Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Національної ради з питань телебачення та радіомовлення за перше і друге півріччя 2024 року, перше і друге півріччя 2023 року, перше і друге півріччя 2022-го, перше і друге півріччя 2021 року.

Перше півріччя 2025 року для медійного регулятора Національної ради з питань телебачення та радіомовлення розпочалося з конфліктів між членами, нових конкурсів і реєстрацій. А от профільний парламентський комітет визнав роботу Нацради задовільною і рекомендував Верховній Раді затвердити щорічний звіт.

Однак парламент розглядати це питання не квапиться, як і проводити конкурс на нового члена регулятора. Адже повноваження Максима Онопрієнка завершилися ще у травні 2024 року, з лютого минулого року триває відбір на цю посаду. І навіть попри те, що Комітет ВР з гуманітарної та інформполітики підтримав звільнення члена Нацради Максима Онопрієнка і на конкурсі були відібрані троє кандидатів на цю посаду , на голосування у залі це питання не виносили.

З одного боку це зумовлено тим, що парламент зараз голосує лише за найбільш нагальні питання, а з іншого — можливо, влада планує узгодити новий склад регулятора комплексно. Адже весною сплив термін повноважень ще чотирьох членів, яких призначали за квотою президента. Це Валентин Коваль, Юрій Зіневич, Олена Ніцко та Тетяна Руденко. Таким чином, більша частина складу зараз працює з простроченим терміном повноважень, але виконує обов’язки до обрання нових членів.

Конкурси

Конфлікт щодо скасування конкурсу на полтавську цифру

На засіданнях Нацради на початку року трапилося дві історії, які викликали суперечки серед членів. Олександр Бурмагін назвав їх небезпечними прецедентами і навіть виписав свої окремі думки у протоколі.

Перший стосувався скасування  конкурсу на регіональний мультиплекс «Зеонбуду» у Полтавській області, на який подався єдиний кандидат — «Еспресо». Від самого каналу не було закидів щодо неправомірності дій регулятора і навіть більше — участі у повторному конкурсі на ці ж місця у мультиплексі він не брав. Однак, оскільки один із членів вважає цю історію прецедентом, який може мати негативні наслідки, розповімо про неї детальніше.

9 січня Нацрада не провела конкурс на цифрове мовлення в мережі МХ-5 «Зеонбуду» в Полтавській області та призначила новий на ці ж частоти. Скасування конкурсу регулятор мотивував тим, що не встиг його провести у визначені законом терміни. Пропонував скасувати конкурс заступник голови Олег Черниш.

«Законодавчо не визначена процедура скасування конкурсу через порушення строків його проведення самим регулятором. Це небезпечний прецедент, бо далі можна буде скасовувати конкурси з одним або п’ятьма, десятьма претендентами. Сам регулятор буде затягувати й  крутити конкурс як рулетку», — казав у відповідь Олександр Бурмагін.

Ключове питання в тому, чи був намір скасуванням конкурсу позбавити «Еспресо» можливості отримати нову частоту. Канал мав намір розбудувати мережу регіональних мовників, про це на засіданнях неодноразово розповідала очільниця компанії Катерина Єрмолович. Канал отримав ліцензії на Білу Церкву та Київ. Також подавав заяви на конкурс у Тернополі (де Нацрада відмовила каналу, який був єдиним кандидатом) та на Полтаву (де конкурс скасували). Два таких випадки могли бути збігом, а могли й свідчити, що влада не дає добро на повернення «Еспресо» в цифру через розбудову регіональної мережі по всій Україні. 

Але коли регулятор провів скасований конкурс повторно у травні, «Еспресо» не подав на нього заявку, за словами директора із маркетингу телеканалу «Еспресо» Миколи Типусяка, бо не бачить у цьому достатньої ефективності.

А перемогла у цьому конкурсі комунальна «Кременчуцька міська телерадіокомпанія». Також брала участь комерційна ТОВ «ТРК Еко-ТВ», яка мовить на супутнику та в київській цифрі, але має намір розширювати мовлення на інші регіони.

Форматний конкурс на мультиплекси «Зеонбуду»

Тоді Нацрада вирішила, що в загальнонаціональній цифрі раптом мають з’явитись аж три канали телеторгівлі й оголосила конкурс саме під цей формат. Мотиви зрозумілі, бо телемагазини зацікавленні у цифровому мовленні та вже кілька разів брали участь у конкурсах на загальнонаціональні мультиплекси. А цифрові оператори потребують платоспроможних каналів, бо за трансляцію треба платити понад мільйон на місяць. І не всі мовники, які мають ліцензії, зараз сплачують ці гроші. Однак чи потрібні аж три канали телеторгівлі глядачу? Це запитання виглядає майже риторичним. Бо навряд чи хтось проводив дослідження чи оцінював потреби аудиторії безплатного телебачення Т2, приймаючи це рішення.

Зрештою, у конкурсі, який пройшов у січні, перемогли: ТОВ «Тайм медіа солюшн» (логотип «Rozpakuy»), ПП «Тюсо» (логотип «Тюсо») і ТОВ «Телекомпанія «Фенікс-ТВ» (логотип «BTQ Beauty Trust Quality»). Канали подали заяви так, що не мали конкурентів: Rozpakuy претендував на місце в МХ-2, а «Тюсо» та «BTQ Beauty Trust Quality» — на місця в МХ-3.

До слова, ще один канал телемагазинів ТОВ «Телемедіагруп» (Milady Television) на липневому конкурсі отримав чотири частоти: на 27 ТВК в Одесі, на 51 ТВК, що охоплює чотири населені пункти в Одеській області. Однак із цими частотами є одна проблема.

«Цей мультиплекс Концерну РРТ найкраще покриває Одеську область. Однак ці частоти підпадатимуть під звільнення для гармонізації, тому незрозуміла доля цих частот надалі», — сказав заступник голови Нацради Олег Черниш.

Радіоконкурси

У цьому медіасегменті з’явилися нові гравці («Радіо “Ми — Україна”» та «Чемпіон»), які прагнуть розбудувати свої мережі. При цьому на ринку є радіогрупи, які зацікавлені «доукомплектувати» своє покриття для своїх радіостанцій. Про основних гравців, розбудову радіомереж і те, як можна заробити на радіо, детальніше — у матеріалі «Детектора медіа» з назвою «Радіоринок. Хто основні гравці, як побудувати радіомережу і чи можна на цьому заробити».

У першому півріччі Нацрада провела чотири радіоконкурси. Ключовими були частоти в обласних центрах і великих містах. На конкурсі у лютому частоту в Запоріжжі отримало радіо «Ми — Україна», Нацрада не підтримала «Громадське радіо», яке також брало участь у конкурсі. На конкурсі у березні  частоти в чотирьох обласних центрах отримали «Наше радіо», «Радіо Чемпіон», «Радіо «Ностальжі», «Радіо Конкурент».  А «Ми — Україні» дістався Тернопіль.

Детальніше про те, як проходили ці два конкурси, — у матеріалі «Детектора медіа» («Вони цілий день подаються — і ще нічого не отримали». Як пройшов радіоконкурс Нацради та хто переміг»). Там, до речі, йдеться про мотивацію членів Нацради. 

На радіоконкурсі у травні перемогли знову радіо «Чемпіон» та «Ми — Україна», а також «Перець Галичина», NovaLine та радіо «Тавра» й «Люксу».

Якщо проаналізувати те, як регулятор приймав рішення щодо частот в обласних центрах на останніх конкурсах, то можна виокремити кілька тенденцій і ті компанії, які зараз у пріоритеті:

• Нацрада впускає на ринок нових гравців: у червні 2024 року радіостанції «Ми — Україна» та «Чемпіон» отримали частоти у Києві. Згодом ці радіостанції здобули перемогу й в інших обласних центрах (конкурс у лютому, у березні та у травні 2025 року).
• Частоти отримують компанії, які мовили за тимчасовим дозволом: у березні 2025 року частоту у Львові отримало «Радіо “Ностальжі”» (група «Люкс»). Хоча у випадку з «Громадським» це не спрацювало.
• Нацрада віддає частоти великим радіостанціям, щоб доукомплектувати мережу («Тавр» і «Люкс» — конкурси у березні та у травні).
• Нацрада підтримує потужних місцевих гравців: на конкурсі у березні «Радіо “Конкурент”» здобуло частоту у Луцьку. Нагадаємо, «Конкурент» розбудовує холдинг, за останній рік здобув перемоги у регіональних конкурсах на телемовлення й отримав місце у цифровому загальнонаціональному мультиплексі.

Конкурс на МХ-7

У травні Нацрада оголосила новий конкурс на два місця у МХ-7. Але черги, щоб мовити у державному мультиплексі, немає. У державного мультиплекса є проблема з залученням аудиторії. Він має дуже хороше покриття і доступний у місцях, де не транслюються приватні мультиплекси «Зеонбуду». Однак МХ-7, як уже писав «Детектор медіа», збудований в іншому (метровому) діапазоні, ніж решта цифрових мультиплексів «Зеонбуду» (вони мовлять у дециметровому діапазоні). Тож, щоб бачити нові канали, слід використовувати метрову антену, якщо дециметрова не зможе приймати хвилі в метровому діапазоні. А також для налаштувань нових каналів користувачам потрібно запустити на телевізорі або приставці автоматичний пошук. А глядачі з великих міст, які й так мають у цифрі три десятки каналів, не сильно вмотивовані підключатися до державного мультиплекса. У менших містах, навпаки, нові канали були б бажаними. Однак така аудиторія не монетизується, оскільки для продажу реклами використовується телевізійна панель вимірювань. А зараз у часи війни ринок здатен інвестувати лише в дослідження у містах із населенням понад 50 тисяч людей.

Тому регулятор почав дозволяти відкласти граничний термін початку мовлення деяким медіа до завершення воєнного стану. Серед них ті, хто здобув ліцензії саме у МХ-7. Так, наприклад, канал «Уніан-2» (юридична особа ТОВ «Дідживан», позиціюється як приватний бізнес менеджерів групи «1+1» Ярослава Пахольчука та Світлани Міщенко) став переможцем ще на першому конкурсі у державний мультиплекс у листопаді 2023 року. На вихід в ефір, згідно з ліцензією, відводиться рік. Однак наприкінці минулого року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення дозволила відкласти граничний термін початку мовлення до закінчення воєнного стану.

Окрім «Уніан-2» такий дозвіл має і канал «Сонце+» (юридична особа ТОВ «Солар медіа»). Компанія виграла у конкурсі на мультиплекс «Зеонбуду», перевела туди свій основний канал, а запуск «Сонце+» відклали. Для цього регулятор використав процедуру, яка навіть не передбачає винесення таких питань на засідання і має для неї аргументацію. 

Дуже ймовірно, що така доля чекатиме і кан   ал «Інтер Україна», який переміг торік на конкурсі у серпні та мав би вийти в ефір упродовж року. Однак зараз у медіагрупі — скорочення людей і зарплат. Член наглядової ради «Інтера» Сергій Созановський також очолює медіагрупу Film.ua, в якої є свій цифровий канал у державному мультиплексі — «Світло». «Детектор медіа» також звернувся до директора з мовлення, дистрибуції та розвитку Film.ua Broadcasting Нарімана Гусейнова з запитаннями, чи розглядається можливість призупинення мовлення у МХ-7 і чи задоволений канал державним мультиплексом. Детальніше про це — у матеріалі «Детектора медіа» «Ліцензії про запас. Чому Нацрада дозволяє новим каналам у цифрі відкладати мовлення».

Конкурси на київський, одеський і миколаївський мультиплекси

У лютому регулятор провів конкурс на місце в київському мультиплексі. «ТРК «Експрес-інформ» перемогла ТОВ «ТРК Чорноморська». Це нова юридична особа, яку створила команда Чорноморської телерадіокомпанії, що після російської окупації Криму перебралася в Київ. Власником Чорноморської телерадіокомпанії був народний депутат України, член ВО «Батьківщина» Андрій Сенченко. Представники «Чорноморки» розповіли, що компанія орієнтується на внутрішньо переміщених людей з окупованого Криму. Фінансування вони отримують від інвесторів із бізнесу. За словами представників каналу, ці інвестори не мають стосунку до політики.

Нагадаємо, 27 червня 2024 року Нацрада визначила переможців конкурсу на вільні місця в мультиплексі ТРК «Експрес-інформ» (43 ТРК). Перемогло сім компаній.

Натомість незрозуміла доля ще одного київського мультиплекса, який належить Віталію Кропачову. Торік на конкурсі у червні  регулятор переможців не визначив. Сам бізнесмен зараз перебуває під арештом.

Провайдер «Лиман ТВ» виграв у конкурсі Нацради та будуватиме мультиплекси у Миколаївській та Одеській областях. Конкурс проводили на два телевізійні канали: 47 ТВК у м.Южному Одеської області та 37 ТВК у с.Красному Миколаївської області. У цих населених пунктах компанія має побудувати цифрові мультиплекси.

«Лиман ТБ» є провайдером телебачення й інтернету, також має власний канал «Інфо канал». Бенефіціар компанії — Віталій Кутателадзе.

Представник компанії Максим Поддубний сказав, що «Лиман ТБ» готовий запустити мультиплекс упродовж півроку.

Приписи

Приписи були найбільш популярним засобом реагування у першому півріччі 2025 року, більшість із них виносили через недотримання правил мовлення у дні пам’яті та через невчасні зміни у реєстрі. Найчастіше компанії невчасно інформували Нацраду про зміну керівника, власника, адреси, технічні характеристики.

За це приписи дістали: «Радіо Самара» (юридична особа ТОВ «Комерційна радіостудія «Самара») з Павлограда Дніпропетровської області, провайдер «Місто ТБ сервіс», ua.news (медіа ТОВ «Інформаційне агентство «Ньюз флеш») і провайдер сервісів ТОВ «Фірма «РТВ-Сервіс» ЛТД», видання Національного університету «Острозька академія», медіа «Місія “Патріарша комісія у справах молоді” Української греко-католицької церкви», медіа Одеського університету внутрішніх справ і Львівського медичного університету. А канал «Київ» отримав припис, бо зменшив обсяг новин місцевої тематики.

Ще одним поширеним порушенням, за який виносили приписи, була відсутність вихідних даних і контактів на сторінках зареєстрованих онлайн-медіа. Наприклад, це стосувалось ua.news та онлайн-медіа «За Васильків», Socialization & Human Development: International Scientific Journal, «Інформаційне агентство «Культурний дипломат», «Повернись на 100%», «Інформаційна служба України RePost», «360 Медіа», «Голос-Інфо», «Заборона», «TBN ua», ГО «Молодіжний альянс «За закон і порядок», Галицький кореспондент» тощо. Деякі медіа отримали повторні приписи за відсутність вхідної інформації, а інші через те, що вчасно її не оновили.

Ще був припис незареєстрованому онлайн-медіа ГО «Громадянський рух «Всі разом!» (сайт vsirazom.ua) через висловлювання, які підбурюють до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації. Згодом за це порушення компанія ще й дістала штраф.

Приписи через недотримання правил мовлення у дні пам’яті отримали: Прямий канал, «Світло», радіо «Промінь», «М1», «Піксель TV», «Мелодія FM», «Наше радіо», канал телемагазинів «Тюсо» та регіональні медіа, «Еспресо», «Розпакуй», «Чернівецький промінь».

Наприклад, канал ОТТ-платформи «Megogo спорт» у першому півріччі отримав три приписи через дні пам’яті. У коментарях читачі «Детектора медіа» висловлювали занепокоєння щодо можливого закриття каналу. Однак ці хвилювання цілком безпідставні. Адже винесення припису не містить подібних наслідків. Це незначне порушення (детальніше про припис — у матеріалі «ДМ» «Припис. Чим він загрожує компаніям і як його скасувати»). Якщо до кінця року їх назбирається п’ять або більше, тоді вступить у дію захід реагування — штраф. За словами члена Нацради Олександра Бурмагіна, штраф мовник отримує вже після п’ятого припису: «Шостий — це подвійний штраф від суми, визначеної у п’ятому приписі. За рік обнуляється лічильник і рахується сукупність по-новому». Також він додав, що рахуються всі приписи, незалежно від предмета порушення.

Орган співрегулювання у сфері аудіовізуальних медіасервісів підготував проєкт «Правил мовлення в дні пам’яті для лінійних аудіовізуальних медіа» і виніс його на громадське обговорення. Новий проєкт, розроблений співрегулюванням, є більш м’яким. Детальніше про нього у матеріалі «Детектора медіа» «Як відзначати дні пам’яті. Проєкт нових правил для мовників».

Штрафи

Штрафи медіа та провайдери найчастіше отримували через зміну технічних характеристик, про які не повідомляли регулятора (наприклад «Львівська хвиля», «Перець ФМ», «Радіо М» і «Вільне радіо королівського міста», «106,0 FM»), а також через відмову у проведенні перевірки. Це було у тих випадках, коли представники Нацради не знаходили медіа за адресою, вказаною у реєстрі. Наприклад, такі історії стосувалися «ВТВ+», «Академ ТV», «Радіо Одеса».

Штраф майже на півмільйона за відсутність мовлення отримав канал «Так TV» (юридична особа ТОВ «Корона санрайс») бізнесмена Віталія Кропачова, який зараз перебуває під арештом. Часом канали, які закриваються і припиняють мовлення, не повідомляють про це регулятору і як наслідок мають великі штрафи. Оскільки це значне порушення, і за нього передбачений штраф у 10% ліцензійного збору.

Великі штрафи отримали й два провайдери: ПП «Телерадіокомпанія “Телком”» із селища Десна Чернігівської області за показ російських каналів (248 тисяч гривень) і ТОВ ВКФ «Запорожелектронснаб» за роботу без реєстрації (8 тисяч гривень). Детальніше про те, як Нацрада моніторить і штрафує провайдерів, — у матеріалі «Детектора медіа» «Робота без реєстрації, трансляція каналів з Росії. Як Нацрада моніторить і штрафує провайдерів».

А ще Нацрада не винесла штраф каналу НТН через показ серіалу англійською мовою. Бо це рішення на початку року стало приводом до окремої думки члена регулятора Олександра Бурмагіна. Він непрямо звинуватив колег у різному ставленні до компаній і порушенні закону. Канал пояснював цю ситуацію технічним збоєм, який нібито стався через блекаут. Також говорив, що припинити серію було неможливо, бо сама система налаштована автоматично і в неї не передбачене таке втручання тощо. Також представники каналу звертали увагу, що вигоди від цього порушення не було, англійська — не мова країни-агресорки, скарг від глядачів ніхто не отримав, серії «9.11» до і після виходили українською.

Відповідно до законодавства, це значне порушення, за яке передбачений штраф — 10% розміру ліцензійного збору. Оскільки у каналу загальнонаціональна цифрова ліцензія, то цей штраф становить 454 502,80 грн. Для групи «Інтер», певно, це чималі гроші (бо канал наразі у скруті), тому 9 січня на засідання Нацради разом із юристкою та керівником відділу дистрибуції прийшов і член Наглядової ради групи Сергій Созановський.

«Вартість підтримки цього сервісу в півтора раза перевищує суму штрафу. У Нацради є право, а не обов’язок накласти штраф. А це великі гроші, які даються нам дуже тяжко. Просимо взяти це до уваги», — сказав він. І до слова, звернув увагу на те, що «є буква, а є дух закону».

З такою мотивацією телеменеджери приходять пояснювати свої порушення не вперше. Тому і члени Нацради одразу пригадали ще один мовний штраф «24 каналу» за перебір російської в ефірі. Згідно з нормами закону «Про медіа», програми українською мовою мають становити не менш як 90%, однак тоді каналу не вистачило для цього трьох відсотків — частка української в нього була 86,82%. Тоді з фразою про «дух і букву закону» на засідання прийшов очільник каналу Роман Андрейко. Однак його каналу Нацрада штраф виписала.

А у випадку з НТН більшості членів регулятора рішення про невинесення штрафу видалося справедливим. Але чи містить воно ризики для медіарегулятора? Олександр Бурмагін вважає, що так, і написав з цього приводу окрему думку.

Реєстрації

Реєстрації нових медіа займають більшу частину порядку денного кожного засідання Нацради. Зараз найбільше реєстрюється онлайн-медіа. При цьому справжній бум — на спортивні сайти, медіа футбольних клубів, про букмекерську діяльність, зі спеціалізацією «азартні ігри». І все тому, що, як уже повідомляв «Детектор медіа» з 1 квітня запрацювали нові правила, які стосуються ринку реклами азартних ігор. Набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей». Він хоч і декларує заборону реклами азартних ігор, однак насправді дозволяє її з певними обмеженнями, зокрема і в зареєстрованих онлайн-медіа.

Ще однією тенденцією є перша реєстрація платформ спільного доступу до відео:

1. ТОВ «Медіа холдинг Україна» (доменне ім’я: video.mhu.news) — «Медіа холдинг Україна»;
2. ТОВ «Інформаційне агентство — Новини України» (доменне ім’я: video.news-ukraine.info) — «Новини України»;
3. ТОВ «Україна Інформ» (доменне ім’я: video.ukraine-inform.com) — «Ukraine Inform».

Новий профільний закон містить норми з регулювання платформ спільного доступу до відео. «Це такі ресурси, де поширюється користувацький контент у відеоформаті», — пояснила Тетяна Авдєєва, старша юристка Лабораторії цифрової безпеки. Ютуб належить до таких платформ. Законодавчі норми щодо платформ спільного доступу до відео створювали, щоб імплементувати Директиву Європейського Союзу про аудіовізуальні медіапослуги, яка регулює роботу таких компаній як YouTube, TikTok тощо.

Однак положення про такі платформи в законі «Про медіа» стосуються регулювання саме тих, хто зареєстрований в Україні. До цього засідання такі компанії не реєстрували. Закон «Про медіа» навіть передбачає для таких платформ створення свого органу співрегулювання.

Подаємо перелік новин про реєстрації:

9 січня — Нацрада зареєструвала 26 онлайн-видань, п’ять каналів Film.ua та новий ОТТ-сервіс.

23 січня — Нацрада зареєструвала канал «Новини Live», шість спортивних онлайн-медіа «1+1» тощо.

6 лютого — Нацрада зареєструвала новий ОТТ-сервіс, сім онлайн-медіа «1+1» та скасувала реєстрацію 30 газет.

13 лютого — Нацрада зареєструвала чотири нові медіа та одного провайдера.

20 лютого — Нацрада вперше зареєструвала трьох провайдерів платформ спільного доступу до відео.

27 лютого — Нацрада зареєструвала сім онлайн-медіа та не зареєструвала канал «Сварожичі».

13 березня — Нацрада зареєструвала п’ять каналів.

27 березня — Нацрада зареєструвала газету «Європейської солідарності», медіа Megogo, футбольної Прем’єр-ліги та ще чотири спортивні ресурси.

10 квітня — Нацрада зареєструвала новий інформаційний канал, медіа футбольних клубів та інформаційних агенцій.

24 квітня — Нацрада зареєструвала тікток «УПЛ-ТБ», телеграм-канал «Футбол Україна» та ще тринадцять онлайн-медіа.

1 травня — Нацрада зареєструвала спортивні сайти та сайти про букмекерську діяльність.

30 травня — Нацрада зареєструвала спортивні онлайн-медіа та журнали зі спеціалізацією «азартні ігри».

12 червня — Нацрада зареєструвала кілька десятків онлайн-медіа про футбол та втретє не підтримала реєстрацію каналу «Сварожичі».

26 червня — Нацрада зареєструвала спортивне медіа луцького «Конкурента», «Горила FM» та ще 30 медіа.

При цьому деякі медіа та платформи реєстрації не отримали. Приміром, регулятор відмовив компанії ТОВ «Ківі ОТТ» в реєстрації провайдера платформи спільного доступу до відео. Компанія раніше розробляла додатки для телевізорів «Ківі», а тепер хотіла зробити його доступним для всіх споживачів та надати доступ до різних каналів.

Заступник голови Нацради Олег Черниш запитав представницю «Ківі ОТТ»: «Платформи спільного доступу до відео — це ютуб, ФБ тощо. На вашому застосунку я можу розмістити свою інформацію?». Представниця це заперечила. Можливо компанія обере інший формат для реєстрації.

Канал Миколи Фельдмана та «Сварожичі» також не отримали реєстрацію, однак не через відмову, а через те, що не набрали голосів членів Нацради. Більшість просто утрималася при розгляді цих питань. Канал «Сварожичі» вже намагався зареєструватись три рази — й усі безуспішно.

Чорні списки для країни-агресорки

Нацрада продовжує роботу щодо протидії впливу країни-агресорки. Семеро росіян поповнили Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці. До нього регулятор додав: актора Юрія Чернова, п’ятьох російських співробітників пропагандистського каналу Russia Today (директор дирекції креативних розробок каналів мережі Russia Today Борис Горлов, телеоператор Ілля Грачов, режисери Вадим Маслов і Геннадій Навник, керівниця відділу продюсерів Марія Тумар), актора, гумориста й телеведучого Азамата Мусагалієва.

Окрім цього, регулятор вніс 21 російський ресурс до переліку сайтів медіасервісів, які підлягають обмеженню на території України. Серед них Kinogo, Kinokrad, Kinotochka, KinoZapas і «ГидОнлайн», Kinobar, «Онлайн ТВ», «Смотреть ТВ», TIVIX, «Показз» (Pokazz), Telik.live, Movix, viks.tv, «Дебилизатор.ТВ», Online TV, TeleVizorus, «ГлазОк», vip.tvua.biz, Tartugi, Kinozed.

Ці платформи охоплюють сотні сайтів, які зараз заборонено транслювати провайдерам.