За що помирали під землею?

14 Листопада 2008
29922
14 Листопада 2008
14:04

За що помирали під землею?

29922
Автори фільму «Аджимушкай. Підземелля смерті» так і не показали своє розуміння того, що ж то було насправді.
За що помирали під землею?
Колись у мене була документальна книжка «В катакомбах Аджимушкаю», ілюстрована фотографіями. Тексту і фотовклейки мені, юному тоді читачеві, було цілком досить для усвідомлення одного з подвигів радянського народу в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. Суть подвигу можна вкласти в одне речення: «Помираю, але не здаюся». Після перегляду документального фільму-драми Іларіона Павлюка та Олексія Лябаха «Аджимушкай. Підземелля смерті» (13 листопада, «Інтер», 22.35) я оцінив зусилля знімальної групи, яка зробила, як на мене, дуже багато неможливого для створення досить непростого фільму. Але все ж таки автор не пішов далі риторики формули «помираю, але не здаюся», на якій будувалися подібні історії в радянські часи.
 
Отже, читачам досить тексту і кількох фотографій. Глядачам, особливо сучасним, цього замало. Визначаючи формат сучасного документального телекіно, продюсери зазвичай кажуть щось типу «телевізор у таких випадках все одно слухають, як радіо». Нехай так, проте спиною до телевізора при цьому ніхто не сидить. Отже, потрібна картинка, а її нема. Бо є катакомби, котрі збереглися в тому ж вигляді, що і 1942 року. Є друкована копія щоденника одного із заручників катакомб, який він вів до самої смерті. Є свідчення Михайла Радченка – єдиного живого свідка тих подій, який уцілів і дожив до наших днів. І зовсім нічого, що можна було б використати для повноцінного відеоряду.
 
Тому автори стрічки пішли, як на мене, на досить виправданий ризик: відтворили події травня-жовтня 1942 року за участю акторів, написавши сценарій на основі тексту щоденника та інтерв’ю з Михайлом Радченком. Для тих, хто не знає, скажу: це досить дороге задоволення – перевдягти у військову форму зо два десятки акторів, загнати всю команду під землю і працювати там більше місяця. В результаті вийшов продукт, схожий за форматом на те, що показують в ефірі Viasat History. В нашому випадку це можна навіть назвати синтезом ігрового та документального кіно. Причому Павлюк і Лябах все ж таки робили логічний вибір на користь останнього: драматургія досить умовна, репліки – довільні, адже головне – відеоряд та атмосфера підземного життя в облозі.
 
Трошки про саму історію, яку відтворили документалісти. Аджимушкай – це підземні каменоломні, розташовані у смузі міста Керч. У травні 1942-го частина військ Кримського фронту майже півроку, з травня по жовтень, боронилася там від німецьких військ. Там же переховувалося місцеве населення, яке не встигло евакуюватися. Більше 12 тисяч людей опинилися у тилу ворога. Вони мали багато зброї і боєприпасів, деякі запаси провізії, але у них не було води і світла. Власне, боротьбі за воду присвячена левова частина фільму. І, як ми можемо зрозуміти, це стало основною метою існування для бранців катакомб. До людожерства не дійшло, хоча щурів їли. За час аджимушкайського полону вціліли одиниці. Решта померли від голоду, застрелилися, загинули під час вилазок чи були задушені німецьким газом.
 
Однак зробивши головну ставку на унікальні свідчення Михайла Радченка і зосередившись на реконструюванні історичних подій, автори фільму, як на мене, не дотиснули до кінця і забули, пропустили чи зумисне не сказали про головне: що тримало людей під землею, що змушувало їх чекати повільної смерті. Закладений у підсвідомість радянської людини патріотизм, готовність до фанатичної самопожертви? Так офіцери стрілялися під землею з вигуками: «За Родину! За партию великого Ленина! За Сталина!» тощо. З такими ж прощальними словами на вустах вони кидалися під танки, йшли в атаку, падали на амбразури. Що заважало їм у такому разі з тими ж гаслами на вустах рвонути в прощальну атаку?
 
Попервах люди чекали, що Крим швидко звільнять і вони просто пересидять. В такому разі, всі, хто загинув у катакомбах, стали черговими жертвами пропаганди про «нездоланну і легендарну» Червону Армію. Коли ж бранці катакомб зрозуміли, що їхній добровільний полон – це надовго, військові тут же створили особливий відділ на чолі з безіменним майором (так його згадують у щоденнику). На весь час полону він став, по суті, підземним диктатором, таким собі Берією у мініатюрі: запровадив у катакомбах «трійки», вершив скорий суд, віддавав накази розстрілювати потенційних шпигунів тощо. І з реконструкції подій, показаної у фільмі, склалося враження, що цей затятий майор був єдиним, хто не відчував ані спраги, ані голоду. Принаймні, решта акторів старанно зображували виснажених, а майор живчиком гасав по катакомбах із Леніним у башці та з наганом у руці.
 
Отже, так виглядало, що в катакомбах на час полону створилося не братство товаришів по нещастю, які тримали оборону і підтримували один одного морально, а міні-копія тоталітарної держави, яка винищувала сама себе, з безумним майором на чолі. Цього чи подібного висновку також не прозвучало: навіть зважаючи на розстріли, божевілля та голод, про які у згаданій радянській книзі я не читав, нам у «Підземеллі смерті» все одно розказали не про трагедію тисяч людей, а про героїчну армію, яка гине, та не здається.
 
Справді, панівна ідеологія перетворила людей на зомбі. Одначе автори «Підземелля смерті» так і не показали свого, авторського ставлення до історії. Не сказали, що відбувалося: героїчний подвиг чи радянська трагедія.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
29922
Читайте також
10.06.2010 14:00
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
18 502
18.03.2010 12:00
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
20 039
16.03.2010 12:12
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
28 008
13.05.2009 15:58
Борис Соколов, «Грани.Ру»
11 051
02.02.2009 17:33
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
36 234
12.12.2008 11:23
Андрій Кокотюха
, для «Детектор медіа»
30 750
Коментарі
26
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Розенберг разом з Грінбергом
5641 дн. тому
Кокотюха! Те, що ти відверто, голосно. не ховаючись оприлюднююєш свій комплекс "геніальності" дуже схвально! Якби ж то приклад твій всі наслідували, ім"я їм - легіон "пісцатєлєй". Тобі, як першому сміливцеві - від нас фора. Ми замовили слівце за Кокотюху в відомого знавця "пісцатєлєй", лідера пострадянської психіатрії Семена Фішелевича Глузмана. Кокотюха, пиши адресу: в.Фрунзе, психлікарня Павлова, кабінет Глузмана. Тебе приймуть поза чергою. Тримайся "пісцатєлю"!
кокотюха
5642 дн. тому
у мене тільки один комплекс - геніальності. і він явний. я приховую тільки свої прибутки від податкової.
Розенберг
5642 дн. тому
Кокотюха, розкажи у яких військах служив. Твої спогади про солдатські марення автобіографічні? Якщо так, публіка чекає від тебе щирих одкровень. Випусти назовні приховані комплекси, тобі ж буде значне полегшення, а нам хороше дозвілля. Автобіографії ВЕЛИКИХ - вічна тема!
кокотюха
5642 дн. тому
на щастя, пива я практично не вживав навіть у кращі для себе часи, віддавав перевагу іншим напоям. на горе, я вже давненько і цим напоям належного не віддаю, оголосив для себе сухий закон. власна тверезість - це горе, але водночас - гірка правда. ми ж з вами за правду, правда? ну а стосовно того, що кого більше цікавить, є анекдот про стурбованого солдата, який на що б не дивився, постійно думає про жіночі статеві органи.
Розенберг
5642 дн. тому
Кокотюха! Так, як ти "плавно" піднімаєш стакан з пивом, і "плавно" переливаєш його в ротову порожнину, так само й форумчани "плавно" переходять з теми Кокотюхи на те, що їх більше цікавить. Отже, твоэ завдання, отроче Кокотюха, запалювати сірника й підносити до інтелектуальних дров читачів Телекритики, щоб розпалити своїм маленьким вогником велике багаття дискусій ВЕЛИКИХ.
автор
5642 дн. тому
а чому тема коментів плавно перейшла до обговорення українських визвольних змагань?
Комент для національних імпотентів, безбатченків
5642 дн. тому
Якщо син не помститься за убитого, закатованого, замореного голодом батька, то ХТО ВІН? Підставляти щоку за щокою для ляпасів, покіірно чекати, коли нелюди стануть схожими на людей? Ця нікчемна доля переслідує багатьох "хахлов". Проте, є ж УКРАЇНЦІ!
Комент для національно-збочених та невиліковно-свідомих на всю голову!!!
5643 дн. тому
Вам (особливо з СП та СБ) не не надоїло обсмоктувати одне і те ж. Так, "Великий укрїнець" Ленін був не святий, не був святим і кровожер Хрущёв при Сталінграді, тако ж доречі "Великий українець"))). Але і Бандера, Кук, Шухевич та інші ніколи не брезгували переодяганням в енкаведистів, які підступно забирами (конфісковували) у селян продукти)))І, панове, будьте ж порядими і висвітіть тему того як до членів ОУН-УПа відносяться в Польщі, Чехії чи сісідній Молдові. Звісно ви ж не хочете, щоб всі дізналися як і у Варшаві чи як у Кишенеу, а, між нами кажучи, так, як і в Москві чи в Луганську, більшість відноситься до них так, як ви до Жукова, Берії та Малінкова)))). Терорист-романтик Бандера та кат-реаліст Берія були людьми свого часу і засуджувати їх дії є повним абсурдом. Ніхто ж не засуджує княгиню Ольгу за її розплату над древлянами за Ігоря і не називае вбивцею)))) Так пройде ще трохи часу і нейтральне ставлення буде до діячів ХХ століття. У принципі, жодна розумна людина не є проти обговорення історичних фактів. Але я є категоричним противником того, щоб роздавати оцінки нашим попередникам. Адже ці оцінки роздаються суб"єктивно, із дзвінниці сучасності. Врешті, яке ми маємо право їх оцінювати? Тим більше, на догоду сусідам. Важко собі уявити, щоб якогось сучасного бюрокрада колись "Вважали великим" українцем об'єктивно :-))) Тільки справа у тому, що випадковий бюрокрад краде та бреше, а Бандера та Берія були все-таки людьми достойними тих тяжків часів на відміну від значної частини сучасників.
Тот Самый - БУРСОВУ
5643 дн. тому
Георгий, нормальные люди - с тобой и за тебя ! Правда, тебе, как коренному киянину, дозволяется говорить на оккупантском наречии, поскольку за триста писят лет оно уже тут всё же стало языком мышления. Экзамен на чин нам не сдавать, державною мы владеем в обьемах достаточных лля того, чтоб повести толпу местных добивать ЖДкоммуняк-только зачем? Конечно, если медвекарлики будут нам тут регулярно подбрасыать райкомовские десанты -придется всё же расчехлить и смазать дедовский зауэр
Георгій БУРСОВ
5644 дн. тому
"Великая и легендарная советская армия товарища Сталина" перемогла гітлеризм. Якою ціною? Поруч зі мною живе один з воїнів "легендарной". Його роту було набрано з шістнадцятирічних хлопців після визволення Києва і області. Легендарний маршал Жуков цих "хахлят", зрада яких була в тому, що виросли в окупацію і не померли з голоду, без зброї і підготовки посилав "в разведку боем", щоб виявляти кулеметні позиції. Позаду "заградотряди". Мій сусід був тяжко поранений, тому один з роти вижив. 8,5 млн.німців загинули під час війни. З них на усіх фронтах 4,5 млн. Цифра втрат з боку СРСР після кількох "уточнень" сягнула 28 млн. Ще уточнюється. Гітлер дозволив жінкам взяти зброю до рук лише за місяць до падіння Берліна. Наші "баби" і воювали, і орали, і зброю кували. Ще й народжували Сталіну "гарматне м"ясо". Жуков: "Ничего, бабы нарожают". Маршалу-нелюду, мародеру цілими вагонами Жукову - пам"ятник у центрі імперії. Як і антиукраїнським потворам: фізичному і моральному дегенерату Петру Першому та скаженій пробляді Катерині Другій. Потворні телеканали руками українців створюють фільми для підтримання ново-імперського духу імперії-Потвори, що ніяк не сконає. І, судячи з усього, конатиме довго, як доісторична рептилія в Лохнеському озері. Тільки та рептилія людей не їсть, на відміну від путінської.
Радистка Кэт
5644 дн. тому
Шпильберг, я с тобой! И не я один! Нас много, и мы не сдадимся.! Профессор Плейшнер - наше згнамя! Пастор Шлашгг - наш рулевой! Одно мучит: че ж это вы нами так разбрасываетсь? :(
Ему Самому -Народ Украины
5644 дн. тому
Ось побачиш, зараз Воно гавтоматично збудиться. Як хтось в общазі нашою не розумів до того часу, як правдиво казали -"Блек Манкі!" -То одразу волав у вікно на чистій нашій- "МІЛІЦІЯ!"
Он Самый - Шпильбергу
5644 дн. тому
Верный путь Вам, дорогой товагистшщ, грезящий величием Спилберга, покажет всякий памятливый киянин. Знач так-по Львовской до конца, дальше до мотозавода и от него до еврейского кладбища. Там, за нынешним Карандашом, вас сразу встретят. Ну, на какой-либо отдельный список от австрийского бизнесмена рассчитывать всё же не советуем
Шпильберг
5644 дн. тому
У меня один ник, господинчик аноним. Да и все остальное - мимо. А ты в свое время, видать крепко от гебни ссался, раз до сих пор она тебе везде мерещится.
5644 дн. тому
"Шпильберг" = "Гешефтсфюрер" (комменты к анаогичным статьям)="Сруль Лебедев" - поздравляю вас с одним и тем же лицом, товагищтщ! Отчетливо просматривается старая киевская энкэведня времен Балицкого вроде дяди и папы Факторовича (Леонида Броневого=Мюллера). Тот свою ленкомовскую квартиру сдает чеченам, но тоже остаетчя "истинно-советским человеком" Может, потому у него гестаповцы так классно и получаются. Вот ничего з "державною нацією" не поделать, совок все же -настоящий ЖИДОбольшевицкий проект
сруль лебедев
5644 дн. тому
Крым -- українська земля!
бурсак
5644 дн. тому
З автором важко не погодитися. А що ви ще чекали від ІНТЕРа або ICTV? Хальоні особисти, послідовні кадрові офіцери СМЕРШу... Попахує месіджем, мовляв, тов. Сталін бук хоча й жорстоким, проте справедливим, і війну виграли з його святим ім"ям на вустах... Ну, звісно, були "перегіби" (голодомор, репресії тощо), а з ким не буває, але в цілому епоха була-таки Героїчна! Слава товарищам з ІНТЕРа!
преображенский
5644 дн. тому
что и требовалось доказать: на голубого (голубом, голубой) вы попались
Преображенскому
5645 дн. тому
Заучите (если еще не поздно): Каждый Охотник Желает Знать Где (голубой) Сидит Фазан.
преображенский
5645 дн. тому
петро шариков, подскажите, пожалуйста, какое мнение, по-вашему, должно быть правильным, чтобы при этом не выглядеть разноцветным? понимаю, вы тяготеете к голубому цвету, но его даже в радуге нет... по-вашему, любое мнение - обязательно цветное? у меня свое мнение об этом фильме, отличное от мнения автора. но и вашего я не разделяю. значит, я тоже оранжевый?
Симон Кікабидзе
5645 дн. тому
Правильно! Тоталитаризм! Миникопия! А наверху, было светло и солнечно. Там торжествовала демократия.
Шпильберг
5645 дн. тому
Приятно, что есть такие люди, как господин Кокотюха, которые владеют истиной и знают, как оно было на самом деле. А насчет мифа про Советскую армию. В чем миф? Гитлер выиграл войну?
Правда жизни
5645 дн. тому
Не знаю, как вам, а мне игровая часть фильма местами очень мешала воспринимать его как серьезную историю. Ну вот вдумайтесь: люди полгода под землей, слизывают конденсат со стен (понятно, что мыться и постираться негде). Света тоже нет... А "особисты" одеты - как с иголочки, все, в т. ч. и не особисты - выбриты и пострижены... Авторам еще фильм о Голодоморе снять надо с игровыми моментами. И пусть там "голодающие" женщины в балетных пачках и макияже "умирающего лебедя" изображают, символизируя смерть от голода, а хорошо упитанные детки дерутся за картофельные очистки у общественной помойки. Так сказать, для обеспечения остроты зрительского восприятия... Уж извините, господин Кокотюха, но вещи надо называть своими именами: этот фильм - не попытка рассказать правду о тех событиях, разобраться, что же именно нам происходило с высоты незаиделогизированной точки зрения нашего современника. Этот фильм - профанация такой попытки, "обозначение темы" и не более того. Деньги на него выброшены зря. К сожалению.
Юрий
5645 дн. тому
Ну если бы снимали с точки зрения "украинской идиологии",то получилось бы как в анекдоте.-Сына в армию призывают,мать переживает,-Куды ж тоби сынку пысаты? Мамо,пишыть одразу у плен.
Амабо
5645 дн. тому
Перестал смотреть с половины фильма. Скучно. Затянуто. Повторение одних и тех же кадров. Поддерживаю автора статьи. Фильма снят с точки зрения "советской идеологии". Разгадка, думаю, простая. Фильм снят на русском языке. Т.е. уже снимался с оглядкой на продажу в Россию. С "отличным" взглядом на историю ВОВ в России, фильм не будет иметь шансов на продажу. Интересно мнение Павлюка по этому поводу.
Обама
5645 дн. тому
Поддерживаю
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду