«Рік» Дмитра Комарова: глянець воєнного часу

«Рік» Дмитра Комарова: глянець воєнного часу

2 Березня 2023
7152
2 Березня 2023
09:00

«Рік» Дмитра Комарова: глянець воєнного часу

Юрій Макаров
Журналіст, телеведучий, письменник
7152
Щодо фільму Дмитра Комарова реакція публіки різноманітна. Основна претензія: чому в кадрі так багато президента? Й чому так мало гострих запитань?
«Рік» Дмитра Комарова: глянець воєнного часу
«Рік» Дмитра Комарова: глянець воєнного часу

Відгук на фільм Комарова від Ірини Семенюти читайте тут.

Це той випадок, коли вимикається редактор і вмикається завида. Дмитро Комаров презентував документальний фільм «Рік», який уже набрав чотири мільйони переглядів у мережі, не рахуючи показу в праймі «Єдиного марафону». Заздрю я, звісно, не цьому, а тому, що успішний журналіст (заслужений!), мандрівник, на обличчі якого ніби назавжди застигла приязна усмішка, у перші дні великої війни зібрав команду й на свої гроші, на свій страх, точніше, без страху почав знімати поточні події. Ось назнімав на дві з половиною години й, підозрюю, матеріалу лишилося ще на двадцять або двісті. Рік роботи, рік війни.

У країні чимало репортерів спеціалізуються на бойових діях, це окрема кваліфікація й окреме ноу-хау, а проте умовний «новачок» спромігся зафільмувати кадри, які багато хто вважав би рідкісним успіхом. Річ, звісно, не в доступі до тіла — серед ключових спікерів, схоже, нема тільки Байдена, а так усі, про кого можна було тільки мріяти, — а в повноті картини. Ну й, звісно, сам Верховний. Але, заради справедливості, не бракує командирів і простих вояків, вони запам’ятовуються міцно, навіть попри подеколи заблюрені зі зрозумілих причин обличчя. Буча й окопи, полювання з дрона й розгортання щойно отриманого надтаємного зенітного комплексу, робота мінометного розрахунку й обмін полоненими, зачистка звільненого міста й запізніла евакуація з іншого, підземний Центр прийняття рішень і віртуози-танкісти. І прильоти прямо в кадрі, як же без цього.

Реакція публіки різноманітна. З одного боку цифри переглядів захмарні, що вже там, з другого — наші соцмережі й без того не звикли панькатися з подразниками суспільного смаку, а тут просто показилися. Комарову пригадали, звісно, й епізодичну російську в кадрі, й попередній «легковажний» образ, і — звісно, аякже! — розлогі бесіди з президентом у кабінеті, в кімнаті відпочинку, в купе спецпотяга. Подекуди зауваження слушні, подекуди звичне зрадофільство, подекуди, повторюю, професійна заздрість. Якщо ви не пробилися до тієї чи іншої ключової особи, можу порадити одне: просіть — і дасться вам; стукайте — і відчинять вам. Зрештою, здатність домовитися про інтерв’ю з недосяжним decision maker’ом — теж частина фаху, перепрошую.

Надзвичайно важливо те, що в кадрі війна як така. Зрештою, з Ірпеня та Херсона було чимало репортажів, і репортажів перфектних, але!.. З окопу або хоча би другої лінії — обмаль, а так здебільшого аматорське відео самих бійців. Нічого не поробиш, така в ЗСУ політика, й пресофіцер тієї чи іншої військової частини нині є головною дійовою особою в інформаційній складовій цієї війни. Я не іронізую, спостерігав свого часу зблизька: коли ми з Євгеном Степаненком і Євгенією Подобною в Широкиному ще три роки тому випадково, буквально на секунду потрапили під «дружній» вогонь, треба було бачити лейтенанта, що нас супроводжував... На цих людях відповідальність, яку важко уявити: не за своїх побратимів, не за тих, хто в тилу, а за непередбачуваних творчих людей із камерами, які заради ефектного кадру полізуть хоч під кулю, хоч під «Град». Саме тому, зокрема, на телевізійному екрані мало, критично мало картинки з нуля — тієї візуальної фактури, яка мала би щоденно бути присутньою в суспільній уяві, формуючи розуміння контрасту між хоч скільки-небудь дискомфортним перебуванням у тилу та відносно тихими буднями «на нулі». У новинах мені бракує облич солдатів та офіцерів звідти, відчуття вітру, дощу, багнюки, яка робить кожен черевик гирею на два кіло, постійного звукового супроводу… Кажу ж, це є в саморобних роликах із телефону або гоу-про, але то все не те. У Комарова війни вдосталь, тому його фільм так заходить і запам’ятовується. Дозволю собі пророкувати, що згодом цю стрічку розхапають на цитати наступні покоління телевізійників, коли матимуть потребу проілюструвати нашу нинішню війну.

Ну а тепер щодо найсерйознішої претензії публіки. Ви вже здогадалися? Чому в кадрі так багато президента? Й чому так мало гострих запитань? Авжеж, це «паркет» (якщо сюди раптом зазирнув хтось не втаємничений у наші справи, про всяк випадок поясню, що на телевізійному жаргоні «паркет» — це зйомки різного рівня начальства, часто-густо на замовлення самого начальства)! Але ж ні! Це, панове, глянець. Глянець — не низький жанр, просто жанр. Є таблоїд, є новини, є ділові видання й канали, є «умняк» — так звана якісна преса, а є глянець. Не гірше й не краще за інші, й війна має бути присутньою в усіх, якщо вони якимось дивом збереглися. Із глянцем співпрацюють найкращі письменники й фотографи, в нього своя авдиторія та свої вимоги. Те, чим до війни займався Дмитро Комаров, — чистісінький глянець, більше розважальний, ніж пізнавальний, у цій ніші він був неперевершений. Тепер завдання геть інше, але м’язи не проп’єш. І коли ведучий у кадрі, не затинаючись, каже Володимирові Зеленському: «Ви не змінилися всередині, але змінилися ззовні: очі кажуть про біль, який ви відчуваєте», — це не несмак, це ось така органіка, як особиста, так і органіка жанру. З тією самою органікою автор ділиться харчами зі змученим зустрічним на щойно звільненій території, з тією самою органікою стежить зблизька за тим, як сапери знешкоджують «розтяжку», з тією самою органікою пропонує телефон щойно звільненому полоненому, щоби той зв’язався з дружиною. Він просто хороший хлопець зі здоровими реакціями, так би сказати, класичний good guy. І коли він розмовляє з іншим класичним good guy (маю на увазі нашого президента), обидва поводяться адекватно.

До слова, якість картинки взірцева, «глянцева» (хоча оператори на проєкті, вочевидь, частково змінювалися — в титрах аж 8 прізвищ), це теж м’язи й теж когось може підсвідомо дратувати. Ні, це не «постановка». Просто хороша робота.

А Міністерству оборони й Генштабу, напевно, варто було б активізувати роботу з пресою, наскільки це в принципі можливо. Ефект, як бачимо, виправдовує всі зусилля. А після добрячого тренінгу навіть безбаштові телевізійники можуть зрештою поводитися як притомні люди, слово честі!

«Рік»

Автор Дмитро Комаров

Режисер Олександр Мудрик

Продакшн «Світ навиворіт», 2022-2023

Фото: «1+1 медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7152
Читайте також
28.03.2023 09:00
Юрій Макаров
для «Детектора медіа»
271
06.02.2022 11:00
Юрій Макаров
«Детектор медіа»
12 993
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Навиворіт
641 дн. тому
"... з Ірпеня та Херсона було чимало репортажів, і репортажів перфектних, але!.. З окопу або хоча би другої лінії — обмаль, а так здебільшого аматорське відео самих бійців. Нічого не поробиш, така в ЗСУ політика, й пресофіцер тієї чи іншої військової частини нині є головною дійовою особою в інформаційній складовій цієї війни. " Ось таку причину восьмирічної відсутності на передовій кореспондентів Першого винайшов вже обстріляний журналіст, телеведучий і письменник, який чомусь соромиться назвати свою далеко не останню посаду на першому.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду