Наприкінці січня «Детектор медіа» оприлюднила відкритий лист начальника відділу зв’язків із засобами масової інформації Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України Миколи Гриценка. У цьому листі пан Гриценко критикував першого заступника голови Нацради Ігоря Куруса та критично відгукувався про діяльність керівництва Нацради. У своїх коментарях Ігор Курус, у свою чергу, натякнув на невідповідність Миколи Гриценка до посади, яку він обіймав. Після серії наступних публікацій, у яких сторони конфлікту обмінялись думками, Микола Гриценко ще раз звернувся до «ТК» із листом.
Після мого
відкритого листа до Ради національної безпеки і оборони, поява якого була спричинена загостренням тривожних тенденцій у вітчизняного телерадіопросторі, та після мого інтерв’ю на цю тему газеті «День» я особливо пильно стежу за тим, чи сколихнула піднята мною проблематика наше суспільство; чи, бува, не перебільшив я відчуття загрози для морального здоров’я нації, яка щодня струмує від нашого рідного телебачення і радіомовлення?
Дискусія відбулась, і вона триває. Суспільство чекає від керівників держави втручання в ситуацію, що склалась. Про це свідчать, зокрема, й численні відгуки та пропозиції, висловлені в обговоренні як після мого відкритого листа, так і після попередніх публікацій в «Детектор медіа» та інших виданнях.
На тему захисту національного телерадіоінформаційного простору постійно виступають газети «День», «Слово просвіти», «Народне слово», «Літературна Україна» та інші видання. Хочу висловити особливу вдячність за чітку позицію щодо захисту національного телерадіоінформаційного простору відомим діячам культури, журналістам, політикам: Борису Олійнику, Дмитрові Павличку, Володимиру Яворівському, Ларисі Івшиній, Наталії Лигачовій, Миколі Томенку, Анатолію Матвієнку, - а також фахівцям телерадіогалузі, експертам, науковцям: Івану Мащенку, Максиму Розумному, Наталії Костенко, Олені Ліщинській, Валерію Низовому, Едуарду Афоніну… Безумовно, це список далеко не повний. І це вселяє надію на те, що справу таки буде зрушено на користь українського телеглядача й радіослухача.
Приємно зазначити, що після оприлюдненого «Детектор медіаю» відкритого листа до РНБОУ, який став особливо резонансним, порушивши важливу тему захисту національного телерадіомовного продукту та дискусії у ЗМІ, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі та учасники обласних громадських слухань на тему «Проблеми моралі та духовності молодого покоління: вплив інформаційного простору на формування особистості» звернулися з вимогами та пропозиціями до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з проханням терміново вжити на законодавчому рівні заходів, спрямованих на підвищення рівня моральності та духовності молодого покоління та на боротьбу з негативним впливом інформаційного простору на формування особистості. Зокрема, учасники громадських слухань закликали терміново зобов’язати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення разом із іншими наглядовими органами розробити та запровадити нову систему критеріїв для оцінки телевізійної та кінематографічної продукції, яка пропонується для широкого показу на загальнодоступних (зокрема й кабельних) телеканалах.
Поступово змінює свою програмну політику щодо трансляції «крутого» кіно, що межує з порнографією, канал «Кіно»; дещо змінюється ставлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до проблем і перспектив розвитку Національної радіокомпанії України. І це – лише початок. Переконаний: попереду неодмінно будуть більш дієві та продуктивні кроки як з боку владних інституцій, так і самих телерадіоорганізацій у площині моральності ефіру, створення якісних пізнавальних, корисних програм, які виховують почуття патріотизму, прищеплюють позитивні людські якості, що ними здавен відзначається щирий, працелюбний український народ.
Насамкінець хочу зазначити, що висловлена мною відверта позиція у відкритому листі до РНБОУ, на жаль, призвела до того, що за неповний місяць після оприлюднення листа голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко, всупереч конституційним нормам і трудовому законодавству, до завершення роботи спеціально створеної ним же комісії «з проведення службового розслідування вчинків Миколи Гриценка» встиг оголосити мені догани.
Що ж, Бог йому суддя. Але я ні на йоту не шкодую, що відкрито й чесно загострив проблему, яка стосується майбутнього нації, зокрема й моїх дітей, онуків, а також дітей та онуків Віталія Федоровича.
Від «ТК»: Ми звернулись до Віталія Федоровича Шевченка із проханням прокоментувати заяву Миколи Гриценка про винесення йому двох доган.
- Першу догану Микола Гриценко отримав за елементарне порушення трудової дисципліни. До наказу про догану було докладено роздруківку з електронного турнікету, встановленого на вході до Нацради, який чітко фіксує, коли людина з’являється на роботі. З інформації за чотири місяці ми знайшли лише чотири дні, коли наш колега з’явився на роботі так, як це передбачено трудовим законодавством.
Другу догану пан Микола отримав з іншого приводу. Якщо ви пригадуєте, кілька місяців тому «Урядовий кур’єр» надрукував лист інтелігенції на підтримку Національної радіокомпанії України (НРКУ). Суть цього листа зводилася до того, що ніхто цю компанію не підтримує, зокрема не підтримує її прагнення мовити в ФМ-діапазоні. Панові Гриценку було доручено розмістити в газеті спростування цієї інформації, оскільки з 49 ФМ-частот, конкурс на які проводила Нацрада, НРКУ в 2007-му отримала право мовити на 26. Натомість НРКУ використовує навіть не весь той частотний ресурс, що має, більше того – на деяких її частотах мовлять іноземні телекомпанії. За матеріалами останньої перевірки, серед виявлених порушень зафіксовано відсутність мовлення на 170 частотних присвоєннях із 271-го, зазначених у ліцензії (в поясненні керівництва НРКУ ідеться, що мовлення не відбувається через недостатнє фінансування); виявлено ретрансляцію програм радіостанції РТРК «Голос России» (РФ) на двох частотних присвоєннях, ліцензійно закріплених за НРКУ (Львівська обл., Миколаївська обл.). Тобто Нацрада дуже підтримує НРКУ, хоча ця компанія не може ні обґрунтувати, чому їй потрібні частоти в ФМ-діапазоні, ні вирішити питання із фінансуванням. Проте пан Гриценко не тільки не розмістив підставового спростування, але й почав відкрито висловлювати позицію, що хтось там нищить НРКУ. Але це не є позиція Нацради, це є особиста позиція пана Гриценка, яку він розсилає службовими каналами зв’язку в робочий час. «Мені прикро що ми цьому приділяємо стільки часу», - додав на завершення свого пояснення пан Шевченко.
«Я можу передбачати, що найближчим часом можуть з’явитися відкриті листи інших працівників Нацради, оскільки вчора отримали прочухана усі керівники апарату Нацраду за перевищення службових повноважень під час перевірки телекомпаній», - сказав на продовження теми Ігор Курус, перший заступник голови Нацради з питань ТБ і РМ.
Також пан Курус висловив припущення, що загострена увага до Нацради пояснюється ще й тим, що найближчим часом ВР має заслухати звіт про діяльність Нацради за 2007 рік, плюс має вирішуватися питання про ротацію парламентської четвірки, оскільки в двох з чотирьох парламентських членів Нацради – Віктора Понеділка та Тетяни Лебедєвої – спливає час повноважень.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена