Київський апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог телеканалів, які оскаржують результати цифрового конкурсу на місця в загальнонаціональних цифрових мультиплексах. Таке рішення оголосив 17 квітня головуючий суддя Олександр Беспалов.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг телеканалів ТВі, ТВinfo (ТОВ «Інфо24»), «ТВі-Культура» (ТОВ «Медіа інфо»).

Водночас він частково задовольнив у мотивувальній частині позовну скаргу ТРК «Ера», яка говорила про те, що деякі з їхніх позовних вимог у першій інстанції не розглядалися. Апеляційний суд розглянув ці вимоги, але підтвердив рішення першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Представники ТРК «Ера» і ТВі сказали «Детектор медіа», що оскаржуватимуть це рішення в касаційній інстанції.

Суд розглядав апеляції лише ТРК «Ера» і групи каналів ТВі. Апеляційна скарга каналу «Малятко-ТВ» не була долучена до провадження, оскільки, за словами судді, була подана з порушеннями встановленого порядку.

Зазначимо, що 17 квітня відбулося перше й останнє засідання апеляційного суду. За словами апелянтів, вони з невідомих причин не отримали повісток на це засідання.

Через це деякі учасники процесу не змогли ознайомитися з матеріалами справи. На початку засідання суд відмовив у задоволенні клопотання представника каналу ТВі Юрія Крайняка (керівний партнер юридичної компанії Jurimex), який просив оголосити перерву, щоб надати можливість ознайомитися з апеляційною заявою ТРК «Ери», та надав апелянту 30 хвилин, щоб переглянути матеріали справи.

Також судді не задовольнили клопотання директора телеканалу «Малятко-ТВ» Володимира Кметика, який просив об'єднати свою подану з порушенням поряду апеляційну скаргу в одне провадження з іншими апеляціями.

Апелянти виголосили свою позицію, аргументацію позовних вимог, а представники Нацради - заперечення на скарги. Основні аргументи сторін були такими ж, як у першій інстанції.

У своїй апеляційній скарзі Юрій Крайняк наголошував на тому, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що конкурс Нацради був оголошений попри відсутність висновків електромагнітної сумісності. Також він посилався на те, що здійснення ефірного цифрового мовлення з використанням технології мовлення DVB-T2 в Україні заборонено, оскільки у Плані використання радіочастотного ресурсу (на який іде посилання в законі «Про радіочастотний ресурс України») згадується лише стандарт DVB-T, а не DVB-T2.

При цьому пан Крайняк, як і під час розгляду справи у першій інстанції, з огляду на те, що представники Нацради називали DVB-T2 модернізованою версією DVB-T, просив суд призначити проведення судової експертизи, щоб з'ясувати сумісність цих стандартів і чи дійсно вони суттєво відрізняються. Однак суддя відмовив й у задоволенні цього клопотання.

Представник телеканалу «Ера» Павло Костинчук (радник-адвокат юридичної і патентної фірми «Грищенко і партнери») поділяв думку іншого апелянта щодо неправомірності проведення конкурсу без висновків електромагнітної сумісності та наголошував на відмінності стандартів DVB-T та DVB-T2.

Також, на його думку, Нацрада порушила закон тим, що не винесла рішення про відмову у видачі ліцензій за підсумками конкурсу.

З-поміж іншого Юрій Крайняк наголошував на тому, що Нацрада оголосила переможцями конкурсу низку каналів, які не мали таких переваг, як мав канал ТВі (надають важливі програми, забезпечують свободу слова тощо). А пан Костинчук наводив у приклад канал «Погода-ТБ», який отримав ліцензію, однак перелічених вище переваг, на відміну від «Ери», не мав.

Також пан Крайняк звертав увагу суду на те, що Нацрада, приймаючи рішення без мотивації, діяла всупереч практиці Європейського суду з прав людини. У цьому контексті він зазначив, що у своїй апеляційній скарзі посилався на практику Вищого адміністративного суду, «який в аналогійній справі» визнав за можливе скасувати конкурс, тому що Нацрада не зуміла навести мотивацію своїх рішень. Павло Костинчук та Юрій Крайняк звертали увагу й на те, що суд теж є колегіальним органом, однак його рішення не можливе без мотивації.

У відповідь на закиди щодо відсутності висновків електромагнітної сумісності представники Нацради доводили, що регулятор звернувся до УДЦР і отримав висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом. А висновки щодо електромагнітної сумісності має отримувати суб'єкт господарювання, який має намір експлуатувати засоби мовлення.

Також представники відповідача наполягали на тому, що рішення про оголошення переможця автоматично є рішенням про відмову для інших претендентів. На їхню думку, мотивації цих рішень не могло бути, оскільки кожен член Нацради діяв відповідно до власних переконань. Хоча Володимир Кметик у своїх запитаннях до представників відповідача підкреслював: «Внутрішні переконання кореспондуються чи не кореспондуються із законом?». «Вважаємо, що рішення Нацради прийняті у відповідності до закону у спосіб, передбачений законом», - підсумував представник регулятора Олег Шосталь.

Також апелянти звертали увагу на те, що рішення першої інстанції було прийняте за відсутності одного з позивачів - представника «Малятка-ТВ», що теж, на їхню думку, є порушенням. А сам директор телеканалу Володимир Кметик під час виступу на судових дебатах намагався переконати суд у тому, що Нацрада порушила статті 8 та 4 закону «Про телебачення і радіомовлення», де йдеться про те, що один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційному ринку. І таким чином, на його думку, регулятор не мав права надавати ліцензію кільком каналам однієї групи.

Що ж, після чотиригодинного розгляду головуючий сказав, що «суд ретельно вивчив матеріали справи», і оголосив рішення.

Нагадаємо, 12 січня Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у повному обсязі в задоволенні позовних вимог телеканалів «Малятко-ТВ», ТВі, ТВinfo, «ТВі-Культура», і ТРК «Ера», що оскаржують результати цифрового конкурсу. Суд першої інстанції майже повністю погодився з аргументами відповідача - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а твердження позивачів щодо порушень регулятором низки законів до уваги не взяв.

«Детектор медіа»