинский народ никуда не ездит и ничем не интересуется» — це фейсбук-допис, який републікувала «Страна.ua», а далі — сєверодонецька фейсбук-група. Друга подає інформацію про навчання російських десантників у Білорусі, що не має значущості для аудиторії Луганщини, але може демонструвати силу та вплив російської зброї та готовність Кремля розібратися з білоруським «майданом».

Дніпропетровська область

Протягом тижня виявлено 12 прикладів поширення (про)російських пропагандистських наративів — більше, ніж на минулому тижні. Як і раніше, найчастіше такі матеріали з’являються в медіа та на сторінках у соцмережах, адресованих мешканцям Кривого Рогу, а не обласного центру.

Найчастіше трапляється наратив «Україна — недодержава», в межах якого автори повідомлень наголошують на недолугості державного управління та руйнації державних інститутів за нинішньої влади (як уже зазначав «Детектор медіа», такі матеріали можуть бути звичайною критикою влади з боку її політичних опонентів, але наратив є співзвучним із генеральною лінією кремлівської пропаганди). Представник міського виконкому Кривого Рогу Костянтин Павлов, колишній регіонал, який зараз представляє «Опозиційну платформу — За життя», на «Першому міському» телеканалі трактує поведінку центральної влади у відповідь на страйк шахтарів як свідчення неспроможності держави виконувати свої обов’язки: «Пять суток государство, в чьи прямые обязанности входит защита своих граждан, хранило молчание. На защиту рабочих стала только городская власть». Позиції центральної влади автори матеріалу не з’ясували, пояснень, чому (якщо це правда) «держава» не цікавилася протестом шахтарів, не отримали.

На фейсбук-сторінці «Медиа-КР» опубліковане відео під заголовком «В офисе слуг народа», у якому висміювання влади та дискредитація державних інститутів поєднується з мовою ворожнечі та проявами ксенофобії:

— Давайте подумаем, как улучшить жизнь в стране? 

— Мы же депутаты. У нас от природы отсутствует функция «думать».

— Хотя подождите, давайте в интернете посмотрим, что думает молодежь. оже тони знают как улучшить жизнь.

— Молодёжь? Ну и что там пишет молодежь?

— Они думают, если мы начнем проповедовать европейский образ жизни, то поднимем экономику.

— Это как?

— Относиться ко всему толерантно. То есть терпеть всякую аморальщину типа гомосеков…

Ця ж сторінка виступила проти продовження блокування «Вконтакте», знущаючись зі «Слуг народу», які, мовляв, «займаються важливою справою». Критика влади за намагання далі блокувати «Вконтакте», яка не враховує аргументів «за» блокування, є наскрізною для проросійських медіа цього тижня.

У медіа регіону у м’якій формі просувають наратив «Україна — нацистська держава». Зокрема, протягом тижня криворізькі телеканали «Рудана» і «Перший міський» випустили сюжети про необхідність захищати (не зрозуміло, від кого — ймовірно, від «переписувачів історії», на яких нарікають проросійські політичні сили) пам’ять про війну, яку за радянською й російською традицією називають «Великою вітчизняною». Спікерами в цих сюжетах є представники міської влади та «ОПЗЖ». А у фейсбук-групі «Кривой Рог Кривий Ріг» з’явилося відео херсонського блогера та політика Кирила Стремоусова «Каратели загоняют украинцев в концентрационные лагеря». Хоча у відео йдеться про карантин і тестування на коронавірус, які Стремоусов трактує з позиції конспірології, риторика «карателів» і «концтаборів» доповнюється, зокрема, фразою «Мне дышат в спину эсесовцы». Більше про Стремоусова читайте в розділі, присвяченому Херсонській області.

У тій же фейсбук-групі користувач Romka Romal, який має всі ознаки бота, поширив відео ютуб-блогера під псевдонімом «Пероксид» із заголовком «ЗЕЛЮ ГЕТЬ! Опять Майдан или Закон Про отзыв? — Вам решать». Заклик побудований на твердженні, що Революція гідності була помилкою. До речі, мотив «скидання диктатора» простежується і в матеріалі «Что такое режимы диктатуры», що вийшов на сайті 49000.com.ua. Цей на позір аналітичний матеріал перегукується із риторикою представників «ОПЗЖ», які в місцевих медіа та на зустрічах із виборцями прямо говорять про можливість державного перевороту та скидання «диктатора» Зеленського.

А ось наратив «зовнішнє управління» на цьому тижні просували за допомогою заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка «Украина превратилась в американского сателлита и форпост политических провокаций». Цей матеріал важко назвати релевантним для мешканців Кривого Рогу, а позиція Лукашенка не збалансована позицією України.

Харківська область

(Про)російські дезінформаційні наративи виявлені в шести матеріалах. Половина з них — інформація за одним інформаційним приводом, опублікована трьома харківськими онлайн-медіа. Цим приводом стала акція представників правої організації «Фрайкор», які вшанували пам’ять російського радикала Максима (Тесака) Марцинкевича. Матеріали про це розмістили Status Quo — «В Харькове вывесили баннер в память о российском националисте», Newsroom — «В Харькове "Фрайкор" почтил память российского неонациста» і «Мой Харьков» — «В Харькове представители “Фрайкора” почтили память российского неонациста Тесака». Матеріали демонструють єдність українських і російських праворадикалів і існування їх в одному інформаційному просторі, а також дають російським пропагандистам поживу для маніпуляцій на тему «нацистської держави». Newsroom і «Мой Харьков» наводять у своїх публікаціях цитату організаторів акції: «Безусловно, можно по-разному относиться к его личности, но он был одним из тех, кто умел популяризовать правое движение на всех просторах бывшего Советского Союза. Он поднимал правильные для общества вопросы — начиная от этнического криминала и наркоторговли заканчивая отловом педофилов», — утверждают во “Фрайкоре”». Можна припустити, що подія справді була важливою в масштабах Харкова, однак усім трьом матеріалам бракує бекґраунду як про померлого росіянина, так і про саму організацію «Фрайкор», а також про кількість реальних учасників акції (на фото можна бачити лише кількох людей і плакат). А два з них є переробленим повідомленням телеграм-каналу організації «Фрайкор», отже не містять жодних фактів, окрім тих, які сама ця організація вважала за необхідне повідомити.

Ще два матеріали із (про)російськими наративами опублікувало видання «Вечерний Харьков». Один із них — типовий агітаційний матеріал «ОПЗЖ» під заголовком «Юрий Бойко: некомпетентная власть должна уйти». Аналогічний матеріал кількома днями раніше публікувало видання «Харьков. Комментарии». А в публікації «Украину предупредили о возможной отмене безвиза с Евросоюзом» можна впізнати наратив «Україна — недодержава»: тут змальована ймовірна втрата безвізового режиму та підтримки міжнародних фінансових інституцій через неспроможність влади. Хоча насправді небезпека сильно перебільшена.

Телеграм-канал «Харьков Live» акцентував на темі зовнішнього управління Україною, розмістивши інформацію щодо оприлюднення чергової серії так званих «плівок Деркача»: «Сегодня обнародованы новые плёнки Байдена-Порошенко. Байден спросил у Порошенко, о чем они говорили с новоизбранным президентом Трампом, после чего говорит, что Трамп похож на собаку, который хватает автомобиль, не понимая, как тот едет и что внутри. Порошенко подсмеивается».

Запорізька область

Протягом тижня у запорізьких медіа та соціальних мережах виявлено вісім прикладів поширення (про)російських дезінформаційних наративів. Це більше, ніж на минулому тижні. Як і в перший тиждень спостережень за запорізьким медіапростором, (про)російські наративи були знайдені переважно в поширеннях у соціальних мережах повідомлень політичних партій та їхніх представників.

Зокрема, у групах Запоріжжя поширювали заяву народного депутата України від «Опозиційної платформи — За життя» Миколи Скорика про неприпустимість «зовнішнього шантажу», що містить наратив «Зовнішнє управління». «Если Украина, независимое государство, определяет кандидатов в состав комиссии по выбору руководителя САП, а ей из Европейского союза говорят, что мы за это заберём у вас безвиз, то это порождает сомнение в равноправности наших отношений с ЕС. Подобный подход демонстрирует, насколько высока степень внешнего управления нашей страной», — цитують у поширених матеріалах Скорика.

Запорізький осередок Партії Шарія, який не має доступу до медіа або власного медіаресурсу, але ефективно працює в соцмережах, поширив «привітання з Днем Демократії», в якому можна побачити ознаки наративу «Україна — недодержава» та звичних уже для медій Шарія та «ОПЗЖ» атак особисто на Зеленського: «Признаем честно, демократии в нашей стране нет. Президент уже давно стал “глух” к голосу своего народа» і так далі. А місцеві активісти «ОПЗЖ» розганяли в соцмережах виступ Юрія Бойка на каналі «112», що транслює наратив «Зеленський обманув виборців»: «От власти “слуг” ждали смены этого подхода, но они предали людей. Правительство Шмыгаля слепило бюджет как попало, министры принесли его парламент — теперь с ужасом ожидают, что будет дальше». Також запорізька «ОПЗЖ» поширювала в соцмережах реакцію партії на виступ секретаря РНБО Олексія Данилова щодо релігійних організацій з елементами пропагандистського наративу «Зеленський — це Порошенко-2»: «Считаем преступные попытки окружения Зеленского развернуть кампанию травли единственной канонической православной церкви позором для Украинского государства, свидетельством возвращения к антинародной и антиконституционной политике режима Порошенко». Навколорелігійними маніпуляціями займався й телеграм-канал «Лекарь.zp», критика якого була спрямована на Православну церкву України: «Например, когда у православных забирают храмы, когда людей жестоко избивают только за то, что они прихожане УПЦ, … разные “демократы” и общественные деятели (как украинского, так и заграничного разлива) не видят в этом никакого нарушения прав и свобод».

Два активно поширювані в соцмережах повідомлення «ОПЗЖ» стосувались однієї з найважливіших для передвиборної агітації цієї партії тем — відмові влади проводити вибори у прифронтовій зоні Донеччини та Луганщини. Попри те, що ця тема прямо не стосується Запоріжжя та області, запорізькі читачі дізналися, що «трусливая власть цинично украла у полумиллиона украинских граждан их конституционное право голоса» і «Зе-власть в вопросе Донбасса действует по принципу: “Они не за тех голосуют, значит, не имеют права голосовать».

Власне запорізькі політичні процеси «ОПЗЖ» не рекламує, й 29 вересня стало зрозумілим, чому так — партія оголосила про підтримку нинішнього мера Володимира Буряка. Нагадаємо, головне протистояння в Запоріжжі відбувається між двома місцевими партіями — «Єднання» Буряка та «Порядок», що висуває в мери нардепа від «Опозиційного блоку» Мусу Магомедова та спирається на ресурси холдингу Ріната Ахметова. Тож у місцевому політичному протистоянні (про)російські наративи якщо й використовуватимуться, то обмежено, адже всі головні претенденти на крісло мера та більшість у місцевих радах стоять на умовно проросійських позиціях.

Миколаївська область

Тенденція, яка стала помітною вже в перший тиждень моніторингу — надмірне висвітлення в миколаївських виданнях внутрішніх новин Росії, які не мають жодного стосунку до регіону. Найбільше таких матеріалів виходило у виданнях «НикВести», «ІншеТВ» та «Шиповник». Частина цих матеріалів подають події з позиції російської влади, наприклад, «В МИД России заявили, что ЕС вмешивается во внутренние дела Беларуси» у виданні «НикВести» трактує білоруські протести в тому ж дусі, що й офіційна Москва.

Деякі з російських матеріалів стосуються України. 14 вересня у виданні «Новости N» вийшов матеріал під заголовком «Россия пожаловалась в ООН на Украину из-за воды в Крым», також написаний із позиції Росії без бодай наведення позиції України.

У виданні Times.com.ua вийшов матеріал «Русский язык в Украине — работа над ошибками», який є третьою частиною циклу. Авторка матеріалу не підписана, однак гугл допоміг її з’ясувати — це Юлія Любченко, а першоджерело (на яке миколаївське видання не послалось) — Site.ua. Риторика авторки не є відверто проросійською, однак у матеріалі є чимало тез, співзвучних із російськими наративами. Наприклад: «Кого же пытается обмануть власти Украины, представляя русский язык как язык нацменьшинства? Население Украины? Европу?» «…образование в Украине на русском языке, на родном языке, на котором разговаривает едва ли не половина 40-миллионной европейской страны, — невозможно»; «в марте этого года националисты угрожали во Львове сжечь местный лицей, объявивший набор в русские классы». Є серед цих тез і впізнавані наративи (про)російської пропаганди, зокрема «Зеленський обманув виборців»: «Русский язык, кстати, это родной язык и президента Володимира Зеленского. Накануне президентских выборов он кинул избирателям "конфетку" — обещал учесть законные интересы и права русскоязычных украинцев, чтобы языковая проблема не раскалывала страну. Но своего обещания не сдержал» і так далі. Як і в колонці Аркадія Корнацького минулого тижня, маніпулятивності публікації додає анонімність, адже читачі не знають, чиї оцінки та судження містяться в тексті, й можуть сприймати їх як факти.

Водночас у миколаївських медіа немає типової для регіональних ЗМІ масової ретрансляції меседжів «ОПЗЖ», у яких зазвичай трапляються (про)російські наративи. Натомість у соцмережах активно поширюється проросійська агітація Партії Шарія. Зокрема, зі сторінки прибічників Шарія поширювали відео, в якому мешканці Миколаєва закликають чимскоріше скинути Зеленського (за якого раніше голосували), та скарги на переслідування опозиції, типові для (про)російської пропаганди.

Одеська область

Усі 16 прикладів (про)російських наративів, як і на минулому тижні, зафіксовані в публікаціях онлайн-видання «Таймер». Хоча загалом було проаналізовано 22 медіа — сім онлайн-видань, п’ять телеканалів, п’ять телеграм-каналів і п’ять фейсбук-груп — явна проросійська пропаганда знайдена лише в «Таймері». Характерним прийомом є публікація на сайті одразу кількох матеріалів зі схожими пропагандистськими наративами впродовж одного дня, причому спродукованих одним джерелом-нюзмейкером. Найінтенсивніше поширювалися наративи «зовнішнього управління», слабкості української держави і твердження про зростання антизахідних настроїв. Пропагандистські матеріали можуть торкатися одразу кількох тем, поширюватися прямо або дещо замасковано.

Найбільший вал дезінформаційних повідомлень подавав Україну як об’єкт управління Заходом, зокрема США. П’ять матеріалів у середу, 16 вересня, були опубліковані після пресконференції народного депутата Андрія Деркача щодо нових оприлюднених записів телефонної розмови нібито між Петром Порошенком та Джо Байденом («Байден пообещал песни о Порошенко и похвалил его за создание Украины без коррупции», «Кандидат в президенты США называл Трампа "собакой" в разговоре с Порошенко», «Порошенко ждал от Обамы помощи в «продаже безвизового режима с ЕС украинскому народу», «Семья Байденов получала отмытые миллионы долларов из Украины — нардеп и прокурор»). Вийшло також повідомлення з тезами про зовнішній вплив на правоохоронні органи («Переаттестацию украинских прокуроров проводила фирма по торговле бананами на рынке в Киевской области — расследование»: «В итоге из органов прокуратуры были вычищены ненужные и оставлены нужные посольству США кадры… Стоит отметить, что влияние США на отбор прокуроров сохранилось и при генпрокуроре Ирине Венедиктовой»).

Ще одна публікація стосується Андрія Портнова, колишнього глави адміністрації Віктора Януковича, якого на цьому сайті підписують «юристом» («Верховная Рада создала комиссию по выбору антикоррупционного прокурора — в ЕС грозят отменить безвизовый режим»: «Несмотря на наглое и неприкрытое давление иностранных организаций, решение власти проголосовать именно украинский, а не внешний состав комиссии по избранию главы антикоррупционной прокуратуры — ещё один шаг к возвращению суверенитета, — прокомментировал новость юрист Андрей Портнов. — Я не знаю, кого изберут главой САП, но важно, что власть вернула возможность сделать это без чужого диктата»). Портнов часто коментує справу Сергія Стерненка, якому на сайті «Таймер» присвячений окремий розділ-тег. Стерненка на «Таймері» продовжують називати «активістом-убивцею» («Активист-убийца проигнорировал заседание в Приморском суде Одессы»).

Також «Таймер» ставить під сумнів спроможність українських державних інституцій («Украинский язык ввели, но книг не напечатали: в Одессе возник дефицит учебников»). Маніпуляції щодо можливої фальсифікації виборів додали до інформативного тексту про особливості нової виборчої системи «Выбирай, но осторожно: какими будут местные выборы по новому законодательству в Одессе». Приклади, які не містять російських пропагандистських наративів, але важливі для розуміння деструктивного контексту, який формує «Таймер»: 20 вересня — «В Украине активно нарушают избирательный процесс, Одесская область — среди лидеров»; 17 вересня — «В Украине снова стало можно зайти в соцсеть “Вконтакте”, в Минкульте попробуют с этим бороться»; 15 вересня — «Хасиды чуть не взяли штурмом белорусско-украинскую границу».

Негативний образ Революції гідності та її учасників створюють у матеріалі «Известного в Одессе уличного активиста объявили в розыск, он уехал в Польшу»: «МВД Украины внесло в список лиц, скрывающихся от органов власти, одного из одесских активистов майдановского толка — уроженца Черновцов Тодора Пановского… Вероятно, речь идёт об одном из нападений на представителей вьетнамской диаспоры на промрынке "7-й километр"». Зв’язок Майдану з пропагандистським наративом «громадянської війни» вибудовується в матеріалі «Европейский суд отказал в компенсации незаконно арестованному куликовцу» (ЕСПЧ) вынес решение по делу обвинённого в подрыве здания СБУ одессита Владимира Грубника — мужчина добивался справедливости из-за своего незаконного задержания… Напомним, что хирург и противник Евромайдана из Одессы Владимир Грубник был арестован осенью 2015 года, просидел в СИЗО до декабря 2019 года и вышел из-за решётки только благодаря большому обмену пленными…».) Володимир Грубник у листопаді 2019 року засуджений до 8 років ув’язнення (незадовго до обміну) за звинуваченнями в організації вибуху біля будівлі СБУ в Одесі. Але маніпулятивний кут подачі та брак об’єктивного контексту схиляє читача до думки про ймовірну невинуватість обміняного терориста («лікар-хірург», «активіст») та політичне переслідування («противник Євромайдану»). Обвинувачений оскаржував окремі формальні елементи затримання, а основний висновок ЄСПЛ у справі: «Досудове ув’язнення підозрюваного в терористичному акті із застосуванням вибухового пристрою не порушило Конвенцію [з прав людини]».

Низка публікацій «Таймера» стосувалася подій у Білорусі та українсько-білоруських відносин: «"Американский сателлит Украина" стала форпостом политических провокаций — Лукашенко», «Лукашенко перебрасывает войска на границу с Украиной, Литвой и Польшей», «Верховная Рада спустя месяц заявила о нечестных выборах в Белоруссии — Леонов и Гончаренко поддержали».

До графи «Інше» потрапив матеріал «Дайджест международных новостей: эпоха бунтующей улицы на фоне пандемии». За допомогою маніпулятивної подачі, гіперпосилань на російські інформаційні джерела текст рясніє антизахідними посилами («речь идёт о торпедировании проекта газопровода "Северный поток — 2", который бы дал большие доходы России и резко увеличил могущество Германии в Европе, а этого глобалисты из США при участии многих западных немцев, давно ставших для Вашингтона ручными, допустить не желают»).

Херсонська область

Протягом тижня виявлено 27 прикладів поширення (про)російських дезінформаційних наративів. Знахідок не було на сайтах друкованих видань і в новинах телеканалів — навіть партії з проросійською риторикою під час виборчої кампанії апелюють переважно до місцевих проблем. Практично всі зафіксовані матеріали вийшли на двох онлайн-виданнях та на ютуб-каналі блогера й політика Кирила Стремоусова, який має 120 тисяч підписників.

В інтернет-виданні «Новости Херсонщины» 14 вересня вийшла публікація «Развитие гражданского общества, СМИ и ЛГБТ: на что в 2020 году выделяют деньги Украине США и Сорос». Автор послуговується проросійською тезою про вплив іноземних організацій на роботу українського уряду. Він стверджує, що Україна отримала грант «на вмешательство… во внутренние дела суверенного государства», тобто Білорусі. Того ж дня ця сама стаття з’явилася в інтернет-виданні Kherson.life. Першоджерело матеріалу — Klymenko Time, медіа, пов’язане з міністром-втікачем часів Януковича.

На сайті «Новости Херсонщины» протягом тижня з’явилися ще дві публікації із проросійськими наративами: новина «Украинского писателя судят за критику ПЦУ», де письменник згадує «розкольників» й дивується, «что с приходом к власти команды Зеленского, который когда-то «каламбурил по поводу “томоса”… дело против него не закрыли», стверджуючи, буцім Зеленський обманув своїх виборців і «не відновив справедливість» щодо Української православної церкви Московського патріархату.

У матеріалі «Колыбель трех революций» автор оповідає, як «десятилетия опыта проведения “майданов”» допомагають Україні підбивати інші країни до революцій. Згадують тут й Америку та Білорусь: «На базе посольства США в Киеве была создана оперативная группа, главная цель которой — дестабилизировать ситуацию в РБ и подготовить свержение Лукашенко». Цей текст одночасно поширювали деякі сайти-сміттярки й херсонський сайт «Надднепрянка», а першоджерелом є маловідомий сайт «Альтернатива». Автор — Олександр Зубченко: чоловік із таким же ім’ям та прізвищем не раз коментував події в Україні російській інформаційній агенції Regnum, Ілюстрації цієї агенції використовує видання Kherson.life у своїх публікаціях із проросійськими наративами.

Появу цього матеріалу на сайті «Новости Херсонщині» можна списати на алгоритм, що агрегує контент інших видань. У «підвалі» сайту зазначено, що це суспільно-політичне видання, але він самостійно не публікує ні новин, ні статей. Стрічка — добірка матеріалів із різних сайтів і «пользователь может ознакомиться и выбрать ссылки на статьи, выражающие различные точки зрения на одно и то же событие».

В інтернет-виданні «Любимый Херсон» вийшов матеріал із заявою місцевого депутата «ОПЗЖ» під заголовком «Гocбюджeт нa cлeдующий гoд oтчeтливo пoкaзывaeт peaльныe пpиopитeты влacти». Пріоритет влади, «кoтopaя нa вcex пepeкpecткax oбeщaeт миp», — це воєнні витрати.

У публікації «Лавров: При Зеленском прогресса по Минску не будет» в інтернет-виданні «Типовий Херсон» автори подають однобоку позицію російської влади: «прогресу» у виконанні Мінських угод «при нынешнем украинском правительстве, как и при предыдущем президенте» не буде.

Найбільше публікацій із проросійськими наративами публікує інтернет-видання Kherson.life. Як і минулого тижня, такі матеріали з’являються майже щодня. Найчастіше в публікаціях фіксуємо тези про «зовнішнє управління», «радикалів», яких боїться президент, й рятівну торгівлю з Росією. Здебільшого це передруки з Klymenko Time, «Голос.UA», сайту телеканалу «112» тощо.

У публікації від 16 вересня «Надо ценить, что Минск продолжает оставаться площадкой мирного урегулирования» поширюють висловлювання Медведчука про «партію війни», до якої нібито входить частина «Слуг народу», і представників Сороса в парламенті. Також сайт опублікував чергову заяву того ж Медведчука: «Рецепт спасения экономики Украины от краха заключается в восстановлении торгово-экономических связей с Россией, постепенном возврате на рынки стран СНГ». Тут же згадують, що «ОПЗЖ» «остановила наконец антинациональный беспредел невежественной властной команды…»

У публікації «Иностранцы в руководстве намеренно топят украинские предприятия» від 17 вересня йдеться про іноземних агентів впливу, «которых заводят именно в государственные структуры, чтобы иметь возможность управлять там государственными процессами — наблюдать и управлять». У републікації Klymenko Time «Как США и Великобритания расширяют военное влияние в Украине — мнение» йдеться про залученість «военных сил Запада в Украину», Сороса, доступ іноземців до держтаємниць й українське Міноборони, яке виглядає не надто українським через щоденні зведення «на фоне англоязычной версии названия министерства и флага НАТО». За версією пропагандистів, НАТО відпрацьовує на території України ймовірну війну з Росією, «и Украина на ней будет отыгрывать роль территории, с которой по России могут наноситься ядерные удары».

У публікації «Переговоры о мире в Берлине были сорваны по вине украинской власти, а о результатах встречи — циничным образом соврали» цитують Владислава Рогимова, власника російського сайту WikiLeaks.pro (нічого спільного WikiLeaks). Рогимов, якого російські медіа називають то політичним експертом, то політтехнологом, то журналістом, а то й колишнім «піарником Зеленського», звинувачує українську владу й Зеленського в тому, що «страх перед радикалами и безответственность перед собственными гражданами, которые требуют мира» ставлять під загрозу режим припинення вогню.

У розділі «блоги» на сайті Kherson.life, де часто публікують висловлювання завсідників каналів групи Медведчука, цього тижня розмістили котрийсь із постів Андрія Портнова. Ексзаступник голови адміністрації Януковича згадує Сергія Стерненка, мовляв, скоро той отримає вирок, і це буде «очень важный сигнал для всех бродячих по стране банд, радикалов, активистов, националистов и остального воровского элемента».

Проросійські наративи зустрічаються у відео херсонського блогера Кирила Стремоусова. У серпні 2020 року служба безпеки приходила до нього з обшуками у справі про агентурну мережу Росії у Херсоні. У травні поліція перевіряла відео блогера, коли той опублікував на ютубі торішній запис харківського параду до Дня перемоги над нацизмом, видаючи його за прямий ефір. У 2019 році поліція затримувала Стремоусова як підозрюваного у стрілянині в херсонському пресцентрі. Тоді блогер був головою місцевої організації Соціалістичної партії України. А ще раніше, 2013 року, він організовував «Русские пробежки» Херсоном. На власному ютуб-каналі блогер має понад 120 тисяч підписників.

Протягом моніторингового тижня більшість відео блогер присвячував коронавірусу, який він називавав «пандемічною формою утилізації» людей, закликам не носити маски та не вакцинуватися. Проте в деяких відео траплялися тези, співзвучні російській пропаганді.

Наприклад, у відео від 14 вересня «Каратели загоняют украинцев в концентрационные лагеря» (71 тисяча переглядів) Стремоусов залякує, що американські лабораторії, «которые уже давно работают на территории нашего с вами государства, давно уничтожают наших с вами детей прививками, давно уничтожают наше с вами образование и культуру». Ще блогер каже, що Лукашенко «выдавливает упырей» у Білорусі, яка перебуває під «нападаением вот этой вот системы мирового формата». «Карателями» блогер називає українську владу, а СБУ — «гестапо».

У відео «Беспредел по арестованному СБУ учителю Кузьмич продолжается» блогер обговорює серпневий арешт Тетяни Кузьмич, яку звинувачують у державній зраді. Йдеться про справу з агентурною мережею Росії, через яку обшукували й Стремоусова. Ще одна спікерка у відео розповідає, що Кузьміч арештували «только за то, что она проводила конкурс по русскому языку и литературе», а цією справою хочуть припинити роботу в сфері культури та історії, яка стосується Росії. Ці висловлювання схожі на тези проросійської пропаганди, буцім українська держава бореться з російською культурою. У п’ятнадятихвилинному відео від 18 вересня блогер оголосив, що йде в мери, а ще встиг згадати «гранти, за які продаються журналісти» та «державний переворот», маючи на увазі події 2013–2014 років.

Донецька область (вільна частина)

У медіа та соцмережах Донеччини зафіксовано шість прикладів поширення (про)російських дезінформаційних наративів. Усі вони з’явилися на тих самих двох телеканалах, на яких ми фіксували проросійську дезінформацію на минулому тижні — «Телебачення Слов'янська — С-плюс» та ТРК «Бахмут». Саме ці медіа особливо активно агітують за партію «Опозиційна платформа — За життя».

Особливо показовою виявилась програма каналу «Телебачення Слов'янська — С-плюс» «HARD з Поповою», що вийшла в ефір 11 вересня. Саме тут під час інтерв’ю ведучій та головній редакторці каналу Наталії Поповій лідер «ОПЗЖ» Юрій Бойко говорив про «зовнішнє управління», оцінюючи роботу чинного уряду: «Тому що вони не працюють на людей, вони працюють на цих зовнішніх управлінців, які ними командують. Коли треба було платити лікарям, у розпал епідемії, вони платили за зовнішніми боргами спекулянтам». Також Бойко кілька разів наголошував, що нинішній президент дуже боїться «нациків» і «обманув виборців» — не виконує обіцянок, із якими прийшов до влади і через які його обрали, у всякому випадку, мешканці Донбасу. «Коли Зеленський йшов на вибори, то що вони обіцяли? Що ми принесемо мир, ми — молода команда. І коли загальмувався процес, ми адже бачимо, що вони просто боятися. Боятися нациків, бояться радикалів. Місцеві вибори будуть для них розчаруванням — вони так обдурили людей, що люди за них голосувати не збираються», — стверджує Бойко. Те, що Зеленський обдурив виборців і боїться радикалів, він повторював знову, наголошуючи, що саме це заважає встановленню миру на Донбасі: «Те, що загальмувався процес до миру, — це відсутність політичної волі Зеленського і його оточення. Тому що вони бояться нациків, боятися радикалів. Будь-який натовп, який виходить на вулицю, він їх лякає, вони починають відповзати, починають розповідати, що вони не те мали на увазі і блокується політичний шлях до миру».

У свою чергу й журналісти каналу «С-плюс» максимально допомагають представникам «ОПЗЖ» просувати проросійські наративи у новинах. Зокрема, 15 вересня в сюжеті про черговий мітинг «ОПЗЖ» саме журналістка говорить: «Люди висловили свою недовіру чинній владі, яка не виконує свої обіцянки — немає обіцяного миру на Донбасі, натомість продовжуються реформі медицини, освіти, пенсійної системи. І далі відбується падіння економіки та зростає безробіття». Словам журналістки передує цитата Наталії Королевської: «Сьогодні нам з вами, разом з нашою великою командою Донецької області, потрібно захистити і відстояти права: право людей розмовляти своєю рідною мовою і вчити своїх дітей рідною мовою! Потрібно зупинити ці медичні реформи, це пенсійні реформи».

Питання мови підняли в ефірі ТРК «Бахмут» у програмі «Бахмутская перспектива» 15 вересня в контексті наративу «Медведчук — надія України». Тут журналісти стверджують, що лише професійні депутати від «ОПЗЖ» зможуть повернути людям впевненість у завтрашньому дні: «Відновлення роботи підприємств Донбасу зможе забезпечити надійний рівень соціального захисту ветеранам, пенсіонерам, багатодітним сім’ям та дітям. Люди отримають право говорити рідною мовою, навчати своїх дітей рідною мовою і поважати свою історію». А про те, шо «Україну врятує дружба з Росією» а не з Європейським Союзом, говорив також цього тижня Юрій Бойко: «Коли ми підписали асоціацію з ЄС, вони ж нам не відкрили ринок збуту, вони використовують нас як сировинну базу (…) Тому треба відновлювати старі ринки, треба відновлювати ринки з Росією. Відновлювати відносини економічні і поставляти туди продукцію. (..) Відновлення економічних відносин з Росією — це те, що нас чекає, для того, щоб ми отримали робочі місця».

У соціальних мережах та телеграмі агітація (а отже, й поширення пропагандистських наративів) ведеться вкрай мляво, натомість експерти зауважили активізацію «Слуги народу», як і загальне зростання кількості згадок про партію влади в медіа регіону.