До 24 лютого Дмитро Слободян був виконавчим продюсером шоу «Ранок у великому місті», яке виходило на каналі ICTV. Після повномасштабного вторгнення канал почав показувати спільний телемарафон, а розважальні шоу — принаймні, на якийсь час, — втратили актуальність. Частина команди «Ранку у великому місті» знайшла роботу на новому напрямку: виробляє контент для російськомовного марафону «FreeДом». Частина працівників пішла воювати, зокрема ведучий «Ранку» Павло Казарін і спеціальний кореспондент із міжнародної тематики Юрій Мацарський. Говоримо з Дмитром про роботу команди ICTV для російськомовного іномовлення.

— Дмитре, який саме контент ви зараз створюєте для «FreeДома»?

— «Ранок» тривав дві з половиною години, тому був поділений на часові проміжки: в залежності від часу в нас була різна аудиторія і різний контент. Ми мали свій аналітичний відділ, який займався політичними й економічними темами, міжнародною політикою,  воєнною тематикою.  Коли прийшла велика війна, люди, які працювали в цьому відділі, почали створювати контрпропагандистський контент у різних форматах для каналу «FreeДом». Ми почали долучати людей, які були в нас на інших проєктах — тих, хто був готовий і мав сили створювати контрпропаганду. Наприклад, до нас приєднався Олексій Душка, який раніше створював програму «Прихована небезпека», а тепер перекваліфікувався в інтерв’юєра. Частина людей із його проєкту теж почали працювати для «FreeДома». Також у нас у команді декілька людей, які раніше робили «Неймовірну правду про зірок» для СТБ.

Ми виробляємо продукт для «FreeДома» російською мовою; він із самого початку створювався лише як продукт для марафону «FreeДом». Разом із тим, він дуже гарно «працює» на ютубі,  збирає мільйонні перегляди. Тому що ми розуміємо: людям цікаво те, що ми робимо, вони пишуть нам слова підтримки, дякують у коментарях. І це дуже приємно.

Ще в нас є нове обличчя; не можна сказати, що ми його відкрили, але це обличчя, яке нарешті побачили глядачі. Це Григорій Герман, який віддавна є голосом програми «Антизомбі», і всі його впізнають за голосом. Але ми вирішили його вивести на екран, на світло, так би мовити. І бачимо, що це було правильне рішення. Завдяки його вмінню жонглювати словами, саркастичній,  розумній і фаховій подачі він подобається глядачам. Він там, де потрібно, приголубить, де потрібно — насварить, і це влучає аудиторії в самісіньке серце. (Програми «Антизомби» і «Гражданская оборона», які до січня 2023 року були російськомовними, виходять в ефірних блоках спільного телемарафону, які створюють ICTV/СТБ, і викликали багато питань як по формі, так і по змісту, але команда Дмитра Слободяна не задіяна у виробництві цих програм, тому ми не ставили йому запитання про цей контент, — ДМ).

— У вас є конкретні показники кількості виробленого контенту? В якому форматі він повинен бути вироблений? 

— Завдання  нашої команди — десять годин змонтованого матеріалу на тиждень. Це доволі великий обсяг. За форматом це окремі сюжети на певну тему, ми називаємо їх програмами та інтерв’ю. За хронометражем вони  бувають від 15 до 35 хвилин.

— Хто правовласник цього контенту? Ви викладаєте його на ютуб-канал  ICTV…

— Юридичних тонкощів я не  знаю, але  знаю, що із самого початку була домовленість між каналами, не тільки з нашим, що ми маємо право розміщувати контент, який виробляємо, на власних ютуб-каналах.  

— Ви виробляєте контент у студіях каналу? 

— Якщо є така можливість, пишемо на каналі. Але не обов’язково: формат передбачає багато інтерв’ю,  здебільшого зараз це інтерв’ю відеозв’язком, оскільки експерти знаходяться в різних областях України або навіть світу.  

— Як ви працюєте в умовах блекаутів і довготривалих відключень світла?

—Важко. Як і всій країні. На щастя, ми маємо  змогу підходити до кожного індивідуально. Деякі журналісти розв’язують цю проблему самотужки. Але в будь-якому випадку у нас є новинний офіс, де завжди є інтернет і можливість попрацювати.  Світло там відключають, як і в усій країні, але наша технічна дирекція подбала заздалегідь, щоб у нас була можливість безперебійного живлення та генератори. На жаль, це не вирішує всіх проблем. Наприклад, зараз важко домовлятися про інтерв’ю: ми  вже наче домовились зі спікером, а в людини зненацька зникає світло, а з ним і зв’язок. Все, інтерв’ю зірвалося. Ми по двадцять разів їх переносимо. Наш бідолашний гостьовий редактор божеволіє через ці постійні відкладання чи скасування. Друга історія  — це монтаж. Ніхто не чекав, що від коронавірусної епідемії буде якась користь, але вона є: саме завдяки тривалому карантину у новинах Starlight Media була так  побудована система, що  режисери монтажу можуть працювати віддалено. Тепер ця система нам дуже допомогла, особливо в перші тижні великої війни, коли людям іноді було просто неможливо дістатись до офісу чи взагалі залишатися в Києві. 

Під час блекаутів усе стало складніше. Частина людей, звісно, приїздить в офіс, частина виїхала в регіони, де трохи простіше зі світлом. Кожен зараз дає раду цій проблемі як може, виходить із ситуації по-своєму, але ми намагаємось не втрачати оперативність.

— Ви не раз казали, що створюєте контрпропаганду. Але зрозуміло, що контрпропаганда — це і є пропаганда, лише у зворотному напрямку. Поясніть, будь ласка, що ви маєте на увазі: ваші журналісти та редактори змінили професію? Ви вважаєте припустимим під час війни бути пропагандистами?

— Ми працюємо в різних форматах. Наприклад, беремо якісь висловлювання російських пропагандистів або керівництва Росії і спростовуємо їхні слова, припущення чи фантазії. Їхню брехню ми руйнуємо виключно фактами, бо в них немає фактів, лише вигадки. Це і є контрпропаганда.   

— Тобто ви займаєтесь фактчекінгом. 

— Так, але в цікавішому форматі доносимо його до аудиторії. Правда обмежена лише одним варіантом. А в неправди мільйон варіантів.  Нам можуть розповідати, чому українці погані, в мільйон способів. Ми начебто поїдаємо дітей, ми нацисти, ми сатаністи — підкинути можна ще сотні вигадок. А ми обмежені виключно правдою і не можемо вигадувати. Звісно, правда завжди складніша. І саме в цьому складність роботи українських медіа в час війни. 

— Можна уявити собі мільйон способів довести, що Росія вже на дні й скоро розпадеться на частини та зникне з карти. 

— Але ж ми маємо свободу слова! І якщо понесеться безглузда пропаганда, всі наші медіа не промовчать, всі почнуть писати й говорити, що це маячня, це неправда. Саме в цьому ще одна відмінність нашої роботи від роботи російських пропагандистів. В Росії що не скажи — все з’їдять. І слова не скажуть. А якщо навіть скажуть, то ось, будь ласка: повістка в суд, штраф або ще щось. Як тому нещасному чоловікові, який описав свій сон про Зеленського, і йому присудили штраф у 30 тисяч рублів (понад 15 тисяч гривень — ДМ).

— Згідно з різними дослідженнями, викриття брехні і пропаганди працює менш ефективно, ніж пропаганда: просто не встигає за нею. Як ви оцінюєте ефективність  ваших програм? 

— Я б не сказав, що контрпропаганда не ефективна. Я бачу результат нашої роботи. Зараз ми не бачимо ніякої реальної соціології в Росії, це зрозуміло, тому оцінювати складно. Але я бачу тисячі коментарів під нашими відео на ютубі, написані  з Росії. Я бачу, що вони пишуть:  ми вас підтримуємо, ми просто не можемо нічого вдіяти. І таких людей багато, просто вони залякані. Вони зовсім нічого не можуть сказати. Тому я не вважаю, що контрпропаганда не працює. Будь-яка статистика, яка  демонструє невисоку ефективність фактчекерських зусиль, розбивається об тисячі коментарів, які ми отримуємо від росіян. Які, звісно, живуть не тільки в Росії, а і в інших країнах. І нас дивляться не тільки росіяни:  наша аудиторія — російськомовні в будь-яких країнах. У Казахстані, Грузії, країнах Європи. Ми так само отримуємо підтримку і від них, і розуміння того, що ми робимо правильні речі. Показуємо, хто в цій ситуації диявол. 

Я думаю, якщо постійно дивитися лише російські медіа, можна елементарно повірити, що в Україні мешкають якісь розробники біолабораторій, які випалюють усе живе і знищують будь-кого, хто розмовляє російською. Тому, коли з’являється будь-яка альтернативна версія подій, це хоча б потрошку, але впливає на ситуацію. У продуктів «FreeДома» мільйонні перегляди. Мені здається, ми робимо шляхетну справу, міняємо потроху свідомість людей. 

— А чому, на вашу думку, росіяни  можуть довіряти українським новинами чи українському контенту? Ми ж для них вороги, пропагандисти. В них є ближчі до них канали, на кшталт «Дождя».

— Я певен, що наша аудиторія дивиться і їх. Це пласт людей, які послухали російську пропаганду, вийшли потім на вулицю,  подивилися, що в них немає неймовірного економічного підйому, про який їм розповідають пропагандисти, і починають підозрювати, що  потрібно пошукати додаткову інформацію, що не все так, як говорять по телевізору. Тому вони шукають альтернативну думку, і я певен, що вони і дивляться «Дождь», і читають  «Медузу». І це природно — для російського суспільства вони ближче. А ми даємо контент, який у деяких місцях стикається з інформацією, яку надають їм їхні опозиційні ЗМІ, і саме тому, мені здається, вони нас і дивляться. В будь-якому випадку це процес. Мені здається, вони вже знають, що таке ICTV, «Факти», в них уже є якесь маркування нашого продукту. Ми теж знаємо, що таке «Дождь»,  і можемо проаналізувати якість їхньої інформації, ввімкнути мозок і поділити чи не поділити все це на сто. І навряд чи будемо дивитися, чи шукати інформацію в невідомому виданні «Дерево.ру», умовно кажучи, тому що фіг знає, що це за медіа. Так само це працює й у зворотному напрямку, мені здається: спочатку вони придивлялися до нас, а тепер уже знають, що в нас якісний контент. 

— Яка статистка переглядів вашого контенту на ютуб-каналі ICTV?  З яких країн найбільше дивляться ваш продукт?

— В середньому 30% — це глядачі з Росії; Ще третина — Україна, і остання третина — решта світу: Казахстан, Німеччина, Польща, Грузія, США. Якщо говорити про динаміку переглядів, то  в середньому наш продукт набирає 30—35 мільйонів переглядів на місяць. Тобто  приблизно мільйон сто тисяч переглядів на добу. І кількість переглядів зросла дуже сильно. Сподіваємося, зростатиме й далі. 

— Чому, на вашу думку, ваш російськомовний продукт дивиться так багато українців?

— Завжди цікаво подивитися, як розвінчують міфи. І це приємно, врешті-решт — подивитися хоча б для того, аби сказати: «Я теж так думаю, я завжди так вважав. Чому ж вони цього не розуміють?». А ми пояснюємо все це російському глядачу. Хоча робота з аудиторією — це дуже тонка річ. 

— Ви вірите у «хороших росіян»? 

— Я б не називав їх «хорошими росіянами», для мене особисто таких не існує, бо через них  почалася війна, і за їхньої мовчазної підтримки вона триває. Вони всі винні в цьому. Але ж є росіяни, які  ще зберегли здатність думати. І саме вони — наша аудиторія. 

— І ви з ними обережні, так?

— Ми ж намагаємося робити контрпропаганду. Тільки так ми можемо з ними працювати.   Не можемо сказати їм  «ви — гівно». Вони скажуть: спасибі, підемо до своєї пропаганди.

— Ваша медіагрупа створила канал ICTV2 із розважальним контентом. Ви плануєте співпрацювати з ним? Повернуться до формату «Ранку»? 

— На жаль, я мало про це знаю. Це відбулося нещодавно, і ми ведемо розмови з телеканалом про можливість повернення «Ранку» в ефір. Але ще не прийшли до якогось рішення. Так, канал будуть запускати, але  телебачення — в першу чергу бізнес, а не благодійність. І саме з позицій бізнесу канал повинен розуміти, вигідний йому якийсь контент чи ні. Щойно розуміння вигідності співпраці з’явиться, і ми знайдемо точки зіткнення, ми відразу ж повернемося в ефір. 

— Команда, що створювала ранок, — це окремий продакшн? 

— Ні, ми частина каналу, частина новин. 

— То чому ж зараз вас одразу не покликали назад?  

— За загальним принципом роботи структури канали є замовниками контенту. Не важливо, це стосується підрозділу новин, серіального виробництва чи виробництва шоу. Якщо у каналів є ідеї, вони приходять до нас, до різних підрозділів, а не до якогось  продакшна на аутсорсі.  Якщо команда всередині холдингу може створити те, що замовляє канал, перевага надається їй. Поки що в нас немає спільного бачення.

— Якщо  воно не з’явиться, ви  продовжите створювати контент для «FreeДома»?

— Зараз дуже важко щось планувати.  Ми далеко не зазираємо. В нас є розуміння того, що ми робимо зараз, і ми сподіваємося, що знайдемо спільні точки з ICTV2 також і повернемося в ефір веселою великою командою. Але все буде залежати від багатьох факторів в Україні й у світі. Не знаю, що буде завтра. Сподіваюся, рекламний ринок буде зростати, війна закінчиться, наші військові виженуть русню  з нашої території й ми будемо далі працювати в розважальній сфері. Але коли це станеться, я не знаю.

— В одного з ведучих ранку, Сергія Лиховиди, зараз власний проєкт на ютубі. Він працює для каналу ICTV чи «FreeДома»?

— Зараз він не створює контент для каналу, але ми в будь-якому випадку в дружніх стосунках, розміщуємо інтерв’ю, які він бере, на ютуб-каналі ICTV. І я певен, що щойно закінчиться війна, Україна і канал повернеться до нормального життя, Сергій, як і решта команди, повернеться і буде з нами працювати.

Фото надані каналом ICTV