Фабрикуючи реальність

20 Вересня 2010
29123
20 Вересня 2010
09:38

Фабрикуючи реальність

29123
Телесезон-2010 позначився масовим забігом українських каналів у ніші реаліті-шоу
Фабрикуючи реальність

30-річна киянка Вікторія намагається не пропускати жодного випуску реаліті-шоу «Дом-2». Зателефонуйте їй о 19:30, і в кращому разі почуєте: «Соррі! "Дом-2!"». Ерудована, активна, «своя» у мистецькій тусовці, Вікторія приховує непрестижну «домашню» пристрасть. «Чому ти не телефонувала, коли в мене були не найкращі часи і я тижнями не виходила з дому? Де ти була, де були ви всі, окрім людей з цього проекту?» - відкидає вона будь-який скепсис.

 

Її ровесник із Великобританії, аспірант Оксфордського університету Джон на прохання підказати назви шоу, які підкорили Лондон, підкреслює: «Це питання точно не до мене. Але найбільшим і найпопулярнішим тут є "Великий Брат" на Channel 4. Останній раунд програми добігає кінця, та я не бачив жодного випуску». Він абсолютно нічого не переплутав, хоча рідко вечеряє біля екрана: і в Британії, і в США за десять років свого існування реаліті-шоу стали цілою індустрією. Попри те, що класичною аудиторією таких проектів є домогосподарки, тисячі інших людей пам'ятають обличчя героїв реального «мила» набагато краще, аніж точний вік двоюрідної сестри чи розмір взуття сина від першого шлюбу.

 

Українське реаліті як неформат

 

Більшість спеціалістів, із якими спілкувалася ТК, під чистим реаліті мають на увазі зйомки, які ведуться 24 години на добу. Перше реаліті-шоу «Великий брат» і справді будується за таким принципом: його учасники живуть у замкненому просторі, нашпигованому домашніми відеокамерами, під наглядом «Великого брата» і мусять виконувати будь-яку його волю. Але від 1999 року, коли цей проект вперше вийшов в ефір, минуло вже понад 10 років, і за цей час ТБ встигло значно розширити рамки реаліті.

 

Нині в США та Європі в якості реаліті-шоу продовжують існувати проекти з використанням прихованої камери, на основі документальних зйомок, студійні програми з «живими зйомками» і навіть суто студійні продукти. Головними складовими концепції реаліті лишається форма комунікації особистостей за штучно створених, але наближених до дійсності обставин. Актуальними для чистого реаліті-шоу лишаються три правила: пріоритетність відео з першого дубля, участь пересічних людей замість професійних акторів та максимально «реальні» умови зйомок.

 

Українські фахівці поки не обрали спільного терміну: кожен називає цей формат у зручний для себе спосіб, транслітеруючи англійську: «реаліті», «ріелеті» чи «ріаліті». «Ріелеті - це значно ширше поняття, ніж решта класифікацій, - пояснює генеральний продюсер телеканалу ТВі Сергій Дем'янчук. - Гадаю, його можна розглядати як підвид: певний клас, який має ще багато видів. Як у випадку з класом ссавців, до якого входять звірі, плацентарні, сумчасті... Також ріелеті не можна вважати форматом. Це ідея, я сказав би навіть ідеологія».

 

Директор медіаконсалтингової компанії Media Resources Management Ірина Костюк зазначає, що елементи реаліті можна віднайти у багатьох форматах: «Та ж "Фабрика" спочатку і в оригіналі передбачає більшу частину свого формату саме в вигляді ріаліті ("Зоряний дім"), однак через непопулярність цього жанру на час запуску проекту Новий канал відмовився від ріаліті-складової, зупинившись на концертному варіанті».

 

За словами продюсера і нині голови експертної ради «Національної медіагрупи» (НМГ). Олександра Роднянського, реаліті можна вважати лише інструментом телебачення. Недаремно ж у США та Європі набагато поширеніше поняття Reality TV - жанр телепрограмування, який поєднує буцімто справжні драматичні й гумористичні ситуації, свідчення реальних подій, дії пересічних людей на відміну від гри професійних акторів. У минулому тисячолітті до Reality TV відносили ігрові шоу, а після народження «Великого брата» - й реаліті-шоу серійного виробництва. Причому Reality TV і досі благополучно охоплює широкий спектр програмних форматів - від гри або вікторини до власне реаліті-шоу.

