Ода людині-святу

Ода людині-святу

31 Жовтня 2020
2245
31 Жовтня 2020
13:00

Ода людині-святу

2245
Стрічка «Зірка Давида Черкаського» виглядає максимально інформативною й веселою забавкою «для своїх», півторагодинною одою, зробленою на кшталт «домашнього відео».
Ода людині-святу
Ода людині-святу

У столичному Будинку кіно відбулася прем’ра новоствореного документального повнометражного фільму «Зірка Давида Черкаського». Насправді, фільм був завершений іще минулого року, але презентований саме зараз, у Міжнародний день анімації й напередодні других роковин зі смерті режисера-мультиплікатора Давида Черкаського.

Лауреат 10-го конкурсного відбору Держкіно, фільм Сергія Волкова називався «Давид — свято довжиною в життя». Але, як розказав режисер, 2018 року, після смерті героя стрічки, було вирішено поміняти назву: частково тому, що змінилася ідея зробити фільм про життя і за життя Черкаського, а частково через виникнення нової ідеї — що Черкаський був зіркою, і не тільки сам по собі, а й у житті багатьох людей.

Метафора буквалізувалася за допомогою художника-аніматора Радна Сахалтуєва, постійного співавтора Черкаського. Для фільму він промалював випадіння пакунка з дзьоба лелеки з пейсами, приліт зірки на територію України в містечко Шпола та й більшість етапних моментів із життя аніматора, доволі детально промовлених і проілюстрованих у стрічці. І загалом анімаційна складова фільму є однією з найбільших. Що не дивно, і дивно було б, якби було інакше.

Як і те, що два друга Давида Яновича, Віктор Андрієнко та Валерій Чигляєв, стали головними провідниками крізь його пригоди. Власне, з них усе й починається. У манері, добре зображеній у мультику «Острів скарбів», в образі піратів та на прискореній швидкості, вони ходять пляжем із картою в руках, шукаючи схованку, і знаходять її в дитячій пісочниці — скриню, де міститься альбом із життєписом героя. У кімнатці, зробленій під капітанську каюту, за ілюмінаторами якої гойдається море, Андрієнко і Чигляєв наввипередки починають читати смішні та разючі історії. Вони доповнюються хронікальними кадрами радянських часів, численними інтерв’ю Черкаського, шматками з його мультиків, і все це під музику композитора «Острова скарбів» Володимира Бистрякова.

«Зірка Давида Черкаського» виглядає максимально інформативною й веселою забавкою «для своїх», такою собі півторагодинною одою, зробленою на кшталт «домашнього відео», до створення якого доклалися всі домочадці та прибічники — друзі-актори, друзі-художники й інші. Говорилося все прямо, не приховуючи, тому й драматизму особливо не було. Гріхи протагоніста щодо постійного і невсипущого «зацікавлення» жінками та випивкою ставали грішками, а на перший план довжиною у все життя винесли відчуття Черкаським свята. І в цьому, певно, це «домашнє відео» має найбільш значущий людський позитив.

Так, із кінематографічної точки зору «Зірка Давида Черкаського» не здалася фільмом, вартим ні за формою, ні за духом творів режисера. Але чи й могло бути? Може, 3 млн 700 тис. грн, передбачених 100% бюджетом Держкіно, не вистачило, може, ідей забракло, а може, й від початку не планувалося прокатного фільму. Натомість маємо кінокапусник про щасливу людину, яка іншим дарувала щастя. Попри його грішки. Попри інсульт, який його поклав у ліжко, і смерть. «Свято» дивовижним чином ішло з героєм від початку його народження й важкого дитинства у воєнне та повоєнне життя часів Другої світової. «Свято» ним внеслося в анімаційне середовище 60-х. І «свято» незмінно відчувалося у 80-х і навіть складних 90-х.

Черкаський дякує батькам та друзям за життя, про свято й радість від якого йдеться протягом усього фільму. І виникає переконання, що це не тільки ідея режисера Сергія Волкова, що саме так і було насправді. Усмішки, приколи, кумедні історії, без міри переказані Черкаським та його друзями, викликають відчуття свята й у глядача. Почуття гумору й постійний позитив щодо власного існування, підкріпленого заграванням із протилежною статтю та міцними напоями, в комплексі з анімаційним кіно, створеним режисером, матеріалізують поруч із Давидом Черкаським постать Омара Хайяма, іншого великого пропагандиста задоволень паралельно із творінням мистецтва. А таке гучне порівняння багато чого вартує. Що одночасно говорить і про героя, і про фільм.

Ілюстрація — постер фільму

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2245
Читайте також
21.12.2020 10:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
8 423
04.12.2020 09:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
6 707
28.11.2020 12:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
3 298
08.11.2020 13:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
«Детектор медіа»
2 409
09.10.2020 12:11
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
0
23.09.2020 11:43
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
5 980
17.09.2020 18:00
Олег Чорний
для «Детектора медіа»
9 535
07.09.2020 10:00
Лілія Апостолова
Тетяна Власова
«Детектор медіа»
3 220
30.07.2020 10:00
Інна Долженкова
для «Детектора медіа»
0
28.07.2020 15:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
6 024
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду