Повноваження Держкомтелерадіо оновлюються. Моніторинг за друге півріччя 2017 року
Повноваження Держкомтелерадіо оновлюються. Моніторинг за друге півріччя 2017 року
Повноваження Держкомтелерадіо протягом останніх двох років (2016–2017) постійно скорочувалися. На кінець 2017-го у штатному розписі налічувалося 130 посад. Комітет, створивши Суспільне мовлення, втратив повноваження у сфері державного телебачення і радіомовлення. Проте з 19 січня 2017-го став єдиним акціонером ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Також 2017 року Комітет передав левову частку повноважень у книговидавничій сфері (програма «Українська книга») Міністерству культури, при якому створено Інститут книги. Натомість отримав нові повноваження: тепер він може обмежувати доступ на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту, а також здійснювати в інформаційній сфері заходи, пов'язані з європейською та євроатлантичною інтеграцією.
Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Дежкомтелерадіо за перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року.
Оскільки парламент визначив Держкомтелерадіо відповідальним за реалізацію законів «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», що набув чинності 1 січня 2017 року, то у другому півріччі 2017-го Комітет здебільшого й зосередився на другому етапі реформування друкованої преси, подальшій реформі Суспільного мовлення та обмеженні іноземних книжок антиукраїнського змісту.
Старі й нові повноваження
Незважаючи на те, що колишні державні телерадіокомпанії реформовані на Суспільне і в країні залишилося всього два державні телеканали (іномовлення UA:TV, що в сфері управління МІП, та «Рада», підвідомчий апарату Верховної Ради), Держкомтелерадіо залишається головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах. Комітет має узагальнювати практику застосування законодавства в цих царинах, розробляти пропозиції щодо його вдосконалення. До сфери управління Держкомтелерадіо також належать 17 державних видавництв.
Комітет продовжує розробляти законопроекти й інші нормативно-правові документи. Наразі на правовій експертизі в Міністерстві юстиції перебувають розроблені ним соціальні проекти нормативно-правових актів. Це, зокрема, проект Закону України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України “Про оздоровлення та відпочинок дітей” щодо визнання дітей журналістів, які загинули або яким встановлено інвалідність І групи у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, дітьми, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки» та проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність до Конвенції про права осіб з інвалідністю та Факультативного протоколу до неї». Також Комітет підготував проект указу глави держави «Про призначення стипендій Президента України дітям журналістів, які загинули у зв’язку з виконанням професійних обов’язків».
До сфери управління Держкомтелерадіо належить і Український інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси (Укртелерадіопресінститут), який раніше здебільшого займався підвищенням кваліфікації працівників державних і комунальних мовників і друкованих видань. У зв’язку з медіареформами і ліквідацією державних ЗМІ цей інститут почав втрачати потенційних студентів. Були спроби його колишнього керівника Сергія Правденка зареєструвати законопроект, який би зобов’язував працівників ЗМІ всіх форм власності підвищувати кваліфікацію на базі цього інституту. Проте ця ініціатива померла в зародковому стані. Улітку 2017-го Сергій Правденко пішов із життя, й на посаду керівника інституту було оголошено конкурс. Із першого разу директора обрати не вдалося. Із другої спроби в конкурсі переміг Ярослав Літинський.
На думку деяких громадських активістів, цей інститут слід закрити за непотрібністю. Натомість голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко вважає, що майбутнє в Укртелерадіопресінституту є. Зокрема, Комітет планує залучити інститут до великомасштабних інформаційних державних проектів із реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості щодо Євроатлантичної інтеграції України та Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції.
Комітет моніторить інформаційне наповнення офіційних веб-сайтів центральних та місцевих органів виконавчої влади та склав рейтинг їхньої інформаційної прозорості.
2017 року до повноважень Держкомтелерадіо додалися нові: інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Тож Комітет — за участі представників зацікавлених органів державної влади, неурядових та громадських організацій-партнерів — підготував «проект плану заходів на 2018 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України та “Стратегії комунікацій у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки”».
І нагадаємо: відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», який набув чинності 1 січня 2017 року, Держкомтелерадіо, починаючи з травня 2017 року, видає суб’єктам господарювання (відмовляє у видачі, анулює) дозвіл на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України; веде реєстр видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України, розміщуючи його на офіційному веб-сайті та єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Держкомтелерадіо й надалі тісно співпрацює з парламентським Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики та МІПом, а тепер ще й із керівництвом ПАТ «НСТУ». Олег Наливайко називає ці відносини «робочими взаєминами однодумців».
Реформування друкованих державних і комунальних ЗМІ: повільно, але йде
Нагадаємо, закон про реформування друкованих ЗМІ вступив у силу 1 січня 2016 року. Реформа триватиме до кінця 2018-го. Протягом першого року реформи Держкомтелерадіо не вдалося у визначені законом терміни провести перший етап реформування друкованих ЗМІ, здебільшого через саботаж місцевих органів самоврядування. Наприкінці другого року реформи стало зрозуміло, що не тільки представники місцевої влади, а й частина редакторів (і колективів) комунальних газет не схвалюють цієї реформи, бо бояться втратити роботу або не хочуть змін.
Для реалізації закону Держкомтелерадіо 2016 року затвердив Порядок формування Зведеного переліку об’єктів реформування. На початок липня 2017-го у Зведеному переліку перебувало 690 комунальних і державних видань, із них 612 — комунальних, 78 — державних (відомчих). Зведений перелік постійно доповнюється і щомісяця оновлена інформація розміщується на веб-сайті відомства. Фактично за два роки реформовано 136 друкованих ЗМІ та редакцій. Наразі, за інформацією з регіонів та безпосередньо від головних редакторів комунальних редакцій, учасники другого етапу реформування активно включилися в процес.
Для вдосконалення реформи в парламенті зареєстровано кілька законопроектів №№ 6560, 7291 і 7395, які пропонують зміни до закону про реформування державної та комунальної друкованої преси.
Держкомтелерадіо брав участь у розробці законопроекту №6560 «Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації», яким пропонується, серед іншого, встановити відповідальність органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування за неприйняття рішення про реформування та про спосіб реформування; заборону розірвання трудового договору з керівником редакції з ініціативи власника або уповноваженого органу — без згоди трудового колективу.
Також Держком долучився до розробки законопроекту № 7395 «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку інформування діяльності суб'єктів владних повноважень», який пропонує вилучити із законодавства згадки про ЗМІ органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Натомість додається термін «офіційні друковані видання (бюлетені, збірники)» центральних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. У них публікуватимуться нормативно-правові акти, рішення органів влади та інша обов’язкова для опублікування інформація, а під час їх підготовки не буде використовуватися творча праця журналістів. В офіційних друкованих виданнях буде заборонено розміщувати рекламу. Архівні випуски офіційних видань мають розміщуватися на веб-сайтах таких видань у відкритому безоплатному доступі. Офіційні друковані видання не підлягатимуть державній реєстрації.
Законопроект №7 291 «Про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей» викликав дискусію на засіданні громадської ради при Держкомтелерадіо. Зокрема, пролунали пропозиції від Національної спілки журналістів України поширити дію мораторію на всі друковані видання.
2017-го Комітету не вдалося домогтися державної фінансової підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження. У держбюджеті України на 2017 рік видатки на державну підтримку реформованим друкованим ЗМІ так і не були передбачені. Протягом року Держкомтелерадіо надавав пропозиції Мінфіну до проекту держбюджету й на 2018 рік, але вони також не були враховані. На думку голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, наразі одне з головних завдань — забезпечення соціального захисту редакційних колективів, які реформуються. Держкомтелерадіо розробив проект Порядку надання адресної фінансової підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження. Коли документ буде погоджено з іншими відомствами, а міністерство юстиції надасть висновок за результатами правової експертизи, його буде подано на розгляд Кабінету міністрів.
Суспільне мовлення в Україні: Комітет потроху вживається в роль акціонера ПАТ «НСТУ»
2017-й став знаменним для реформи суспільного мовлення. Саме 19 січня було створено юридичну особу Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Нагадаємо, 16 січня 2017 року Кабінет міністрів визначив Держкомтелерадіо органом, що управлятиме майном ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». У зоні відповідальності Комітету — затвердження фінансових планів НСТУ та звітності про їх виконання.
У другому півріччі 2017-го Держкомтелерадіо зосередився на виконанні закону про Суспільне в частині приєднання державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» до ПАТ «НСТУ». Нагадаємо: це державне підприємство має перетворитися на публічне акціонерне товариство «Укртелефільм», а згодом влитися в ПАТ «НСТУ». Раніше із приєднанням «Укртелефільму» були проблеми через судову тяганину щодо майна та великі борги з виплати зарплат; довелося навіть вносити зміни до закону й виводити «Укртелефільм» із першого етапу реформи.
18 серпня 2017 року Кабінет міністрів ухвалив постанову «Питання перетворення державного підприємства “Українська студія телевізійних фільмів 'Укртелефільм'” на публічне акціонерне товариство “Укртелефільм”». Згідно з постановою, до складу комісії з перетворення увійшли по одному представнику від НСТУ та Наглядової ради. Голова Держкомтелерадіо призначив члена наглядової ради Тараса Аврахова головою комісії з перетворення держпідприємства на публічне акціонерне товариство «Укртелефільм». Реорганізація «Укртелефільму» має завершитися до 31 березня 2018 року. Тарас Аврахов виконуватиме обов'язки на громадських засадах.
30 листопада 2017 року Держкомтелерадіо, погодивши з Наглядовою радою та правлінням НСТУ, затвердив Кодекс корпоративного управління ПАТ «НСТУ». Задекларована мета — підвищити конкурентоспроможність ПАТ «НСТУ» на ринку аудіовізуальних послуг. У ньому, зокрема, йдеться про принципи корпоративного управління, систему контролю за фінансово-господарською діяльністю (органи контролю), створення умов для інвестиційної привабливості Товариства та ін.
У другому півріччі 2017-го НСТУ завершувала всі процеси, пов’язані з проведенням «Євробачення». Держкомтелерадіо домігся того, що 1 грудня Кабінет міністрів розподілив кошти, зекономлені під час «Євробачення-2017». Зокрема, 128 млн 400 тис. грн повернулися в розпорядження НСТУ. За словами Олега Наливайка, таким чином вдалося скоротити недофінансування суспільного мовника: недофінансування НСТУ на 2017 рік становило 15 %. Відомство спільно з представниками НСТУ брало активну участь у бюджетному процесі на 2018 рік. Проте ні їхні дії, ні заяви міжнародних організацій, наглядової ради та громадських організацій не дали позитивного результату.
Верховна Рада у грудні ухвалила закон «Про державний бюджет України на 2018 рік», у якому на фінансову підтримку НСТУ закладено 776 млн грн, що вдвічі менше, ніж передбачено законом «Про Суспільне телебачення та радіомовлення України». У 2018 році фінансова підтримка НСТУ мала би становити 1,534 млрд грн.
Обмеження ввезення з території держави-агресора видавничої продукції: 8412 дозволів і 202 відмови
Якщо в першій половині року Держкомтелерадіо зосередився на імплементації закону про обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту (а саме підготував низку необхідних нормативно-правових документів), то в другій половині активно його виконував. Зокрема, станом на 20 грудня 2017-го Держком видав суб’єктам господарювання 8412 дозволів на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, на митну територію України. Проте іноді наражався на критику як прихильників обмежень, так і противників. Прихильники вважали, що Комітет занадто мало відмовляє у ввезенні російських книжок. А противники заявляли, що відомство перевищило свої повноваження, заборонивши ввезення, зокрема, двох книжок Бориса Акуніна.
Тираж видань, на які видано дозволи на кінець 2017-го, становить 66 млн 775 тис. 384 екземпляри, які заплановано реалізувати впродовж п’яти років. Тим часом Держкомтелерадіо надав 202 відмови у видачі дозволів: 182 відмови на підставі подання неповного пакета документів або виявлення в них недостовірних відомостей. І всього 20 відмов були на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань критеріям оцінки видавничої продукції, дозволеної до розповсюдження на території України.
Нагадаю, що 15 грудня 2017-го набув чинності зареєстрований у Міністерстві юстиції наказ Держкомтелерадіо «Про затвердження Порядку накладення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів». Таким чином завершено створення правового механізму реалізації повноважень Держкомтелерадіо, визначених законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». Відтепер Держком на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб ухвалюватиме рішення про накладення штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та / або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без наявності відповідного дозволу та вилучатиме її з обігу.
Прощання з програмою «Українська книга», але не до кінця
2017 року левову частку повноважень у книговидавничій сфері Держкомтелерадіо передав Міністерству культури. Проте Держком, відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету міністрів (останні зміни до нього внесені у травні 2017 року), продовжує готувати пропозиції щодо вдосконалення видавничої сфери та поліграфії, здійснювати методологічне забезпечення та координацію діяльності видавництв, поліграфічних підприємств і підприємств книгорозповсюдження. Комітет, як і раніше, забезпечує виконання наукових досліджень у сфері ЗМІ, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності за бюджетною програмою «Прикладні розробки у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури». Також Держкомтелерадіо веде реєстрацію (облік), отримує та зберігає обов’язкові примірники книжкових та періодичних друкованих видань.
Крім того, Держкомтелерадіо надає низку адміністративних послуг у видавничій сфері. Це, зокрема, ведення Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції та видача видавництвам і підприємствам книгорозповсюдження довідки про випуск та / або розповсюдження не менш як 50 % книжкової продукції державною мовою. Така довідка надає видавцям і книгорозповсюджувачам переважне право на укладення договорів оренди приміщень державної і комунальної власності без проведення конкурсу.
Також відомство здійснює організаційне забезпечення роботи комітетів із присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року», премій КМУ імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, імені Максима Рильського за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів та за переклад творів українських класиків і сучасних авторів мовами народів світу, а також двох премій в інформаційній сфері — імені В'ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики та імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності.
Реалізація проектів міжнародної технічної допомоги
Держкомтелерадіо протягом другого півріччя 2017-го традиційно допомагав у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги. А саме був партнером і бенефіціаром:
– проекту «Свобода медіа в Україні», який виконується у рамках реалізації Плану дій Ради Європи для України на 2015–2017 роки за донорської підтримки Європейської комісії;
– проекту Координатора проектів ОБСЄ в Україні «Підтримка реформи державних та комунальних ЗМІ», спрямованого на підтримку реформи друкованих ЗМІ;
– проекту «Український медійний проект (У-Медіа)», який реалізується в Україні міжнародною організацією «Інтерньюз Нетворк» із 2011 року за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID);
– проекту «Сприяння журналістським розслідуванням», який реалізується з 2014 року в рамках Канадської програми технічного співробітництва з Україною за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Канади в Україні;
– проекту «Вдосконалення комунікації між внутрішньо переміщеними особами та громадами, що опинилися під впливом конфлікту», що реалізується з березня 2016 року за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Канади;
– «Програми партнерства у галузі мас-медіа в Україні» (UMPP), яку впроваджує в нашій країні з 2007 року Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за фінансової підтримки Державного Департаменту США; спрямована програма на підвищення професійності журналістів та впровадження новітніх технологій у роботу ЗМІ;
– «Проекту розвитку потенціалу суспільного мовника в Україні», який впроваджуватиметься в рамках угоди між урядами України та Японії про технічну співпрацю та грантову допомогу. Донором проекту є Японське агентство міжнародного співробітництва «Джайка» (JICA), стосується проект розбудови спроможності Національної суспільної телерадіокомпанії. Наразі він перебуває на реєстрації в Мінекономрозвитку.
Висновки
Протягом другого півріччя 2017 року Держкомтелерадіо продовжував реалізовувати кілька важливих медіареформ: суспільного мовлення і реформування друкованих ЗМІ. Втративши частину повноважень у зв’язку з роздержавленням ЗМІ, Держком отримав низку нових, а саме: щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту та щодо здійснення заходів із питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері. Це означає, що державна влада не має намірів найближчим часом ліквідовувати Комітет (нагадаємо, для цього потрібно внести зміни до Конституції України) і чутки про його смерть перебільшені.
Держкомтелерадіо співпрацює з Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради України, Мінінформполітики, керівництвом ПАТ «НСТУ», міжнародними, в тому числі й донорськими та громадськими організаціями. При Держкомтелерадіо активно працює громадська рада.
Держкомтелерадіо поки що протистоїть спробам відкату назад реформ суспільного мовлення та реформування друкованої преси, яких 2017 року було чимало. Варто відзначити готовність відомства добиватися повноцінного фінансування ПАТ «НСТУ» та надання адресної допомоги редакціям друкованих ЗМІ, які реформуються.
Фото: geeklyinc.com