«Смакуємо!» з Юрієм Горбуновим: «рецепт у центрі» чи «рецепта нема»?
Мирослав Попович, академік, екс-ведучий кулінарної рубрики в програмі «Сніданок з "1+1"»:
Спочатку кулінарна рубрика Поповича називалася «Культурологічна кухня з Мирославом Поповичем», де відомий український філософ та академік не лише готував, але й ділився з глядачами своїми енциклопедичними знаннями. Пізніше - «Дипломатична кухня», де біля плити компанію Мирославу Володимировичу складали дипломати, які вважали за честь разом з таким ведучим приготувати сніданок на «1+1».
- От новой кулинарной программы Юрия Горбунова у меня впечатление хорошее. У Юрия получилось сделать программу легко, непритязательно и по-настоящему остроумно.
У меня ведь была не программа, а только рубрика в «Завтраке с "1+1"», и она была совсем другой. Вообще, оно и должно быть разным. Это зависит от характера ведущего, от его установок. Я пытался делать познавательную «кухню»: через процесс приготовления каких-то блюд старался рассказать о культуре разных народов, показать, что культура приготовления пищи - неотъемлемая часть культуры в целом. Но это не всегда получалось, между прочим, потому что зрители в основном настроены узнать рецепт и увидеть его реализацию на всех этапах. Кстати, у Юрия Горбунова рецепт как раз в центре внимания.
Что мне лично импонировало, когда я смотрел «Смакуємо!» в минувшее воскресенье, и что я считаю удачным моментом этого проекта в отличие от большинства аналогичных программ, - здесь не было изыска, а была установка на простые вещи. Однако так и не было понятно, блюдо какой именно национальной кухни Юрий готовил вместе с певицей Жасмин. Насколько я понял, они готовили гратен, блюдо французской кухни. И при этом в процессе готовки Жасмин пела русские частушки и рассказывала о том, как ее бабушка готовила хлеб в тандыре. В общем, я не очень понял, как это все совмещается, и надо ли было это делать. И еще один прокол, на мой взгляд, этой программы - это дружный хохот аудитории, который то и дело слышится, пока идет процесс приготовления. По-моему, часто это было невпопад и вызывало лично у меня недоумение. В остальном же - это было очень хорошо, благодаря, прежде всего, обаянию ведущего и гостьи.
Юрій Горбунов на презентації нового сезону «1+1». Серпень, 2009
Костянтин Грубич, ведучий програми «Знак якості» на «Інтері»:
Костянтин Грубич був одним із ведучих кулінарної програми «Смачна країна» на «1+1». Проект передбачав пошук незвичних рецептів та подорожі Україною, в яких телевізійники відшуковували цікаві регіональні страви. Згодом програму було переформатовано на конкурс кухарів із різних регіонів. Після того, як Костянтин залишив цей проект, його продовжив вести Анатолій Борсюк.
- Сам формат програми не новий, це калька «Смаку» (програму виготовлено за тим самим форматом - ред.). Раніше Юрій Горбунов казав, що не любить кулінарію та все, що з нею пов'язано. Але те, що я побачив на екрані, перевищило мої сподівання. Супер! Мені дуже сподобалось, як він вів. Найкраще, що є в цій програмі, - це ведучий. Та й для тих, хто дивиться російський проект із Іваном Ургантом, очевидно, що Юра йому не програє.
Юрій Горбунов у проекті органічний, його жарти невимушені. Я сам мільйон разів був на його місці в телекухні і знаю: треба не просто готувати, але й щось при цьому розповідати - тобто вести весь процес у студії досить важко. Не знаю, щоправда, як надовго в нього вистачить снаги, оскільки кухня сама по собі є одноманітною.
Також програма привертає увагу тим, що вона є суто кулінарною: навіть попри розмову в студії весь час показують кулінарний процес. Коли в нас була «Смачна країна», вона складалася з кількох блоків, процес приготування складав лише третину часу. Спочатку Пономарьов був у студії, потім моя частина, де ми готували в іншому форматі, і третя частина - розмова з гостем. Тобто їжа була приводом до спілкування. А тут від початку до кінця ми бачимо детально показаний процес приготування страви.
Якщо це знімають ті самі люди, що і «Смак», - то в них добре рука набита. Відверто кажучи, знімати кулінарку непросто. Але якщо це все відкинути і подивитися на проект очима глядача, - це ненапряжна, цікава програма, і Горбунов у ній дуже органічний.
Даша Малахова, ведуча програми «Картата потата»:
Даша Малахова була ведучою авторської програми «Картата потата» на «Інтері». Минулого року формат програми було оновлено - в кадрі окрім ведучої з'явилися зіркові гості, які брати активну участь у приготуванні страв. У вересні цього року проект було закрито через низькі рейтингові показники.
- Мені здалось, що це той самий «Смак», але наш, український. Мені дуже сподобалась студія і Юра. Я думаю, що Юра може прикрасити будь-який проект. Вважаю (і це не тому, що я його дуже люблю), що він сам є зірковим гостем, цікавою людиною і чудовим ведучим. Юра прекрасно жартує і дуже невимушено веде розмову про кулінарні звички зірок.
Але мені здалось, що в цій програмі головне не рецепт. Люди просто невимушено почуваються на кухні: це є і концепцією «Смаку», і концепцією «Смакуємо». І в цій програмі невимушено почуваються, по-перше, завдяки Юрі, а по-друге - завдяки тому, що виходить на тарілці чи в духовці. І якби в цьому проекті ведучий був гламурнішим, я не знаю, чи було б це так красиво. Юра дуже демократичний і приємний співрозмовник, так що невимушеність є, а от рецепту... Не знаю.
Це не означає, що рецепти погані. Коли хтось робить нові спортивні проекти або проекти про здоров'я, чомусь ніхто не каже: «Це ненове». А от коли йдеться про кулінарний проект - лунають такі закиди. Натомість я вважаю, що у телекулінарії не варто вигадувати нічого нового. Ніде у світі (ані на ВВС, ані на CNN - ніде) не вигадують нічого нового в цій царині. В межах кулінарії важко вигадувати щось нове, адже потрібно, щоб у проекті було поєднання інформаційного й розважального факторів. Якщо є всі ці складові - можна вважати кулінарне шоу успішним. До того ж таку програму можна вважати прикладною. І от все це, як на мене, в повному обсязі є в шоу «Смакуємо».
Мені здається, Юра Горбунов - це просто подарунок телеглядачам. І якщо б у них був ще й професійний редактор-кулінар, це було б узагалі прекрасно. Втім, це тут не головне. Значно важливіше - що зранку в ефірі можна подивитися на Юру Горбунова не лише у блакитному костюми, а й у сорочці та джинсах. Він мене просто радує.
Фото Павла Старостенка