Документальний фільм «Крах диктатури слова»: все цікаве після назви й епіграфу

Документальний фільм «Крах диктатури слова»: все цікаве після назви й епіграфу

12 Серпня 2023
1133
12 Серпня 2023
10:00

Документальний фільм «Крах диктатури слова»: все цікаве після назви й епіграфу

1133
Проєкт українських журналістів доводить, що в Росії є нормальні люди.
Документальний фільм «Крах диктатури слова»: все цікаве після назви й епіграфу
Документальний фільм «Крах диктатури слова»: все цікаве після назви й епіграфу

На каналі незалежного інтернет-видання Online.ua вийшов документальний фільм «Крах диктатури слова», присвячений Легіону «Свобода Росії» (ЛРС). Це 40-хвилинна збірка інтерв’ю росіян-учасників Легіону, які розповідають про свою мотивацію воювати на боці України та агітують співгромадян доєднатися до лав Легіону. Попри прямі звернення до жителів Росії, що лунають у фільмі, проєкт розрахований і на українську публіку. Але чи цікаво буде дивитися цей фільм українському глядачеві? Навіщо йому це?

ЛРС — доволі розкручене в медійному просторі явище. Він має ютуб- і телеграм-канали та сторінки в соцмережах. Представники Легіону — часті гості українських інформаційних ресурсів. Також активно просуває ЛРС та інші російські військові формування в Україні, як от Російський добровольчий корпус (РДК) та Національна республіканська армія (НРА), ексдерждумівець Ілля Пономарьов на своєму ресурсі «Утро февраля». Втім перерахувати відомих легіонерів можна пальцями однієї руки. Адже навіть під час гучних агітаційних звернень до росіян 9 травня чи напередодні травневого рейду Легіону та РДК у Бєлгородську область легіонери виступали переважно інкогніто. Найперше спадає на думку, що анонімність потрібна для захисту родин, які залишилися в Росії, та, можливо, ускладнення ідентифікації бійців для російських спецслужб. Але існує версія, що Легіон — це суто інформаційний проєкт, а не бойовий підрозділ. Містифікація, заради якої актори приховують зовнішність.

У фільмі «Крах диктатури слова» журналісти Online.ua Іван Гриневич і Віка Бєлик (її в кадрі немає, але є в титрах) спілкуються з сімома представниками Легіону. Лише один із них за позивним Джокер закриває обличчя, інші — за позивними Гарик, Тихий, Цезар, Апостол, Шаман та Заза — розмовляють відкрито. Також достатньо інформативними є загальні плани підрозділу. Наприклад, у фільмі показані уривки з присяги, де далеко не всі обличчя бійців заблюрені чи закриті масками. Отже, Легіон виходить із підпілля. Це одночасно і відповідь на обвинувачення в містифікації,  і демонстрація сили, що, очевидно, зростає.

 

Герої проєкту зустрічаються із журналістами Online.ua поодинці в різних місцях. Як повідомила пресслужба видання, команда проєкту проїхала понад 2000 км, щоб поспілкуватися з легіонерами на різних позиціях на передовій. У фільмі їхні коментарі чергуються та складаються в єдину розповідь про путінський режим, відповідальність росіян за напад на Україну та шляхи до перемоги.

За півтора року війни українці пройшли декілька стадій пошуків «хороших росіян», тобто небайдужих адекватних людей, які бачать реальну картину цієї війни. Відразу після повномасштабного вторгнення всі, хто мав близьких на території країни-агресорки, кинулися до них по справедливість. Але у відповідь на питання «Та що ж ви робите?!» переважна більшість почула дичину на кшталт «Потєрпітє, ми вас освобождаєм». Після усвідомлення, що колишні родичі та друзі сказилися разом зі «схибленими на Z-війні», українці звернулися до російської опозиції. Але й там згодом виникли великі проблеми, адже виявилося, що супротивники Путіна переважно не готові до воєнної поразки своєї країни. Ну, тобто Путін, звісно, неправий, але заради «збереження великої Росії» горіть ви, українці, синім полум’ям. На цьому пошуки було завершено з висновком, що росіяни хворі геть усі. Можливо, за винятком поодиноких героїв, які давно живуть за кордоном і можуть назвати себе росіянами лише за місцем народження.

Втім, як показує фільм «Крах диктатури слова», нормальні люди на теренах Росії все ж існують. В емоційному плані, на жаль, для українців це вже неактуальна інформація, але в суто практичному вона потрібна. Бо ворог мого ворога — мій друг. Треба лише вчасно з’ясувати точки дотику, щоб не було потім небезпечного непорозуміння. В цьому сенсі проєкт буде і цікавим, і корисним українському глядачеві.

В фільмі жоден легіонер не сказав нічого, що б суперечило загальному баченню ситуації українцями. По-перше, вони усвідомлюють відповідальність за війну та не шукають виправдань.

 

«Моя країна винна, вона робить неправильні речі. Навіть якщо це мої співвітчизники — в цей момент вони злочинці. Тобто Росія — злочинець», — каже головний сержант за позивним Гарик.

«Путінський режим абсолютно людожерський, це режим, який не має права на існування з моральної точки зору і з юридичної також, тому що це абсолютно антиконституційний устрій. Я скажу так, що є батьківщина і є любов до батьківщини, але є ще й істина, і любов до істини переважає любов до батьківщини», — вважає стрілець за позивним Апостол.

«Путін продовжує знищувати свій народ і народ сусідньої країни. Ми випустили колись цього джина з пляшки. Ми колись проявили малодушність. Ми колись не доборолися за свої права. Тепер, щоб розв'язати цю проблему, ми повинні спочатку захистити Україну, а потім добити путінську гадину в її лігві», — визнає легіонер за позивним  Цезар. Він є найпублічнишим представником Легіону та сприймається як його командир. Але завдяки фільму можна з’ясувати справжнє звання Цезаря: «заступник командира ЛСР з військово-громадського співробітництва».

 

По-друге, легіонери не розраховують на дискредитовану в Україні російську опозицію та заявляють про себе як про окрему силу.

«На жаль, про прекрасну Росію майбутнього багато розмовляють, але немає тих, хто хоче взяти участь у боротьбі за цю Росію», — зауважує Цезар.

«Опозиція зараз не тим зайнята. Вони ведуть там якісь діалоги, про щось незрозуміле. Хоча потрібно просто, не знаю, підтримати той самий Легіон. А вони кажуть, що його не існує. Ну, яка опозиція? Чим вони займаються взагалі?» — питає Гарик.

«Борітеся за свою свободу, тому що ніхто інший за неї боротися не буде. Не варто спиратися на сили ззовні, тому що ми не вічні. Ми живі люди, це війна — і може статися що завгодно», — закликає оператор БПЛА Заза, наймолодший із легіонерів, якому нещодавно виповнилося 18 років.

По-третє, легіонери розуміють внутрішню ситуацію в Росії та мають розуміння, що з цим робити. «Велика проблема, що громадяни Росії отримують інформацію з одного джерела, звідки їм заливають в уха бруд і бісівщину. Вся ця інформація вигадана та висмоктана з мізинця», — каже помічник кулеметника Шаман.

«Зламати вплив пропаганди може грамотне пояснення того, що Путін зробив із Росією, що він робить з Україною та яка альтернатива є у народів Росії. Це не так складно, як здається», — запевняє Цезар.

«Якщо росіяни й далі будуть нидіти у вигаданому ілюзорному світі, наслідки будуть вкрай негативні. Я на сто відсотків упевнений, що станеться територіальний розпад Росії з відкритою громадянською війною та повною втратою суверенітету, адже на цей раз ніхто з сусідів не пробачить і не допоможе. Але є інша альтернатива, світла, де Росія зберігається та йде демократичним шляхом. Якщо ми зі свого боку правильно проведемо роботу, донесемо меседжі — думаю, ми зможемо зібрати та консолідувати навколо себе людей», — вважає Апостол.

Що б не розповідали герої проєкту, це на диво звучить зовсім не пафосно. Чого не можна сказати про авторів фільму, які почали з настільки пихатого тексту, що його треба декілька разів переслухати, аби продертися крізь нагромадження слів і вхопити хоч якийсь сенс.

«Кожна жива істота на нашій планеті народилася в любові або позначена любов'ю. Але є серед людей популяція таких, як Гітлер, Геббельс, Путін, Соловйов, Симоньян та їхніх посіпак, які своєю брехливою інформаційною пропагандою розв'язують війни та тягнуть у них сотні тисяч духовно сліпих співвітчизників, де виховують жорстокість і ненависть до всього живого. Бо вірять, що вони особливі. Це ті, хто впав на дно існування серед усіх живих людей на землі. Їхнє ім'я серед Людей з великої літери — нелюди», — з’являється на початку текст на тлі чорного екрану.

Я навіть погуглила, бо може це перефразування якоїсь цитати з відомого фентезі, а я його не читала? Нічого гугл мені не підказав. Це справді оригінальний текст авторів фільму, які, мабуть, хотіли підкреслити важливість моменту — та трохи перестаралися.

Та ж проблема і з назвою проєкту «Крах диктатури слова». Всі слова окремо начебто зрозумілі, а от разом щось не складається. Це що, нове бачення прислів’я «Не словом, а справою?» Тоді чому так і не написати? Коротше, як кажуть у соцмережах — гортайте далі, все найцікавіше починається після назви та епіграфу.  

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1133
Читайте також
29.08.2023 15:00
Марія Спалєк
«Детектор медіа»
781
19.07.2023 17:00
Марія Спалєк
«Детектор медіа»
3 221
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду