Українська влада могла б відразу просто проігнорувати «Репортерів без кордонів». Відмахнутись. Потрактувати їх як ще одну набридливу буржуйську організацію, що намагається вчити нас жити й прищепляти чуже нашому «русскому миру» поняття демократії. І була би по-своєму права, напевно.

Однак вона зробила зовсім інакше. Намагаючись робити добру міну за поганої гри, наша влада спробувала використати «Репортерів». Причому в доволі дивний спосіб - спершу запросивши представників організації до України, а потім, не дочекавшись навіть відповіді, привізши до України такого собі мсьє Жана Мартана, якого було оголошено консультантом зі створення суспільного мовлення та місії з захисту свободи слова. Пана Мартана, нагадаю, було проголошено представником «Репортерів без кордонів», він брав участь у засіданні Гуманітарної ради при президентові та у прес-конференції заступника глави Адміністрації президента Ганни Герман. Дмитро Понамарчук, один із медіатехнологів команди Януковича, тоді писав:

«Зустріч відомого на Заході правника та медіа-експерта з організації "Репортери без кордонів" Жана Мартана з українськими журналістами, яка відбулася за сприяння заступниці глави Адміністрації президента Ганни Герман у прес-центрі на Банковій 30 червня, свідчить про те, що наша нова влада готова слухати пресу і сприяти свободі слова. Я розумію, чому мсьє Мартан, відповідаючи на моє запитання, утримався від чіткої оцінки стану свободи слова в Україні, адже він запрошений як фахівець, що якраз і має підказати напрямок на цьому шляху. Звичайно, якби у нас усе було на п'ятірку з плюсом, то мсьє Мартан залишався б у себе вдома у Франції, але він сказав, що бачить поступ у становленні свободи слова в Україні й готовий скласти план корисних порад».

Допис пана Понамарчука збігся у часі з заявою «Репортерів», здивованих тим, що один із їхніх юристів в Україні говорить від імені організації та дає оцінки діям української влади. Як виявилося, таких повноважень Жан Мартан від організації не отримував. Скандалу, втім, із викриття самозваного «Репортера» не вийшло - Ганна Герман швидко знайшлася, пояснивши, що «Жан Мартан прибув в Україну не для того, щоб давати оцінки свободи слова, а щоб допомогти мені консультаціями у справі створення в Україні громадського телебачення, у справі побудови інституцій, які б захищали журналістів, впровадження в Україні європейського досвіду щодо свободи медій. Жан Мартан дав згоду на нашу співпрацю в майбутньому, і я вже написала відповідного листа про це в організацію "Репортери без кордонів"» (рекомендую тут зупинитись і перечитати наведену вище цитату з Дмитра Понамарчука). Власне, скандалу не вийшло, бо словосполучення «репортери без кордонів» мало що говорить пересічному українцеві, а засобів масової інформації, готових і спроможних пояснити своїй аудиторії, що відбулося, в країні забракло.

Нібито «приватний» характер візиту Жана Мартана в Україну не завадив солодкій парочці - «Інтеру» та Першому національному - 30 червня дуплетом подати його висловлювання у прив'язці до бренду «Репортерів без кордонів»:

«Іванна НАЙДА, ведуча: Вже восени в Україні може з'явитися громадське мовлення. Зі слів заступника глави Адміністрації президента Ганни Герман, відповідний законопроект майже готовий, однак його редагуватимуть, і обов'язково президент обговорить з громадськістю. Крім журналістів, до дискусії запросять політологів та медіа-експертів. Одного міжнародного фахівця вже спитали думку - це представник організації "Репортери без кордонів" Жан Мартан.

Ганна ГЕРМАН, заступник глави Адміністрації президента: "З 97-го року Україна б'ється над створення громадського телебачення. Я сподіваюся, що президенту Януковичу вдасться це зробити за кілька місяців. Я надіюся на це. І для цього нам треба долучати дуже серйозні сили. І ми вас всіляко запрошуємо - приходьте на обговорення, давайте свої пропозиції.

Жан МАРТАН, медіа-експерт організації "Репортери без кордонів": "Створення громадського телебачення - це справжня культурна революція, але процес непростий. У Франції, в кожній країні ЄС, в Іспанії, Британії, Німеччині по своєму вирішили це питання. Ви обираєте свій шлях у сфері поширення інформації - це амбітне національне завдання"».

і

«Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Общественное телевидение может появиться уже осенью. Об этом сообщила заместитель Администрации Президента Анна Герман. Она пригласила всех журналистов принять участие в обсуждении концепции проекта. А для помощи в создании общественного телевидения правительство пригласило французского медиа-эксперта из организации "Репортеры без границ" Жана Мартана.

Жан МАРТАН, медиа-эксперт организации "Репортеры без границ": "Общественное телевидение - это такое телевидение, которое стоит между государственным и коммерческим. В первую очередь, оно делается для того, чтобы думать об интересах зрителей и не получать указаний от власти"».

«Репортерів» було згадано досить промовисто, щоби ті, кому це словосполучення все-таки про щось говорить, сприйняли його заяву як позицію поважної міжнародної організації. Що, погодьтеся, істотно підвищує її авторитетністьт та вартісність. І разом із тим у такому формулюванні, що закинути журналістам фальсифікацію ми не можемо, адже сама Ганна Герман представила Мартана як представника «Репортерів без кордонів».

Наступне безглузде непорозуміння сталося навколо дати візиту до України. Керівництво «Репортерів», прийнявши запрошення, знайшло у своєму графіку вільні дні - 19-21 липня. У пані Герман це викликало обурення: як це, мовляв, зі мною не домовились? Адже президент у цей час буде у відпустці!

Згодом «Репортери», у свою чергу, висловили здивування, чому глава держави йде у відпустку аж на п'ять тижнів. Із цим важко не погодитись - термін для людини, яка обіцяла навести порядок, влаштувати стабільність і реформи, щоби покращити життя вже сьогодні, досить великий. Пригадую, в одному зі своїх аналітичних коментарів на початку «Великої політики» Євгеній Кисельов зворушливо розповідав про те, що в кабінеті президента до ночі горить світло. У фільмі Єгора Бенкендорфа, присвяченому Януковичу, йдеться про те, що чим більше роботи, тим Віктору Федоровичу краще. Навіщо ж прирікати себе на п'ятитижневі тортури? До того ж, як відомо, Янукович наполегливо закликав усіх колег відпочивати в Криму. Для себе, впевнений, винятку він також не зробив. То там би й прийняв делегацію «Репортерів без кордонів», хіба це проблема?

Зрештою, нічого страшного в тому, що «Репортери» не зустрілися з Януковичем, немає - не цього разу, так наступного неодмінно перетнуться. Як уже повідомляла «Детектор медіа», для представників цієї організації неофіційні візити до негостинних країн - не проблема. В Україні є з ким зустрітись і кого вислухати на тему свободи слова та взаємин медіа із владою. Я маю на увазі не лише «стопцензурщиків». У купки людей, які намагаються боротися з тим, що вважають цензурою та політичним тиском, за ці два місяці виникло стільки недоброзичливців, що охочі розкрити французьким гостям очі на помаранчево-грантоїдську змову неодмінно знайшлися б. Той-таки пан Понамарчук чудово впорався б.

Однак на «невчасний» приїзд «Репортерів» пані Герман відреагувала якось навдивовижу гостро. Повідомила, що «в горах» (Кримських, авжеж) і заради невчасних гостей відпустку не перериватиме. Й заявою припечатала:

«Я більш ніж здивована заявою "Репортерів без кордонів" про те, що їм не відомо, що представники української влади зараз перебувають у відпустці. Я неодноразово повідомляла про це, писала їм листи і отримала від них відповідь, пропонувала їм обговорити дату їхнього візиту в Україну, з тим, щоб зустріч з ними була можливою. Я справді не знаю, як сприймати таку їхню заяву, і дуже б не хотіла думати, що це якась провокація проти української влади. Виходячи саме з такої позиції "Репортерів без кордонів", я схильна думати, що вони прибули в Україну вже саме з готовими висновками стосовно свободи слова в Україні, і це дає мені підстави сумніватися в їхній об'єктивності і неупередженості».

Тобто, мсьє Мартан, який, скупавшись у промінні турботи президентської адміністрації та скуштувавши українського борщу з варениками, високо оцінив відданість української влади ідеалам суспільного мовлення, був об'єктивний і неупереджений. А ці - ні.

«Невчасний» візит представників організації «Репортери без кордонів» тривав три дні. Нижче - все, що про це повідомили всеукраїнські телеканали у праймових випусках своїх новин:

19 липня

5 канал

«Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: В неупередженості організації "Репортери без кордонів" засумнівалися на Банковій. Заступниця голови Адміністрації президента Ганна Герман заявляє, що попереджала правозахисників про відпустки високопосадовців і пропонувала узгодити дату візиту місії, про що демонструє відповідні листи. Далі цитата: "Я схильна вважати, що вони прибули в Україну вже з готовими висновками стосовно свободи слова. І це дає мені підстави сумніватися в їхній об'єктивності і неупередженості", - сказала Ганна Герман. Чиновниця вкотре спростувала існування проблем зі свободою слова. На її думку, це опозиції хотілося б, щоб нова влада чинила тиск на пресу, а тому вона перекручує факти і подає їх через журналістів, що співпрацюють з їхніми опозиційними штабами, - вважає Герман. Місія "Репортерів без кордонів" прибуває до України сьогодні. Керівник дослідницької програм Жіль Лорде заявив "Радіо "Свобода", що правозахисників не попередили про неможливість зустрічі з українськими високопосадовцями через їхні відпустки. Водночас генеральний секретар "Репортерів без кордонів" Жан-Франсуа Жуяр раніше заявляв, що місія організації не змінюватиме часу свого візиту і готова здійснити в разі потреби ще один восени, якщо зустрітися з високопосадовцями не вдасться. До України "Репортерів" сама ж Герман і запрошувала ще у квітні. Це сталося після того, як організація розкритикувала нову владу за підходи в роботі з журналістами».

У денних «Новинах» «Інтера» була інформація про прибуття місії «Репортерів», але до праймових «Подробностей» вона не дожила.

20 липня

ТРК «Україна» й СТБ у денних та ранкових випусках повідомляли про прибуття «Репортерів». У праймі - нічого.

21 липня

«Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: "Репортери без кордонів" заявляють про факти цензури в Україні. Місія організації, що прибула в понеділок, сьогодні оприлюднила свій вердикт. На переконання "Репортерів без кордонів", в Україні існують так звані закриті теми, тобто ті, які складно висвітлювати журналістам. Окрім того, зауважують надто тісний зв'язок медіавласників із владою і складні умови праці регіональних журналістів. Висновки організація робила на підставі спілкування із самими журналістами та представниками парламентської слідчої комісії із вивчення фактів тиску на пресу. "Репортери без кордонів" не виключають свого ще одного візиту для спілкування із президентом. Його вони закликали надати публічні гарантії підтримки свободи слова.

Жан-Франсуа ЖУЯР, генеральний секретар міжнародної правозахисної організації "Репортери без кордонів": "Ми стурбовані погіршенням свободи слова в Україні, але все не так погано як могло бути. Бути незалежним журналістом в Україні стає все важче і важче. Багато журналістів нам розповідали, що перебувають під тиском. Вони не мають можливості висвітлювати певні теми, зокрема не можуть критикувати владу".

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: "Репортери без кордонів" стурбовані і ситуацію з 5-м каналом та ТВі. Медіазахисники закликають владу не втручатися у діяльність телекомпаній, а також провести прозорий конкурс на розподіл частот. Своєю чергою, представник 5-го каналу передав організації відкритого листа із проханням не залишати без уваги ситуацію в Україні загалом і стосовно 5-го каналу зокрема».

Також про заяву «Репортерів» ішлося у новинах СТБ о 18-й. До 22-ї новина не дожила.

Таким чином, як бачимо, візит «Репортерів» та їхні не вельми приємні для української влади (в принципі, передбачувані - себто такі, що відповідають реальному становищу зі свободою слова в країні) заяви всерйоз висвітлював лише один із всеукраїнсих телеканалів. 5-й - той, для якого це питання власних комерційних інтересів.

Щодо того, чому «Інтер» та Перший національний, які їздили на Мартана, не поїхали на Жуяра й Відаль, можна багато фантазувати. Наприклад, у день візиту Московського патріарха не захотіли псувати собі ауру контактами з невірними католиками. Абощо. Чому новина про «Репортерів» з'являлась у ранкових і денних новинах, але не була визнана досить важливою, щоби потрапити у праймові? Важко конкурувати зі спекою, тим-таки патріархом і Дмитром Табачником. Особливо це важко такій нудній темі, як свобода слова. Де були знімальні групи інших каналів у ці спекотні й, відверто кажучи, зовсім не переповнені інформаційними приводами дні, коли «Репортери» робили свої заяви та зустрічались із українськими журналістами? Запитання риторичне.

Якщо серйозно, то «Репортери без кордонів» мають чудову нагоду пересвідчитись у тому, що цензура в Україні є, й побачити, як вона працює. Під час наступного візиту, який вони планують підлаштувати під робочий графік пана президента та пані Герман, їм не бракуватиме аргументів для доведення тези про те, що зі свободою слова в Україні не все гаразд.

Утім, в української влади завжди залишається запасний варіант - просто проігнорувати «Репортерів», а також усіх інших приїжджих буржуїв, які несуть сюди непотрібне нашій владі прометеєве полум'я цієї, як її, демократії.