Після мого відкритого листа до Ради національної безпеки і оборони, поява якого була спричинена загостренням тривожних тенденцій у вітчизняного телерадіопросторі, та після мого інтерв’ю на цю тему газеті «День» я особливо пильно стежу за тим, чи сколихнула піднята мною проблематика наше суспільство; чи, бува, не перебільшив я відчуття загрози для морального здоров’я нації, яка щодня струмує від нашого рідного телебачення і радіомовлення?

Дискусія відбулась, і вона триває. Суспільство чекає від керівників держави втручання в ситуацію, що склалась. Про це свідчать, зокрема, й численні відгуки та пропозиції, висловлені в обговоренні як після мого відкритого листа, так і після попередніх публікацій в «Детектор медіа» та інших виданнях.

На тему захисту національного телерадіоінформаційного простору постійно виступають газети «День», «Слово просвіти», «Народне слово», «Літературна Україна» та інші видання. Хочу висловити особливу вдячність за чітку позицію щодо захисту національного телерадіоінформаційного простору відомим діячам культури, журналістам, політикам: Борису Олійнику, Дмитрові Павличку, Володимиру Яворівському, Ларисі Івшиній, Наталії Лигачовій, Миколі Томенку, Анатолію Матвієнку, - а також фахівцям телерадіогалузі, експертам, науковцям: Івану Мащенку, Максиму Розумному, Наталії Костенко, Олені Ліщинській, Валерію Низовому, Едуарду Афоніну… Безумовно, це список далеко не повний. І це вселяє надію на те, що справу таки буде зрушено на користь українського телеглядача й радіослухача.

Приємно зазначити, що після оприлюдненого «Детектор медіаю» відкритого листа до РНБОУ, який став особливо резонансним, порушивши важливу тему захисту національного телерадіомовного продукту та дискусії у ЗМІ, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі та учасники обласних громадських слухань на тему «Проблеми моралі та духовності молодого покоління: вплив інформаційного простору на формування особистості» звернулися з вимогами та пропозиціями до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з проханням терміново вжити на законодавчому рівні заходів, спрямованих на підвищення рівня моральності та духовності молодого покоління та на боротьбу з негативним впливом інформаційного простору на формування особистості. Зокрема, учасники громадських слухань закликали терміново зобов’язати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення разом із іншими наглядовими органами розробити та запровадити нову систему критеріїв для оцінки телевізійної та кінематографічної продукції, яка пропонується для широкого показу на загальнодоступних (зокрема й кабельних) телеканалах.

Поступово змінює свою програмну політику щодо трансляції «крутого» кіно, що межує з порнографією, канал «Кіно»; дещо змінюється ставлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до проблем і перспектив розвитку Національної радіокомпанії України. І це – лише початок. Переконаний: попереду неодмінно будуть більш дієві та продуктивні кроки як з боку владних інституцій, так і самих телерадіоорганізацій у площині моральності ефіру, створення якісних пізнавальних, корисних програм, які виховують почуття патріотизму, прищеплюють позитивні людські якості, що ними здавен відзначається щирий, працелюбний український народ.

Насамкінець хочу зазначити, що висловлена мною відверта позиція у відкритому листі до РНБОУ, на жаль, призвела до того, що за неповний місяць після оприлюднення листа голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко, всупереч конституційним нормам і трудовому законодавству, до завершення роботи спеціально створеної ним же комісії «з проведення службового розслідування вчинків Миколи Гриценка» встиг оголосити мені догани.

Що ж, Бог йому суддя. Але я ні на йоту не шкодую, що відкрито й чесно загострив проблему, яка стосується майбутнього нації, зокрема й моїх дітей, онуків, а також дітей та онуків Віталія Федоровича.