Над коаліцією збираються хмари
Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко розпочали власні президентські кампанії. Опозиція знову сідлає свого заїждженого «коника» «Україна без НАТО». Огляд політтехнологій у медіа за 14–20 січня 2008 року.
Коли ворог краще доброго
Доки народ відходив від новорічної ейфорії у чергах до ощадкас, Президент та прем’єр-міністр разом із іншими можновладцями продовжували грати ролі добрих дідів морозів із подарунками. Юлія Тимошенко підігрівала свій рейтинг, використовуючи старі заготовки і здатність роздавати гроші від імені держави, тоді як Віктора Ющенка зображували «батьком нації» – «суровим, але справедливим».
Отже, перебуваючи 14 січня з візитом у рідному Дніпропетровську, Юлія Тимошенко заходилася заспокоювати громадян і обіцяти порядок у зв’язку із поверненням до влади. Очевидно, технологи Тимошенко переконані в тому, що українці голосують гаманцями, тому прем’єр озвучувала переважно економічні меседжі.
1. Уряд не допустить зростання цін:
«“Уряд останнім часом провів декілька нарад для того, щоб з`ясувати, де є монопольні ринки, як на цих ринках, перш за все, на ринку продуктів харчування і товарів народного споживання, де потрібно робити інтервенцію, а де монополізацію”, – пояснила Юлія Тимошенко.
“Цього року таких інфляційних шоків, як минулого року, категорично не буде, тому що політика буде грамотною, яка не допустить ніяких зривів, як це було минулого року”, – зазначила глава уряду» (УНІАН, 14 січня 2008 року).
2. Тимошенко боротиметься зі «злом», яке несуть для молодого покоління гральний бізнес та реклама тютюну і алкоголю:
«“Ми поставили перед собою завдання врегулювати гральний бізнес, який не тільки морально руйнує, але й руйнує життя міст”, – сказала Юлія Тимошенко на прес-конференції у Дніпропетровську.
Вона зазначила, що її уряд має намір вжити комплекс заходів, спрямованих на моральне оздоровлення суспільства в цілому. Зокрема, Юлія Тимошенко наголосила на необхідності врегулювання питань, пов'язаних "з неадекватною рекламою" тютюну, алкоголю, а також трансляції в денні години фільмів з аморальним змістом» («Інтерфакс-Україна», 14 січня 2008 року).
3. Прем’єр ініціює справедливу систему пільг. Принаймні на транспорт:
«Ми працюємо в такому напрямі: якщо людина має право на пільговий проїзд, вона має одержати у відповідних соціальних структурах проїзний квиток, а держава за договірною ціною має купити проїзний квиток у транспортного підприємства. Інакше бути не може» (УНІАН, 14 січня 2008 року).
Юлія Тимошенко говорила те, що від неї хотіли почути. Ціни не зростатимуть, діти матимуть нормальні умови для розвитку. Всі ці загальні фрази промовляв і Янукович на самому початку свого другого прем’єрського терміну.
Тимошенко також намагалася випередити своїх ворогів, які вже почали говорити про те, що відшкодування внесків Ощадбанку з’їсть інфляція. Але головною цільовою групою цих заяв були прихильники лідерки БЮТу. Тимошенко зараз дуже важливо втримати особистий рейтинг, оскільки це її єдина «охоронна грамота» від атак з боку оточення Президента. Принаймні до моменту ухвалення Програми діяльності уряду, яка дасть річний імунітет від відставки.
Не менших зусиль для підтримання іміджу уряду, який піклується про громадян, докладали соратники Тимошенко. Так, наступного дня Олександр Турчинов оприлюднив попередні результати нового розслідування вибухів на шахті імені Засядька:
«Тимчасова робоча комісія щодо вирішення проблемних питань потерпілих і родин загиблих гірників під час аварій на шахті ім. Засядька провела додаткове розслідування й визначила 11 посадових осіб, які порушили або не виконали свої посадові обов'язки, що призвело до трагедії.
"Ми не могли погодитися з тим, що причина трагедії на шахті – тільки стихія, тому провели додаткове розслідування. Ми не будемо робити реверанси перед тими, хто порушив або не виконав своїх функціональних обов'язків. Таких посадових осіб в акті 11", – цитує голову комісії, першого віце-прем'єра Олександра Турчинова прес-служба Кабінету міністрів» (ICTV, «Факти», 15 січня 2008 року).
«Турчинов также подтвердил, что правительство намерено в ближайшее время проверить все угольные шахты, как там соблюдают нормы безопасности. А виновники трагедии на шахте Засядько, пообещал он, понесут наказание.
Александр Турчинов, первый вице-премьер-министр Украины: “Названі 11 керівників цієї шахти, починаючи з директора і закінчуючи керівниками дільниці. Всі прізвища названі, і вони повинні відповідати за ту ситуацію, яка призвела до загибелі такої кількості людей. Багато з них не збереже своїх посад. Крім того, усі матеріали будуть передані до генпрокуратури”» («Інтер», «Подробиці», 15 січня 2008 року).
На іміджевий характер заяви вказує посилання Турчинова на Генпрокуратуру. По-перше, це відомство непідзвітне уряду. По-друге, його продовжує очолювати Олександр Медведько, звільнення якого Тимошенко добивається з 2006 року. По-третє, фантастично виглядає й розпорядження перевірити усі шахти на предмет безпеки праці шахтарів.
Загалом інформація розрахована як на вірних прихильників, так і на виборців центрально-східних регіонів, які вагаються. Команді Тимошенко будь-що потрібно зламати поширені про неї стереотипи, показати, що вона не менш рішуча і жорстка з кривдниками простих людей, ніж Віктор Янукович. А головне – набагато ефективніша, ніж президент і екс-прем’єр разом узяті. Кращого способу, ніж посадити кількох негідників на лаву підсудних... А якщо щось не складеться, відповідальність можна перекласти на Генпрокуратуру.
Третє місце в рейтингу «любові до народу» зайняв Йосип Вінський. Як справжній соціаліст, він запевнив, що вартість проїзду в потягах для українців залишиться незмінною:
«Міністр транспорту та зв'язку України Йосип Вінський заявляє, що формування тарифної політики у сфері транспорту та зв'язку має відбуватися з урахуванням цін на споживчому ринку й основних макроекономічних показників.
"Нині жодних нових рішень про підвищення тарифів на пасажирські перевезення не заплановано", – наголосив він, повідомляє прес-служба Мінтрансзв'язку.
Міністерство просить звернути увагу, що відповідно до попередніх наказів колишнього керівництва Мінтрансзв'язку, на 2007 рік встановлювалося підвищення вартості квитків на пасажирські залізничні перевезення загалом на 25%. Останній наказ від 29 жовтня 2007 року встановлював з 1 січня 2008 року підвищення тарифів на перевезення пасажирів, багажу й вантажобагажу на 8,7%. Таким чином, на цей рік жодних змін у сфері пасажирських залізничних перевезень у межах України не заплановано» (ICTV, 17 січня 2008 року).
Отже, непопулярні кроки та необхідні реформи в залізничному господарстві вкотре відкладаються. А «Укрзалізниця» знову перетворюється на вимушеного донора виборчої кампанії БЮТу і Тимошенко. Так само уряд піклується про життя звичайних «людей праці».
Все це країна проходила в 2004 та 2006 роках з тією різницею, що головними дійовими особами були Партія регіонів та Віктор Янукович...
Навіть деякі провідні телеканали не цуралися відверто «відпрацьовувати» на главу уряду, поширюючи меседжі на підтримку її «нової економічної політики»:
«Інфляція буде – компенсуватимуть вклади чи ні. Подорожчання на 1-2% експерти прогнозують вже найближчим часом. Це, за заявою Міністерства економіки, наслідки повернення заощаджень.
Заяви економічного відомства розходяться з нещодавніми запевненнями прем'єра Тимошенко про те, що сплата компенсацій не призведе до негативних наслідків для країни. Все в руках уряду, запевняють економісти. А точніше, все залежить від того, чи вдасться уряд Тимошенко до ручних методів керування. Загалом за рік передбаченими в бюджеті 9 % відсотками інфляція не обмежиться» («1+1», «ТСН», 16 січня 2008 року).
З даного повідомлення не зрозуміло, чи «ручні методи» керування це добре, чи погано. Головні меседжі – «у Тимошенко є всі можливості для виконання обіцянок» та «краще навіть часткове повернення внесків, ніж їхня відсутність».
Поки Тимошенко і БЮТ займалися піаром своїх соціально-економічних кроків, Секретаріат Президента вирішив поєднати приємне з корисним: необхідність наведення порядку на дорогах підняли на рівень проблеми національної безпеки. Проте цього разу вирішили піти на справжні драконівські заходи: підняти в 10 разів розміри штрафів для порушників правил дорожнього руху та дозволити ДАІ забирати права. Результати були очікуваними, хоч і несподіваними для ініціаторів:
«Президент подал на рассмотрение парламента законопроект, касающийся ужесточения мер по отношению к нарушителям правил дорожного движения. Виктор Ющенко предлагает существенно повысить размер штрафов.
Как пояснил замглавы Секретариата Президента Игорь Пукшин, инспекторы будут только выписывать квитанции, а штрафы водители станут оплачивать через банк. Кроме того, злостных нарушителей будут временно лишать права управлять автомобилем. А на оживленных участках установят камеры видеонаблюдения.
Игорь Пукшин, заместитель главы Секретариата Президента Украины: "Наприклад, за керування транспортним засобом у нетверезому стані на сьогоднішній день 255 гривень, передбачається – 2550. Наприклад, за проїзд на заборонений сигнал – 8 гривень 50 коп. Передбачається десь 204 гривні"» («Інтер», «Подробиці», 15 січня 2008 року).
«Облавы на дорогах. За несколько дней ГАИ отобрала права у четырех тысяч человек. И это только в столице! Чрезвычайная активность милиции обусловлена приказами Президента Ющенко и главы МВД Луценко. Охота продлится минимум до середины февраля.
Гаишники решили ударить по беспорядку на дорогах и начали в усиленном режиме патрулировать улицы. Водители в шоке – они жалуются, что практически за любое нарушение у них изымают водительское удостоверение.
Только в столице количество патрулей увеличилось на три сотни. Пополнили ряды донецкие гаишники. Они особенно не церемонятся, говорят водители» (СТБ, «Вікна-новини», 17 січня 2008 року).
«Сотрудники ГАИ всё же имеют право изымать водительские удостоверения. Такое разъяснение сделал сегодня министр юстиции Николай Онищук. Однако забрать права могут лишь временно – до решения суда. Кроме того, министр напомнил – изъятие документов – крайняя мера, к которой следует прибегать только в случае серьёзных нарушений.
Николай Онищук: "Наприклад, скоєння ДТП, переїзд на червоне світло, коли машина порушує правило двох військових смуг, тоді повинен бути складений відповідний акт вилучення водійського посвідчення, тобто належним чином це має бути оформлене"» («Інтер», «Подробиці», 18 січня 2008 року).
Отже, спроба покращити безпеку на дорогах отримала суперечливе висвітлення в ЗМІ. З одного боку, рішення Президента називали правильним. З іншого – водії обурювалися свавіллям інспекторів ДАІ та бачили в новій ініціативі лише новий спосіб збирання хабарів на дорогах. Інформаційна перемога Секретаріату виявилася пірровою.
Холостим пострілом також можна вважати й спробу Юрія Луценка розкрутити проект створення нового силового органу під дахом МВС:
«МВС пропонує створити Антикорупційне бюро. Боротися із корупцією по-європейськи буде Міністерство внутрішніх справ. Там хочуть створити Антикорупційне бюро. Вже і законопроект написали. Під особливим контролем опиняться депутати, високопосадовці – від прем‘єра та генпрокурора до суддів Конституційного та Верховного судів. Також бюро наглядатиме за кандидатами у депутати та на посаду глави держави...
За задумом, співробітників бюро призначатиме Президент за поданням міністра внутрішніх справ, а усі судові справи розглядатиме Апеляційний суд Києва. При цьому держава має цілодобово охороняти суддів та їхні помешкання...» (ICTV, «Факти», 14 січня 2008 року).
«Ефективність роботи міліції її керівник Юрій Луценко раніше пов’язував із співпрацею з генпрокуратурою. Тепер МВС потрібен не тільки дружній генпрокурор, а ще й більше влади. Оприлюднений сьогодні пакет розроблених у міністерстві законопроектів передбачає передачу під його дах – Нацгвардії, прикордонної, міграційної, пожежної служб і антикорупційного бюро, яке пропонують створити із міліцейського УБОЗу та управління в СБУ.
Поки ці амбіції лише на папері, МВС намагається навести лад у своїй нинішній парафії... Учасники операції отримали й більші повноваження: водія-порушника можуть одразу доправити в суд. Судам додали роботи, але там пішли назустріч і працюють як ніколи оперативно – справи розглядають негайно й переважна більшість судових рішень приймається у день скоєння порушення.
За кілька днів роботи львівські депеесники склали на луганських порушників протоколів не те, що в десятки, у сотні разів більше, ніж зазвичай. Втім, кажуть, і луганчани в Запоріжжі вже мають результати не гірші.
Самі водії, щоправда, цього оптимізму не поділяють. Мовний бар’єр долають легко, а бар’єр особистої неприязні пересічного водія до працівника ДАІ поки що нездоланний» («1+1», «ТСН», 14 січня 2008 року).
Проте Луценко не заручився підтримкою Секретаріату, де його ініціативу розкритикували. Більше того, на Банковій міністра вирішили зробити «стрілочником» на випадок негативного результату експерименту з жорсткими заходами наведення порядку на дорогах:
«У Секретаріаті Президента вважають, що працівники Державтоінспекції не мають права самостійно відбирати у водіїв права.
Це виключне повноваження судів. Заступник Голови президентської канцелярії Ігор Пукшин каже, що йому особисто невідомо про таке внутрішнє розпорядження Міністерства внутрішніх справ. А якщо подібне й існує, то воно виходить за межі закону.
Не подобаються Секретаріату й ініціативи МВС приєднати до відомства прикордонну та інші служби. Нагадаємо вчора радник міліцейського міністра Геннадій Москаль озвучив наміри МВС приєднати до відомства прикордонну та інші служби.
Ігор Пукшин, заступник Голови Секретаріату Президента: “Я вважаю, що це не реформування правоохоронних органів, а скоріше боротьба за повноваження. Можна створити одного монстра, який займатиметься всім і вся, проте це не означатиме порядок”» (Новий канал, «Репортер», 15 січня 2008 року).
Луценко також зазнав удару з боку БЮТ. Перший заступник міністра юстиції Євген Корнійчук в інтерв’ю газеті «Сегодня» (це ж треба було дати коментар саме ахметівській пресі!) заявив, що ДАІ не має права забирати права у водіїв. Спростовував його слова сам міністр (сюжет на «Інтері» від 18 січня 2008 року)):
«Обязан ли водитель отдать свое удостоверение, если инспектор хочет его изъять? Трактовать эти нормы начали юристы. Сегодня утром в СМИ появилось интервью заместителя министра юстиции Корнийчука, который якобы сказал: отбирать водительские удостоверения – означает нарушать закон.
Удостоверение водителя в руки работника ГАИ лучше не отдавать. Такой совет дал заместитель министра юстиции одному из украинских изданий. Журналист газеты "Сегодня" показывает цифровой диктофон, на который записал интервью чиновника» (СТБ, «Вікна-новини», 18 січня 2008 року).
Отже, після низки невдалих ініціатив та скандалу з побиттям Черновецького на засіданні РНБОУ (розбір якого буде трохи нижче), Луценко може взагалі втратити довіру як політик і людина, здатна забезпечити проведення необхідних реформ у системі правоохоронних органів та МВС зокрема.
І як їх обох «Болівар» витримує?
У Дніпропетровську Тимошенко дозволила собі зробити низку протилежних заяв. Спочатку вона поставила Президенту умови своєї неучасті у виборах 2009 року:
«На запитання ведучого, чи хоче вона бути президентом, Юлія Тимошенко відповіла: "Це дуже пряме питання. Мене влаштовує посада прем’єра, якщо дадуть працювати. У прем’єра вистачить роботи 24 години на добу без вихідних і прохідних. А якщо роботу уряду затиснути у певні межі, почнуть ставити умови: тут не чіпай, тут свої люди, тут свої силові структури, – тоді це питання".
За словами Юлії Тимошенко, якщо уряд зможе ефективно працювати, то "тоді не має значення, коли президентські вибори, і хто з демократичної коаліції буде балотуватися"» (УНІАН, телеканал «11», Дніпропетровськ, 14 січня 2008 року).
З іншого боку, того ж таки дня прем’єр-міністр відмовилася від наміру перевіряти на відповідність Конституції новий закон «Про Кабінет Міністрів», підготовлений Секретаріатом Президента:
«Прем`єр-міністр України Юлія Тимошенко заявляє про підтримку демократичною коаліцією всіх дванадцяти першочергових законопроектів, внесених до парламенту, зокрема, президентського варіанту законопроекту “Про Кабінет Міністрів України”.
Як передає кореспондент УНІАН, про це Юлія Тимошенко заявила сьогодні на прес-конференції в Дніпропетровську.
“Це є нашим абсолютним пріоритетом, і ніякого розподілу повноважень не буде поставлено вище, ніж гармонія в команді. Тому, я думаю, ми всі одностайно голосуватимемо за ті 12 законопроектів, які домовилися прийняти під час підписання коаліційної угоди”, – сказала Юлія Тимошенко.
Водночас прем`єр повідомила, що демократична коаліція уважно вивчала законопроект “Про Кабінет міністрів України”, внесений до парламенту Президентом України Віктором Ющенком.
“Я думаю, що демократична коаліція проголосує за цей законопроект, і не буде жодних проблем та інтриг навколо цих законів”, – додала вона.
Юлія Тимошенко вважає, що уряд зможе працювати після ухвалення всіх першочергових законів. “Ми працюватимемо, і результат буде”, – наголосила вона» (УНІАН, 14 січня 2008 року).
Очевидно, пояснити таке пом’якшення позиції можна тим невідомим для глядача фактом, що в пакет входить скасування депутатської недоторканності та запровадження імперативного мандату. Це дві позиції, які в будь-якому разі дозволять Тимошенко контролювати свою фракцію. А щодо нового закону про Кабмін, то політтехнологи БЮТ уже почали поширювати у ЗМІ версію про те, що прем’єр дає на нього згоду з огляду на гарні перспективи обрання Президентом.
Отже, маємо такий результат: публічно Тимошенко знову робить поступки і кроки назустріч Ющенку, чий Секретаріат не перестає у «брутальній» формі «наїжджати» на голову уряду. Це, у свою чергу, ллє воду на млин бютівської пропаганди і створює аргументи для обґрунтування версії «вона хотіла зробити добре, але їй знову завадило корумповане оточення Ющенка». З іншого, Тимошенко посилає Секретаріату чіткий, але закодований для більшості аудиторії меседж: зростаючий тиск може породити протидію, яка поховає чинного Президента. Тому потрібно домовлятися.
У відповідь Секретаріат і Президент починають мобілізувати свої ресурси в парламенті та Кабінеті Міністрів. Відбувається безпосередня демонстрація сили у вигляді зборів половини уряду та фракції «НУ-НС» на Банковій. Президент напряму роздає вказівки міністрам та попереджає, що хитання у фракції гратиме на руку іншій політичній силі:
«Віктор Ющенко вимагає від урядовців – представників блоку "Наша Україна – Народна самооборона" узгодженої роботи із Секретаріатом Президента. Про це він заявив під час зустрічі з представниками "НУ-НС" та членами Кабінету Міністрів і першими заступниками, які призначені за пропозицією блоку.
У зустрічі також взяли участь голова Верховної Ради Арсеній Яценюк та глава Секретаріату Президента Віктор Балога, повідомляє прес-служба глави держави.
Віктор Ющенко запропонував детальний механізм координації роботи Секретаріату та представників "НУ-НС" у виконавчій владі. "У мене є пропозиція, щоб такі зустрічі, як сьогодні, стали для нас традицією і проходили щотижня", – сказав Президент. Відповідати за координацію таких зустрічей, які відбуватимуться у Секретаріаті Президента, буде міністр оборони Юрій Єхануров.
Віктор Ющенко також закликав фракцію демонструвати консолідовану позицію з усіх питань. "Нуль ціна буде фракції, якщо вона не буде монолітна", – заявив Президент. Він вимагає, щоб фракція напрацювала механізм ухвалення узгоджених рішень всередині фракції та забезпечення їхнього втілення в урядових структурах.
Глава держави поставив перед фракцією та її представниками в уряді низку першочергових завдань, зокрема, доопрацювання бюджету-2008, підтримання здорового макроекономічного клімату, що має закладати зростання ВВП до 7-8% за підсумками року.
Президент вказав на відповідальність міністрів від "НУ-НС" за своєчасне проведення підготовчих заходів до Євро-2012. "На нас, по суті, пряма відповідальність – бути цьому проекту чи не бути", – попередив Президент.
Він також поставив перед фракцією та урядовцями низку пріоритетів у соціальній, культурній та інформаційній політиці» (ICTV, «Факти», 15 січня 2008 року).
Також Віктор Ющенко відповів на репліку Тимошенко про «гармонію в команді». З точки зору глави держави, така гармонія можлива лише в разі обов’язкового виконання прем’єр-міністром і БЮТ досягнутих раніше домовленостей. В тому числі таких, які передбачають звуження влади уряду на користь Президента.
«Президент України Віктор Ющенко на зустрічі із прем'єр-міністром Юлією Тимошенко та головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком наголосив на неприпустимості ревізії законопроекту про Кабінет міністрів.
Як повідомляє прес-служба глави держави, Президент зазначив, що законопроект узгодили представники обох суб'єктів коаліції.
Також обговорено питання ухвалення в парламенті пакету законопроектів, направлених Президентом як невідкладні. Віктор Ющенко наполягає, щоб розгляд цих документів відбувся на пленарних засіданнях парламенту ще на першій сесії.
Крім того, глава держави вимагає, щоб програма дій Кабінету міністрів враховувала положення послання Президента до Верховної Ради, яке буде представлено найближчим часом» («Інтерфакс-Україна», 15 січня 2008 року).
Очевидно, Президент добре пам’ятає 2005 рік, коли за солодкими словами Тимошенко не спостерігалося жодного бажання співпрацювати. Натомість виникали спроби перебрати на себе більше влади. Тому зараз Банкова дмухає навіть на холодне. Інша справа, що зараз як і тоді Секретаріат не має продуманої інформаційної стратегії протидії Тимошенко. Не зрозуміло, що важливіше для Секретаріату: інтернет у сільських школах чи приватизація обленерго:
«Тимошенківський “Прорив” – програму дій Кабінету міністрів – вже зареєстрували в Парламенті.
Тим часом Ющенко робить Тимошенко друге китайське попередження – виявляється, Уряд вніс до “Прориву” не всі президентські правки. Прем’єр всупереч зауваженням не збільшила будівництво доступного житла, та інтернету школярам проводити не поспішає.
Крім того, Глава держави вимагає вилучити із переліку приватизації шість Обленерго. А найголовніше – нехай Уряд не лізе в узгоджений раніше Закон про Кабмін та до Конституції.
Ян Берназюк, керівник Служби зв’язків Секретаріату Президента з Парламентом та Урядом: “З програми слід вилучити наміри КМ запропонувати свої зміни до Конституції України. Так як Президент створив Конституційну раду, до якої делеговані представники всіх політичних сил Парламенту”.
Нагадаємо, якщо “Прорив” пройде через Парламент – Кабмін Тимошенко на рік отримає імунітет від звільнення» (Новий канал, «Репортер», 17 січня 2008 року).
За шефом у демонстрації сили вправлявся і глава Секретаріату. Зокрема, Віктор Балога не пропустив можливості показати свій реальний вплив на кадрові рішення в країні та спростувати наявність готового рішення щодо Генпрокурора в «Нашій Україні – Народній самообороні»:
«Виктор Ющенко может уволить генерального прокурора Александра Медведько, если парламент выразит ему недоверие – заявил сегодня глава президентского секретариата Виктор Балога.
"Пока ни чёткий, ни туманный сигнал из парламента не получен. Кадрового голода тут нет. Есть дефицит желания парламента без промедления принять решение относительно нынешнего генпрокурора", – дословно сказал Балога» («Інтер», «Подробиці», 16 січня 2008 року).
А це спростована версія Зварича:
«Кандидатури народного депутата Віктора Шемчука та прокурора Дніпропетровської області Володимира Шуби розглядають для призначення на посаду генерального прокурора України, повідомив народний депутат Роман Зварич.
Він зазначив, що позиція фракцій, які входять до парламентської більшості, щодо висловлення недовіри генеральному прокурору Олександру Медведьку погоджена. "Сам факт того, що ми внесли відповідну постанову, щоб висловити Олександру Медведьку недовіру, свідчить про нашу позицію", – наголосив Роман Зварич, передає "Інтерфакс-Україна".
"У будь-якому разі фракція наполягатиме на тому, що в максимально стислий строк це питання було розглянуто в сесійній залі Верховної Ради України", – сказав Роман Зварич» (ICTV, «Факти», 14 січня 2008 року).
Виправити враження від своїх підлеглих, протиставити популістським меседжам Тимошенко свої Президент мав можливість під час ексклюзивного інтерв’ю «Інтеру».
По-перше, Президент оприлюднив свої вимоги до бюджету, зокрема застерігши уряд від провокування інфляції і збільшення дефіциту бюджету:
«Нам треба взяти під контроль інфляцію – це питання номер один. Міністру фінансів, національному банку, уряду, відповідно комітетам парламенту. Не стримавши інфляцію, ми не можемо реально формувати політику соціального чи гуманітарного процесу по будь-якій програмі. Бо все, що ти даєш у вигляді доплат до рахунку Ощадного банку, чи пенсії, чи стипендії, чи соціальної допомоги по народженню дитини – вночі через інфляцію з вашої кишені вибирається. І тому ми повинні звикнути до чесної політики, ми повинні тримати під контролем інфляцію.
Позиція друга – для того, щоб тримати під контролем інфляцію, нам треба тримати під контролем державні видатки. Другими словами, мати керований дефіцит державного бюджету. Ідуть різні дискусії. І я хотів би ще висловити свою позицію. Бюджет, який буде мати дефіцит більше 2 відсотків, я не підпишу. Нам треба включити всі інституції, які матимуть відношення до раціоналізації видатків держави, працювати в контексті принаймні критичних показників, за межі яких ми не повинні вийти. При будь-якому випадку. Щоб ми не вернулись в історію 1993-го року, а потім згадувати – чому виникла взагалі проблема доплати по рахунках. Тому що нескерована була, не взята під контроль – дефіцит бюджету, він тоді у нас складав 17 відсотків» («Інтер», «Подробиці», ексклюзивне інтерв’ю Президента України Віктора Ющенка, 20 січня 2008 року).
Хоч президент і пояснив, у чому ж загроза такого великого дефіциту бюджету, проте ці його слова загубилися в морі спеціальної і важкої для сприйняття термінології.
Водночас, Президенту хтось порадив «переграти» прем’єр-міністра на темі житла. Віктор Ющенко занурився у хащі пояснень, які знову закінчувалися обіцянками вирішити все наступного року. Та, на думку авторів, такий підхід навряд чи міг перебити «ощадбанківську» тему Тимошенко.
Наприклад, Президент міг би розвинути в інтерв’ю земельну тему і проблему мораторію на продаж землі, що було порядком денним засідання РНБОУ 18 грудня. Саме в цій проблематиці Ющенко міг знайти слова, які були б позитивно оцінені глядачем і які можна було б вигідно протиставити позиції БЮТ:
«Виктор Ющенко, Президент Украины: “Вже ходять легенди про депутатів, які мають по кілька тисяч гектарів землі. Засідають вони у місцевих радах, зокрема у Київській обласній, у парламенті. Звичайно, для цих хлопців пара років мораторію – і в людей цієї землі вже не буде”» (із засідання РНБОУ: ICTV, СТБ, 18 січня 2008 року).
Далі, Президент вирішив попередити закиди в його бік щодо блокування дій уряду Тимошенко та дати свою інтерпретацію причин, які можуть зірвати плани прем’єр-міністра. Головний меседж: завадити Тимошенко можуть лише прорахунки самої Тимошенко та небажання здійснювати спільну політику з Президентом:
«Фатальних причин не бачу. Фатальних якихось причин. Можливо, якщо ми говоримо про систему ризиків, які можуть виникати – вони можуть знаходитись в слідуючій площині. Перше – це домінанта соціального пріоритету над економічним, і це вже є ризик…
Друге – це дефіцит політичної волі в парламенті, коли мова буде йти про прийняття тих прикладних прагматичних рішень, які стосуються основ і урядової програми, і бюджету 2008-го року і в цілому, я сказав би, макроекономічної культури. Щоб тематика професійна не була відсунута на другий план, а її замістили дебати другого порядку.
Кінець-кінцем, я вважаю, що є й унікальна перевага. В нас перший раз склалася ситуація, коли у президента є більшість у парламенті. Що це є більшість демократичних сил. Що сьогодні ми можемо до одного знаменника підвести послання президента, програму уряду, бюджет, регіональні програми. Це та конструкція, яка дає переваги просто зустріти всі ці виклики, які, я сказав би, новою ефективною мобілізацією» («Інтер», «Подробиці», ексклюзивне інтерв’ю Президента України Віктора Ющенка, 20 січня 2008 року).
Обережно, газ!
На початку січня Юлія Тимошенко пообіцяла безсонні ночі власнику «Росукренерго» Дмитру Фірташу та укладання прямих контрактів із «Газпромом». 17 січня прем’єр-міністр почала інформаційну атаку:
«Украина повышает цену на транзит российского газа. В пять с половиной раз. Эта сенсационная новость появилась в Интернете два часа назад. Издания ссылаются на анонимные источники.
Но еще в декабре нефтегазовцы вполне официально называли оправданной именно такой тариф. А незадолго до появления сегодняшнего сообщения прозвучало другое, тоже официальное. Компания “Росукрэнерго” – единственный поставщик этого сырья в нашу страну – выдвинула требование украинскому партнеру, “Укргазэнерго” – возвратить долг в 830 миллионов долларов. Который якобы возник из-за устаревшей формулы ценообразования.
Впрочем, уже завтра таинственный газовый туман может развеяться. В Москву едет глава “Нефтегаза” Олег Дубина. А на будущей неделе в Кремле ждут и украинского премьера» (СТБ, «Вікна-новини», 17 січня 2008 року).
Того ж дня на «Плюсах» подали ексклюзивний матеріал про наміри уряду розрубати «гордіїв вузол» газових проблем:
«Операцію "Прямий газ" розпочав уряд Тимошенко. Прем’єру давно не подобаються посередники із доставки блакитного палива в Україну. В “Укргазенерго”, яке продає імпортований газ на внутрішньому ринку, уже кілька днів проблеми. Перевірки, несплата, звільнення керівника компанії з посади заступника голови “Нафтогазу”.
Але прибирати посередника “Росукренерго” і його дочірню компанію тільки пів-справи. Треба ще придумати як обійтися без них? Вихід уже озвучений: прямі відносини із Росії, яка зараз контролює весь газовий потік із Середньої Азії.
Сміливі плани нового українського уряду не стали для Газпрому громом серед ясного неба. Але цифри, що цю позицію відтворюють, можуть справді вразити. За інформацією, яка нібито випадково просочилася з-за стін "Нафтогазу", Київ прагне уже цього року збільшити ціну на транзит російського палива через свою територію у п’ять із половиною разів. Якщо ці наміри справдяться, “Газпром” муситиме доплатити за транзит близько 9-ти мільярдів доларів. Експерти вважають це абсурдом. В країнах Європи ставка за транзит не перевищує 4-ох доларів. Тож людину яка приїде з подібною пропозицією, у Газпромі напоять чаєм і відпровадять назад.
До чого призводять спроби розмовляти з російським монополістом мовою ультиматумів, було зрозуміло ще два роки тому, коли газ Україні просто перекрили…
Сьогоднішня зустріч керівника “Нафтогазу” Олега Дубини із головою Газпрому Олексієм Міллером світла не пролила. Візит назвали ознайомчим, хоча співрозмовники уже давно знайомі. Українська сторона нібито планувала запропонувати Газпрому укласти контракт на постачання газу без посередників. Але про результати зустрічі ані пари з вуст. Наступної середи до Москви має вирушити і сама Юлія Тимошенко. Якщо поїздка відбудеться, це означатиме, що Москва готова до розмови і можна чекати змін у газових взаєминах. Утім, за свого попереднього прем’єрства, Тимошенко так і не діждалася запрошення із Москви…
Завтра операція "прямий газ" може отримати безпосереднього керівника. На посаду енергетичного віце-прем’єра уряд хоче призначити співзасновника потужної фінансово-промислової групи Індустріальний Союз Донбасу Віталія Гайдук. Профільний парламентський комітет не проти» («1+1», «ТСН», 17 січня 2008 року).
Отже, технологи БЮТ знову використовують стару міфологему: Юлії наведе порядок, в неї є команда і професіонали. Головне, щоб їй не заважали. Для чого це було зроблено, стало зрозуміло наступного дня, коли новини «1+1» по суті звинуватили Президента у зриві газових переговорів між урядами України та Росії:
«Візит Юлії Тимошенко до Москви (запланований на 23-те січня) скасовано: не їхати до Росії прем’єру "порадили" у Секретаріаті Президента. Схоже, Віктору Ющенку не сподобалися сміливі плани глави уряду перекроїти газові угоди із росіянами на свій лад.
Нагадаємо, Тимошенко прагне прибрати із схеми постачання газу до України постачальника - компанію "Росукренерго" , і перейти на прямі контракти із “Газпромом”. Ще уряд, нібито, виношує плани у кілька разів підвищити ставку за транзит російського газу.
На те, що не варто лізти поперед батька у пекло, Юлії Тимошенко ще учора натякали у президентській канцелярії. Заступник глави секретаріату Олександр Чалий заявив, що прем’єрам України і Росії краще зустрітися в рамках засідання Ющенко-Путін, призначеного на 12-те лютого. Таке собі рандеву під пильним батьківським оком. Сьогодні Кабмін відреагував: без благословення президента прем’єр до Москви не поїде» («1+1», «ТСН», 18 січня 2008 року).
Більше того, Президента непрямо вплутують у схеми «Росукренерго», використовуючи слова екс-міністра Юрія Бойка:
«Юрія Бойка, міністра палива та енергетики часів Кабміну Віктора Януковича, називають одним із лоббістів “Росукренерго”. Проте він стверджує, що свої позиції для переговорів з Москвою урядовці завжди погоджували з президентом. А от газові плани нового уряду Віктор Ющенко нібито схвалити не поспішає. Чи побоюється президент, що радикалізм Тимошенко призведе до нової газової війни з Росією, чи, як стверджують у Партії регіонів, оточення Віктора Ющенка має свій інтерес у збереженні посередника, так чи інакше, на тонкий лід переговорів з Москвою, президент, вочевидь, хоче ступити першим» («1+1», «ТСН», 18 січня 2008 року).
Отже, ініціативи Тимошенко на газовому ринку зіштовхнулися з добре підготовленою барикадою. Президент дав стриману, але негативну реакцію на рішення прем’єра. Віктор Ющенко ще раз нагадав прем’єру, хто в домі хазяїн. І кому країна завдячує найнижчою ціною на газ у регіоні. Отже, є всі шанси, що президент і прем’єр-міністр знову наступлять на старі граблі, змагаючись за вплив у газовому секторі:
«Я попередив тих людей, які займаються цими питаннями. Зокрема, голову НАКу відносно слідуючих положень. Я знаю, як модно вкидати у публічну дискусію ревізію сектору ринку. В тому числі і газового. У цьому ринку в нас далеко не ідеальні обставини. Я відверто вам хочу сказати: він вибудовується дуже складно, але я хочу, щоб у системі координат, які відносяться до формування газового ринку, щоб у нас стала характерна якась спадковість, щоб ми отримали якусь тверду базу з якої починаємо навіть діалог…
коли я дивлюся на дискусії експертів – хтось змагається в тарифній політиці, якісь порівняння, логістику роблять по рівню тарифної політики в Європі і т.д. – це все від незнання. Особливості – якраз першій блок позиції – і зумовлює нашу тарифну політику, що вона має певні якорі, піднімати її на іншому боці, отримуючи аналогічне підняття геологічних трас. Я б хотів би підвести до такого висновку, що ціна газу, яку ми сьогодні маємо, 179 доларів за тисячу кубів, на всьому периметрі кордону, починаючи з Балтії і закінчуючи Кавказом, це є найдешевша ціна» («Інтер», «Подробиці», ексклюзивне інтерв’ю Президента України Віктора Ющенка, 20 січня 2008 року).
В результаті Юлія Тимошенко зробила все, щоб зняти з себе політичну відповідальність за стан газового господарства і перекласти на Президента особисту відповідальність як за перемоги, так і за поразки. В тому числі і за наслідки присутності в Україні «Росукренерго». Поки що ця назва не викликає в українців роздратування, хоча для іноземців вона вже стала синонімом корупції та залежності України від Росії. Тобто, двох лих, із якими бореться Президент.
НАТО спотикання
Вільям Шекспір або принаймні Артур Конан Дойль напевно позаздрили б сюжету, який розігрався з легкої руки Президента, спікера, прем’єр-міністра та американського сенатора Ричарда Лугара.
15 січня після зустрічі з Президентом України Лугар зробив заяву, яка стала топ-новиною дня. Виявляється, Ющенко, Тимошенко і Яценюк написали листа Генеральному секретарю НАТО із проханням розглянути питання про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО:
«Ричард Лугар, глава комитета внешней политики сената США: "Виктор Ющенко сказал мне, что вместе с премьер-министром и спикером подписал заявление о рассмотрении возможности присоединения Украины к Плану действий относительно членства в Альянсе во время Бухарестского саммита в апреле. Я не знаю, какой будет позиция всех стан НАТО на саммите, но поддержка Соединенных штатов у Киева есть"» («Інтер», «Подробиці», 15 січня 2008 року).
Насправді, американський сенатор хотів, щоб українські ЗМІ належно оцінили добру волю і підтримку американського уряду. Адже від євроатлантистів американці часто чують, що Захід не надто активно підтримає прагнення України приєднатися до НАТО. Проте українські ЗМІ зацікавила позиція не американського, а українського Президента. Адже досі Віктор Ющенко в кожному інтерв’ю (автори перевірили) обходив десятою дорогою тему НАТО.
Більше того, до і після 11 січня (день, коли був підписаний лист, якщо вірити заяві заступника голови Секретаріату Олександра Чалого) у Президента було чимало можливостей оприлюднити свою позицію в питанні НАТО та запобігти нездоровому ажіотажу. 9-го числа відбулася зустріч із міністром закордонних справ (див. попередній огляд), темою якої були «Основні зовнішньополітичні завдання та пріоритети 2008 року, а також план міжнародних заходів». Приєднання до ПДЧ і є таким завданням, але про нього ні Ющенко, ні Огризко, ні Чалий не згадали. Далі, 13-14 січня Президент перебував із візитом на Закарпатті. Там, у компанії президентів Угорщини і Словаччини (країни-члени НАТО), Президент так само міг виступити з оголошенням ініціативи приєднання до ПДЧ. Президент міг зробити це раніше, наприклад під час підсумкової прес-конференції «Національні пріоритети» (27 грудня 2007 року) чи інтерв’ю 5-му каналу (16 грудня 2007 року), в якому піднімалася військова тематика.
Одним словом, Секретаріат не зробив жодного кроку, жодного планування оголошення Президентом ініціативи про приєднання України до ПДЧ і зближення з НАТО. Тому в умовах інформаційного вакууму репліка сенатора прозвучала так сенсаційно і створила негативне тло зовнішньої політики Ющенка. Причому, ця сенсація дала зайві козирі в руки опозиції та змусила владу вигадувати нові інтерпретації своєї зовнішньої політики.
Так, підлеглим Президента довелося практично виправдовуватися і стверджувати, що ПДЧ – це річ, яка ні до чого Україну не зобов’язує:
«Олександр Чалий, заступник глави Секретаріату Президента України: "Ми ставимо саме під кутом, що ми вичерпали можливості інтенсивного діалогу, ми ставимо питання, що під час саміту НАТО, який буде в Бухаресті, ми хотіли б, щоб було розглянуто питання про наше приєднання до Плану дій стосовно членства".
Цей лист, по суті – заявка на приєднання до Плану дій, і законів та прав не порушує, бо політика євроатлантичної інтеграції визначена національним законодавством.
Володимир Огризко, міністр закордонних справ України: "Це не є порушенням Конституції, це новий етап, коли він закінчиться, то уряд спитає у народу"» (ICTV, «Факти», 16 січня 2008 року).
«Яким буде формат цього приєднання, які часові рамки – це буде визначатися шляхом діалогу з країнами НАТО. Зараз відбуваються повноцінні дипломатичні консультації", – зауважив Олександр Чалий на брифінгу у Секретаріаті Президента.
За його словами, всі повноваження на проведення переговорів має Міністерство закордонних справ України. Олександр Чалий також зазначив, що всі можливості формату інтенсифікованого діалогу з НАТО вже вичерпано, тому Україна порушує питання про можливість приєднання до ПДЧ.
Він нагадав, що існує консенсус політичних сил щодо проведення референдуму з питання вступу України до НАТО» (УНІАН, 16 січня 2008 року).
Негативні оцінки такого рішення не змусили себе довго чекати. Як з боку опозиції, так і Росії:
«Росія змушена буде переглянути свої відносини з Україною, якщо Київ вступить до НАТО – Черномирдін. Російський посол в Україні Віктор Черномирдін дав велике інтерв’ю журналу “Україна”.
За його словами, надто тісні зв’язки двох країн в різних сферах, а особливо в чутливих технологіях, не дають Москві спокійно сприймати зближення Києва з Північноатлантичним альянсом, і тому попереджає українців про погані наслідки такого кроку для відносин із північним сусідом.
Натомість російський посол порадив Україні приєднуватися до Єдиного економічного простору, зауваживши, що участь в пострадянському економічному блоці допоможе краще підготуватися до інтеграції в Євросоюз, проти якої Росія не заперечує» (ICTV, «Факти», 15 січня 2008 року).
«За три місяці у Бухаресті відбудеться спільний саміт НАТО. Саме там члени організації розглянуть українську заявку.
"Повністю поділяючи європейські цінності, держава усвідомлює себе частиною євроатлантичного безпекового простору", – йдеться у листі. Крім того, Ющенко, Тимошенко та Яценюк відзначили, що важливим напрямком діяльності чинної української влади буде роз’яснення населенню широкого кола питань щодо співробітництва з Альянсом.
На лист уже відреагувала опозиція. Партія регіонів заявила, що питання вступу до НАТО має вирішуватись винятково на загальнонаціональному референдумі» (ICTV, «Факти», 16 січня 2008 року).
Не втрималася від коментаря і Юлії Тимошенко. Прем’єр-міністр вирішила зробити все можливе, аби виглядало так, ніби її змусили підписати цей лист. І особисто наголосила на тому, що «без народу» нічого суттєвого робити не буде.
«Рішення про вступ України до НАТО як системи колективної безпеки може ухвалюватися винятково народом України на загальнонаціональному референдумі, заявляє прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.
Саме такий підхід до побудови відносин з НАТО зафіксовано в коаліційній угоді фракцій Блоку Юлії Тимошенко та Блоку "Наша Україна – Народна самооборона" і, відповідно, в проекті програми діяльності Кабміну, повідомляє урядова прес-служба.
Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко заявляє, що "цілісність країни, єдність народу, спокій людей та гармонія – понад усе, тому люди повинні знати, що настільки важливе рішення як вступ до НАТО влада не ухвалить, не порадившись з ними, і, коли це питання постане на порядок денний, народ скаже своє остаточне слово на всеукраїнському референдумі"» (ICTV, «Факти», 19 січня 2008 року).
Таким чином, Президент знову опинився на самоті, в якості політика, який продовжує просувати непопулярну тему зближення з НАТО, при чому на шкоду відносинам з Росією. Звісно, популярності такі кроки не додають, але шкоду для рейтингу можна було б мінімізувати за умови продуманої інформаційної кампанії. Реальність показала, що тема НАТО для української влади сьогодні не актуальна і незручна. Відчуття програшності теми навіть змусило Ющенка знову обійти її під час ексклюзивного інтерв’ю телеканалу «Інтер» (20 січня 2008 року)).
У свою чергу, для опозиції тема «Україна–НАТО» стала імпульсом для нарощування власної активності. Насамперед у залі парламенту. Метод було обрано звичний – блокування. Окрім чисто політичного пафосу, гальмування роботи Верховної Ради дозволило призупинити процес прийняття коаліцією важливих кадрових рішень, що були заплановані на ці дні. Призначення Віталія Гайдука на посаду віце-прем’єра з енергетичних питань, зміна Валентини Семенюк на представника БЮТ Андрія Портнова, призначення Давида Жванії головою Антимонопольного комітету та призначення Ігоря Куруса новим керівником Держтелерадіо.
«У Верховній Раді знову блокують трибуни. Народні депутати відмовилися працювати. Як не впрошував їх Голова Верховної Ради ухвалити призначені на сьогодні закони, ті не захотіли.
Та ще й сказали, що у всьому спікер винен. Опозиція зупинила роботу парламенту, бо Яценюк підписався під листом про приєднання України до плану дій про членство в НАТО. За це вони навіть пригрозили скинути його з крісла голови Верховної Ради.
Спікера Яценюка ще ніколи так не критикували. Опозиція вирішила дати йому перцю.
Нестор Шуфрич, фракція Партії Регіонів: “Якщо ви так будете діяти далі, то де гарантія, що ви комусь не оголосите війну, посилаючись на постанову про затвердження календарного плану чергової сесії”.
Алла Александровська, фракція КПУ: “Мы вправе ставить вопрос о выражении вам недоверия, как председателю Верховного Совета Украины”.
Усе це Яценюкові за те, що разом із Ющенком та Тимошенко підписався під листом про приєднання України до плану дій про членство в НАТО. Депутати обурені - керівники держави дали згоду на вступ до Альянсу, а народ на референдумі не спитали. Спікер каже – лист – лише про наміри. У документі чітко сказано – Україна буде в НАТО тільки після референдуму. Але опозицію Яценюк не переконав. Тому ті вдалися до перевірених методів. Заблокували трибуну.