 

Однак найбільше українських виробників надихає не всіляка термінологічна схоластика, а можливість долучитися до трансляції реальності. «Я вважаю, що реаліті-шоу - це і є справжнє телебачення. Їх учасниками стають люди у природних ситуаціях. Вони не приходять у павільйон із декораціями і світлом, а навпаки - телебачення приходить до них», - розповідає генеральний продюсер Film UA Television Алла Липовецька. Вона додає: «Справжність емоцій і швидкоплинність телебачення об'єднано в такого роду форматах. Я робила два великі реаліті-шоу - "Фабрику зірок" і "Фабрику краси". І треба сказати, що це величезне задоволення і величезний досвід - не лише професійний, а й людський. І я гадаю, глядач отримує такі ж емоції».

 

Спостерігаючи за «1+1»

 

У цьому сезоні вперше в історії українського телебачення телеканал «1+1» відзначився кількісно, заявивши у програмній сітці відразу чотири реаліті-шоу власного виробництва: «Міняю жінку - 2» за британським форматом WifeSwap, «Без мандата» за форматом Великобританії Tower Block of Commons, «Від пацанки до панянки» за форматом англійців From Ladette to Lady та «Сусідські війни» за форматом Trouble with Neighbours голландської компанії Talpa. Як видно з показників Gfk Ukraine, не останню роль у цьому оптимістичному починанні зіграв успішний показ попереднього сезону реаліті-шоу «Міняю жінку». За панеллю «Вся Україна» середній рейтинг проекту минулого сезону за аудиторією 18-54 становив 4,89%, частка - 18,51%.

 

Крім того, на Новому каналі стартував проект за власним форматом «Здрастуйте, я ваша мама». ТРК «Україна» пропонує реаліті-шоу «Оголена красуня» за форматом How to look good naked компанії RDF Rights. Новий реаліті-проект під назвою «Холостяк» за американським форматом The Bachelor готує телеканал СТБ, а восени в ефір цього ж каналу вийде вже сьомий сезон «Битви екстрасенсів».

 

Щодо каналів другого ешелону: канал ТЕТ групи «1+1» продовжує транслювати найтриваліше в Росії реаліті-шоу «Дом-2» каналу ТНТ і запускає «Гламурні штучки та заучки» за форматом Beauty&the Geek, «Pro Любоff» за форматом Tough Love компанії Shine International та «Голу правду» за форматом Nothing to Hide американської компанії By Lion Television for NBC Bravo.

 

Як зазначила Ірина Костюк, ставку на реаліті-шоу зробила поки що група «1+1», решта ж каналів розподілили інші фішки: «"Інтер" обрав obstacle show (шоу з перешкодами), СТБ - талант-шоу, Новий канал - гейм-шоу, а в ICTV і каналу "Україна" всього потроху в рамках продукту для  цільової аудиторії і бренду каналу».

 

Генеральний директор Нового каналу Ірина Лисенко свого інтересу до реаліті-шоу нічим не виказує. Відповідаючи на запитання ТК про те, чим викликана поява реаліті-шоу «Здрастуйте, я ваша мама», вона підкреслила: «Ми урізноманітнили свою програмну політику, ми експериментуємо: у нас є інтерес до розважального ТБ, до якісного телебачення. Ми щоразу робимо щось нове, і "Здравствуйте, я ваша мама" - просто одна з новинок. Це не означає, що ми почнемо робити все у цьому напрямку. Ми шукаємо».

 

Керівник компанії Friends Production Олексій Гончаренко обережність українських телеканалів щодо реаліті-шоу оцінює так: «Рецепт відновлення жанру на нашому телебаченні простий: хтось має першим зробити, отримати хороші цифри, і відразу ж усі канали починають казати: "О! Треба це зробити!"».

 

Він переконаний: інтерес до виробництва тих чи інших форматів стимулює позитивний досвід, натомість негативний - надовго відлякує канали від експериментів. «Намагався колись Новий канал запустити шоу "За стеклом - 3. Теперь mы в армии", але воно вийшло невдалим, швидко завершилось, налякало всі канали і викликало тривалу перерву в реаліті-жанрі в Україні. Ще було дороге, красиве і не успішне шоу "Гарем" на "1+1", яке теж усіх налякало і відсунуло на якийсь час дату реаліті-буму»- пригадує пан Гончаренко.

 

Сергій Дем'янчук вважає увагу окремих каналів до реаліті-шоу знаковою. «Вперше за всю історію в починанні нового сезону українські канали орієнтуються не на Росію, а на європейські країни. Це досить знакова зміна, підставою для якої стали декілька подій в ефірі і їхній рейтинг. Початком ріелеті в Україні можна вважати російські проекти "За стеклом" і, певною мірою, навіть, "Окна". Я думаю, ми би прийшли до цього формату й раніше, якби не деякі масштабні проекти російського "Первого канала", зокрема, "Последний герой" і "За стеклом". Це були дуже коштовні і недовготривалі шоу. Якщо "Останній герой" працював, здається, два сезони, а на третій провалився, то "За стеклом" провалився відразу ж, з перших ефірів. Це відлякало нас від ідеї втілення реаліті».

 

Приблизно такої ж думки Ірина Костюк: «В пік своєї популярності ріаліті-жанр прийшов до України, але так і не прижився. Варто очікувати, що група "1+1" зараз змінить цю ситуацію».

 

Той факт, що ера реального телебачення розпочинається в Україні на початку кінця «Великого брата», розчарування у фахівців не викликає. «Якщо "Танці з зірками" українські канали робили з невеликим запізненням, буквально на кілька років відстали від Європи та США, то стосовно реаліті ми відстали набагато більше. Але я б не комплексував з цього приводу: кожний канал сам обирає, наскільки йому цей жанр потрібний і до якої міри він готовий ризикувати», - констатує Олексій Гончаренко.

 

Ліцензія на реальність

 

Водночас фахівці, з якими спілкувалася ТК, не схильні вважати, що до реаліті канали вдалися суто з міркувань новаторства. Зокрема пан Дем'янчук переконаний, що основним аргументом на користь реаліті-шоу була криза. «Ріеліті - це найнезатратніша з точки зору вкладення коштів та отриманого рейтингу ідея. Наскільки я пригадую, на "1+1" "Міняю жінку" коштувало в десять разів менше, ніж "Народна зірка" на ТРК "Україна". А показники були вдвічі, якщо не втричі, вищими»,  - каже він. Та водночас наголошує: сам жанр не є панацеєю. «Ріелеті коштують значно дешевше, ніж дорогі постановочні шоу, і це є дуже хорошою економічно привабливою альтернативою. Але немає ніякої гарантії, що вони працюватимуть так само, як і амбітні проекти», - зазначає генеральний продюсер ТВі.

 

На етапі становлення реаліті-шоу українські канали, здавалося б, мають повну свободу дій. Але якщо проаналізувати наповнення нового сезону, видно, що скористатися цим простором для фантазій вони не поспішають, надаючи перевагу ліцензійним продуктам. Виняток становлять проекти «Здравствуйте, я ваша мама» Нового каналу та, можливо, «Без мандата», яке, за словами продюсера «1+1» Оксани Кучерової, на 80% є власним продуктом каналу.

 

«Ліцензійний» підхід на українському телебаченні вважають найбільш грамотним. «Завжди все на українському телебаченні починалося з зарубіжних форматів, і реаліті-шоу тут не виняток. Як правило, телеканали використовують форматні ідеї чи навіяні форматами, адже навіщо винаходити колесо? Тут не стоїть таке завдання: будь-що придумати, аби своє», - каже Алла Липовецька. Водночас, вона переконана: на даному етапі глядачеві цікаві всі теми, адже він давно налаштований на нову хвилю вражень.

 

Нині ж затишний український ринок - справжній рай для таких монстрів, як, скажімо, компанія Endemol, яка, окрім «Великого брата» породила 21 тисячу годин контенту, значну частину якого становлять проекти Reality TV. Endemol уже не раз заявляла про свої види на ринки Центральної і Східної Європи.

 

Щодо тематики: найбільше українські реаліті-шоу нового сезону порушують соціальні проблеми. Яке життя - такі і шоу, вважають фахівці.

 

«Якщо нам притаманна катастрофічна віддаленість депутатів і влади від населення, то нічого дивного, що на "1+1" з'являється проект "Без мандата". Очевидно, в Німеччині собі важко уявити реаліті-шоу подібного спрямування, адже такої видовищної різниці там немає. Натомість на німецькому каналі Pro Sieben є великий проект "Здійснення мрій", учасниками якого виступають діти. Так, в одному з випусків дитині, яка мріяла працювати на сміттєпереробному заводі, влаштували один такий робочий день... З точки зору німців, це і навчальне, і розважальне, і соціальне ріелеті-шоу. Національні ж мрії українців часто зводяться до бажання стати народними депутатами і бізнесменами, багатими і знаменитими. Тож маємо те, що маємо», - резюмує Сергій Дем'янчук.

 

«Не бачу хіба перспективи таких беззмістовних реаліті, як "Великий брат" чи "Дом", сенс яких полягає у спостереженні за життям окремих людей... В Україні їх ніхто не виробляв, і центральні канали навряд чи ризикнуть: ідеться про дуже молоду аудиторію, яка не надто цікавить основну "шістку"», - додає Олексій Гончаренко.

 

Для порівняння: у Європі на піку попиту є консюмерські реаліті, де надають корисну інформацію щодо того, як облаштувати будинок, прибрати квартиру чи навчають, як правильно одягатися чи готувати. «Все це є і в нас, але в Європі таких проектів пропонують набагато більше», - зазначає Алла Липовецька.

 

Крім того, на тематиці європейських реаліті-шоу неабияк позначилася криза. За спостереженнями Ірини Костюк, одні з них навчають заощаджувати, в інших можна отримати поради щодо кар'єрного зростання.

 

Реальний потенціал

 

В ідеалі єдино можливим варіантом реаліті-шоу є лише саме життя: у випадку з ТБ, по-перше, йдеться про моделювання реальностей, по-друге, самі учасники шоу під прицілом камер не обов'язково поводяться достеменно так, як за щільно зачиненими дверима власної кімнати.

 

Однак самі виробники реаліті-шоу свої проекти фікцією вважати не схильні. Конкуруючи, вони роблять ставку на драматургію та видовищність. Керівник проекту «Битва екстрасенсів» телеканалу СТБ Олександр Слободський, із яким ТК нещодавно докладно спілкувалася про особливості виробництва реаліті-шоу, головною зі складових якісного продукту вважає саме емоційну. «Інколи ми навіть створюємо для наших учасників умови, максимально наближені до екстремальних і навіть бойових. Не виключаємо чвари, поділ на клани, суперництво - у нас взагалі на суперництві все будується. Головне - вивести учасника зі стану рівноваги, спокою, зачепити нерв. Спокійна людина в кадрі нікому не цікава. Потрібні правдиві яскраві емоції», - розповідає він про тонкощі зйомок.

 

Як і більшість «документальних» реаліті, «Битва екстрасенсів» знімається за попереднім режисерським планом. «Тут багато що залежить від уміння заздалегідь ретельно змоделювати можливі варіанти розвитку подій, щоб під час зйомок не втручатися в роботу екстрасенсів: не зупиняти їх, не просити щось для нас повторити. Якщо емоційні моменти пропустили, їх не повернути і не зіграти - відразу видно фальш, якої глядач не пробачить». При цьому, за словами Олександра Слободського, за кадром 20-хвилинного проекту лишається приблизно 90 відсотків відзнятого матеріалу.

 

«Битва екстрасенсів» - приклад того, що українські канали творчо відступають від «біблії» купованого формату. Між іншим, в оригіналі «Міняю жінку», яке телеканал виробляє за британським форматом WifeSwap, є навчальним шоу, в основі якого лежить обмін досвідом, про що церемонно повідомляє слоган Channel 4: The wives have agreed to swap families to see what they can learn from the experience. (Жінки погодились помінятися сім'ями, щоби побачити, чого їх може навчити такий досвід). У тлумаченні ж «1+1» глядачам (а точніше, глядачкам) пропонують побачити на власні очі «ризиковий і екстремальний експеримент, учасники якого на тиждень міняються дружинами, сім'єю і домом».

 

Задля видовищності керівники проектів використовують різні засоби, і в цьому сенсі реаліті-шоу є чудовим підручником з інфо- і шоктейнменту. Серійні випуски реаліті-шоу якоюсь мірою можна вважати щоденниками тієї чи іншої епохи. На відміну від манірних серіалів, вони фіксують людей, які живуть тут і зараз, їхній справжній, а не вигаданий побут, манеру спілкуватися, одягатися, миритися чи, навпаки, конфліктувати.

 

Крім того, на прикладі реаліті-шоу можна сміливо писати дисертації з психології. «Героями реаліті-шоу зазвичай стають ті, хто або чогось не може дозволити собі в повсякденному житті, не має грошей на вчителя з вокалу чи танців, на нові наряди чи нове тіло. І в цьому теж полягає важлива функція телебачення - дати глядачеві надію», - каже Алла Липовецька.

 

Замкова шпарина, розмір якої давно вже вийшов за параметри дверей, реаліті-шоу запалюють прикладом здійснення мрій, позбавляють самотності, дають можливість порівняти власні переживання з драмами учасників шоу. «Ріелеті - це завжди соціальний проект. Він просто може бути більш розважальним, орієнтованим більше на молодь, на старше покоління, жінок чи чоловіків і так далі. Але в кожному з цих випадків він все одно буде соціальним», - переконаний Сергій Дем'янчук.

 

Та попри те, впевнений він, що нині реаліті - хороший шанс для каналів виділитися на тлі талантів і фріків, тим не менш після сезону масового забігу в одну нішу інтерес до формату поволі згасатиме. «Зараз ріелеті переймають естафету у талант-шоу і за два роки те ж саме відбуватиметься з ріелеті-шоу», - зазначає він.

 

З ним не погоджується Алла Липовецька: «Реаліті-шоу - це той продукт, якому завжди зручно конкурувати. Можна зробити 1-2 конкурси зірок, назвати їх сьогодні "Караоке з зірками", завтра - "Дві зірки", післязавтра - ще якось. Але все це досить швидко може набриднути, в той час як люди в реальних умовах - це те, за чим глядач ніколи не припинить спостерігати».

 

Ілюстрація - www.tvscoop.tv

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
29123
Читайте також
10.04.2011 14:24
Александр Володарский
, для «Детектор медіа»
7 225
13.03.2011 09:54
Елена Вепринская, Weekly.ua
8 255
15.10.2010 12:00
Олена Коркодим
35 328
19.09.2010 08:39
Білл Картер, The New York Times
11 135
Коментарі
3
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Яару від Жоржетти
5175 дн. тому
Так я ось про що: "Можна зробити 1-2 конкурси зірок, назвати їх сьогодні "Караоке з зірками", завтра - "Дві зірки", післязавтра - ще якось. Але все це досить швидко може набриднути, в той час як люди в реальних умовах - це те, за чим глядач ніколи не припинить спостерігати» (Алла Ліповецька)! А ти спочатку почитай, потім - подумай, і лише потім - пиши :).
Яар
5175 дн. тому
ВІдкрий очі, мила Жоржетта, до чого тут Караоке? Спочатку читай, а далі пиши:) Автору респект, цікавий матеріал
Жоржетта
5176 дн. тому
По-моєму, стаття про "Караоке на майдані". Кіндрат, навіщо тобі така закузуха?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду