П’ятниця, 26 квітня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».  

The New York Times розповіла про те, чому спікер республіканців Джонсон (той, через якого ми так довго чекали на підписання документа про допомогу Україні) таки підтримав схвалення пакету: спасибі треба говорити розвідданим. «Раптом він зрозумів, що від цього залежить світ. Що це не якась містична політична гра», — це буквальна цитата. Я стежу за метаморфозами Джонсона і подумала, що вам, можливо, це також цікаво: зруйновані міста, випалені ліси, зриті вирвами від бомб і снарядів степи півдня, тисячі смертей і каліцтв — це не «якась містична політична гра». Дякуємо, але осад залишився… 

Якщо вам, як і мені, хочеться більше знати і краще осягати політичні та соціальні процеси, або як іде війна і куди ми рухаємося, — ІМІ оновив список прозорих і відповідальних медіа, які варто читати, щоби глибше зрозуміти події в Україні, у світі і на фронті. Цього разу до списку ввійшли: Суспільне, «Радіо Свобода», «Українська правда», «Бабель», Громадське, «Тексти», ZN.ua, «Еспресо», «Слово і діло», «Український тиждень», «Громадське радіо». Водночас із нього вибули «Укрінформ», NV та «Ліга.net». 

Аж раптом… новина: Суспільне хочуть викинути з вечірніх слотів телемарафону.  Світлана Остапа, голова наглядової ради Суспільного, пише, що у п’ятницю з колегами обговорювали підозрілу активність народної депутатки Мар'яни Безуглої, яка написала кілька постів, згадуючи Суспільне. У своїх дописах пані Безугла критикує мовника через низьку популярність та високі витрати. Ну як критикує, змішує грішне з праведним, пишучи багато неточної або викривленої інформації.  «Можливо, причина в тому, що тільки в слоті Суспільного є баланс політичних парламентських сил?» — реагує Світлана Остапа на активність депутатки Безуглої.

І тут слушно нагадати про дослідження моїх колег з «ДМ», які вимірювали індекс медіаграмотності суспільства. Це історія не про незрозумілі графіки та нудні цифри — це наочний приклад, як дослідження перетворюється на інструмент, використання якого сприяє зростанню якості наших медіа і допомагає краще розуміти, чи має українське суспільство (ми з вами) імунітет від інформаційних загроз. І від Мар’яни Безуглої також. Бо як інакше  реагувати на пости нардепки, які вона присвятила темі доцільності фінансування шести державних каналів, причому до «державних» зарахувала й Суспільне мовлення. Котре таким не є.

Цю цитату мій колега Олександр Крумін виніс у заголовок традиційного огляду політичних токшоу, який «ДМ» робить, беручи якийсь один тиждень щомісяця. Якщо підсумувати зовсім коротко: на Прямому перейшли до «довоєнного» формату агресивної критики влади, в етері «Української правди» нардепу Гончаренку дісталося за проведення стримів із сесійної зали, на «Новому відліку» в ефірі Суспільного військові аргументували неможливість демобілізації. І вирізнялося з-поміж інших токшоу на каналі Наталії Мосейчук — розлогими розмовами на тему і не тільки. Спершу, зізналася ведуча, хотіли говорити про заморожену допомогу США. Та, зважаючи на ухвалення закону про мобілізацію,  з нього і розпочали.

60% українців узагалі не слухали російську музику одразу після повномасштабного вторгнення. Відмова від виконавців з країни-агресорки звільнила музичний простір і нарешті звернула увагу аудиторії на українських артистів. І хоча музична сфера переживає розквіт — цього не скажеш про медіа, які про неї пишуть. Попри велику кількість контенту, з ринку зникло основне джерело прибутку — реклама. Одним медіа вдалося змінити модель фінансування, інші ж просто закрилися. Як змінилося їхнє життя за два воєнні роки, чому в Україні бракує музичних критиків і що робити, щоб українці, які знову почали слухати росіян, перестали це робити. Ірина Семенюта розмовляла з музичними журналістами з різних видань  про нових виконавців, фінансові проблеми та необхідність критики.

А під кінець зізнаюся вам, що інколи я чекаю п’ятницю не тому, що завтра вихідна субота, а щоб написати підводку до програми «Ньюспалм».  От неможливо силою втримати традицію, вона мусить бути практичною і результативно працювати, як нові випуски Юрка Космини. Це не оперативний, але аналіз головних тем, тенденцій та маніпуляцій у ЗМІ через гумор і сатиру. Якщо ви шукаєте ресурс, де розвивати навичку жартувати, — раджу  дивитися огляди Юрка, хоча б упівока.

І ще один чи не найкорисніший ресурс через терни до зірок — наша «Антоніна» і тексти Лєни Чиченіної : «Кенселінгу не існує!  Володимир Остапчук вестиме ранкове шоу на каналі “Ми — Україна+”». Говорили-балакали, а тепер читайте…

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.