Олександр Брикайло: «Повноцінно фінансувати власні студійні розважальні проекти – не менш ефективно, ніж фінансувати телекіно»

14 Грудня 2007
13564
14 Грудня 2007
14:54

Олександр Брикайло: «Повноцінно фінансувати власні студійні розважальні проекти – не менш ефективно, ніж фінансувати телекіно»

13564
Директор «Студії Пілот» - про «найсвіжіший» формат «Дірка в стіні», співпрацю з СТБ, захист авторських прав на формати тощо.
Олександр Брикайло: «Повноцінно фінансувати власні студійні розважальні проекти – не менш ефективно, ніж фінансувати телекіно»
Нещодавно «Студія Пілот» придбала формат Hole in the Wall («Дірка в стіні») Fremantle Media Ltd. Оригінальне шоу було створене в Японії, і зараз у багатьох країнах світу виробляються його локальні версії (у Росії – Первый канал). Учасники шоу у сріблястих водостійких костюмах стоять на краю басейна і намагаються швидко прийняти позу, щоб пройти крізь дірку дивакуватої форми у стіні, яка рухається на них. Якщо учасникам не вдається прослизнути у дірку, тоді стіна зносить гравців прямо в воду.
 
«Студія Пілот» з 1999 року виробляє та ліцензує власні і форматні розважальні програми українською мовою («Еники-Беники», «Паралельний Світ», «Кунсткамера»; «3х4.Найкумедніше домашне відео»; «За гроші»; «Питання для чемпіонів» та інші). Також «Студія Пілот» здійснює дублювання телепродукту українською мовою («Сімпсони»; «Футурама» та інші).
 
Тож, про нові проекти, підсумки минулого року та реєстрацію форматів «ТК» говорила з директором «Студії Пілот» Олександром Брикайлом
 
Пане Олександре, «Студія Пілот» придбала ексклюзивні права на формат Hole in the Wall / «Дірка в стіні» /  від Fremantle Media Ltd. Чому ви вирішили придбати саме цей формат?
– Hole in the Wall – дуже веселе і яскраве шоу, його успіх полягає у простій драматургії, видовищності та комедійності. На сьогодні в українському ефірі є певний дефіцит гумористичних програм для сімейної аудиторії. Цей формат легко адаптується і добре працює.
 
Які умови міжнародного формату? Наскільки вони жорсткі? Чи є, за умовами формату, обмеження на спонсорство чи рекламу?
– Умови традиційні. Ліцензійна угода регламентує всі важливі умови виробництва та трансляції програми. Обмежень для мовника на рекламу або спонсорство немає. Ліцензія придбана на сезон ефіру з можливістю продовження.
 
Наскільки дорогим є цей проект? Можете назвати бюджет та вартість ліцензії?
– Це відносно недорогий проект. Виробництво сесійне і нескладне. Я назвав би його середньобюджетним. Вартість ліцензії я вам назвати не можу, скажу тільки, що вона диференційована і залежить від того, який саме канал його отримає. Останнім часом вартість ліцензій на формати для території України значно зросла. Деякі компанії просто збільшили цю суму, а деякі ставлять її в залежність від того, на якому каналі буде виходити програма, яку аудиторію вона матиме, які рейтинги має канал, яка кількість його глядачів.
 
Чи вже відомо, на якому каналі має вийти проект?
– Ми щойно додали цей формат у наш портфель пропозицій. Найближчим часом ми познайомимо з ним практично всі канали.
 
На презентації нового сезону СТБ програмний директор Сергій Назаров назвав цей формат найоригінальнішим із тих, які він бачив на каннському ринку. Яка ймовірність того, що цей проект з’явиться на СТБ?
– Ми провели вже презентацію для декількох каналами, в тому числі СТБ. Вони пообіцяли незабаром надати відповідь.
 
На сьогодні студія все більше уваги приділяє міжнародним форматам («Питання для чемпіонів», «За гроші», «Еники-беники»). Що є пріоритетом для вас – виробництво оригінальних проектів чи адаптації?
– Для «Студії Пілот» не важливо – виробляти програми на основі придбаних форматів, власних чи запропонованих каналами. Пропозиція повинна бути дуже широкою і містити якомога більше жанрів і форматів. Наше завдання – досягати своїми програмами необхідної частки у конкретному слоті та відповідати цільовій аудиторії каналу.
 
Коли почали адаптувати міжнародні формати?
- Перша «форматна» програма, зроблена нами за ліцензією від Endemol, була «За гроші» для Нового каналу у 2003 році.
 
- Досвід яких країн є вирішальним для успіху форматів, які ви купуєте?
- Ми завжди вивчаємо долю всіх локальних версій формату, найбільше звертаємо увагу на країни з подібним станом телевізійного ринку і подібним менталітетом аудиторії. Іноді на рішення українських мовників впливає доля формату в Росії.
 
- Яка практика більш розповсюджена, - коли ви купуєте формат, адаптуєте його і продаєте каналу, або канал купує формат і замовляє вам виробництво?
- Буває по різному, інколи звертаються до нас: «Нам потрібна така-то програма у такий-то слот, що ви нам можете запропонувати?», або: «Знайдіть для нас формат такого жанру», або: «У нас є формат, треба його зробити». Часто ми самі пропонуємо проекти. З наших останніх десяти реалізованих проектів – три на основі придбаних форматів, три на основі власних і чотири здійснено на замовлення каналів.
 
Як будуються стосунки із власниками форматів? Чи обов’язкова наявність консультантів – власників формату? Як контролюється процес виробництва?
Хто є власником прав на українську версію?
– Консультації і безпосередній контроль за виробництвом з боку власника формату є обов‘язковим. Зазвичай, без таких консультацій неможливо адекватно відтворити локальну версію програми, а їх вартість може перевищувати вартість самого формату. Щодо власності прав на українську версію – у кожному випадку це обумовлюється окремо, але в більшості випадків усі права залишаються за власниками формату.
 
– Раніше йшлося про те, що «Студія Пілот» придбала ексклюзивні права на формат Deal Or No Deal від нідерландської компанії Endemol Entertainment. Із яким каналом досягнуто згоду щодо виходу проекту? Коли він з’явиться на українських каналах?
– Дійсно, це так. Уже третій рік поспіль ми формуємо так званий «портфель пропозицій», до якого входять повністю розроблені і підготовлені до запуску у виробництво розважальні проекти. Туди входить і Deal Or No Deal, але хочу уточнити, що наш контракт передбачає ексклюзивне першочергове право виробництва та пропозиції української версії, права на формат належать винятково Endemol. Про ефірну долю проекту поки нічого говорити не буду, переговори тривають, формат добре відомий усім нашим мовникам. Головна проблема – 60 відсотків витрат складає грошовий призовий фонд, який є складовою драматургії шоу.
 
– Чи охоче ви беретеся за адаптації дорогих форматів? Який найдорожчий формат у вашій практиці?
– Очевидно, чим більший бюджет проекту, тим більше можна витратити на всі його складові, відповідно, вірогідність успіху пропорційно збільшується. Вже є декілька прикладів, коли вартість епізоду зробленої в Україні програми дорівнювала або перевищувала витрати на виробництво серії якісного серіалу. Хороший приклад – «Танці з зірками». Він довів, що повноцінно фінансувати власні студійні розважальні проекти – не менш ефективно, ніж фінансувати телевізійне кіно, як правило російське.
 
Наш найдорожчий проект – останній, «Еники-беники» (формат FremantleMedia) для СТБ. Однак, оскільки вартість виробництва і ліцензій постійно зростає, то не дуже коректно порівнювати бюджети різних років. А за складністю реалізації я би назвав щоденні проекти «Питання для чемпіонів» (FremantleMedia), також для СТБ та «Шоу Іванни Найди» для Нового каналу.  
 
Попри наявність в ефірі великої кількості міжнародних форматів, українським каналам не вдається продавати в інші країни свої проекти. Переважно це пояснюють браком оригінальних ідей та відсутністю практики продажу форматів. Чому, на вашу думку, українським виробникам не вдається продавати власні оригінальні формати за кордон?
- Коли канал купує формат, він платить не лише за концепцію, а купує ще й історію успіху в інших країнах. Переважна більшість форматів йде із країн з розвиненими телевізійними ринками. Програма, яка була б навіть дуже успішною в Україні, має не багато шансів бути проданою за кордон. Хоча це тільки питання часу.
 
 Яким чином можна захистити чи зареєструвати свій формат?
- Аби захистити формат, треба використовувати всі можливості: це реєстрація сценарію, реєстрація назв, торгових марок - усього, що можна зареєструвати. Фіксація всіх переговорів із усіма, кому цей формат пропонувався. Є навіть юридичні поради щодо всіх кроків, які треба робити, аби захистити формат. Нажаль стовідсоткового захисту не існує. Наскільки я знаю, єдине законодавство, що захищає саме формат, це законодавство Нідерландів. Іноді ми спілкуємося з англійською або німецькою компанією, але угоду укладаємо із її представництвом у Голландії.
 
-Розкажіть про вашу судову справу з ТОНІСом? Чому виник конфлікт?
 -Так, є така неприємна історія. Протягом чотирьох років, починаючи з 2002 року ми виробляли для Нового каналу програму «Кунсткамера». Перших декілька сезонів вона була щотижневою, потім стала щоденною. І ось раптом, у квітні 2006 року одночасно з нашою, на ТОНІСі з‘являється інша програма подібного змісту. В цьому факті не було б ні чого дивного, якби не назва – називалася вона також «Кунсткамера»!
 
- І ви подали до суду?
- Не відразу. Спочатку ми писали листи, зустрічались з тодішнім керівництвом і пропонували не використовувати нашу назву, просто змінити її.. На жаль, переговори були безрезультатними. Звичайно ж, маючи повний захист назви – як відповідно до авторського права, так і в якості торгової марки, ми подали позов до суду. Адже назва це не формат і захищається досить просто.
 
 Які основні етапи судового розгляду?
- Суд триває більше року, були проведені експертизи. Дві інстанції ми виграли, третя призначила додаткове розслідування.
 
- Чи проводили ви переговори з новим керівництвом телеканалу, до чого вони призвели?
- Нещодавно я мав досить конструктивну розмову з паном Костеріним  та з паном Тузовим, в результаті , сподіваюсь, за деякий час конфлікт буде вичерпано і справа вирішиться поза судом.
 
Які формати ви б виокремили на останньому Каннському телеринку? Який найоригінальніший проект ви там бачили?
– Цього разу з‘явилося багато варіацій на тему минулорічної новинки «Чи розумніший ти за п‘ятикласника?». Це все «квізи»/вікторини– діти проти дорослих. Цікавими і перспективними для українського ринку нам здалися декілька японських форматів, які ми, власне, і придбали – «Дірка у стіні» серед них.
 
Окрім виробництва проектів, «Пілот» займається дублюванням фільмів та телепрограм. Чи збираєтесь ви займатися дублюванням російських серіалів (як це передбачено Меморандумом між Нацрадою та телеканалами)? І чи зверталися до вас із цього приводу телеканали?
– Жодного замовлення щодо переозвучення чи дублювання російського серіалу ми не отримували. І я не чув, щоб хтось їх отримав. Сподіваюся, колись це станеться. Сьогодні більшість каналів вважають, що україномовне дублювання російських фільмів їм тільки зашкодить, особливо якщо це відомий фільм.
 
- Зазвичай менеджери телеканалів стверджують, що дублювання українською є захмарно дорогим. Яка вартість дублювання фільмів?
– Дублювати  дійсно дорожче, ніж просто озвучувати. Тому раніше канали дозволяли собі дублювати лише блокбастери чи праймові фільми і, можливо, продукцію для дітей. Ціна повноцінного дублювання залежить від складності і починається від 80-ти гривень за хвилину екранного часу. 
 
– Чи справді російський канал «2х2» придбав українську версію «Симпсонів», створенням якої займається студія «Пілот»? Хто є власником прав на українську версію – ви чи канал М1?
– Вперше від вас про це чую. Приємно, якщо це так. Усі права на українську версію «Симпсонів» належать М1, і тільки вони можуть прокоментувати ваше питання щодо продажу до Росії. Про великий попит на піратські копії з нашим дубляжем «Симпсонів», «Футурами» і «Покемонів» на Петрівці мені говорили, а от інтерес інших країн – для мене новина.
 
Підбиваючи підсумки діяльності продакшну за минулий рік, що б ви відмітили?
– Цього року я би відзначив співпрацю з телеканалом СТБ: ми зробили для них «Еники-беники» та продовжили випуск «Паралельного світу». СТБ робить велику ставку на український продукт і доводить, що можна отримувати високі показники завдяки програм вітчизняного виробництва. До того ж із власним продуктом легше працювати й самому каналу, оскільки немає обмежень на кількість виходів програми, можна по ходу ефірів щось змінювати та покращувати.
 
– Чи плануєте розширювати співпрацю з телеканалами?
–Так, звичайно. У травні побачите результати.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
13564
Читайте також
30.11.2007 10:11
Татьяна Неймаш
для «Детектор медіа»
18 083
28.11.2007 20:08
Лилия Побережская
для «Детектор медіа»
35 597
23.11.2007 16:36
Володимир Міхалєвіч
для «Детектор медіа»
19 140
09.11.2007 11:27
Андрій Кокотюха
для «Детектор медіа»
14 266
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Міжнародний формат
5976 дн. тому
Мрія ідіота здійснилася - кожний зможе побачити, як корячаться його співгромадяни, а потім пенапласт зіштовхує їх в басейн. Яка ідея, яке видовище... сімейний перегляд.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду