Словосполучення «перший український» у сфері телекіновиробництва має погану карму. Перший український блокбастер, фільм жахів, серіал, ситком... Відразу виникає побоювання, що другого може й не бути.

Але в серіалу «Тільки кохання», знятого телеканалом «1+1» за румунським форматом із нерумунською назвою Only love (що в перекладі значить numea dragostea), з кармою все має бути гаразд, попри статус першої української теленовели, знятої виключно українською мовою. Заслужили-таки на 19-му році незалежності. Хоча прем'єра збіглась у часі з евакуацією з «1+1» румунських інтервентів, які, ймовірно, й були ініціаторами адаптації саме цього формату, - як і низки інших, успішних у Румунії, - у 100-серійну теленовелу було вкладено забагато сил і коштів, аби дозволити їй не виправдати сподівань. Адже вона є однією з головних складових стратегічного плану керівництва «1+1», що має витягти канал із затяжної рейтингової ями.

Для «Плюсів» успіх «Тільки кохання» означатиме перший вагомий крок на шляху до втраченої кілька років тому ніші головного каналу для україномовної й українсько-орієнтованої публіки. Для вітчизняного продакшн-бізнесу він може стати прецедентом життє- та конкурентоздатності продукту, знятого українською мовою та з переважно українськими акторами, словом - без Росії. Це своєрідне випробування, результати якого неодмінно вплинуть на перспективи виробництва україномовного маскультурного продукту.

Як неодноразово доводив у своїх текстах Андрій Кокотюха, українське кіно - це не те, де говорять українською, а те, де у вікні видно Лавру і номери на машинах тутешні. За цією ознакою фільм таки стовідсотково наш, - щоправда, на цій царині «Плюси» випередив «Інтер», запустивши нещодавно своїх двомовних «Сусідів».

Саме на тому, що дії відбуваються «у нашому місті», його рідності й близькості побудована промоція серіалу. Окрім україномовної головної теми, в ньому звучить добре знайома глядачам «Вчителька» групи ТІК, постійно блимає Московський міст, дніпровська набережна й інші впізнавані столичні місця. До того ж, тут справді всі-всі говорять українською. Навіть польська зірка Маґдалена Ґурська ворушить губами, імітуючи українські слова. «Гей, крихітко! Стривай! Я хочу показати тобі свого півника!», - кричить гопник-хуліган Терентій (sic!) головній героїні. «Агов! Чи є тут хто-небудь?», - гукає сусідка-пенсіонерка, зайшовши в дім. Щоправда, специфічний акцент та неспроможність вимовити фрикативний [г] свідчить про те, що в реальному житті виконавці деяких ролей із державною мовою не дружать.

Утім, їм і не конче говорити як ми, оскільки не лише вимовою, але й манерою висловлюватися, спілкуватися між собою, поведінкою, одягом та способом життя герої «Тільки кохання» анітрохи не нагадують пересічних українців. І прошарок багатих і успішних героїв програми Каті Осадчої теж не нагадують. Чи то надто ретельно дотримуючись вимог формату й прагнучи зробити адаптацію максимально близькою до оригіналу, - навіть типажі акторів дуже схожі на румунських, - чи все-таки сподіваючись продати переозвучений серіал до Росії, героїв зробили пластмасовими, геть-чисто позбавленими ознак українського менталітету, зв'язку з реальним культурним контекстом і навіть нормальних людських інтонацій. Чи це я забагато хочу від теленовели?

Історія починається так: показний 35-річний архітектор Ден Нєфьодов (учасник «Танцюю для тебе - 3» Олександр Нікітін) уже два роки тужить за загиблою в автокатастрофі дружиною (Інна Цимбалюк), матір'ю його 9-річної схильної до соціопатії дочки Марійки (Аліса Лукшина). Усі навколо вимагають від Дена не ховатись у тяжкій роботі, а знайти Марійці нову маму. Нарешті він піддається і починає зустрічатися з Альбіною (Вікторія Литвиненко), яку сам характеризує в розмові з дочкою як «зірк', співачк', співала у гурті». Тим часом із розмов інших героїв ми дізнаємось, що Альбіна - підступна шльондра-п'явка, що переспала з половиною серіалу ще до його початку і тепер прагне висмоктати з Дена всі його гроші. Нам навіть демонструють перший акт присмоктування у шикарній спальні власноручно спроектованого українським Мендісабалем будинку.

Слід зазначити, що Ден хоч і казково багатий, як і кожен нормальний молодий архітектор, але живе доволі скромно, маючи лише одну служницю Ілону, зваблену його веселим братом-дармоїдом Віктором, та куховарку Марту, яка допомагає не за гроші, а з симпатії. Скромною є й головна героїня (Маґдалена Ґурська): на противагу Альбіні, Ілоні, зловорожій Деновій тещі Клавдії Василівні Рубінштейн-Тодосько та її чоловікові Еммануїлу, її звуть усього лише Оля Смирнова, і вона нова Марійчина вчителька англійської мови. Вона незаміжня, живе в хрущовці зі старим батьком, який дарує доні квіти, але мріє видати її заміж. До неї, як було сказано вище, чіпляються гопники. Марійка відразу западає на Олю й починає діяти в стилі фільму «Проблемна дитина - 2», намагаючись добути собі цю жінку в нові мами. Тим часом на саму Марійку полює мадам Рубінштейн-Тодосько, яка хоч і не любить онучку, але хоче забрати її в батька, щоб... Звісно ж, відщипнути від його статків! На цьому закінчується перша серія, й Марійчина мама воскресає в прогнозі погоди.

Згодом з'ясовується, що Альбіна зваблює й планує обдерти Дена не просто так, а заради мрії: хоче повернутися на естраду. А взагалі, питання соціального бекґраунду героїв серіалу, напевно, найцікавіше. Всі вони добре забезпечені, й навіть безпритульний хлопчик Стьопа (Олексій Барбінов), друг Марійки, який миє машини та ночує в підвалі Денового будинку, виглядає чистим і пристойно вдягненим. Гроші в Денових родичів і нахлібників беруться, певна річ, із тумбочки. Клавдія Василівна спекулює антикваріатом, її чоловік (Влад Задніпровський) хоча й алкоголік, але теж убирається пристойно. Альбіна та її красуня-сестра (ще одна героїня плюсівських «Танців» Катерина Кузнецова) живуть із нетрудових доходів невідомого походження. При цьому обидві негативні героїні - теща і Альбіна - намагаючись образити інших героїв, обзивають їх прибиральницями й хатніми робітницями. Що ж до Ольги, то будь-яка реальна вітчизняна вчителька лусне з заздрощів, побачивши її чепурну квартирку з якісними меблями і шафою-купе, торшер біля ліжка, макіяж, зі смаком підібраний одяг. В усіх помешканнях, починаючи від Стьопиного підвалу й закінчуючи шикарною школою, панує зразковий порядок і стерильність. Єдиним пролетарським елементом, що порушує гармонію цього світу без злиднів, бактерій і матеріальної спадщини совка, є дворовий бандит Терентій (Віталій Салій).

Можна було б пофантазувати, як і в яких комбінаціях палатиме нумя драґостя між героями, якби «Плюси» ще в листопаді не розпатякали приблизну фабулу перших 50 серій. До речі, у 2004 році оригінал Only Love виконував у Румунії ту саму роль - першої румунської теленовели. За інформацією сайту компанії-виробника, перша серія у праймі серіального каналу СМЕ Acasa TV мала частку 35,6%, і далі серіал утримував лідерство у слоті з часткою 25,3%. Щоправда, румунів тоді довелося знімати з голки латиноамериканських серіалів, яку ніяк не порівняєш із міцною призвичаєністю українців до російського «мила».

Про те, чи прийме аудиторія «1+1» цей серіал, судити зарано. Хоча можна з упевненістю сказати, що за того розмаїття телеканалів і програм, доступ до яких має масовий глядач, він не дивитиметься посередній серіал тільки через українську мову. Як і не перемикатиметься з гарного серіалу, наспівуючи «русского, русского хочется». Ні до сценарію, наскільки його можна оцінити за першими серіями, ні до рівня технічного виконання питань нема - все виглядає не гірше, ніж у звичному для цільової аудиторії російському продукті. У цьому серіалі є все, щоб сподобатися домогосподаркам із пенсіонерками... Але й немає нічого, що могло б викликати масовий wow-ефект рівня «Не родися вродливою», «Зачарованого кохання» та інших серіалів, здатних збирати 30%+. Авжеж, краще було б, якби за звання першої успішної україномовної теленовели поборовся продукт екстраординарний, унікальний і оригінальний, але маємо те, що маємо. Тому, вболіваючи за майбутнє україномовного маскульту, від душі бажаю успіху цій історії про румунів в українських шкурах.