«Машина часу»: цікава й щемлива спроба розповісти про два покоління захисників України

«Машина часу»: цікава й щемлива спроба розповісти про два покоління захисників України

22 Липня 2026
0
210
22 Липня 2026
15:30

«Машина часу»: цікава й щемлива спроба розповісти про два покоління захисників України

Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
0
210
Документально-ігровий проєкт режисерів Володимира Тихого та Романа Любого, співзасновників кінооб’єднання «Вавилон'13», здобув спеціальну відзнаку журі на одному з найбільших європейських фестивалів документального кіно — Sheffield DocFest (Велика Британія).
«Машина часу»: цікава й щемлива спроба розповісти про два покоління захисників України
«Машина часу»: цікава й щемлива спроба розповісти про два покоління захисників України

«Коли я йшов на цю війну, я особливо не задумувався. Можливо, це була дурість. З моїх однокласників тут більше нікого немає, тільки я. Прохідний бал для університету імені Шевченка був замалий. Два місяці повоюю і наберу балів. І ось уже 15% свого життя я в ЗСУ».

Про війну в Україні щороку виходять десятки документальних фільмів. Той же «Вавилон'13», який із Суспільним мовленням і німецьким Trimafilm виступив співвиробником «Машини часу», спеціалізується саме на такому кіно.

Однак цього разу історія дещо інакша.

Тихий і Любий вводять оповідача. Причому — вигаданого героя, створеного на основі інтервʼю з наймолодшими бійцями: низка їхніх відеопортретів показана у пролозі. Отже, 21-річний хлопець веде свій монолог за кадром. Про те, як опинився у війську. Про засідку. Потрапивши в яку, він помер. «Але не до кінця».

Загалом цей проєкт зазнав значних змін у процесі творення. Спочатку збиралися зробити фільм до 10-річчя Революції гідності, але через повномасштабну агресію співрежисери зрозуміли, що це має бути історія людей, які у 2014-му були дітьми, а тепер захищають ідеали Майдану ціною свого життя.

Звʼязок «Велика війна — Євромайдан» Тихий і Любий встановлюють у метафізичний спосіб: після вибуху герой впадає в кому й раптом опиняється, з повним набором відчуттів, 1 грудня 2013 року в центрі Києва. Матеріал для фільму — з архівів «Вавилона», значна частина кадрів уже добре знайома: демонстрації, наметове містечко, будні повстання, сутички на Майдані та на Грушевського, загибель Нігояна, вилазка майданівців проти внутрішніх військ, ескалація протистояння. Текст, що зв’язуватиме ці фрагменти в єдине наративне ціле, мав написати поет, фотограф, військовослужбовець Максим «Далі» Кривцов. Однак 7 січня 2024-го Максим загинув.

І так народилася ця історія. Героєві «Машини часу» під час Майдану виповнилося лише дев’ять. Згодом він їздив у дитячий табір «Строкаті єноти», де одним із вихователів і був Кривцов — «дуже класний чувак», який, серед іншого, розповідав про революцію. Ось, власне, щойно оповідач усвідомлює, де він опинився, його метою стає знайти Максима: «Попереджу його про смерть. Що буде далі?».

Тихий і Любий вводять моменти ірреальності, перетворюючи документальні кадри за допомого спецефектів на напівпрозорі тіні, крізь які герой рухається ривками, щоб опинитися в якомусь іншому епізоді. Це повноцінна лірична лінія: в блукальця зʼявляється подруга Соня, бойові побратими серед протестувальників, а вже під фінал, якраз під час трагічної лютневої розвʼязки, він приїздить до батька — той виявляється з геть іншого боку протистояння.

І з Максимом оповідач врешті-решт зустрічається — в уяві, наяву? Діалог між ними виходить за суто утилітарні сюжетні рамки:

— Так а чим скінчиться?

— Я не знаю.

— Ну то йди і подивись.

— І я пішов.

Звісно, переконливі ігрові фільми і про революцію, і про повномасштабну війну — справа майбутнього. Але вже зараз у Тихого й Любого вийшла цікава за формою і щемлива спроба розповісти одразу про два покоління, котрі билися і бʼються за Україну.

Володимир Тихий, пряма мова:

— Ми зрозуміли, що це має бути саме історія людей, які під час Революції гідності були дітьми та які зараз боронять ідеали Майдану. Саме про це ми вирішили поміркувати. Провели велике опитування і зробили головним героєм таку молоду людину. Роман вивчив усі доступні архіви та знайшов багато матеріалів від першої особи. Велика кількість операторів ходила з камерами в ролі постійних перехожих чи учасників подій на Майдані. Тобто це осмислене фіксування уваги: ти наводиш фокус, розглядаєш усе довкола, транслюєш свій досвід. Так зʼявилася ідея про хлопця, який потрапляє в минуле і ми його очима бачимо Майдан.

Так, Майдан є причиною того, що зараз іде війна, але якби революція не перемогла, то для Путіна не було б проблеми України — вона б лежала під його ногами, а він розв’язував би інші питання, пов’язані, наприклад, із Польщею. А так лишилася та основа, на якій стоїть сучасна Україна.

Цей матеріал був підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).

 

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
210
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду