Про це в інтерв’ю «Детектору медіа» сказала керуюча директорка СТБ Людмила Семчук.

«Звісно, для ринку в цілому це стане внутрішнім викликом. Тому що квоти не стосуються ОТТ, і в той час, коли телеканали переводять серіальний контент на українську мову, провайдери продовжують показувати серіали, які не може показувати телебачення.

Але це еволюційний крок. Доведеться прискоритися. Це можна порівняти з тим, як рік тому під час першого карантину суспільство за три місяці здійснило таку міні-диджитал-революцію, яка повинна була відбуватися три роки. Для багатьох це стало стресом, всі дізналися, що таке Zoom і віддалена робота. Був якийсь пік продажу ноутбуків. Зараз точно такий же інтенсивний розвиток відбудеться в серіальній індустрії», – сказала керівниця СТБ.

Водночас, за її словами, це не призведе до зменшення обсягів копродукції з Росією, тому що їхні обсяги вже давно не є суттєвими.

«Наш ринок орієнтується на себе, російські канали теж виробляють для себе», – пояснила Людмила Семчук.

На думку пані Семчук, у питанні переходу кіносеріального контенту повністю на українську мову є дві площини: креативна і фінансова.

«У плані креативу україномовні серіали не можна виробляти точно так само, як російськомовні. Потрібні локальні українські “смаколики”, наші реалії: хочеться, щоб це була не просто мелодрама, перекладена українською, а щоб українські серіали ставали по-справжньому українськими, з нашим колоритом.

В осінньому сезоні у нас з'являться зняті українською мовою прекрасні серіали: “Кава з кардамоном”, кілька 4-серійок, у тому числі “Мольфарка”. Ми розробляємо багато україномовних історій, кілька з них – із Наташею Ворожбит. Але нам знадобиться державна підтримка, тому що частина з розроблених нами проєктів – історичні драми з чималими бюджетами, які ми самостійно не потягнемо. Минулого року ми отримували фінансування. У цьому році теж подавалися на програму і наші назви пройшли до другого туру», – уточнила Людмила Семчук.

Вона також нагадала, що «Слід» і «Сліпу» СТБ з самого початку запускав українською мовою. Також у мовника є ще кілька україномовних лінійок скріптед-реаліті, які зараз виробляються і з'являться навесні наступного року – це «Ворожка» та «Весілля».

Нагадаємо, 16 липня набули чинності норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які передбачають, що фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до Закону України «Про кінематографію». У разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення, реплік іншими мовами такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10 відсотків сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

Фільми іноземного виробництва розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами.

Напередодні «Медіа Група Україна», «1+1 медіа» та Megogo висловилися щодо нових норм мовного закону. Того ж дня у Верховній Раді було зареєструвано законопроєкт №5772, який пропонує, щоби не менше 75% кіносеріального контенту на ОТТ-плафтормах, виробленого та/або вперше оприлюдненого після 16 липня 2021 року, мали українську аудіодоріжку.

17 липня телеканал «Україна» показав серіали «Незабута», «Німа» та «Втікачі». Вони транслювалися російською мовою з українськими субтитрами. 20 липня Тарас Кремінь сказав, що Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови зафіксував порушення мовного закону шістьма українськими телеканалами: «Інтер», «Україна», «Мега», «НТН» та «К1». У відповідь на звинувачення омбудсмана StarLightMedia заявила, що один випадок трансляції контенту російською мовою не суперечив мовному закону, а другий випадок стався через технічний збій. Канал «Україна» теж відкинув звинувачення мовного омбудсмана, заявивши, що «завжди працював і буде працювати у правовому полі».

Пізніше «1+1 медіа» повідомила, що транслюватиме фільми та серіали мовою оригіналу, а на українську переходитиме поступово. Таке рішення медіагрупа ухвалила після критики українського дубляжу серіалу «Свати».

Представники Національної суспільної телерадіокомпанії України, «1+1 медіа», «Медіа Групи Україна», медіахолдингу «Люкс», «Еспресо», 5-го, Прямого каналу та радіохолдингу «TAVR Media» в опитування «Детектора медіа» розповіли, що потрібно медіаринку для створення україномовного контенту, а також про мовні квоти й систему заохочень.

Тарас Кремінь також повідомив, що звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з проханням застосувати до помічених ним у порушеннях телерадіоорганізацій визначені законодавством санкції. Натомість регулятор заявив, що не отримував жодних скарг. 

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення також наполягає на тому, що в питаннях мови може спиратися тільки на закон «Про телебачення і радіомовлення».

Уповноважений з захисту державної мови отримає право накладати санкції за порушення закону про мову тільки з 2022 року.

Фото: пресслужба СТБ