Убивство Павла Шеремета

Найгірше, що сталося, — вбивство журналіста Павла Шеремета. 16 років перед цим в інший спосіб, але так само жорстоко, було вбито Георгія Гонгадзе — засновника «Української правди». Павло Шеремет був теж одним із керівників «УП» й журналістом видання. Він також працював на «Радио Вести». Саме на ранковий ефір на радіо він не доїхав 20 липня.

Автомобіль, у якому їхав Павло, підірвали вранці на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка, неподалік від дому, де проживав Шеремет із власницею «УП» Оленою Притулою.

Із того невеликого обсягу інформації, яка випливла в ЗМІ, стало відомо лише, що за будинком, у якому жили Притула й Шеремет, восени 2015 року велося стеження, про що Притула говорила поліції, але там відповідали, що стежать за підпільним казино, розташованим у тому ж домі.

Також відомо з відео із камер спостереження, що закладала вибухівку жінка, а чоловік поруч її страхував.

Більше нічого, окрім версій. Їх і досі чотири:

• професійна діяльність,
• особиста неприязнь,
• російський слід для дестабілізації ситуації в країні,
• замах на вбивство Олени Притули.

Справу розслідує Національна поліція, долучені також СБУ та ГПУ. Президент України звернувся по допомогу в проведенні експертиз до ФБР США, тепер також правоохоронці звернулися по допомогу в розслідуванні до німців.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков сказав, що не надаватиме жодної інформації щодо перебігу розслідування, щоби не нашкодити слідству.

Тим часом новий посол США в Україні Марі Йованович заявила, що вбивство Шеремета підвищує відчуття незахищеності серед українських журналістів. Такі заяви лунали й від інших іноземних чиновників і дипломатів.

«Детектор медіа» стежить за перебігом розслідування вбивства Павла Шеремета в режимі онлайн.

Уся медійна спільнота досі ставить собі питання: чому це вбивство було скоєно на публіку й чи хотіли вбивці також налякати когось, окрім як завдати страждань усім, хто любив і знав Павла Шеремета?

Загибель Олександра Щетиніна

А тим часом сталася ще одна трагедія: 27 серпня застрелився у своїй квартирі на Подолі Олександр Щетинін — засновник інформаційного агентства «Новый регион», громадянин Росії. Поліція відкрила справу за статтею «умисне убивство», розглядалася також версія самогубство. Пізніше було оприлюднено передсмертну записку Щетиніна, в якій він писав колегам, чому вирішив застрелитися: окрім проблем із роботою Щетинін писав, що давно не бачив дочок і дуже за ними сумує.

Підпал «Інтера»

Четвертого вересня протестувальники проти інформаційної політики телеканалу «Інтер» підпалили шини під офісом інтерівського новинного продакшну «Національні інформаційні системи» (НІС) на вулиці Щусєва в Києві. Згодом зайнялася й будівля компанії. Постраждала журналістка й кілька працівників інформаційної служби каналу. У керівництві НІСу заявили, що вигоріла інформаційна студія.

Наразі справу з прокуратури Києва передали до СБУ. До кримінального провадження додали статті: «терористичний акт» (за рішенням суду), «перешкоджання роботі журналістів», «хуліганство» та «умисне пошкодження майна».

Серед кола підозрюваних журналісти називали екс-бійців батальйону «Свята Марія», яким керував Дмитро Корчинський, а також людей Іллі Ківи. І Корчинський, і Ківа вважаються наближеними до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Сам очільник силового міністерства неодноразово висловлювався негативно на адресу телеканалу «Інтер».

Водночас представники МВС (зоукрема й сам Аваков) публічно висунули версію про те, що займання приміщення НІСу могло бути самопідпалом і що очільникам каналу був вигідний такий піар.

Рада Європи у зв’язку з підпалом інтерівського НІСу наголосила, що насильство проти журналістів є неприйнятним.

Арешт Романа Сущенка

30 вересня в Москві було затримано українського журналіста Романа Сущенка. Він є власним кореспондентом державного інформагентства «Укрінформ» у Франції. Сущенко приїхав до Москви провідати рідних. Його звинуватили у шпигунстві та посадили в СІЗО Лефортово на два місяці, поки триває слідство. Незважаючи на заклики й заяви міжнародних медійних організацій, ОБСЄ та Ради Європи негайно звільнити журналіста — він і досі під арештом.

Справа Миколи Семени

«Детектор медіа» стежить за ще однією справою — кримського журналіста Миколи Семени, якого ФСБ не випускає за межі півострова на лікування.

Микола Семена співпрацював із проектом «Радіо Свободи» «Крим. Реалії». У квітні російська ФСБ в окупованому Криму провела обшук і порушила кримінальну справу проти нього за статтю, в якій начебто містяться «заклики до порушення територіальної цілісності РФ». Згодом його перевели у статус обвинуваченого. 7 липня Семені закрили доступ до його платіжних карток. У жовтні — листопаді, за інформацією його адвоката, у Росії має початися суд.

***

Тож останні три місяці моніторингу «Детектора медіа» показали, що українським журналістам небезпечно не лише працювати на території окупованого Криму, а взагалі перебувати там. Так само небезпечно для українського журналіста вирушати до Росії, хіба що йдеться не про редакційне завдання й журналіст має акредитацію в МЗС РФ.

Однак убивство Павла Шеремета засвідчило: українським журналістам може бути не зовсім безпечно працювати й удома, навіть у Києві. Інформація від журналістів «УП» про те, що їхні розмови прослуховували, викликає острах і в інших журналістів, особливо розслідувачів. Тому так важливо якомога швидше дізнатися, хто й чому вбив журналіста Павла Шеремета.

Загалом із липня по вересень моніторинг «Детектора медіа» зафіксував 72 випадки порушень прав журналістів.

Із них більше половини — це фізичний тиск — 35 випадків. Ще 25 випадків — перешкоджання в доступі до інформації.

Найбільше порушень — майже половину (29) — було зафіксовано в Києві та Київській області. На другому місці Дніпропетровська область — шість порушень, на третьому — Херсонська, там зафіксована п'ять порушень прав журналістів.

На фото - акція пам'яті Павла Шеремета

Фото: Максим Поліщук