Молоко, яке вбиває поглядом
Чого гигикаєш?! Ану, йди, випий оцту. Хоча... Ні, краще подивись програму «Провокатор» на ICTV. Тільки тоді ти зрозумієш, що твоє щоденне життя складається тільки з двох речей: смертельної загрози та неминучої смерті. Власне, ти вже мертвий, гигикало.
Цільова аудиторія програми «Провокатор» - трупи. І в цьому полягає монументальна відмінність проекту від усіх інших документально-катастрофічних нарисів на вітчизняному телебаченні.
Мені завжди подобався жанр науково-популярного апокаліпсису, бо саме з його популярністю й естетичною диктатурою я пов'язую власні надії на смерть телебачення. Розповідати людині, яка потягує пиво перед екраном, про її швидкісне наближення до останнього дня - нерентабельне й позбавлене сенсу заняття; цей обиватель-смішарик, який до всього змушений ставитися скептично, таки заслуговує на повноцінний 5D-кінотеатр, де споглядати сцени середньовічних тортур доведеться безпосередньо з казана, наповненого нечистотами, над яким розмірено махатимуть шаблями.
Мудрість Фаїни Ранєвської розвінчано. Так, життя - це все ще «стрибок із п...ди в могилу», тільки не затяжний, як твердила велика мрійниця, а миттєвий. Що зробиш, нанотехнології викрали ритм із структури буття, й тепер у ньому залишилися тільки можливості телепортації. Така, в двох словах, філософія програми «Провокатор», творці котрої ведуть свій репортаж саме з тої цеглини, що падає вам на голову. Вони навіть не пропонують вам поглянути вгору й посміхнутися, а лише виконують свою місію з чистим серцем патологоанатома.
Небезпека чекає на вас скрізь і повсюди, а тому програмі «Провокатор» ніколи не бракуватиме тем для подальших сюжетів: їх набагато більше, ніж дурнуватих цяточок на карті зоряного неба, від яких також віє холодною загрозою.
Детектив Монк мав близько ста фобій, він боявся молока і власного пупка, але в системі координат «Провокатора» цей «дефективний детектив» - занадто легковажна людина, яка просто не заслуговує на порятунок. Адже боятися варто дослівно всього, що вас оточує. Навіть якщо ви замкнулися вдома, не берете до рук нічого ризикованого - ані предметів, ані харчів, - розплата неминуча. Хоча б тому, наприклад, що «в Україні - сотні тисяч отруйних змій, ледь не більше, ніж у хащах індійських джунглів. І живуть вони поруч, у звичайних міських квартирах». Цих змій у нас аж так багато, а мода на утримання цих небезпечних істот настільки поширена, що хтось із ваших сусідів неодмінно тримає вдома (та ще й без належного нагляду) кобру або відро гадюк. Подивіться, як змії можуть потрапити до вашої квартири: вони можуть вилізти з унітазу, крізь вентиляційну сітку, через вікно. Для них підійде найменший отвір чи щілина. Як захистити свою оселю від отруйних змій? Хе-хе, це програма «Провокатор», а не бюро добрих порад, тому резюме сюжету просте: «Якщо сусід тримає змію - сидіть удома, схрестивши пальці».
Хоч куди б ви прямували, хоч як обережно б роззиралися по боках, знайте: все навколо прагне вашої смерті внаслідок тяжких хвороб. Ось, наприклад, пішли ви на проводи, і навіть не здогадуєтесь, що підписали й собі смертний вирок. Бо «для того, щоб убити людину, достатньо лише її фотографії та цвяха, знайденого на кладовищі». Це зовсім не значить, що невідомий зловмисник спершу порівняє зображення на світлині з рисами вашого обличчя, й коли впізнає, то неодмінно загатить цей цвях вам межи очі. Все набагато простіше. «Люди не здогадуються, яку роль може зіграти місто мертвих у житті їхньої родини», не знають, у чому полягає «містична сила цвинтарної землі».
Якщо ж змії, домашні крокодили чи цвинтарна магія не переконали вас, то «Провокатору» залишається тільки знизати плечима: про що говорити з тимчасово живим трупом? Адже в сучасному світі солодощі в кращому випадку викликають імпотенцію, антидепресанти є найкоротшим шляхом до самогубства, а пластиковий посуд призводить до того, що у хлопчиків не ростуть яєчка, але збільшується потяг до дівчачих іграшок.
Обіцянки негайного пекла, виплеснуті на публіку в останніх випусках «Провокатора», вражають діапазоном. Якщо ви дотримувалися посту, а на Великдень нажерлися ковбас і самогону, то залишається тільки констатувати, що гастровідділення країни в цей період завжди переповнені. «Існує просте правило: тримайте себе в руках», - попереджає програма. Інакше - смерть від об'їдання неминуча. З іншого боку, якщо ви надумали підігнати себе під стандарт 90-60-90, знайте: «анорексія - хвороба, яку легко підхопити та майже неможливо вилікувати». І взагалі, «краса вбиває світ». Випадіння волосся і навіть смерть - ось чим закінчиться твоє бажання схуднути, мазафака. І не проси про помилування, його не буде. Як не буде в цій програмі сумнівів, різних поглядів чи хоча би банального просвітку. Апломб і категоричність залишаються на сторожі твоєї смерті, не переживай. Тільки слухай, що кажуть:
«Овочі та фрукти дуже корисні, бо мають низький вміст тваринних жирів». «М'ясо, принесене на кладовище, стає мертвим». «Якщо у вас є схильність до діабету, але ви їсте солодощі, - у вас буде діабет». «Почитавши газету, ви наразили себе на небезпеку імпотенції». «Від родимки до смерті - один крок». «Життя нагадує боротьбу підводника з метровою кригою: як головою не бийся - крига не зламається». «Гранатовий сік - небезпечне фуфло».
І нарешті, гідний підсумок. «"Провокатор" не залякує тебе, а попереджає: в тебе безліч шансів потрапити до списку приречених». Варто було б тільки додати: всі ці шанси ти вже використав сповна, гигикало.