Народні депутати покидають Верховну Раду, так і не ухваливши жодного рішення. А тому наступної п’ятниці, у свій останній перед канікулами робочий день , вони збираються працювати аж до ночі» (Новий канал, «Репортер», 18 січня 2008 року).
Лідер регіоналів Віктор Янукович надихнувшись згаданими подіями вирішив пригрозити коаліціянтам подальшим блокуванням роботи парламенту, а перед тим знову актуалізував ідею про створення об’єднаної опозиції, яка ще не так давно була прохолодно сприйнята фракцією КПУ.
«Лідер Партії регіонів Віктор Янукович не виключає подальшого блокування роботи Верховної Ради до врегулювання ситуації навколо підписання спікером парламенту листа про приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО.
"Все залежатиме від переговорів, які пройдуть", – сказав Віктор Янукович, повідомили УНІАН у прес-службі Партії регіонів.
За його словами, все, що стосується приєднання України до НАТО, треба приймати гласно, зі всенародним обговоренням. ”Якби це рішення було ухвалене прозоро і чесно, такої реакції не було б. Ми дізналися про підписання листа з преси і від американського сенатора Ричарда Лугара... Люди повинні брати участь в ухваленні таких рішень. Такого не можна було робити. Якщо керівники такого рівня це зробили, хай тепер і пояснять, навіщо вони це зробили”, – сказав Віктор Янукович» (19 січня 2008 року).
«Партія регіонів починає формувати об'єднану опозицію, заявив лідер партії, народний депутат Віктор Янукович.
"Нині починається процес створення об'єднаної опозиції, і в об'єднаному опозиційному уряді знайдеться місце для представників інших партій, громадських організацій. Ми створимо умови для всіх політиків і громадських діячів, які мають можливість принести користь нашій державі", – сказав він журналістам, відповідаючи на запитання про подальшу взаємодію його політсили з Компартією.
Як передає "Інтерфакс-Україна", Віктор Янукович також заявив, що його партія не буде голосувати за програму уряду "Український прорив: для людей, а не для політиків". "У тому, що вона (програма) має популістський характер, у нас не було й немає жодних сумнівів", – наголосив лідер Партії регіонів» (17 січня 2008 року).
Особлива увага опозиціонерів поки що виявилась щодо посади голови Фонду держмайна. Ідея залишити на чолі цього органу соціалістку Семенюк об’єднала регіоналів і комуністів
«Регионалы и коммунисты не хотят увольнять Семенюк. Смена руководителя Фонда госимущества раздражает не только социалистов, но и их более удачных партнеров по коалиции прошлого созыва. Регионалы и коммунисты стремятся сохранить Семенюк на посту, и ради этого хотят голосовать по кадровым вопросам руками – сообщил сегодня бютовец Писаренко. И заявил: его соратники сделают все, чтобы сопротивляться оппозиции. Ведь для них замена Семенюк на Портнова – принципиальное дело» (СТБ, «Вікна-новини», 18 січня 2008 року).
Тим часом, Юлія Тимошенко спробувала надати максимального публічного резонансу своїй урядовій програмі «Український прорив: для людей, а не політиків», у яку трансформувалася її передвиборча програма. Ціна питання – рік урядового імунітету і порівняно спокійної роботи. Громадські слухання, які відбулися в «Українському домі», судячи з усього, не зовсім виправдали сподівання прем’єр-міністра.
«Тимошенко провела масштабну презентацію програми дій Кабінету міністрів. Громадські слухання зібрали повну залу колишнього музею Леніна. В основі урядових завдань – розрекламована на виборах програма БЮТ "Український прорив", правда, доопрацьована після зауважень Президента і пропозицій громадян.
Фахівці, які читали "Прорив", висловлюються загалом позитивно, хоча й вказують, що він заідеологізований, перенасичений загальними ідеями, нехай актуальними, і позбавлений чітко прописаних пріоритетів. Скажімо, в розділі "Розвиток фізичної культури і спорту" є підпункт "Доступність масового спорту", а хотілося б прочитати, що "уряд планує відкрити 10 басейнів, збудувати 3 стадіони і залити 5 ковзанок". Щоправда, Юлія Тимошенко обіцяє після ухвалення програми наповнити її конкретикою, для цього створять спеціалізовані ради з усіх напрямків діяльності уряду.
Вперше програма дій уряду проходить громадські слухання перед затвердженням у парламенті. Прем’єр запевняє, що уряду просто необхідна думка громадськості та фахівців для того, щоб знову не розчарувати суспільство.
В Українському домі яблуку ніде впасти – охочих обговорити програму більше ніж місць у залі. Але почути, хто і за що відповідатиме та з чого почнуть реформи – сьогодні так і не вдалося. Юлія Тимошенко запевняє експертів, аналітиків та керівників громадських організацій, що уряд хоче почути їхню думку.
Юлія Тимошенко, прем‘єр-міністр України: "Мета нашої команди полягає в тому, щоб в ніякому випадку влада, уряд не відривалися від інтелектуальної частини суспільства".
Експерти, які виходили на сцену, схвально відгукувалися про самі ідеї програми, та головне – як будуть це все реалізовувати.
Ігор Коліушко, голова Центру політико-правових реформ: "Тут є достатньо еклектичний набір дуже правильних цілей, задач і лозунгів, але їх можна по-різному реалізувати: можна так, що буде користь, а можна так, що буде шкода".
Мирослав Попович, директор Інституту філософії імені Сковороди: "Йдеться про саму ідею прориву, бо ми не можемо обійтися без радикальних рішень, і ця ідея прориву окремо заслуговує на підтримку".
Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку: "Мы перечисляем, что мы хотим сделать, и все правильно. Но когда мы делаем технологический документ, возникает противоречие: денег немного, и что важнее - предотвратить техногенные катастрофы из-за изношенных основных фондов или, скажем, возместить сбережения?".
Урядовці конкретику обіцяють після затвердження програми вже у плані дій Кабміну. Але і після обговорення співпрацюватимуть: створять до 10 громадських рад, які вестимуть свої напрямки реформ. Юлія Тимошенко переконана, що парламентська більшість підтримає урядову програму, але вже сьогодні один з членів фракції "НУ-НС" Ігор Кріль назвав громадські слухання черговою хвилею піару. Представники опозиції в "Український дім" не прийшли – хочуть почитати остаточний варіант програми.
Нестор Шуфрич, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "Сьогодні я не представляю ймовірним, щоб фракції, які оголосили про опозиційність, голосували за програму уряду помаранчевої коаліції".
Програму дій уряду ще узгоджують з Президентом, а завтра остаточно затвердять на засіданні Кабміну та віддадуть у парламент. А це щонайменше 3 тижні обговорення. Коли ж документ ухвалять, уряд отримає імунітет проти відставки» (ICTV, «Факти», 15 січня 2008 року).
«Компенсаційна революція»: після банку «захоплюють» пошту
Завдання №1 свого повторного прем’єрства Юлія Тимошенко вирішила проконтролювати в рідному Дніпропетровську. Зміст візиту традиційний – низка обіцянок інфраструктурного оновлення міста й особисті відвідини відділення місцевого Ощадбанку. Вислухавши скарги від людей, що стоять у величезних чергах, прем’єрка обіцяє все налагодити. На допомогу урядовим намірам має прийти українська пошта. Саме мережа її відділень має взяти на себе частину організаційних клопотів по видачі компенсацій вкладникам.
«Тимошенко розраховує, що цього місяця темпи виплат компенсацій вкладникам Ощадбанку зростуть. За дисципліною компенсаційних виплат Ощадбанку стежила особисто у своєму рідному Дніпропетровську прем‘єр-міністр Юлія Тимошенко. Із такою ж наполегливістю у центрі металургів вона планує відреставрувати аеропорт, збудувати дороги і нові станції метрополітену.
Під Ощадбанком пенсіонери чекають прем’єра і грошей. Юлія Тимошенко обіцяє, що вже сьогодні Ощадбанк підпише угоду з "Укрпоштою", і завтра-післязавтра можна буде заповнити анкету і отримати вклад вдома. Окрім того, Ощадбанк з січня вдвічі збільшить зарплату операційно-касовим працівникам і їх стане більше. Тож прем’єр розраховує, що темпи виплат зростуть.
Юлія Тимошенко, прем’єр-міністр України: "Ощадбанк в такому темпі не звик працювати, тому що заощадження 17 років не повертались. І у нас немає вибору: або виплачувати людям гроші і боротися з чергами, або не виплачути, тоді і черг не буде"» (УНІАН, 15 січня 2008 року).
Важка категорія: міністр проти мера
Окремою топ-темою для медіа стала бійка, що зчинилася після засідання РНБОУ між двома посадовцями, які давно вирізнялися схильністю якщо не до епатажних вчинків, то до епатажних заяв. Як завжди буває, версії того, що відбулося на Банковій, у викладі сторін конфлікту суттєво відрізнялися. Втім, самого факту фізичного контакту не заперечували ані столичний мер, ані міністр внутрішніх справ, ані ті з численних свідків конфлікту, які дозволили собі прокоментувати ситуацію.
Різняться й оцінки експертів, переважна більшість яких, згідно з українськими політичними традиціями, не розглядає такі інциденти в правових категоріях, а оцінює їх лише з точки зору піар-прибутковості. Хтось вважає, що Луценко цілком здатний обіграти ситуацію вигідним для себе чином на майбутніх дострокових виборах міського голови Києва (може навіть прив’язавши її до символу своєї політичної структури – стиснутого кулака), хтось навпаки – розцінює це як нервовий зрив міністра, який здатен підірвати його стрімку політичну кар’єру, на відміну від того ж Черновецького, який, за великим рахунком, сягнув своєї політичної «стелі» і вже встиг привчити киян до непередбачуваності власної поведінки. Втім, як цього варто було чекати, обоє діячів одразу ж почали намагатися використати цю некрасиву історію у власних інтересах:
«Скандальная политическая драка. Между министром внутренних дел Юрием Луценко и мэром Киева Леонидом Черновецким произошла потасовка после вчерашнего заседания Совета национальной безопасности и обороны. Участники драматического инцидента обсуждали его в прямом эфире "Интера" в программе "Свобода Савика Шустера". Что же произошло на самом деле, кто, кого и насколько сильно избил – разбирался Андрей Сайчук.
Вчерашнее заседание совета национальной безопасности не предвещало сенсаций. Выступление президента, круглый стол, представители правительства, парламента и региональной власти. Как обычно, заседание проходило в закрытом режиме. Так что журналистов уже не было в зале, когда министр внутренних дел Юрий Луценко предложил создать комиссию с участием генеральной прокуратуры, которая расследовала бы ситуацию с продажей земли в столице и Крыму. После чего взял слово киевский мер Леонид Черновецкий, который обвинил лично Луценка в вымогательстве земли: якобы министр обещал арестовать сына Черновецкого, если не получит участок в Киеве. По этому поводу между министром и мэром произошла словесная перепалка. Но по окончанию заседания история получила продолжение. Глава Ровенской областной госадминистрации был одним из немногих очевидцев пришествия. По его словам, Черновецкий подошел к Луценко, и через минуту их уже разнимали.
Виктор Матчук, глава Ривненской областной госадминистрации: "Якщо говорити про деталі, ніхто не впав, ніхто на підлозі не лежав. Черновецький був веселий і радісно вигукував, що не підходь до мене ближче, ніж на три метри, а то... Якісь ще погрози там були. Ніякої крові, нічого того не було. Потім я його ще бачив в коридорі секретаріату хвилин 15 чи через 20 після того, і я теж не бачив ніяких зовнішніх проявів".
Происшествие могло бы так и остаться одним из слухов о рукоприкладстве в кабинетах власти. Общественности о проишествии стало известно уже поздно вечером на шоу Савика Шустера. Заместитель киевского городского главы Ирена Кильчицкая заявила, что застала начальника в кабинете со следами побоев.
Ирэна Кильчицкая, заместитель Киевского городского головы: "Я увидела лицо Леонида Михайловича. Левая сторона вся полностью в ссадинах и в крови, вызывали скорую помощь".
Позднее на прямой эфир программы позвонили сами участники инцидента. Их версии заметно отличались.
Юрий Луценко, министр внутренних дел Украины, по телефону программе "Свобода Савика Шустера": "Після цього пан Черновецький, як він веде себе все життя, підступно вдарив ногою мене по коліну, яке болить з часів Майдану. Я щойно заїжджав у лікарню і зробив усі дії, щоб це зафіксувати. У відповідь я дав ляпаса Черновецькому. Це бачили всі губернатори. Відкритою долонею я дав чоловічого ляпаса! Я не буду вибачатися, бо вважаю, що це абсолютно підлий вчинок: оббріхувати мене за те, що я не робив".
Леонид Черновецкий, Киевский городской голова, по телефону программе "Свобода Савика Шустера": "После заседания СНБОУ он выскочил из толпы и ударил меня дважды в место, которым мужчины обычно гордятся, и ударил кулаком в лицо. И его тут же оттеснили несколько глав администраций".
Сегодня вечором появилась третья версия – от секретаря Киевсовета Олеся Довгого.
Олесь Довгий, секретарь Киевсовета: "Цей удар був нанесений зі спини. Це не коректно".
Драка в совбезе стала предметом заявлений политиков и более крупного ранга. Так лидер опозиции Виктор Янукович намекнул, что стране нужен новый глава МВД.
Виктор Янукович, народный депутат Украины, лидер Партии регионов: "На цій посаді повинна працювати професійна, виважена людина, якій могла б довіряти більшість громадян України. Тобто це повинен бути фахівець, який повинен слугувати не політиці і емоціям, а повинен слугувати законам, державі і людям".
Впрочем, советник Луценко Геннадий Москаль считает, что отставка, а тем более криминальная ответственность министру внутренних дел не угрожает, а этот инцидент лишь добавит ему популярности в народе.
Геннадий Москаль, советник министра внутренних дел Украины: "Какое криминальное дело? Во первых, я не думаю, что найдется хоть один свидетель в нашем государстве, который это видел, если это так было, как рассказывает Черновецкий".
Ровенский губернатор тем временем считает, что этот скандал на руку Черновецкому.
Виктор Матчук, глава Ривненской областной госадминистрации: "Я не виключаю того, що взагалі все це є одним з можливих способів зробити так, щоб ми з вами сьогодні обговорювали не ті проблеми, які обговорювались на РНБО, зокрема проблеми зі зловживанням землею в Києві – як це відбувається, в який спосіб, хто винний, що зробити, щоб цього не було, - а щоб ми з вами сьогодні обговорювали, чи копав хтось когось чи це був просто ляпас"» («Інтер», «Подробиці», 19 січня 2008 року).
«Киевский мэр намерен защищать киевлян от Луценко. Сегодня Леонид Черновецкий собирает пресс-конференцию под названием "Как защитить киевлян от своеволия Юрия Луценко". На ней киевский мэр намерен рассказать подробности инцидента, который произошел между ним и министром внутренних дел после заседания Совета национальной безопасности и обороны 18 января.
По версии Черновецкого, министр внутренних дел варварски набросился на него после того, как на заседании мэр сообщил Президенту, что Луценко требовал от него землю якобы для милиции. В случае отказа министр обещал арестовать сына мэра.
В свою очередь, находясь в Ивано-Франковске, Юрий Луценко так прокомментировал инцидент.
Юрий Луценко, министр МВД Украины: “Мова йшла про пряме звинувачення у вимаганні, що не відповідає дійсності. Але приписувати туди ще й сина, якого я не дав використати в політичній боротьбі, було мерзотно. Я вчинив як роблять нормальні чоловіки. Я дав йому ляпасу по пиці, щоб він пам’ятав, що брехня на такому рівні карається”» (СТБ, «Вiкна-новини», 21 січня 2008 року).
Колаж - 4post.com.ua
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
