«Недокворум» до переможного кінця
У Національній раді з питань телебачення і радіомовлення поки що трибуну не блокують і за карки одне одного не тягають. Але, по суті, відсутність кворуму від блокування трибуни відрізняється лише кількістю адреналіну - у зв'язку з неявкою членів Національної ради Віталія Шевченка, Ігоря Куруса і Юрія Плаксюка засідання не відбулося. Прес-служба розіслала вибачення перед керівниками телерадіоорганізацій. Коли відбудеться наступне засідання, поки що не відомо. Найточніший прогноз міг би звучати так: доки є на те воля «трійки меншості», діяльність Нацради лишатиметься паралізованою.
Цікаво, що і Віталій Шевченко, й Ігор Курус у розмові з «Детектор медіаю» висловили здивування відсутністю кворуму, пан Шевченко пояснив свою неявку «поважними причинами», а пан Курус просто відмовився від коментарів.
Попри заяви про випадковість «недокворуму», медійна громадськість, що прибула на засідання Нацради, чомусь у це не повірила. «Питання реєстрації російських каналів», - свою впевненість щодо причин відсутності трьох членів Нацради мій співрозмовник підкріпив фразою «до ворожки не ходи». Його не менш упевнений колега сказав, що вся справа у питанні «Радіо Алла», яке посварило і Віталія Федоровича, й Ігоря Федоровича з колегами по регуляторному органу.
Справді, 10 червня Нацрада мала розглянути і питання «Про державну реєстрацію ТОВ "Об'єднання Російських телеканалів" як суб'єкта інформаційної діяльності, а також питання про позапланову перевірку ТОВ фірма «Волинь» («Радіо Алла»). Обидва вони були в порядку денному. Проте, як стало відомо ТК, питання про державну реєстрацію члени Нацради не вважають принциповим. Приміром, Віктор Понеділко переконаний, що реєстрація є питанням необов'язковим і суто добровільним.
«У законі записано, що продакшн чи дистрибутор може за власним бажанням зареєструватися в Нацраді як суб'єкт інформаційної діяльності. А може і не реєструватися. Це ж не є дозвіл на ведення діяльності. ТОВ «ОРТ» уже зареєструвалося в Україні в єдиному реєстрі, зазначило там певні види діяльності, тож цю діяльність українська держава вже дозволила йому вести. Від того, що ми внесемо його у свій реєстр для цього суб'єкта господарської діяльності нічого не зміниться», - зазначив пан Понеділко.
З джерел у Нацраді також відомо, що у проекті рішення щодо позапланової перевірки «Радіо Алла» ідеться про те, щоб «взяти результати перевірки до відома». Що означає: серйозних порушень чи відхилень від ліцензійних умов перевірка не виявила. На засіданні голосування за подібні проекти, як правило, проходять швидко і без нищівних словесних ескапад.
За словами Андрія Мирошніченка, виконувача обов'язків голови Нацради, він має письмове пояснення від Юрія Плаксюка, який напередодні написав заяву про те, що не візьме участі в засіданні «у зв'язку з порушенням моїх прав у підготовці питань». У пояснювальній записці, доданій до заяви, ідеться про пропозиції Юрія Плаксюка до змін методики ліцензійного збору. Що ж до відсутності на засіданні Віталія Шевченка та Ігоря Куруса, то пан Мирошніченко обмежився коментарем: «Офіційних документів із цього приводу в мене немає». Враховуючи лист пана Плаксюка, виходить, що засідання Нацради не відбулося через... методику ліцензійного збору.
«Для нас це питання є принциповим, - прокоментував ТК питання ліцензійного збору Андрій Мирошніченко. - Його треба приймати надзвичайно оперативно, щоб максимально зменшити фінансовий тиск на ТРО. З одного боку, наша робоча група на чолі з Тетяною Лебедєвою працює з профільним комітетом Верховної Ради. Проте цей шлях узгодження з Міністерством фінансів та Кабінетом Міністрів є дуже складним. Другий шлях - це внесення змін в діючу методику. Ми намагалися на минулому засіданні внести це питання з голосу, проте воно не набрало достатньої кількості голосів».
«Є закон "Про телебачення і радіомовлення", в якому Методика розрахунків розмірів ліцензійного збору розробляється і затверджується Національною радою за погодженням із Міністерством фінансів України (ст. 31), є також інший закон - "Про Нацраду", згідно з яким розмір плати за видачу, продовження, переоформлення та видачу дубліката ліцензії на телерадіомовлення встановлюється Кабінетом Міністрів України. Але Кабмін жодного разу не встановлював розмірів ліцензійного збору, тому ось цю останню статтю застосовувати було неможливо! Звісно, Кабмін не може встановити розмір ліцензійного збору для кожної ТРО, але він має встановити вилку, у межах якої ми будемо нараховувати ліцензійний збір, згідно з методикою», - пояснив свою позицію в цьому питанні Віктор Понеділко, і назвав дії Нацради щодо встановлення розмірів ліцензійного збору «самоуправством».
Попри те, що методика викликає бурхливі дискусії серед регуляторів, навряд чи питання, що потребує обміну думками, стало причиною блокування засідання, на якому така дискусія й мала би відбутися. Пропозиції щодо методики Юрія Плаксюка, які було докладено до заяви про неявку на засідання, зареєстровано 4 червня, члени Нацради отримали їх 9 червня, тому речення «у зв'язку з порушенням моїх прав у підготовці питань» навряд чи може стосуватися цього конкретного питання. На прохання уточнити, про які саме порушені права ідеться, Юрій Олександрович порадив читати між рядків.
А між рядків читається таке: засідання Нацради блокуються. Не так важливо, чому, як те, навіщо. Привід годиться будь-який. Після відставки Віталія Шевченка з посади голови Нацради та Ігоря Куруса з посади першого заступника орган чітко розділився за формулою «5 + 3». П'ять голосів цілком достатньо для переможного голосування, але не досить для кворуму. По суті, кворум є золотою акцією «регуляторної меншості», що може примусити «п'ятірку» домовлятися з колегами. Кажуть, «трійка» вже запропонувала «п'ятірці» мирову угоду з кількох пунктів. Найцікавішими серед цих пунктів видаються вимога про зняття Владислава Лясовського з посади відповідального секретаря, запровадження права вето, а також досить дивний пункт, згідно з яким при проведенні конкурсів мають враховуватися побажання кожного з членів Нацради.
